Рішення № 117056, 12.09.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

12.09.06 Справа№ 4/1505-11/191

За позовом: Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Львів

До відповідача: Українсько-авсрійського спільного підприємста товариства з обмеженою відповідальністю “Галицька мануфактура ЛТД”, м.Львів

Про стягнення 4798,70грн.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_2-предст.доручення НОМЕР_1

Від відповідача:Божик-предст. Доручення № 1-Д від 11.09.2006року

Суть спору:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.07.2006року порушено провадження у справі за позовом Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення із Українсько-авсрійського спільного підприємста товариства з обмеженою відповідальністю “Галицька мануфактура ЛТД” боргу в сумі 4798,70грн.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2006року в зв»язку із неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено на 12.09.2006року.

Сторонам в засіданні роз»яснено їх права, передбачені ст.22 ГПК України.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на укладений між сторонами договір-заявку б/н від 14.05.2006року про надання транспортних послуг за маршрутом Республіка Польща (Szczaniec)-Україна (Львів) на суму 4292,00грн.

Позивачем виконано свої зобов”язання за даним договором-заявкою щодо надання послуг, що підтверджено товарно-транспортною накладною міжнародного зразку (СМR) серії НОМЕР_2, завіреною печаткою вантажоотримувача, а також Актом прийому виконаних робіт від 19.06.2006року засвідченим підписами сторін.

Оплату за надані послуги згідно Заявки “Додаткові умови” відповідач зобов”язався здійснити після підписання акту викоаних робіт.

Оскільки оплата не проведена позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення із відповідача заборгованої суми.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають задоволенню.

П. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ст. 509 ЦК України зазначає, що зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов»язання належним чином не виконав тобто відповідачем були порушені вимоги статей 526, 692 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ішше не встановлено договором або законом.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Таким чином, позивачем правомірно нараховано 06,70грн. річних (за період з 26.06.2006року по 14.07.2006року).

Крім суми основної заборгованості та річних позивач просить суд стягнути із рахунку боржника понесені ним витрати на послуги адвоката в сумі 500,00грн. (договір на надання юридичних послуг № 116/10 від 13.07.2006року на суму 500,00грн. В.т.ч. ПДВ-83,33грн.).

Ст. 49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на  інформаціно-технічне забезпечення судового процесу та ін. витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача та кваліфікуються як господарські витрати.

Відповідно до п.10 Роз”янення ВАСУ від 04.03.1998року № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Арбітражного процесуального кодексу України” із наступними змінами та доповненнями, витрати позивачів та відповідачів, пов”язані із оплатою ними послуг юридичних фірм, правових організацій, адвокатів з наданням останніми правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, відносяться до збитків сторін і відшкодовуються в загальному порядку.

Відповідач проти позову не заперечує, пояснючи зволікання в оплаті відсутністю вільних обігових коштів в зв”язку із значною дебіторською заборгованістю підприємства.

Крім цього, відповідачем подано в засіданні суду докази часткової проплати в розмірі 3892,00грн., що підтведжено відповідно платіжними дорученнями НОМЕР_3 та НОМЕР_4

З огляду навикладене, суд задовільняє позовні вимоги частково.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст., ст. 43,49, 80 п.1?,82-84, 116 ГПК України,

суд-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути із Українсько-авсрійського спільного підприємста товариства з обмеженою відповідальністю “Галицька мануфактура ЛТД”, м.Львів, вул. Антоновича, 96 (код ЄДРПОУ 19351564) на користь Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1) 400,00грн. Основного боргу, 06,70грн. Річних, 500,00грн. Витрат на послуги адвоката, 102,00грн. державного мита та 118,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.В рештій частині провадження припинити.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України

Суддя Сало І.А.