Рішення № 117042529, 15.02.2024, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа №568/1/24

Провадження №2/568/84/24

15 лютого 2024 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» https://miloan.ua/, було подано заявку на отримання кредиту №101455808. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/.

Законодавством України передбачено оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №101455808 від 14.12.2020 р., який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/. Таким чином, відповідач уклала договір про споживчий кредит №101455808 від 14.12.2020 р. з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12000 грн.

Кредитний договір №101455808 від 14.12.2020 р. було укладено строком на 15 днів. Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин передбачених ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України.

12.11.2021 р. згідно умов договору відступлення прав вимоги № 13Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №101455808 від 14.12.2020 р. на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс», набуло права вимоги до відповідача.

Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 22205,76 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту6865,00 грн., заборгованість за відсотками15340,76 грн., заборгованість за комісією 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Позичальник не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Позивачем було вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення адвокатської вимоги про сплату заборгованості за договором №101455808 від 14.12.2020 р. на адресу відповідача.

У зв`язку із вище вказаним, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №101455808 від 14.12.2020 р. у розмірі 22205,76 грн., а також понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147,20 грн. та витрати на правовому допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою суду від 03 січня 2024 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, одночасно з подачею позовної заяви надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, в порядкуст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив не направила.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.280,281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

У відповідності до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі Анкети-заяви на кредит №101455808 від 13.12.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем 14.12.2020 р. укладеного договір про споживчий кредит № №101455808, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 12000 гривень строком на 15 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 3600,00 грн. за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Термін повернення кредиту та сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитними коштами 29.12.2020 року. (а.с.15, 9-11, 12).

На підставі вказаного договору, ОСОБА_1 перераховані кошти на картковий рахунок в сумі 12000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням 24675169 від 14.12.2020. (а.с. 4 зворот).

Всупереч умовам кредитного договору №101455808 від 14.12.2020 р. відповідач свої кредитні зобов`язання не виконує.

12.11.2021 р. згідно умов договору відступлення прав вимоги №13Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №101455808 від 13.12.2020 р. на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс», набуло права вимоги до відповідача (а.с. 16-20).

Згідно даного договору відступлення прав вимоги від 12.11.2021 р. сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 22205,76 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту6856,00 грн., заборгованість за відсотками15340,76 грн. (а.с.30)

Відповідно дост.204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першоюстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК Українипередбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно дост. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України "Про електронну комерцію"визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.Статтею 3 цього Законувизначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.7ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеномустаттею 12 цього Законупорядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 вказаного закону).

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст.525,526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно дост. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1ст. 612 ЦК Українивизначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістомст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно дост. 1048 цього Кодексупозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно дост. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 ЦК України.

Згідност.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно дост. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимогст. 516 ЦК України.

Судом встановлено, що умови зазначеного договору в частині своєчасності сплати боргу відповідачем не виконано. Таким чином доведено факт невиконання вимог закону, з боку відповідача.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №101455808 від 14.12.2020, в розмірі 22205,76 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту6856,00 грн., заборгованість за відсотками15340,76 грн.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача понесені ним судові витрати - судовий збір в розмірі 2147,20 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2ст.15 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В цілому, зміст наведених стороною позивача послуг адвоката відповідає предмету спору, а тому визнається судом обґрунтованим.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості.

Враховуючи наведене, а також положення ч.2ст. 141 ЦПК України, суд вважає вимоги позивача щодо розподілу судових витрат такими, що підлягають до задоволення, а тому слід стягнути з відповідача в користь позивача 6000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,133,141,247,258-259,263-265 ЦПК України, ст.ст.512,514,526,530,546,1048-1050,1082 ЦК України, суд, -

ухвалив:

ПозовТовариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №101455808, укладеним 14.12.2020 року в розмірі 22205 (двадцять дві тисячі двісті п`ять) гривень 76 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6856 (шість тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень 00 копійок, заборгованості за відсоткамив розмірі 15340 (п`ятнадцять тисяч триста сорок) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати за надання правничої допомоги в сумі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ЄДРПОУ 40484607, юридична адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21.

Суддя В.О. Троцюк