Рішення № 117019536, 14.02.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/13424/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним рішення відповідача від 10.03.2023 про відмову у призначенні позивачу 30.05.1985 р.н. пенсії за вислугу років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб",

- зобов`язати відповідача призначити позивачу 30.05.1985 р.н. пенсії за вислугу років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб".

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу в Службі безпеки України в період з 31 липня 2006 по 21 липня 2021 року. На день звільнення займав посаду старшого оперуповноваженого 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях у військовому званні майор. З 21 липня 2021 року позивач звільнений з військової служби в СБ України за підпунктом «а» (у зв`язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Календарна вислуга позивача складає 16 років 04 місяці 01 день, вислуга у пільговому обчисленні 12 років 05 місяців 21 день, загальна вислуга років - 28 років 09 місяців 21 день. 17 листопада 2021 року, мною в інтересах позивача надіслано заяву до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях про підготовку необхідного пакету для призначення позивачу пенсії. В подальшому, позивач прибув до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області, де заповнив відповідну заяву та надав необхідні документи. 14 лютого 2022 року, пакет документів щодо призначення пенсії позивачу був направлений ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області до ГУ ПФУ в Луганській області. 15 лютого 2022 року ГУ ПФУ в Луганській області отримало відповідні документи. Згодом, документи щодо призначення позивачу пенсії були втрачені ГУ ПФУ в Луганській області, ніякого рішення за ними прийнято не було. В вересні 2022 року, за результатами розгляду запиту представника позивача в інтересах позивача, ГУ ПФУ в Луганській області звернулось до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях з метою отримання дублікату документів замість втрачених. 03 березня 2023 року ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях направило ГУ ПФУ в Луганській області дублікат документів щодо призначення позивачу пенсії. 10 березня 2023 року ГУ ПФУ в Луганській області прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років за відсутністю необхідної календарної вислуги для призначення пенсії згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262. Про вказане рішення позивачу стало відомо з листа ГУ ПФУ в Луганській області від 17 квітня 2023 року. Водночас позивач вважає оскаржуване рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.09.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому зазначено, що відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262 (в редакції на дату призначення пенсії) пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Відповідно до витягу з наказу від 20.07.2021 року №3340С/дск ОСОБА_1 , на день звільнення 21 липня 2021 року, календарна вислуга років складає 16 років 04 місяці 01 день, пільгова 12 років 05 місяців 08 днів, загальна 28 років 09 місяців 09 днів. За розглядом наданих копій документів Головним управлінням винесено рішення про відмову від 10.03.2023 ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років за відсутністю необхідної календарної вислуги для призначення пенсії згідно пункту «а» статті 12 Закону № 2262, скановану копію рішення направлено до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій області та Луганській областях листом від 30.03.2023 № 1200-0307-5/6285. За розглядом наданих копій документів Головним управлінням винесено рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років за відсутністю необхідної календарної вислуги для призначення пенсії згідно пункту «а» статті 12 Закону № 2262. Загальна тривалість вислуги у пільговому обрахуванні використовується при розрахунку розміру пенсії, а не для визначення права особи на той чи інший вид пенсії. Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 161/4876/17, від 17 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 30.09.2019 № 360/1432/19. Також, на думку відповідача, необхідно врахувати й правову позицію Європейського суду з прав людини, У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.o.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler V. Italy № 33202/96). Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

08.12.2023 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що відповідач у відзиві ніяк не коментує факт того, що документи позивача надійшли до ГУ ПФУ в Луганській області ще 15.02.2022, однак з невідомих причин розглянуті не були. Зазначене підтверджується, як самим відповідачем у відповіді на адвокатський запит, так і ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях. Ці листи долучались до позовної заяви. Представник позивача вважає цю обставину надзвичайно важливою для вирішення справи, оскільки документи щодо призначення пенсії позивачеві надійшли до відповідача до внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393. Зазначені обставини були детально описані в позовній заяві, однак відповідач ніяким чином проти них не заперечував. Відповідач у відзиві зазначає, що питання визначення права та розрахунку вислуги років для призначення пенсії належить до компетенції уповноважених підрозділів силових структури. Заяви про призначення пенсії подаються через уповноважені структурні підрозділи таких органів. Уповноважений підрозділ, а саме Головне управління в Донецькій та Луганській області вирішило, що позивач має право на призначення пенсії, вирахувало його вислугу: календарна 16 років 04 місяці 01 день; пільгова 12 років 05 місяців 08 днів; загальна 28 років 09 місяців 09 днів. Стверджує, що відповідачеві було достовірно відомо про те, що вислуга позивача з урахуванням пільгової, є достатньою для призначення пенсії за вислугою років. Зазначає, що відповідач посилається на неактуальну судову практику Верховного Суду, а наведені ним аргументи вже раніше були спростовані Верховним Судом.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2023 до ГУ ПФУ в Луганській області було направлено подання про призначення пенсії позивачу від 24.02.2023 №78/3/20-3294 за вислугу років.

Відповідно до вказаного подання вислуга років 16 років 04 місяці 01 день.

