Рішення № 117072269, 16.02.2024, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/239/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2024 Справа № 908/3647/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін матеріали справи № 908/3647/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМЕНЕРГОСЕРВІС" (03179, м.Київ, вул. Ушакова, буд. 20-А, ідентифікаційний код 30860482)

до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964)

про стягнення 464485,54 грн.

СУТЬ СПОРУ:

11.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМЕНЕРГОСЕРВІС" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 464485,54 грн., з яких: 303067,20 грн. - сума основного боргу, 27695,75 грн. - 3% річних, 133722,59 грн. - інфляційні нарахування.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг за договором про надання послуг №75/250-17 від 28.12.2017 (ДП НАЕК "Енергоатом" реєстр. №48-121-01-18-05981 від 11.01.2018).

Позов заявлено на підставі ст. ст. 598, 599, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою суду від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3647/23, присвоєно справі номер провадження 33/239/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, встановлено відповідачу строк для надання суду для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов, повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 17.01.2023.

Копію ухвали доставлено до електронного кабінету позивача та відповідача 18.12.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Також копію ухвали доставлено 20.12.2023 до електронної скриньки Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

01.01.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Зокрема, відповідач вказує на відсутність у нього підстави для оплати суми ПДВ в розмірі 1159600,00 грн., оскільки до позовної заяви не додано доказів на підтвердження направлення на електронні адреси відповідача зареєстрованих податкових накладних, як це погоджено в п. 4.8 договору. Відповідач вважає, що у ВП ЗАЕС як сторони за договірними відносинами відсутня вина в порушенні умов договору та присутній вплив форс-мажорних обставин на стан відповідача. На підтвердження цих обставин відповідач послався на загальний офіційний лист ТПП України, який розміщено 28.02.2022 на сайті ТПП України. Також відповідач вбачає підстави щодо можливості зменшення судом сум інфляційних втрат та 3% річних, що підлягають стягненню, враховуючи умови воєнного стану та приймаючи до уваги ситуацію, яка сталася у даний час в енергетичній галузі України, з метою запобігання настанню негативних наслідків в частині забезпечення соціальної спрямованості економіки України.

08.01.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погодився із запереченнями відповідача проти позову. Позивач відзначив, що умова договору щодо оплати частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ після реєстрації належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не змінює строку оплати повної вартості послуг, у тому числі суми ПДВ, оскільки згідно з ч. 1 ст. 188 Податкового кодексу України сума ПДВ є складовою бази оподаткування, а тому входить до ціни і не підлягає відокремленню. Позивач вказує, що здійснив реєстрацію податкових накладних за актами про надання послуг. Враховуючи положення п. 18 постанови Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2020, відповідач отримав зазначені податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію та мав можливість перевірити стан реєстрації податкових накладних на офіційному сайті державної податкової інспекції. Позивач не вбачає підстав для зменшення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки їх нарахування є правом кредитора відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сума заборгованості не є надмірно значною, відповідач не вживав заходів досудового врегулювання спору і позивач очікував виконання грошових зобов`язань з боку відповідача майже три роки. Позивач просить врахувати, що порушення строків виконання сталося саме з вини відповідача. Спірний договір було укладено за результатами процедури закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». У редакції цього закону, чинній на час укладення договору, закупівля здійснювалася відповідно до річного плану. Тому, за висновком позивача, видатки на відповідну закупівлю були включені до річного плану відповідача ще в 2017-2018 роках. Обсяг компенсаційних витрат, на думку позивача, є розумним: сума боргу 303067,20 грн., розмір 3% річних - 27695,75 грн. Відповідач лише сприяв збільшенню розміру компенсаційних витрат, оскільки не вживав заходів для їх зменшення. У зв`язку з цим позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо доводів позивача про те, що відзив подано відповідачем не через систему «Електронний суд» суд зазначає, що відзив сформовано в системі «Електронний суд» 29.12.2023 (надійшов до суду та зареєстрований судом 01.01.2024). Отже, відзив подано у встановленому порядку та у встановлений строк.

Враховуючи зазначене, суд прийняв відзив до розгляду.

Також суд прийняв до розгляду відповідь на відзив.

10.01.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зауважив, що видатки на закупівлю не були освоєні у запланованому бюджетному році. Акти наданих послуг за договором підписані сторонами після 2018 року. Тому відповідачу було необхідно заново планувати майбутні витрати та складати новий бюджет на відповідний рік. Відповідач просить суд врахувати висновки Верховного Суду, викладені в постанові Великої палати Верховного суду від 18.03.2020 у справі 3902/417/18 щодо можливості суду за певних умов зменшити розмір процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд прийняв до розгляду заперечення на відповідь на відзив.

