Ухвала суду № 117060519, 13.02.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9503/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М. при секретарі судового засідання Шевченко О.В., розглянувши матеріали цивільної справи № 757/9503/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі військової прокуратури Київського гарнізону, Державної казначейської служби України, Міністерства юстиції України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі військової прокуратури Київського гарнізону, Державної казначейської служби України, Міністерства юстиції України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду ОСОБА_2.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 від 19 березня 2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі № 757/9503/19-ц та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

01 жовтня 2021 року відповідно до розпорядження № 336 від 01 жовтня 2021 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку з смертю судді ОСОБА_2

Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду м.Києва Соколову О.М.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2021 року цивільну справу № 757/9503/19-ц - прийнято до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. та призначено підготовче засідання.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до наступного висновку.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 Цивільного процесуального Кодексу України, (далі - ЦПК України) суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України, передбачено обов`язок судді заявити самовідвід за наявності підстав, зазначених, зокрема і в ст.36 ч.1 п.5 ЦПК України (якщо є обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1,9 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до відкриття провадження, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Так, відповідно до матеріалів справи, позивачем було заявлено відвід судді Печерського районного суду м.Києва Соколову О.М. від розгляду справи № 757/9503/19-ц з підстав наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності головуючого судді.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. від розгляду цивільної справи № 757/9503/19-ц - відмовлено.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).

Положенням ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) визначено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Згідно положень п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За приписами статті 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

На підставі викладеного, а також беручи до уваги те, що позивачем було заявлено відвід головуючому судді у цій справі з підстав наявності у останнього сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М., з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженому розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі військової прокуратури Київського гарнізону, Державної казначейської служби України, Міністерства юстиції України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, для забезпечення довіри учасників справи до суду, а також, з метою подальшого уникнення питань, пов`язаних з сумнівами в об`єктивності та упередженості розгляду справи і дотримання норм закону, вважаю необхідним заявити самовідвід.

У зв`язку із заявленим самовідводом, вищевказану справу слід передати для повторного автоматичного розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.39, 40, 258-260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заявити у цивільній справі № 757/9503/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі військової прокуратури Київського гарнізону, Державної казначейської служби України, Міністерства юстиції України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - самовідвід.

Передати цивільну справу №757/46128/20-ц до канцелярії Печерського районного суду м. Києва для повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Соколов