10.03.2023 ГУ ПФУ в Луганській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії.

У рішенні встановлено, що відповідно до витягу з наказу від 20.07.2021 року №3340С/дск ОСОБА_1 , на день звільнення 21 липня 2021 року, календарна вислуга років складає 16 років 04 місяці 01 день, пільгова 12 років 05 місяців 08 днів, загальна 28 років 09 місяців 09 днів.

Так, керуючись Законом №2262 визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ , осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262 (в редакції на дату призначення пенсії) пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, які зазначені в пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, які зазначені у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені із служби, зокрема, з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

З огляду на зазначене, відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років за відсутністю необхідної календарної вислуги для призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 Закону №2262.

Позивач не погоджуючись із зазначеним рішенням, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 /в редакції на момент прийняття спірного рішення /.

Так, абзацом 3 пункту 1 Постанови № 393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262 особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Згідно з підпунктом «а» пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих; час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року; таємно; час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Разом з цим, згідно преамбули Закону № 2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Відповідно до статті 1 Закону № 2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з пунктом "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям: надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині 3статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони, звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 17-1 Закону № 2262-XII).

Саме на виконання вищезазначених вимог Закону №2262-XII Кабінет Міністрів України Постановою № 393 затвердив "Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".

Водночас позивач зазначив, що позивач проходив військову службу в Службі безпеки України в період з 31 липня 2006 по 21 липня 2021 року. На день звільнення займав посаду старшого оперуповноваженого 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях у військовому званні майор. З 21 липня 2021 року позивач звільнений з військової служби в СБ України за підпунктом «а» (у зв`язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Календарна вислуга позивача складає 16 років 04 місяці 01 день, вислуга у пільговому обчисленні 12 років 05 місяців 21 день, загальна вислуга років - 28 років 09 місяців 21 день. 17 листопада 2021 року, представником позивача надіслано заяву до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях про підготовку необхідного пакету для призначення Позивачу пенсії. В подальшому, позивач прибув до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області, де заповнив відповідну заяву та надав необхідні документи. 14 лютого 2022 року, пакет документів щодо призначення пенсії Позивачу був направлений ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області до ГУ ПФУ в Луганській області. 15 лютого 2022 року ГУ ПФУ в Луганській області отримало відповідні документи. Згодом, документи щодо призначення Позивачу пенсії були втрачені ГУ ПФУ в Луганській області, ніякого рішення за ними прийнято не було. В вересні 2022 року, за результатами розгляду запиту представника позивача, ГУ ПФУ в Луганській області звернулось до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях з метою отримання дублікату документів замість втрачених. 03 березня 2023 року ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях направило ГУ ПФУ в Луганській області дублікат документів щодо призначення Позивачу пенсії. 10 березня 2023 року ГУ ПФУ в Луганській області прийнято рішення про відмову у призначенні Позивачеві пенсії за вислугу років за відсутністю необхідної календарної вислуги для призначення пенсії згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262.

Таким чином, представник позивача стверджує, що станом на подання вказаних документів - звернення до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області про підготовку та відправку документів про призначення пенсії за вислугою років 17 листопада 2021 року та направлення документів про призначення позивачеві пенсії за вислугою років до ГУ ПФУ в Луганській області 14 лютого 2022 року, позивач мав право на призначення пенсії за вислугою років.

Суд зазначає, що листом ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 25.11.2022 №78/3/20/Л-71 на адвокатський запит представника позивача надано відповідь та зазначено, що документи щодо призначення та виплати пенсії позивачу за вислугу років було направлено до ГУ ПФУ в Луганській області та отримані - 15.02.2022 ГУ ПФУ в Луганській області.

Водночас відповідно до листа ГУ ПФУ в Луганській області від 08.09.2022 зазначено, що інформація про прийняте рішення або відмову в призначенні пенсії позивачу до 24.02.2022 у Головному управлінні відсутні. Зазначено про направлення відповідачем до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях запиту щодо формування дублікату поданих документів.

Суд зазначає, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення виходячи з положень статті 12 Закону № 2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови №383 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови №383 визначає, що певні періоди, які підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.

Згідно з підпунктом «а» пункту 3 постанови КМУ від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (у редакції від 15.06.2019) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих; час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року; таємно; час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» усунуто розбіжності між Законом №2262-XII та Постановою №393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.

Таким чином, згідно законодавства, чинного на даний час, необхідною умовою для призначення пенсії є наявність необхідної календарної вислуги років.

Враховуючи те, що вказані зміни внесено після надходження документів до пенсійного органу (15.02.2022), суд погоджується з доводами представника позивача стосовно того, що станом на момент отримання ГУ ПФУ в Луганській області документів про призначення позивачеві пенсії за вислугою років 15 лютого 2022 року позивач мав право на призначення пенсії за вислугою років.

Згідно з ч. 1ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним рішення відповідача від 10.03.2023 про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб" та зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсії за вислугу років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб".

Позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченко, буд. 9,м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10.03.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛ.М. Петрова