17.01.2024 до суду надійшла заява позивача про здійснення процесуального правонаступництва в порядку ст. 52 ГПК України, відповідно до якої позивач просить суд замінити відповідача на його правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964).

30.01.2024 від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 6967,28 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. Позивач надав докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Від відповідача 08.02.2024 надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що розмір цих витрат є завищеним, не відповідає складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт. Відповідач просить відмовити позивачу у стягнені витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "АТОМЕНЕРГОСЕРВІС" (виконавець, позивач) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг №75/250-17 (ДП НАЕК "Енергоатом" реєстр. №48-121-01-18-05981 від 11.01.2018 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 цього договору виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику наступну послугу: «Код ДК 021:2015 - 71330000-0 Інженерні послуги різні (послуга: «Розробка звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблоку №5 ВП ЗАЕС з метою продовження терміну експлуатації»).

У п. 2.1 договору визначено, що вартість послуги згідно з цим договором відповідно до «Протоколу узгодження договірної ціни» (невід`ємний додаток №1 до договору) складає 5798000,00 грн. (п`ять мільйонів сімсот дев`яносто вісім тисяч гривень 00 копійок), крім того ПДВ 1159600,00 грн. (один мільйон сто п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот гривень 00 копійок), разом 6957600,00 грн. (шість мільйонів дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч шістсот гривень 00 копійок).

За умовами п. 2.2 договору оплата наданих послуг за договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з п. 2.3 договору оплата замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Відповідно до п. 3.1 договору виконавець зобов`язується надати послуги у строк: січень 2018 року - грудень 2020 року.

У п. 3.3 договору сторони погодили, що згідно з п. 3 ст. 631 ЦК України умови даного договору застосовуються до взаємовідносин між ними, які виникли до його укладання, а саме: з 27.12.2017.

Згідно з п. 4.1 при завершенні надання послуг виконавець надає замовникові акт про надання послуг для оформлення.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що виконавець зобов`язаний надати замовнику податкову накладну за формою, визначеною чинною редакцією наказу Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) шляхом направлення її на дві електронні адреси замовника: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною виконавець надає замовнику електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

За умовами п. 5.3.2 договору замовник зобов`язується здійснювати оплату наданої послуги відповідно до умов даного договору.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 28.02.2021.

До договору вносилися зміни шляхом укладання додаткових угод №1 від 28.08.2018, №2 від 02.10.2018, №3 від 28.0.2019, №4 від 20.03.2019, №5 від 11.04.2019, №6 від 06.05.2019, №7 від 19.06.2019, №8 від 22.07.2019, №9 від 23.08.2019, №10 від 26.09.2019, №11 від 23.10.2019, №12 від 27.11.2019, №13 від 23.01.2020, №14 від 24.03.2020, №15 від 18.05.2020, №16 від 19.06.2020, №17 від 16.07.2020, №18 від 26.08.2020, №19 від 12.10.2020, №20 від 06.11.2020, №21 від 16.12.2020, №22 від 01.04.2021, зокрема щодо термінів надання послуг. Крім того, додатковою угодою №21 від 16.12.2020 продовжено строк дії договору до 30.06.2021, а додатковою угодою №22 від 01.04.2021 продовжено строк дії договору до 31.12.2021.

На виконання договору позивач надав відповідачу послуги згідно з актами-здачі прийняття наданих послуг:

- №32 від 30.10.2020 на суму 177418,80 грн. з ПДВ (за етапом 21);

- №33 від 30.10.2020 на суму 10436,40 грн. з ПДВ (за етапом 24);

- №34 від 30.10.2020 на суму 13915,20 грн. з ПДВ (за етапом 28);

- №36 від 30.10.2020 на суму 34788,00 грн. з ПДВ (за етапом 37);

- №37 від 30.11.2020 на суму 29538,80 грн. ПДВ (за етапом 18);

- №38 від 30.11.2020 на суму 24351,60 грн. з ПДВ (за етапом 19);

- №39 від 30.11.2020 на суму 17394,00 грн. з ПДВ (за етапом 20);

- №40 від 30.11.2020 на суму 6957,60 грн. з ПДВ (за етапом 31);

- №41 від 30.06.2021 на суму 38266,80 грн. з ПДВ (за етапом 39),

загалом на суму 353067,20 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату по акту №32 від 30.10.2020 в сумі 50000,00 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку позивача за 11.02.2022.

У зв`язку з несплатою відповідачем решти суми вартості послуг в розмірі 303067,20 грн. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №19 від 29.05.2023 про сплату суми заборгованості в розмірі 303067,20 грн.

У відповіді від 07.07.2023 на дану претензію відповідач повідомив, що військова агресія російської федерації проти України та введення режиму воєнного стану негативно вплинули на рівень розрахунків за електричну енергію, відпущену відповідачем. Енергодарська міська територіальна громада Василівського району Запорізької області, в межах якої розташовані виробничі потужності відокремленого підрозділу відповідача, що забезпечували майже половину доходу підприємства від реалізації електроенергії, з 04.03.2022 перебуває у тимчасовій окупації. Втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули не фінансовий стан підприємства, що істотно ускладнює виконання зобов`язань за договором.

Оскільки відповідач не сплатив заборгованість, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 464485,54 грн., з яких: 303067,20 грн. - сума основного боргу, 27695,75 грн. - 3% річних, 133722,59 грн. - інфляційні нарахування.

Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором про надання послуг №75/250-17 від 28.12.2017 (ДП НАЕК "Енергоатом" реєстр. №48-121-01-18-05981 від 11.01.2018).

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 2.2 договору оплата наданих послуг за договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових котів на розрахунковий рахунок виконавця.

Суд враховує, що за приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Всі акти наданих послуг відповідачем підписані без зауважень.

Виходячи з викладеного, послуги по актам від 30.10.2020 мали бути оплачені відповідачем до 14.12.2020, а прострочення оплати виникло з 15.12.2020.

Послуги по актам від 30.11.2020 мали бути оплачені відповідачем до 14.01.2021, а прострочення оплати виникло з 15.01.2021.

Послуги по акту від 30.06.2021 мали бути оплачені відповідачем до 16.08.2021, а прострочення оплати виникло з 17.08.2021.

Згідно з п. 2.3 договору оплата замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

В даному випадку строк оплати вартості товару погоджено сторонами в п. 2.2 договору - протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання наданих послуг, а вказівка у п. 2.3 договору про те, що оплата замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) є лише умовою здійснення такої оплати, а не строком оплати.

На суми послуг з ПДВ, наданих по актам від 30.10.2020, позивачем виписано податкові накладні, які зареєстровано в ЄРПН 12.11.2020.

На суми послуг з ПДВ, наданих по актам від 30.11.2020, позивачем виписано податкові накладні, які зареєстровано в ЄРПН 15.12.2020.

На суму послуг з ПДВ, наданих по акту від 30.06.2021, позивачем виписано податкову накладну, яку зареєстровано в ЄРПН 12.07.2021.

Отже, в межах визначеного пунктом 2.2 договору строку оплати позивач зареєстрував податкові накладні на суми наданих послуг з ПДВ.

Відповідно до п. 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2020, квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

З огляду викладене, відповідач мав можливість перевірити стан реєстрації податкових накладних на офіційному сайті державної податкової інспекції.

Оскільки на дату настання строків оплати послуг за кожним актом податкові накладні вже були виписані та зареєстровані позивачем, у відповідача були наявні підстави для оплати частини вартості послуг в розмірі суми ПДВ.

На день подання позову відповідач не сплатив вартість наданих позивачем послуг на суму 303067,20 грн.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач надав докази виконання робіт та прийняття їх відповідачем.

Відповідач не надав доказів оплати наданих позивачем послуг на суму 303067,20 грн.

Доводи відповідача про те, що порушення зобов`язання сталось з боку відповідача внаслідок дії форс-мажорних обставин судом відхилені з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Виходячи з наведених норм, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку виконання основного зобов`язання.

Пред`явлена до стягнення сума заборгованості за договором є основним зобов`язанням відповідача перед позивачем за надані послуги, а не відповідальністю відповідача. Враховуючи викладене, посилання відповідача на настання форс мажорних обставин не звільняє відповідача від обов`язку сплатити виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи.

Крім того, суд зазначає, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин адресований «всім, кого він стосується». Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Відповідач не підтвердив у встановленому порядку настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання.

Крім того, обставини, на які відповідач посилається як на форс-мажорні, зокрема війська агресія РФ проти України, військовий стан та окупація ВП «ЗАЕС», не існували на час настання строку виконання зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг (2020, 2021 роки).

В досудовому порядку відповідач не звертався до позивача з повідомленням про настання або припинення форс-мажорних обставин відповідно до п. 7.3 договору.

