Рішення № 117025722, 15.02.2024, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/5960/23

Провадження № 2-о/314/25/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2024 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

справа № 314/5960/23;

провадження № 2-о/314/25/2024;

учасники справи:

-заявник ОСОБА_1 ;

-заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

стислий виклад позицій заявника.

Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заявлені вимоги заявник мотивувала тим, що 14.10.2022 на веб-порталі Пенсійного фонду України вона звернулася з заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви були додані наступні документи: трудова книжка НОМЕР_1 , трудова книжка НОМЕР_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_3 , довідку про навчання №215, свідоцтво про навчання серія НОМЕР_4 , свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_5 (підтвердження зміни прізвища ОСОБА_2 ), довідка про шлюб НОМЕР_6 (підтвердження зміни прізвища ОСОБА_3 ОСОБА_4 ), свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_7 (підтвердження зміни прізвища ОСОБА_5 ), паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідка про відкритий розрахунковий рахунок.

Рішенням Головного управління ПФУ в м.Києві № 084550002956 від 20.10.2022 заявниці було відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу для призначення пенсії, а саме не було враховано до загального страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки відсутні документи про зміну прізвища ОСОБА_6 .

У вересні 2023 року на веб-порталі Пенсійного фонду України заявниця дізналася, що її загальний страховий стаж, наявний в РЗО складає 30 років 4 місяці 15 днів, що достатньо для призначення пенсії за віком. Відповідно до цього заявницею 04.09.2023 було знову направлено заяву щодо призначення пенсії за віком разом з додатками, як і в перший раз 14.10.2022. Однак, 11.09.2023 року вона отримала рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області № 084550002956 про відмову у призначенні пенсії. Згідно даного рішення до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудових книжок серії НОМЕР_2 та НОМЕР_1 , оскільки на титульних сторінках трудових книжок зміна прізвища заявниці здійснена з порушенням п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58. Надані довідка про шлюб та свідоцтво про розірвання шлюбу завірені печатками Міністерства юстиції республіки Крим. Статтею 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України визначено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Частиною 2 ст. 9 Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною ч.3 ст.9 Закону є недійсним і не створює правових наслідків.

Свідоцтво про шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який був зареєстрований 18.03.1981 року в м. Бердянськ за актовим записом №283 та свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , який був зареєстрований 28.11.1985 року Губкинською районною радою народних депутатів Белгородської області за актовим записом № 235 в оригіналі не збереглися у зв`язку із збройною агресією росії проти України та розривом дипломатичних відносин України з росією. Так як, м. Приморськ Бердянського району Запорізькою області відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», перебуває в тимчасовій окупації у заявниці виникли ускладнення при отриманні повторно свідоцтва про шлюб та свідоцтва про розірвання шлюбу, тому що на даній території всі державні органи припинили свою роботу. Виїхати з тимчасової окупації вона не має можливості.

У зв`язку з вищевикладеним, для встановлення факту, що трудові книжки серії

НОМЕР_2 від 24.07.1980 та НОМЕР_1 від 21.09.1984 належать заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона вимушена звернутися до суду для відновлення порушеного права на отримання пенсії за віком.

Заявниця надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі, заявлені вимоги підтримує, просить задовольнити.

Заінтересована особа представник Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надіслав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить ухвалити рішення на розсуд суду, розгляд справи пробести без участі представника управління.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Заявник ОСОБА_1 20.12.2023 звернулась до Вільнянського районного суду Запорізької області, заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення із заявою.

Ухвалою суду від 21.12.2023 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Роз`яснено заінтересованій особі, право подати письмові заперечення проти заяви та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

05.01.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши надані докази, суд встановив на їх підставі такі фактичні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 14.10.2022 на веб-порталі Пенсійного фонду України заявниця ОСОБА_1 звернулася з заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління ПФУ в м.Києві № 084550002956 від 20.10.2022 заявниці було відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу для призначення пенсії, а саме не було враховано до загального страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки відсутні документи про зміну прізвища ОСОБА_6 .

У вересні 2023 року на веб-порталі Пенсійного фонду України заявниця дізналася, що її загальний страховий стаж, наявний в РЗО складає 30 років 4 місяці 15 днів, що достатньо для призначення пенсії за віком. Відповідно до цього заявницею 04.09.2023 було знову направлено заяву щодо призначення пенсії за віком разом з додатками.

11.09.2023 заявниця отримала рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області № 084550002956 про відмову у призначенні пенсії. Згідно даного рішення до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудових книжок серії НОМЕР_2 та НОМЕР_1 , оскільки на титульних сторінках трудових книжок зміна прізвища заявниці здійснена з порушенням п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58. Надані довідка про шлюб та свідоцтво про розірвання шлюбу завірені печатками Міністерства юстиції республіки Крим. Статтею 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України визначено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Частиною 2 ст. 9 Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною ч.3 ст.9 Закону є недійсним і не створює правових наслідків.

Свідоцтво про шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який був зареєстрований 18.03.1981 року в м. Бердянськ за актовим записом №283 та свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , який був зареєстрований 28.11.1985 року Губкинською районною радою народних депутатів Белгородської області за актовим записом № 235 в оригіналі не збереглися у зв`язку із збройною агресією росії проти України та розривом дипломатичних відносин України з росією. Так як, м. Приморськ Бердянського району Запорізькою області відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», перебуває в тимчасовій окупації у заявниці виникли ускладнення при отриманні повторно свідоцтва про шлюб та свідоцтва про розірвання шлюбу, тому що на даній території всі державні органи припинили свою роботу. Виїхати з тимчасової окупації вона не має можливості.

Для встановлення факту, що трудові книжки серії НОМЕР_2 від 24.07.1980 та НОМЕР_1 від 21.09.1984 належать заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона вимушена звернутися до суду для відновлення порушеного права на отримання пенсії за віком.

Оцінка аргументів учасників справи.

Доводи заявника, викладені в заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 15Цивільного кодексуУкраїни визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.294ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місце і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання постанови КабінетуМіністрів Українивід 27квітня 1993року №301«Про трудовікнижки працівників» спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 р. затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників».

Відповідно до п.2.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110 (далі Інструкція) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник","молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Згідно з п. 2.11 вищевказаної Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

У відповідності до 2.13 вищевказаної Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

З огляду на норми чинного законодавства України, зважаючи на виправлення у прізвищі на титульних сторінках трудових книжок, що є порушенням п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58, що утворило розбіжності у написанні прізвища заявниці у трудових книжках з її паспортними даними, її права підлягають захисту.

Судом встановлено, що надані заявником докази, є належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт наявності виправлень (змін) у записах про прізвище у трудових книжках, що в подальшому не дає заявниці в повній мірі реалізувати своє право на пенсійне забезпечення.

Зокрема, факт виправлень (змін) прізвищ у трудових книжках НОМЕР_2 , яка заповнена 24.07.1980 та НОМЕР_1 , яка заповнена 21.09.1984, у яких записи виконані російською мовою, виникли у зв`язку зі змінами прізвища заявниці з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_10 » та з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_3 » та на « ОСОБА_11 », що підтверджується копіями документів заявниці, а саме: свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , довідкою про навчання № НОМЕР_8 , свідоцтвом про навчання серія НОМЕР_4 , свідоцтвом про народження дитини, свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_5 (підтвердження зміни прізвища ОСОБА_3 ОСОБА_11 ), довідкою про шлюб НОМЕР_6 (підтвердження зміни прізвища ОСОБА_3 ОСОБА_4 ), свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_7 (підтвердження зміни прізвища ОСОБА_5 ), паспортом серії НОМЕР_9 виданий 19.09.2015 Приморським РС УДМС України в Запорізькій області, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру.

Оцінюючи відповідно до ст.89ЦПК України в сукупності вищезазначені письмові докази, які досліджені судом, суд вважає, що належність трудових книжках НОМЕР_2 , яка заповнена 24.07.1980 та НОМЕР_1 , яка заповнена 21.09.1984, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доведена та не викликає сумнівів.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, від нього залежить підтвердження трудового стажу заявниці, можливість оформити пенсію. Встановити цей факт у позасудовому порядку вона не має можливості. Спір про право у даному випадку суд не вбачає та приходить до висновку, що вказану заяву слід задовольнити.

На підставівикладеного такеруючись, ст.ст. 10, 13, 258, 259, 264, 265, 294, 315 ЦПК України, п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р., п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -

вирішив:

заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що трудова крижка НОМЕР_2 , заповнена 24.07.1980 та трудова книжка НОМЕР_1 , заповнена 21.09.1984, належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_10 ).

Апеляційна скаргана рішеннясуду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено 15.02.2024.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 21910427, адреса: місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26.

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

15.02.2024