Ухвала суду № 117025261, 15.02.2024, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/43/24

УХВАЛА

іменем України

15 лютого 2024 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення порядку спілкування з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача.

Ухвалою суду від 12.01.2024 позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.175, 177 ЦПК України, зокрема у позові неповністю викладені були обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не зазначені докази, що підтверджують вказані обставини; не зазначено відомості, що передбачено п.6-9 ч.3 ст.175 ЦПК України; упорушення ст.177 ЦПК України, до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання вимог вказаної ухвали позивачем надано платіжний документ від 25.01.2024, утім інші недоліки позовної заяви не було усунуто.

Ухвалою суду від 30.01.2024 було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.02.2024 на виконання вимог ухвали надано заяву про усунення недоліків, у якій зазначено про обставини, що не були викладені у позовній заяві.

Суд, вивчивши та дослідивши позовну заяву та надані на її усунення документи дійшов висновку про таке.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначено ст.175 ЦПК України, тоді як надання додаткових заяв в доповнення позовної заяви нормами діючого законодавства не передбачено, а позивачем належним чином оформленої позовної заяви з усунутими недоліками, на які вказав суд не надано, що унеможливлює розгляд такої заяви та спямування такого позову іншим учасникам цивільного процесу.

Крім цього, як було зазначено вище позивачем додано платіжну інструкцію 0.0.3436790655.1 від 25.01.2024 про сплату 1211, 20 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перед прийняттям до розгляду даної позовної заяви суд встановив, що відповідно до поданої платіжної інструкції від 25.01.2024 платником зазначено - ОСОБА_3 , а призначення платежу - судовий збір за подання позову від ОСОБА_3 .

За відомостями, що наявні в автоматизованій системі документообігу суду відсутні відомості про сплату судового збору ОСОБА_1 чи її представником за пред`явлення позову у цивільній справі №136/43/24.

Приймаючи до уваги викладене, усталені висновки ЄСПЛ, зокрема, що викладені в рішеннях від 28.05.1985 року в справі Ашингдейн проти Сполученого Королівства та від 13.02.2001 року в справі Кромбах проти Франції, в яких ЄСПЛ наголосив, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

В рішенні Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини (рішення від 12 липня 2001 року п. 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

Суд забезпечив можливість реалізації позивачем своїх прав на звернення до суду з з можливістю усунути недоліки на які було звернуто увагу.

Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ураховуючи те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом строк, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу, що не позбавляє його можливості повторного звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 120-124, 126, 127, 185 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення порядку спілкування з дитиною,- вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала про повернення заяви позивачеві у справі може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Суддя Світлана ШПОРТУН