Рішення № 117026495, 16.02.2024, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/6390/23

Провадження № 2/484/143/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2024 рокуПервомайський міськрайонний судМиколаївської області

в складі: головуючого судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Сотська Світлана Олексіївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», про розірвання договору оренди землі,

УСТАНОВИВ:

20.11.2023 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Сотської С.О., звернулася до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що їй на праві власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:03:000:0714 площею 2,7879 га, 4825481800:01:000:1442 площею 1,3184 гa, 4825481800:01:000:1432 площею 0,2299 гa, 4825481800:01:000:1443 площею 0,0171 га, а всього 4,3533 га, які розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (нині території Первомайської міської ради), що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які додаються до матеріалів позовної заяви.

Дані земельні ділянки перебувають у користуванні ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 28 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем строком на 50 років, зареєстрованого 02.03.2010 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді за № 11.

П. 2.2 зазначеного договору оренди земельної частки (паю) передбачено, що за користування земельною часткою (пай) орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки земельної частки (пай) в строк до 26 грудня того року, за який здійснюється розрахунок.

Орендодавець виконав взяті на себе зобов`язання по договору та передав орендарю земельну частку (пай) в оренду. Однак, орендар в свою чергу порушує умови договору оренди, так як систематично не сплачує орендну плату без поважних причин.

Так, орендна плата не була виплачена за 2020-2022 роки відповідачем, що свідчить про систематичну невиплату орендної плати.

Доказом порушення орендарем своїх обов`язків свідчать відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, з яких вбачається, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» за 2020 рік нарахувала 4864,72 грн, утримала податків на суму 875,65 грн, виплатила - 0 грн; за 2021 рік нараховано 3698,50 грн, утримала податків на суму 665,73 грн, виплатила 0 грн; за 2022 рік нарахувала 3698,50 грн, утримала податків на суму 665,73 грн, виплатила 0 грн.

На теперішній час орендна плата не виплачена також.

Згідно ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 зазначеного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Ч.1 ст. 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Ч.1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична невиплата орендної плати.

Ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідач умови договору не виконує, систематично не сплачує орендну плату, чим позбавив позивача того, на що він розраховував.

Однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата за таким договором. Своєчасне отримання орендної плати є визначальним правом орендодавця та його основним інтересом. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди.

Судова практика свідчить, що систематична несплата орендної плати це два і більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором.

Така правова позиція викладена в постановах ВС КЦС у справі № 383/708/16-ц від 20.06.2019 року та № 469/908/15-ц від 27.01.2020 року, які є обов`язковими для виконання судами.

Положенням ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З огляду на викладене позивач просила розірвати вказаний договір оренди земельної частки (паю).

Від представника ТОВ "Агрофірма Корнацьких" надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність та відзив на позов, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

У відзиві відповідач звертає увагу суду на той факт, що Позивач обізнаний про нарахування орендної плати по Договору оренди земельної частки (паю), оскільки не заперечує цей факт у позовній заяві, а лише порушує питання щодо своєчасної її сплати.

При цьому, ТОВ «Агрофірма Корнацьких» вживалися заходи щодо отримання Позивачем орендної плати, так листами №732/юр від 15.11.2021 року та №155/юр від 03.11.2023 року попросило Позивача надати ІВАN номер (UА….) для перерахування орендної плати, заповнивши належним чином відповідну заяву, що додавалася до вказаного листа. При цьому у даному листі було зазначено про інший спосіб отримання орендної плати, та залишено контактний номер телефону спеціаліста ТОВ «Агрофірма Корнацьких», проте, Позивачем було проігноровано запропоновані ТОВ «Агрофірма Корнацьких» способи отримання орендної плати.

У 2022 році ТОВ «Агрофірма Корнацьких» здійснювало публікацію у засобах масової інформації «Прибузький вісник».

Також у відзиві відповідач приводить текст рішення Миколаївського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року у справі №479/227/22, у подібних правовідносинах, в якому судом зроблено висновок про те, що несплата орендної плати сталася внаслідок недобросовісної поведінки позивача через неотримання орендних платежів, незважаючи на те, що орендарем вживались заходи щодо виплати орендної плати позивачу.

Відповідач зазначає, що орендна плата за 2020-2021 роки була сплачена уповноваженому представнику позивача по нотаріальній довіреності, оскільки Позивач не реагував на вижиті ТОВ «Агрофірма Корнацьких» заходи щодо її виплати.

З огляду на викладене відповідач вважає, що Позивач умисно створював умови щодо дострокового розірвання Договору оренди земельної частки (паю).

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, в якій не погодився з викладеним у відзиві.

Зазначив, що за умовами договору оренди земельної частки (паю) передбачено, що за користування земельною часткою (пай) орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 3% грошової оцінки земельної частки (пай) в строк до 26 грудня того року, за як здійснюється розрахунок.

Свої зобов`язання по виплаті орендної плати за 2020-2022 роки орендар належним чином не виконав. Орендна плата за 2020-2021 роки була нібито виплачена 09.02.2022 року представнику позивача ОСОБА_2 .

Але при цьому, ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не надало доказів яким саме способом (поштою, електронною адресою) ОСОБА_2 звернувся за отриманням орендної плати.

ОСОБА_2 мешкає в місті Москва Російської Федерації.

На думку представника позивача, ОСОБА_2 не звертався до відповідача із проханням перерахувати орендну плату ОСОБА_1 , а відповідач скористався наявністю довіреності від останньої у товариства, перераховує орендну плату на картковий рахунок ОСОБА_2 .

Відповідач не надає доказів того, що у 2020-2021 роках він намагався виконати свої зобов`язання по своєчасній виплаті орендної плати.

Доказів того, що позивачка належним чином повідомлена про отримання листа не надав.

У договорі оренди земельної частки (пай) місце виконання зобов`язання не зазначено.

Відповідно до вимог ст. 532 ЦК України, місце виконання зобов`язань встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язань не встановлено у договорі, виконання проводиться: за грошовим зобов`язанням за місцем проживання кредитора.

Відповідач не надав доказів, що намагався у строки передбачені договором оренди виконати зобов`язання, а саме: шляхом перерахування орендної плати поштовим переказом.

Звернення відповідача до орендодавця про надання реквізитів для перерахування орендної плати, повідомлення в газеті, яку позивач не отримує, запрошення «якщо бажаєте» до офісу товариства в АДРЕСА_1 , не свідчить про виконання обов`язку щодо сплати оренди.

Повернення поштових відправлень адресованих позивачу з проханням надати реквізити карткового рахунку для перерахування коштів, не доводить ухилення орендодавця від прийняття належного виконання умов договору оренди, оскільки такі умови договором не передбачені.

Крім того, самі лише наміри сплатити орендну плату не свідчить про виконання зобов`язання відповідно до постанови Верховного Суду від 20.11.2023 року у справі № 499/793/21.

Представник позивача надав заяву з проханням про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Матеріалами справи підтверджено факт укладення між сторонами 28 грудня 2009 року Договору оренди належної позивачу земельної частки (паю).

З доданої до позову інформації з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених позивачу доходів та утриманих податків станом на 29.06.2023 року вбачається, що з 2020 по 2022 рік відповідач лише нараховував, але не виплачував позивачу орендну плату.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 96 ЗК України встановлено обов`язок землекористувачів своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пп. "в" частина 1).

Відповідно до частини 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час укладення договору оренди) розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Пунктом 2.2 спірних договорів оренди землі встановлено, що орендна плата вноситься щорічно до 26 грудня того року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд вважає, що внесення орендної плати є грошовим зобов`язанням саме відповідача, а тому саме він має докладати зусиль для його виконання.

Орендодавці, відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" мають лише право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише в тому разі, коли доведе відсутність своєї вини в порушенні зобов`язання.

Отже, саме відповідач у справі має доводити у суді відсутність своєї вини у невиконанні зобов`язання за договором оренди з внесення орендної плати або ж довести факт виконання ним даного зобов`язання.

Відповідачем не надано суду доказів про те, що він приймав заходи щодо внесення орендної плати за договором оренди щороку до 26 грудня протягом 2020 - 2022 років, хоча, як зазначено вище нараховував позивачу орендну плату.

Виплата відповідачем 09 лютого 2022 року двома платіжними інструкціями (№ 744, 745) орендної плати за 2020 та 2021 роки ОСОБА_2 за довіреністю від 12.09.2003 року не переконання суду не є доказом належного виконання зобов`язання по сплаті позивачу орендної плати, оскільки не доводить факт отримання цієї плати орендодавцем.

Посилання відповідача на практику Миколаївського апеляційного суду суд вважає не доречним, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 537 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання, ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку, відсутності представника недієздатного кредитора.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті "д" частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Порушення відповідачем умов договорів щодо виплати орендної плати є істотним, оскільки орендодавець внаслідок такого порушення значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

З огляду на все вищенаведене вимоги про розірвання спірного договору оренди землі цілком законні та обґрунтовані.

Ураховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 (проживає за адресою АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (код ЄДРПОУ 31929340, знаходиться за адресою с. Кумари Первомайського району Миколаївської області, вул. Центральна, 93), про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної частки (паю) від 28.12.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Кам`янобалківської сільської ради за № 11 від 02.03.2010 року, укладений строком на 50 років між ОСОБА_1 з однієї сторони, та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» з іншої.

Стягнути з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного тексту рішення - 15.02.2024 року.

Суддя: