Рішення № 117019755, 14.02.2024, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2024 року м. РівнеСправа №460/11517/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:

Приватне підприємство "Радів-агро" доВідділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про скасування постанови,В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Радів-агро" (далі - ПП "Радів-агро", позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області (далі відповідач), у якому просить скасувати постанову від 04.04.2023 №347877.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.03.2023 працівниками органу Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека) здійснено перевірку транспортного засобу ПП "Радів-агро" та складено акт перевірки за №350901, в якому зафіксовано порушення позивачем транспортного законодавства, а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" - не надано до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а у разі відсутності тахокарт - Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом. 04.04.2023 на підставі такого акта перевірки в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області винесено постанову №347877, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф на суму 17000,00 грн. Позивач вважає постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вантаж перевозився виключно для власних потреб. На момент зупинки водієм було надано всі передбачені чинним законодавством України документи. Позивач вважає, що з його сторони відсутні вищевказані порушення.

Ухвалою від 16.05.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 31.05.2023 продовжено позивачу процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою від 16.05.2023.

Ухвалою від 17.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що норми Закону України "Про автомобільний транспорт" зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством. Контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена. Транспортний засіб позивача обладнаний цифровим тахографом, водій має мати при собі заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа. Разом з тим, в порушення вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт відповідних документів водієм під час здійснення перевірки надано не було. Вважає, що орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.03.2023 о 12:55 год. уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області на відрізку автомобільної дороги М-06 Київ Чоп (267 км + 100 м) було здійснено перевірку автомобіля марки "DAF" моделі FT XF 105.410 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить на праві власності ПП "Радів-агро". Автомобілем керував водій ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.03.2023 №350901, у якому зафіксовано порушення, а саме: пункту 6.1 наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010, п. 3.3 Інструкції, затвердженої наказом № 385 від 24.06.2010, під час надання послуг з перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія особистою карткою водія до цифрового тахографа у слоті тахографа та роздруківкою на паперовому носії обліку режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 01.03.2023, чим порушено ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів. Водій акт підписав із зауваженнями: «з протоколом не згідний».

Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області на адресу ПП "Радів-агро" надіслано повідомлення від 27.03.2023 №19584/35/24-23 про розгляд справи щодо порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту 04.04.2023 о 10:45 год.

Позивачем для відповідача було надано письмові пояснення за вих.№50 від 31.03.2023, у яких позивач вказує, що не надає послуг щодо перевезення вантажів, а перевозить продукцію виключно для власних потреб і власними засобами, тобто не виконує комерційних перевезень. У зв`язку з цим, вважає, що Інструкція, затверджена наказом №385 від 07.06.2010, на нього не поширюються. Крім того, зазначив, що Положення, затверджене наказом від 07.06.2010 №340, не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств.

04.04.2023, за результатами розгляду справи про порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту, в.о начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області винесено постанову №347877 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до ПП "Радів-агро" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Законом України "Про автомобільний транспорт" (перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт") застосовано штраф у сумі 17000,00 грн.

Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу направлено позивачу засобами поштового зв`язку супровідним листом за вих.№22717/35/24-23 від 06.04.2023, яку адресат отримав 11.04.2023, про що позивач зазначив у позовній заяві.

Вважаючи постанову органу Укртрансбезпеки протиправною, ПП "Радів-агро" звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує таке.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюється Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон №2344-III).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Частиною четвертою статті 6 Закону №2344-III та підпунктом 1 пункту 4 Положення №103 встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №103 до завдань Укртрансбезпеки належить, зокрема, здійснення відповідно до законодавства державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 6 Закону №2344-III визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ч.12).

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч.14).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч.17).

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується (ч.18).

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути (ч.19).

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.21).

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Пунктом 12 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (п.13 Порядку №1567).

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

При цьому, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст.33 Закону №2344-III).

Крім того, положенням статті 34 Закону №2344-III передбачено обов`язок автомобільного перевізника забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (далі Положення №340).

Згідно з п. 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до ст. 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі щодо перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 та ст.48 Закону №2344-III, а також режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до вимог законодавства України, є автомобільний перевізник, який здійснює перевезення вантажів.

Судом встановлено, що транспортний засіб марки "DAF" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 (згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 20.07.2020 серії НОМЕР_2 повна маса 19000 кг) належать на праві власності ПП "Радів-агро". Вказаним автомобілем 01.03.2023 керував водій ОСОБА_1 .

Під час здійснення територіальним органом Укртрансбезпеки перевірки вказаного автомобіля водієм було пред`явлено документи, на підставі яких він виконував вантажні перевезення, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 15.11.2016 ТСЦ №5642; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 20.07.2020 серії НОМЕР_2 (спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е); товарно-транспортну накладну від 01.03.2023 №3351; накладну від 01.03.2023 №3351.

Разом з тим, водій не надав для перевірки реєстраційні листки за поточний день (01.03.2023) та попередні 28 календарних днів (тобто 29 тахограм для кожної із подій), а також бланка підтвердження діяльності, які відповідно до положень статті 48 Закону №2344-III та Положення №340 для водія є обов`язковими документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

При цьому, покликання позивача на те, що ПП "Радів-агро" 01.03.2023 не надавало послуги з перевезення вантажів третім особам, а здійснювало перевезення вантажу для власних потреб, тому використання тахографа для нього не є обов`язковим, суд вважає необґрунтованим та безпідставним, адже за приписами Закону №2344-III чітко визначено, що автомобільним перевізником є особа, яка здійснює перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, безвідносно до того чи здійснені перевезення на комерційній основі, чи за власний кошт.

Щодо покликань позивача на те, що вимоги Положення №340 не можуть бути застосовані до ПП "Радів-агро", оскільки такі не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств, суд зазначає таке.

Відповідно до п.1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

При цьому, це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств (п.1.4 Положення №340).

Згідно з товарно-транспортною накладною №3351 від 01.03.2023 та накладною №3351 від 01.03.2023 автомобільний перевізник ПП "Радів-агро" здійснювало перевезення щебеню фракційного 20-40 вагою 20,18 тон від вантажовідправника ТОВ Стоун Дхендж (м. Львів), пункт навантаження (с.Романівка Новоград-Волинського району Житомирської області), для власних потреб (вантажоодержувач ПП "Радів-агро", пункт розвантаження м. Радів) автомобільним транспортом марки "DAF" моделі FT XF 105.410 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 (спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е) та причепом з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 .

Враховуючи те, що транспортний засіб марки "DAF" моделі FT XF 105.410 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 (спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е) не є трактором або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугує виключно для цілей експлуатації підприємства, то застереження, зазначені в п.1.4 Положення №340 щодо непоширення вимог цього Положення на перевізників сільськогосподарських підприємств або підприємств лісового господарства не можуть бути застосовані до позивача.

При цьому, покликання позивача на судову практику, сформовану судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи №200/17426/21, не може бути враховане судом, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд зауважує, що згідно з визначенням, наведеному у п.1.5 Положення №340, тахограф обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв

Тобто це контрольний пристрій, який встановлюється на транспортний засіб для показу та реєстрації інформації про рух такого транспортного засобу.

Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно з ч. 3 ст. 10 цієї Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Приписи п. а ч. 1 ст. 10 вказаної Конвенції, на думку суду, є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

В той же час, ведення тахографа передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.03.2020 у справі №823/1199/17.

Позивач у позовній заяві не заперечує тієї обставини, що транспортний засіб марки "DAF" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 обладнаний цифровим тахографом.

Таким чином, при наявності в транспортному засобі цифрового тахографа позивач, як перевізник, на виконання вимог статті 34 Закону №2344-III та Положення №340, повинен був забезпечити водія ОСОБА_1 під час перевезення вантажу 01.03.2023 індивідуальною карткою водія для такого тахографа.

Відповідно до п.20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Як свідчать матеріали справи, за результатами проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.03.2023 №350901.

Отже, документи, якими під час рейдової перевірки було зафіксоване перевезення транспортним засобом позивача вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону №2344-III, відповідають приписам чинного законодавства України та формі, затвердженої в додатку 3 до Порядку №1567, та належно підтверджують факт виявленого порушення.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п. 27 Порядку №1567).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір штрафу в сумі 17000 відповідає вимогам абз. 3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті оспорюваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та розсудливо, з урахуванням всіх обставин. Доводи позивача не спростовують правомірності постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та не дають суду підстав для її скасування.

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Враховуючи результати судового розгляду справи, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Радів-агро" до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Приватне підприємство "Радів-агро" (вул. Поліщука, 34, смт Млинів, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35100. ЄДРПОУ/РНОКПП 36156594)

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 8, м. Рівне, Рівненська обл., 33023. ЄДРПОУ/РНОКПП Державної служби України з безпеки на транспорті 39816845)

Повний текст рішення складений 14 лютого 2024 року.

Суддя Н.О. Дорошенко