Ухвала суду № 117043628, 12.02.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6895/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участі:

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковник ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №42022000000001477 від 24.10.2022, підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2024 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковник ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №42022000000001477 від 24.10.2022, підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001477 від 24.10.2022 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, та за фактами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

12.12.2023 слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою в особливо великих розмірах) та за ч. 3 ст. 209 КК України (вчинення правочинів з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчиненого організованою групою в особливо великому розмірі).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_13 від 18.12.2023 № 757/57971/23-к до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України - у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 2 013 000 грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти. Однак на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві зазначена сума застави не надходила.

Цією ж ухвалою покладено на ОСОБА_5 у випадку його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії зазначеної ухвали визначено в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні - до 15.02.2024 включно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_14 від 21.09.2023 № 757/42037/23-к продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 42022000000001477 від 24.10.2022 до 9 місяців, тобто до 29.03.2024.

На даний час ризики, відповідно до яких до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінилися та не зменшилися.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин який інкримінується ОСОБА_5 є особливо тяжкими, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12-ти років, з конфіскацією майна та будучи обізнаним про покарання, що загрожує останньому з метою уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування, в подальшому від суду.

Разом з цим, ОСОБА_5 може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та не встановлені всі можливо причетні особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Також, на даний час не вилучені та до матеріалів кримінального провадження не долучені всі речі та документи, необхідні для повного та об`єктивного досудового розслідування, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та осіб, які можуть бути причетні до його вчинення.

Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів та/або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може спілкуватися з невстановленими на даний час учасниками організованої групи, у тому числі з одним з організаторів, з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні) виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних експертів, які проводили комплексну судово - економічну експертизу, з метою уникнення кримінальної відповідальності, маючи авторитет та використовуючи службове становище, може незаконно впливати на експертів, інших підозрюваних, свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема посадових осіб ТОВ «Геомакс» та робітників ПрАТ «Полтавський ГЗК» з метою надання останніми неправдивих свідчень для уникнення відповідальності.

Наявність у ОСОБА_5 можливих сталих зв`язків у правоохоронних органах, обізнаність з методикою та засобами їх діяльності, у випадку обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення, в тому числі ОСОБА_5 можливого надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними чи негласними засобами контролю іншим, невстановленим на даний час особам, які причетні до вчинення вказаного особливо тяжкого злочину. Крім того, підозрюваний може передати анкетні дані експертів та свідків невстановленим на даний час особам - учасникам організованої групи з метою впливу на них для уникнення кримінальної відповідальності.

Зазначені вище обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ( перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).

У ході проведення 29.06.2023 обшуків у даному кримінальному провадженні, серед іншого виявлені та вилучені документи (накладні, ТТН № 10558 від 29.06.2023; № 10559 від 29.06.2023, № 10560 від 29.06.2023, № 10557 від 29.06.2023, № 10550 від 29.06.2023, № 10552 від 29.06.2023, № 10553 від 29.06.2023, № 10554 від 29.06.2023, № 10555 від 29.06.2023, тощо), що свідчать про продовження на момент проведення обшуків злочинної діяльності організованої групи вже після винесення головою Правління ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_7 наказу від 29.09.2021 № 3170 про виконання припису Державної служби геології та надр України та зупинення реалізації відходів сухої магнітної сепарації.

Таким чином, незважаючи на наявність припису Державної служби геології та надр України та вищевказаного наказу, організована група, до складу якої входить ОСОБА_5 , станом на 29.06.2023 продовжували займатися злочинною діяльністю з корисливих мотивів та метою особистого збагачення.

Враховуючи викладене, у випадку обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення або продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому останній обґрунтовано підозрюється, а також можливого вчинення кримінального правопорушення стосовно свідків/експертів у даному кримінальному провадженні з метою впливу на них.

Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.

Таким чином, заявлені під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 ризики не зменшились.

Наразі усі заявлені при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу ризики продовжують існувати, їх обсяг не зменшився.

Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, наявність ризиків, які передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно необхідним є продовження застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Адвокат в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки підозра є необґрунтованою, ризики нічим не підтверджені, процесуальна поведінка є належною.