У зв`язку з цим суд не вбачає підстав для застосування п. 7.2 договору щодо відстрочення виконання зобов`язань на час дії форс-мажорних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин суд визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 303067,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати послуг позивач нарахував на суму заборгованості по кожному акту 3% річних за загальний період з 15.12.2020 по 30.11.2023 в сумі 27695,75 грн.

Суд здійснив перерахунок 3% річних, нарахованих на суми заборгованості по актах від 30.10.2023 №32, №33, №34, №36, оскільки за період розрахунку 2020 року слід враховувати 366 днів у році, а позивачем враховано 365 днів на рік, що призвело до збільшення суми нарахувань.

За розрахунком суду сума 3% річних становить:

- по акту №32 від 30.10.2020 від суми боргу 177418,80 грн. за період з 15.12.2020 по 10.02.2022 (423 дні) - 6167,66 грн.; від суми боргу 127418,80 грн. за період з 11.02.2022 по 30.11.2023 (658 днів) - 6891,09 грн., усього 13058,75 грн.;

- по акту №33 від 30.10.2020 від суми боргу 10436,40 грн. за період з 15.12.2020 по 30.11.2023 (1081 день) - 927,23 грн.;

- по акту №34 від 30.10.2020 від суми боргу 13915,20 грн. за період з 15.12.2020 по 30.11.2023 (1081 день) - 1236,30 грн.;

- по акту №36 від 30.10.2020 від суми боргу 34788,00 грн. за період з 15.12.2020 по 30.11.2023 (1081 день) - 3090,76 грн.

По інших актах позивачем вірно розраховано 3% річних:

- по акту №37 від 30.11.2020 від суми боргу 29538,80 грн. за період з 15.01.2021 по 30.11.2023 (1050 днів) - 2549,24 грн.;

- по акту №38 від 30.11.2020 від суми боргу 24351,60 грн. за період з 15.01.2021 по 30.11.2023 (1050 днів) - 2101,58 грн.;

- по акту №39 від 30.11.2020 від суми боргу 17394,00 грн. за період з 15.01.2021 по 30.11.2023 (1050 днів) - 1501,13 грн.;

- по акту №40 від 30.11.2020 від суми боргу 6957,60 грн. за період з 15.01.2021 по 30.11.2023 (1050 днів) - 600,45 грн.;

- по акту №41 від 30.06.2021 від суми боргу 38266,80 грн. за період з 17.08.2021 по 30.11.2023 (836 днів) - 2629,40 грн.

Загалом сума 3% річних, які обґрунтовано пред`явлені позивачем, становить 27694,84 грн. 3% річних на суму 0,91 грн. пред`явлені необґрунтовано, тому в їх стягненні суд відмовляє.

Також позивачем розраховані інфляційні втрати від суми заборгованості по актам за загальний період з грудня 2020 року по жовтень 2023 року в сумі 133722,59 грн.

В пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» роз`яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

У листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р роз`яснено, що при застосуванні індексу інфляції слід враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок здійснюється з наступного місяця - червня.

Виходячи з наведених роз`яснень, індекс інфляції застосовується тільки за повні місці прострочення. За весь період прострочення, протягом якого існувала сума боргу, визначається середній індекс інфляції шляхом перемноження індексів інфляції за місяці, що входять до періоду розрахунку.

Суд визнав обґрунтованим нарахування позивачем інфляційних втрат за період з грудня 2020 року по жовтень 2023 року в сумі 133722,59 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає, що зазначені нарахування мають компенсаційний характер, покликаний відшкодувати втрати кредитора від знецінення грошових коштів за час прострочення виконання основного зобов`язань. Їх нарахування є правом кредитора відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд враховує, що заборгованість виникла у 2020 - 2021 роках, а позивач звернувся до суду за захистом тільки наприкінці 2023 року, тобто період прострочення виконання зобов`язання є значним.

Відповідач не вживав заходів досудового врегулювання спору і позивач очікував виконання грошових зобов`язань з боку відповідача майже три роки. Відповідач лише сприяв збільшенню розміру компенсаційних витрат, оскільки не вживав заходів для зменшення суми основного боргу.

Враховуючи викладене, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Розглянувши заяву позивача про здійснення процесуального правонаступництва відповідача, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 52 ГПК України передбачено, що в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч.1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до частини 6 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

У лютому 2023 року було прийнято Закон України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Відповідно до цього Закону утворення товариства (акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") здійснюється шляхом перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Постановою від 29.12.2023 № 1420 «Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" прийнято рішення про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 24584661).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України 11.01.2024 було проведено відповідні реєстраційні дії, а саме:

- припинення юридичної особи - Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;

- державна реєстрація новоутвореної юридичної особи - акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 15.01.2024 за кодом 295022022147 11.01.2024 проведена державна реєстрація припинення юридичної особи Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в результаті її реорганізації.

11.01.2024 проведена державна реєстрація створення юридичної особи Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", ідентифікаційний код 24584661 в результаті перетворення.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України товариство (АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ») є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства.

Відповідно до Статуту Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - товариство) утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відповідно до Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня його державної реєстрації.

Відповідні відомості закріплені і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Так, відповідно до наданого витягу у графі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» зазначено Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", ідентифікаційний код 24584661.

Таким чином, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 відокремлені підрозділи Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації акціонерного товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

У витягу у графі «Дані про відокремлені підрозділи юридичної особи» зазначено Філія "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", ідентифікаційний код 19355964, місцезнаходження: Україна, 71503, Запорізька обл., місто Енергодар, вулиця Промислова, будинок 133.

На підставі вищевикладеного, суд ухвалив замінити відповідача - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул.Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на його правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964).

30.01.2024 від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 6967,28 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Суд встановив, що при зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у загальній сумі 6967,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №127 від 03.11.2022 про сплату судового збору на суму 11492,98 грн. та квитанцією №5123-2793-8774-6839 від 19.12.2022 про доплату садового збору на суму 318,66 грн. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 6967,27 грн., на позивача покладаються витрати зі сплати судового збору в сумі 0,01 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Справа №908/3647/23 розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін,тому судові дебати не проводилися.

Заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подана позивачем до прийняття рішення у справі. Позивач надав докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги №20-23 від 01.12.2023, укладений позивачем із адвокатом Барчук А.В.

Відповідно до п. 1 цього договору адвокат зобов`язується здійснити представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту у спорах із відповідачем про стягнення заборгованості, зокрема за договором №75/250-17 від 28.12.2017 (ДП НАЕК "Енергоатом" реєстр. №48-121-01-18-05981 від 11.01.2018).

Відповідно до п. 9. 2 цього договору гонорар адвоката за правничу допомогу у спорі про стягнення з відповідача заборгованості за договором №75/250-17 від 28.12.2017 (ДП НАЕК "Енергоатом" реєстр. №48-121-01-18-05981 від 11.01.2018) в суді першої інстанції складає 6000,0 грн.

Повноваження Барчук А.В. як адвоката підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1083 від 21.10.2011.

На підставі договору надання правничої допомоги №20-23 від 01.12.2023 адвокатом виписано ордер серії АХ №1169381 від 26.01.2024 на надання правничої (правової) допомоги позивачу.

На рахунок адвоката позивачем сплачено 12.12.2023 передплату в сумі 2000,00 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку адвоката.

Актом про надання правничої допомоги (виконаних робіт) №1 від 19.01.2024, який підписано позивачем із адвокатом Барчук А.В., засвідчено факт надання адвокатом правничих послуг позивачу на суму 6000,00 грн., що включають підготовку позовної заяви, відповіді на відзив, заяви про процесуальне правонаступництво відповідача. Також цим актом засвідчено внесення передоплати в сумі 2000,00 грн. та залишок суми до сплати в розмірі 4000,00 грн.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. є підтвердженими.

Згідно з ч. ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача 08.02.2024 надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що розмір цих витрат є завищеним, не відповідає складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт. Відповідач просить відмовити позивачу у стягнені витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. не є завищеними, є співмірними складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та ціною позову (464485,54 грн.). Тому суд залишив без задоволення клопотання відповідача про зменшення цих витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5999,99 грн., на позивача покладаються витрати на професійну правничу допомогу в сумі 0,01 грн.

Керуючись ст.ст. 52, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 255 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Замінити відповідача - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на його правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964).

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМЕНЕРГОСЕРВІС" (03179, м.Київ, вул. Ушакова, буд. 20-А, ідентифікаційний код 30860482) 303067,20 грн. (триста три тисячі шістдесят сім грн. 20 коп.) - основний борг, 27694,84 грн. (двадцять сім тисяч шістсот дев`яносто чотири грн. 84 коп.) - 3% річних, 133722,59 грн. (сто тридцять три тисячі сімсот двадцять дві грн. 59 коп.) інфляційних втрат, 6967,27 грн. (шість тисяч дев`ятсот шістдесят сім грн. 27 коп.) витрат зі сплати судового збору та 5999,99 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн. 99 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 0,01 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 0,01 грн. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 19.02.2024.

Суддя М.В. Мірошниченко