Рішення № 117048973, 16.02.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року справа № 580/6616/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач 2), в якій просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії за віком №232730021288 від 05.07.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 05.09.1983 по 01.06.1997 на ВАТ «Черкаське хімволокно», занесений до трудової книжки НОМЕР_1 від 28.11.1980 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в зв`язку із досягненням передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV пенсійного віку (60 років) та наявністю необхідного страхового стажу має право на пенсію за віком. Позивач у червні 2023 року звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на віком. Проте відповідач 2 відмовив позивачу в призначенні такої пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу. Вважаючи відмову в призначенні пенсії протиправною, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернулася до суду.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області проти позову заперечило. 17.08.2023 надало відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що загальний страховий стаж позивача становить 27 років 07 місяців 11 днів. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 з 05.09.1983 до 01.06.1997, оскільки записи внесені з порушенням вимог Інструкції № 58, а саме відсутня посада та підпис відповідальної особи, що засвідчує запис про звільнення. Отже в органів Пенсійного фонду України відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за віком в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відзив на позов не подало. Копію ухвали від 01.08.2023 отримало 02.08.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою від 01.08.2023 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 17.07.2002.

Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 28.11.1980 позивач працювала, зокрема, у спірний період з 05.09.1983 по 01.06.1997 у Черкаському виробничому об`єднанні «Хімволокно», а саме:

05.09.1983 прийнята в комбінат громадського харчування кондитером по 3 розряду (розпорядження № 759 від 09.09.1983) (запис №3);

01.07.1988 переведена кондитером по 4-му розряду комбінату громадського харчування (наказ № 367-к від 20.01.1988) (запис №4)

01.06.1997 звільнена по п. 5 ст. 36 КЗпП України по переведенню в СП «Укрінтекс» (повідомлення № 362 від 12.06.1997) (запис №5).

Згідно з наказом № 132 від 28.04.1994 Черкаське виробниче об`єднання «Хімволокно» перетворено у відкрите акціонерне товариство «Черкаське хімволокно».

27.06.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Виконавцем для розгляду заяви позивача від 27.06.2023 за принципом екстериторіальності було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

За результатами розгляду заяви позивача від 27.06.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло 05.07.2023 рішення № 232730021288 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю страхового стажу роботи 30 років, страховий стаж роботи становить 27 років 7 місяців 11 днів.

До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 05.09.1983 по 01.06.1997, оскільки відсутня посада та підпис відповідальної особи, що засвідчує запис про звільнення, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідач 1 листом від 06.07.2023 № 2300-0204-8/44562 повідомило позивача про прийняте відповідачем 2 рішення від 05.07.2023 № 232730021288.

Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні відносини врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-1V (далі Закон №1058-1V) та прийнятими на його виконання нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 8 Закону 1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтею 9 Закону 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Ч. 3 зазначеної статті визначає, що до стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Суд встановив, що у спірному випадку підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком слугувало відсутність необхідного страхового стажу позивача (30 років), передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо наявності у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком суд врахував наступне.

Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 28.11.1980 позивач працювала у спірний період з 05.09.1983 по 01.06.1997 у ВАТ «Черкаське хімволокно» (записи №№ 3 -5).

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Ведення трудових книжок повинно відповідати вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі Інструкція № 58).

Пунктом 1.1 зазначеної Інструкції встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства (п. 1.5 Інструкції № 58).

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо- кваліфікаційному рівні, на стажування.

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 2.13. Інструкції № 58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

П. 2.6 Інструкції № 58 визначає, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо,виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

П. 2.8. Інструкції № 58 визначено, що якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

У відповідності до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно до пп. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Спірним рішенням відповідач 2 не зарахував позивачу до страхового стажу період роботи з 05.09.1983 по 01.06.1997 у зв`язку з відсутністю у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 28.11.1980 посади та підпису відповідальної особи, що засвідчує запис про звільнення.

Так, дійсно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 28.11.1980 внесено записи про те, що ОСОБА_1 05.09.1983 прийнята в комбінат громадського харчування кондитером по 3 розряду (запис № 3) та 01.06.1997 звільнена по п. 5 ст. 36 КЗпП України по переведенню в СП «Укрінтекс» (запис № 5).

Запис № 5 про звільнення 01.06.1997 позивача у зв`язку з переведенням в СП «Укрінтекс» не містить посади та підпису відповідальної особи, що засвідчує запис про звільнення.

Водночас, запис № 5 засвідчений печаткою відділу кадрів ВАТ «Черкаське хімволокно», та відповідно до запису № 6 ОСОБА_1 02.06.1997 прийнята в СП «Укрінтекс» кондитером 4-го розряду комбінату громадського харчування в порядку переведення з ВАТ «Черкаське хімвлокно» (наказ № 10-к від 05.06.1997).

Зазначене підтверджує те, що позивач була дійсно звільнена 01.06.1997 з ВАТ «Черкаське хімволокно» у зв`язку з переведенням в СП «Укрінтекс».

Тому суд критично ставиться до позиції Пенсійного органу щодо зазначення ним у якості підстави для відмови у зарахуванні до стажу роботи спірного періоду, як відсутність посади та підпису відповідальної особи.

Водночас, суд врахував, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Виходячи з наведених норм Порядку № 637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, архівні довідки необхідні за умови необхідності підтвердити відомості про роботу особи, якщо відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 444/2480/16-а.

Суд вважає, що за наявності у позивача основного документу, що підтверджує стаж роботи та відповідного запису в ній, відсутні підстави та необхідність у підтвердженні стажу роботи позивача відповідно до Постанови КМУ № 637.

Окрім того, суд зазначає, що законодавець пов`язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.

Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи позивача) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому, зазначені пенсійним органом недоліки, не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні вказаного періоду роботи позивача до стажу його роботи.

Таким чином, період роботи позивача з 05.09.1983 по 01.06.1997 на ВАТ «Черкаське хімволокно» відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 28.11.1980 підлягає зарахуванню до її страхового стажу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії за віком від 05.07.2023 №232730021288 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, то вони задоволенню не підлягають, оскільки заяву позивача про призначення пенсії розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, і саме ним прийнято спірне рішення.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є частково обгрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з частковим задоволення позову судові витрати підлягають розподілу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то частина судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії за віком від 05.07.2023 №232730021288.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) період її роботи у ВАТ «Черкаське хімволокно» з 05.09.1983 по 01.06.1997 та повторно розглянути її заяву від 27.06.2023 про призначення пенсії за віком.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного в Харківській області (Майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО