Ухвала суду № 117053750, 16.02.2024, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/203/24

Провадження № 1-кс/135/81/24

У Х В А Л А

іменем України

16.02.2024 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Ладижин Вінницької області клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, раніше судимого: 12.04.2016 Тростянецьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; 15.10.2019 Вінницьким апеляційним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 12.04.2016 і остаточно визначено 4 роки позбавлення волі; 10.01.2023 Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 11.12.2023 звільнений з ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» по відбуттю покарання, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

16.02.2024 до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

2.1. У клопотанні слідчий просив обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту терміном 60 діб та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п. 1,2 ч. 5 ст. 194 КПК України.

На обґрунтування клопотання зазначив, що 22.12.2023 близько 03 год ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні АЗС «ОККО», що розташована в м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області по вул. Процишина, 2/а, власником якої являється Товариство з обмеженою відповідальністю «ОККО-ДРАЙВ» (ЄДРПОУ: 20122395, юридична адреса: 82660, Львівська область, Сколівський район, смт Славське, вул. Івана Франка, буд. 14/а), на торгівельній полиці продажу товарів помітив шоколадні батончики «Snickers» та «Nestle», банку напою енергетичного «Red Bull» об`ємом 0,591 л та пляшку горілки «Nemiroff De Luxe Особлива» об`ємом 0,5 л та вирішив їх викрасти. Після чого, ОСОБА_4 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, діючи умисно, протиправно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, в період дії воєнного стану, здійснив крадіжку трьох шоколадних батончиків Snickers Creamy з арахісовим маслом вагою 54,75 г кожен, вартість яких згідно з висновком експерта №382/24-21 від 25.01.2024 становить 32 грн 95 коп кожен, трьох шоколадних батончиків Snickers вагою 50 г кожен, вартість яких згідно з висновком експерта №382/24-21 від 25.01.2024 становить 23 грн 05 коп кожен, одного шоколадного батончика Snickers Creamy з арахісовим маслом вагою 36,5 г, вартість якого згідно з висновком експерта №382/24-21 від 25.01.2024 становить 26 грн 70 коп, одного шоколадного батончика Nestle Nuts King Size вагою 60 г, вартість якого згідно з висновком експерта №382/24-21 від 25.01.2024 становить 45 грн 34 коп, однієї залізної банки напою енергетичного «Red Bull» об`ємом 0,591 л, вартість якого згідно з висновком експерта №382/24-21 від 25.01.2024 становить 110 грн та однієї пляшки горілки «Nemiroff De Luxe Особлива» об`ємом 0,5 л, вартість якої згідно з висновком експерта №382/24-21 від 25.01.2024 становить 226 грн 98 коп, помістив у внутрішні кишені та рукав куртки, в яку був одягнений. Не розрахувавшись на касі, вийшов із приміщення АЗС «ОККО» та надалі викраденими шоколадними батончиками, енергетичним напоєм та горілкою розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 22.12.2023 близько 05 год ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні АЗС «ОККО», що розташована в м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області по вул. Процишина, 2/а, власником якої являється Товариство з обмеженою відповідальністю «ОККО-ДРАЙВ», на торгівельній полиці продажу товарів помітив пляшку віскі ТМ «Bell's Original» ємкістю 0,5 л та пляшку рому «Captain Morgan Spiced Gold» ємкістю 0,7 л та вирішив їх викрасти. Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи свій єдиний продовжуваний кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, діючи умисно, протиправно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, в період дії воєнного стану, здійснив крадіжку однієї пляшки віскі ТМ «Bell's Original» ємкістю 0,5 л, вартість якого згідно з висновком експерта №382/24-21 від 25.01.2024 становить 333 грн 25 коп та однієї пляшки рому «Captain Morgan Spiced Gold» ємкістю 0,7 л, вартість якої згідно з висновком експерта №382/24-21 від 25.01.2024 становить 543 грн 75 коп, які помістив у куртку, в яку був одягнений. Не розрахувавшись на касі, вийшов із приміщення АЗС «ОККО» та залишивши викрадене неподалік, повернувся назад до приміщення АЗС «ОККО», де з торгівельної полиці продажу товарів здійснив крадіжку однієї пляшки віскі «Johnnie Walker Red label» ємкістю 0,7 л, вартість якої згідно з висновком експерта №382/24-21 від 25.01.2024 становить 753 грн 75 коп, яку помістив за куртку, в яку був одягнений. Не розрахувавшись на касі, вийшов із приміщення АЗС «ОККО» та надалі викраденими алкогольними напоями розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» майнової шкоди на загальну суму 2207 грн 77 коп.

29.01.2024 за вказаним вище фактом ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.

З огляду на наведене вище, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інші кримінальні правопорушення.

2.2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні. Додатково повідомив, що доказів ухилення підозрюваного від явки до слідчого чи прокурора, а також впливу на свідків та потерпілого в рамках даного кримінального провадження у нього не має. При цьому він не може пояснити яким чином підозрюваний буде впливати на потерпілого, який є юридичною особою. Також йому відомо, що підозрюваний після звільнення, крім цього кримінального правопорушення, вчинив ще два кримінальні правопорушення, але доказів цього надати він не може.

Підозрюваний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин викладених в клопотанні визнав у повному обсязі. Не заперечує стосовно застосування відносно нього домашнього арешту в цілому, однак вказує, що цілодобовий арешт буде обтяжливий для нього, оскільки він має намір офіційно працевлаштуватися і таким чином утримувати себе. Раніше він заробляв на життя тимчасовими заробітками. Також вказав, що жодного разу не ухилявся від явки до слідчого чи прокурора, намірів вчиняти надалі кримінальні правопорушення не має. Підтвердив, що після звільнення з місць позбавлення волі скоїв, окрім даного злочину, ще два інших кримінальних правопорушення в м. Ладижині та в м. Вінниця. З огляду на вказане просить обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту тільки в нічний час доби.

Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного та просила обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби, а саме в нічний час. Також вказала, що матеріали клопотання не містять жодних доказів ухилення її підзахисного від явки до слідчого чи прокурора, а також впливу ним на свідків чи потерпілого.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ч. 1 ст. 181 КПК України). Він може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст. 181 КПК України).

Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 6 статті 181 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

3.2. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного відповідає формальним вимогам статті 184 КПК та його копія разом із доданими матеріалами надана підозрюваному 16.02.2024 о 08 год 00 хв відповідно до письмової розписки про отримання, тобто більше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

3.3. Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

КПК України не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в клопотанні та в судовому засіданні доводилась такими документами та поясненнями: протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7 від 14.05.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 15.01.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.01.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 15.01.2024; поясненням ОСОБА_4 щодо обставин вчинення крадіжки; протоколом огляду відеозапису з камер відеоспостереження, встановлених в приміщенні АЗС «ОККО» від 24.01.2024; висновком експерта №382/24-21 від 25.01.2024; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 29.01.2024.

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами та факт вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру 29.01.2024 (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та вважати обґрунтованою його підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

3.4. Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

3.4.1. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується такими твердженнями: « ОСОБА_4 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності переховуватиметься від органу досудового розслідування, суду. З огляду на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_4 статті вчиненого злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу».

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу.

Дані обставини сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

До того ж, що є важливим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався. Цей Указ затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2402-ІХ. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у ОСОБА_4 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку підозрюваного.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини слідчий суддя, вважає доведеним ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.

3.4.2. Ризик незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні (п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується таким: «у кримінальному провадженні наявні свідки та представник потерпілого, які проживають на території м. Ладижин Гайсинського району, а тому останній може впливати на них, з метою зміни показів для уникнення кримінальної відповідальності».

Слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Тобто, ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та надані до нього матеріали, що обґрунтовують підозру, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний, використовуючи свій авторитет та зв`язки, може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані органом досудового розслідування та/або судом з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.