Відтак, адвокат просив відмовити в задоволенні клопотання та просив застосувати нічний домашній арешт.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.12.2023 слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою в особливо великих розмірах) та за ч. 3 ст. 209 КК України (вчинення правочинів з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчиненого організованою групою в особливо великому розмірі).

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами: актом перевірки від 13.07.2021 №74/1012-П Державної служби геології та надр України, у ході проведення планової перевірки Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, актом перевірки від 13.07.2021 №74/1012-П були виявлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме, в рамках спецдозволу на користування надрами №1012 від 29.07.1997 ПрАТ «Полтавський ГЗК» підтверджено реалізацію відходів сухої магнітної сепарації, отриманих в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів в якості щебеневої сировини суб`єктам господарювання, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою спеціального дозволу на користування надрами; наказом від 29.09.2021 № 3170 голови Правління Товариства ОСОБА_7 про виконання припису Державної служби геології та надр України, яким зупинено реалізацію відходів сухої магнітної сепарації;листом від 26.01.2023 № 394/02-1/2-23 Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, де зазначено, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» порушено вимоги ст. ст. 19, 24 Кодексу України про надра здійснює реалізацію мінеральної сировини (відходів сухої магнітної сепарації, отриманих в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр), в якості щебеневої сировини, не маючи при цьому дозвільного документу - спеціального дозволу на користування надрами, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою користування надрами; договорами поставки (додатковими угодами) нефракційного відсіву укладених між ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», в особі начальника відділу збуту ОСОБА_10 , голови Правління ОСОБА_7 , заступника голови Правління з комерційних питань ОСОБА_8 з директором ТОВ «ГЕОМАКС» ОСОБА_11 від 02.01.2019, 04.10.2019, 05.02.2019, 24.12.2019, 31.03.2020, 23.04.2020, 29.05.2020, 01.09.2020, 24.11.2020, 23.12.2020, 01.04.2021, 01.06.2021, якими підтверджуються факти реалізації відходів сухої магнітної сепарації; висновком комісійної судової ґрунтознавчої експертизи від 20.03.2023 № 4841/23-34/7771/23-34, згідно якої щебінь, отриманий з відходів сухої магнітної сепарації залізистих кварцитів - гірська порода осадового або вулканогенно-осадового походження, складається переважно з кварцитів (93%) і незначної кількості сланців (7%), які у свою чергу відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення;висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби України № 173/99-00-08-02-01-20/00191282 від 24.03.2023, за результатами проведення якого вбачається: заниження ПрАТ «Полтавський ГЗК» податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 48 614 550, 86 грн; заниження ПрАТ «Полтавський ГЗК» доходу від реалізації товарів (піску) на суму 360 837 597,6 грн, та у свою чергу податку на прибуток на суму 64 950 767,6 грн; легалізація ПрАТ «Полтавський ГЗК» активу у вигляді товару «нефракційний відсів» на загальну суму 360 837 597,6 грн., який у подальшому був реалізований ТОВ «Геомакс» (ПН 32137080) та ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» (ПН 35713283) під виглядом щебня та пісчано-щебеневої суміші по значно вищій ціні;висновком комісійної судової-економічної експертизи № 10599/10600/23-71/17270?17282/23-71 від 25.05.2023 та іншими доказами, згідно якої:заниження ПрАТ «Полтавський ГЗК» податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 46 696 529,6 грн заниження ПрАТ «Полтавський ГЗК» доходу від реалізації товару «нефракційний відсів» в сумі 388 718 094 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 69 969 256, 92 гр. ПрАТ «Полтавський ГЗК» у період з 01.01.2019 по 31.12.2021 реалізувало товару «нефракційний відсів» в кількості 2 553 837, 00 тон в адресу ТОВ «Геомакс» та ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», який в подальшому реалізований як «щебінь із щільних гірських порід фракцій 0-40 мм, 5-40 мм, 5-20 мм, 0-70 мм» та «піщано-щебенева суміш». Сума доходу становить 474 972 612, 47 грн;декларацією з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2019 року від 05.08.2019; декларацією з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2019 року від 05.08.2019;декларацією з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2019 року від 19.10.2019;декларацією з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4 квартал 2019 року від 05.02.2020;декларацією з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2020 року від 30.04.2020;декларацією з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2020 року від 06.08.2020; декларацією з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2020 року від 09.11.2020; декларацією з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4 квартал 2020 року від 04.02.2021;декларацією з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2021 року від 30.04.2021; декларацією з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2021 року від 03.08.2021; декларацією з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2021 року від 04.11.2021;- декларацією з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4 квартал 2021 року від 08.02.2022; показаннями свідка ОСОБА_15 , згідно яких під час планового заходу державного нагляду (контролю) діяльності ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» виявлено, що вони реалізують відходи сухої магнітної сепарації отримані в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів в якості щебеневої сировини, яка не зазначена в спеціальному дозволі та непередбачено метою спеціального дозволу на користування надрами. Крім того, під час заходу встановлено, що надрокористувач не подав до Держгеонадр інформацію щодо стану виконання Програми робіт за 2019 та 2020 роки; показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 - співробітники Державної служби геології та надр України, які надали покази стосовно виявлення у 2021 році порушень ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» у вигляді реалізації мінеральної сировини (відходів сухої магнітної сепарації, отриманих в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр), в якості щебеневої сировини, не маючи при цьому дозвільного документу - спеціального дозволу на користування надрами. показаннями свідка ОСОБА_5 - заступника директора з капітального будівництва ТОВ «Геомакс», який підтвердив співробітництво ТОВ «Геомакс» з ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» у вигляді оренди приміщення на території ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та оренди розсіювального комплексу, який використовувався переробітки нефракційного відходів сухої магнітної сепарації придбаної у ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». Таким чином, підтвердив, що ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» здійснювали реалізацію мінеральної сировини (відходів сухої магнітної сепарації, отриманих в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр), в якості щебеневої сировини, не маючи при цьому дозвільного документу - спеціального дозволу на користування надрами. протоколом огляду, в ході якого оглянуті електронних носії інформації які були вилучені під час обшуку підприємства ТОВ «Геомакс» і виявлена документація, яка підтверджує незаконну реалізацію мінеральної сировини (відходів сухої магнітної сепарації, отриманих в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр), в якості щебеневої сировини та контрагенти яким вона реалізовувалась;протоколом огляду мобільного телефона, вилученого у ОСОБА_11 під час якого виявлено інформацію щодо обговорення цін за придбання корисної копалини, поставки щебню від ТОВ «Геомакс», боргів стосовно орендованого майна та загалом співпраці з ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». протоколом огляду «Ipad Pro» та «IPhone 12», вилучених у ОСОБА_9 в ході огляду якого зафіксована переписка з усіма часниками злочинної групи стосовно їх взаємодії з ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», в т.ч. щодо реалізації мінеральної сировини (відходів сухої магнітної сепарації, отриманих в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр), в якості щебеневої сировини; оглядом мобільного телефону та жорсткого диску, які були вилучені у ОСОБА_18 встановлено наявність переписки з усіма учасниками, бухгалтерська документація щодо взаємодії з ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та контрагентами щодо реалізації мінеральної сировини (відходів сухої магнітної сепарації, отриманих в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр), в якості щебеневої сировини;протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 , у ході якого виявлено документацію стосовно діяльності ТОВ «Геомакс» та взаємодія з контрагентами зазначеного підприємства, в тому числі з ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», відповідну бухгалтерську документацію, переписку всіх учасників організованої злочинної групи щодо скоєння ними кримінальних правопорушень у період 2017-2023 років; іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_9 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

З врахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що ризики є сталими та доведеними. Також, слідий суддя враховує тяжкість покарання, завдані збитки, обставини вчинення кримінального правопорушення, які лише приводять до висновку, що більш м`який запобіжний захід станом на день розгляду клопотання не може бути застосований.

Між тим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, який на думку суду належним чином зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваног, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання, так як станом на день розгляду клопотання, останній не підозрюється у вчиненні насильницького злочину.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюванного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя, приходить до висновку, про призначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 1 059 800,00 грн., з одночаним покладанням обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків з урахуванням вказаних обставин.

Так, слідчий суддя у відповідністі до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров`я, соціальні зв`язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що продовження строку тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Відтак, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, строк тримання під вартою, до 29.03.2024 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 1 059 800 (один мільйон п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:

- не відлучатися з місця постійного проживання, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 29.03.2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти підозрюваного ОСОБА_5 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_5 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_19