Натомість ризик незаконного впливу на потерпілого, який є юридичною особою, прокурором в судовому засіданні не доведено.

3.4.3. Ризик вчинити інші кримінальні правопорушення (п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовувався такими твердженнями: « ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення проти власності, маючи не зняту і не погашену у передбаченому законом порядку судимість за вчинення кримінального правопорушення проти власності, повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення, пов`язане з таємним викраденням чужого майна. Окрім того підозрюваний після звільнення з місць позбавлення волі вчинив ще два кримінальні правопорушення. Отже , ОСОБА_4 без обмеження його свободи може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення».

ОСОБА_4 має три не зняті та непогашені судимості за вчинення аналогічних умисних кримінальних правопорушень проти власності, за які відбував покарання в місцях позбавлення волі, проте на шлях виправлення не став та знову вчинив новий аналогічний тяжкий злочин проти власності.

Крім того слідчий суддя враховує, що з моменту звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_4 і до моменту вчинення ним нового кримінального правопорушення пройшов зовсім незначний проміжок часу (трохи більше місця). Підозрюваний під час судового розгляду повідомив, що після звільнення з місць позбавлення волі скоїв ще два інших кримінальних правопорушення.

Викладене вище в контексті заявленого ризику вчинення іншого кримінального правопорушення значно підвищує ймовірність вчинення такого, а також свідчить про загальну схильність підозрюваного ОСОБА_4 до асоціальної поведінки за відсутності стримуючих чинників. Відтак слідчий суддя вважає доведеним існування даного ризику.

3.4.4. Крім того, в клопотанні стверджувалось про наявність і такого ризику, як: перешкодити кримінальному провадженню іншим чином шляхом неявок до слідчого, прокурора та суду (п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Слідчий суддя звертає увагу, що аргументація даного ризику «шляхом неявок до слідчого, прокурора та суду» є простим дублюванням ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність якого і так встановлена вище (п. 3.4.1 ухвали).

У клопотанні слідчий просто констатує наявність вказаного ризику без належного обґрунтування. Під час судового розгляду прокурор не навів інших аргументів на наявність вказаного ризику.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.5. Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, трьох доведених ризиків (п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), а також обставин, що характеризують підозрюваного, зокрема, його минулу поведінку, не зняті та непогашені судимості за вчинення аналогічних умисних кримінальних правопорушень проти власності, його нейтральну характеристику за місцем проживання, не одружений, офіційно не працюючий, відсутність на утриманні неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків, що свідчить про відсутність в нього соціальних стримуючих чинників та які б переважали існуючі ризики, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 і виконання ним процесуальних обов`язків.

Так, слідчий суддя розглядаючи доводи підозрюваного про доцільність застосування до нього домашнього арешту в певний час доби зауважує на минулу поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та відсутність в нього соціальних стримуючих чинників, які не заслуговують на довіру слідчого судді та свідчить про існування наведених ризиків.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, сторонами не надано.

Посилання підозрюваного та його захисника, в тому числі про намагання працевлаштуватися, не підкріплені відповідними доказами, а тому вони не беруться до уваги.

3.6. Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК).

У зв`язку із застосуванням до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту та встановленням ризиків кримінального провадження таких як переховування від суду, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень та незаконного впливу на свідків, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися цілодобово із будинку за місцем проживання, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, без дозволу прокурора або суду.

Такі обов`язки за своїм характером не є занадто обтяжливими для ОСОБА_4 . Про інше стороною захисту не зазначено.

Керуючись статтями 176-198, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 квітня 2024 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

- не відлучатися цілодобово із будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, без дозволу прокурора або суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 15 квітня 2024 року включно.

Копію ухвали направити відповідному органу Національної поліції.

Органу Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_4 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, про що невідкладно повідомити Ладижинський міський суд Вінницької області.

Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на ВП № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області та на процесуального прокурора в кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя