Рішення № 117018567, 15.02.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2024 року Київ № 320/5937/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,

за участю секретаря судового засідання Короташ О.Б.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Черноштан В.В.,

представника третьої особи - Калюжного А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича про закінчення виконавчого провадження № 73624713 з примусового виконання виконавчого листа № 640/3978/22, виданого Київським окружним адміністративним судом 28.11.2023 щодо поновлення полковника ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України з 09.12.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 08.12.2021 № ,649, копія витягу із якого додається, полковника ОСОБА_1 , директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, було увільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України. Не погоджуючись із вказаними наказом, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу про увільнення та зобов`язання вчинити певні дії.

Окружний адміністративний суд міста Києва від 17.08.2022 у справі № 640/3978/22, серед іншого, вирішив: визнати протиправним та скасувати наказ Міноборони від 08.12.2021 № 649 по особовому складу про увільнення полковника ОСОБА_2 , директора Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони, з займаної посади та зарахування у розпорядження директора Департаменту кадрової політики Міноборони; поновити полковника ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони з 09.12.2021.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023, залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022 у справі № 640/3978/22. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі № 640/3978/22, закрито касаційні провадження № № К/990/34653/22, К/990/1116/23 за касаційними скаргами Міноборони, Служби безпеки України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022.

На підставі заяви позивача про примусове виконання рішення суду за виконавчим листом № 640/3978/22, виданим Київським окружним адміністративним судом 28.11.2023 щодо поновлення полковника ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони з 09.12.2021, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владиславом Сергійовичем 18.12.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 7362471

26.12.2023 представником Міноборони подано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про закінчення виконавчого провадження, з огляду на те, що наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 20.12.2023 № 1646 про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту МОУ фактично виконано рішення суду.

11.01.2024 представником Міноборони подано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про закінчення виконавчого провадження (на доповнення до заяви МОУ від 26.12.2023), з огляду на те, що постанову про відкриття даного провадження виконано 20.12.2023 наказом МОУ № 1646 та уточненою редакцією п. 1 згаданого наказу наказом МОУ від 09.01.2024 № 27.

23.01.2024 відповідачем винесено постанову, про закінчення виконавчого провадження № 73624713 з примусового виконання виконавчого листа № 640/3978/22, виданого Київським окружним адміністративним судом 28.11.2023 щодо поновлення полковника ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України з 09.12.2021. Позивач вважає, що Постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною та такою, що винесена відповідачем необґрунтовано, не у відповідності до вимог діючого законодавства, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без відновлення порушеного права позивача, на захист якого спрямоване рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2022 у справі № 640/3978/22, а відтак дана постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 08.02.2024.

Ухвалою суду від 08.02.2023 суд залучив до участі у справі Міністерство оборони України, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 640/3978/22, виданим Київським окружним адміністративним судом 28.11.2023 щодо поновлення полковника ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони з 09.12.2021. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владиславом Сергійовичем 18.12.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 73624713.

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, оскільки виконавчий лист № 640/3978/22, виданим Київським окружним адміністративним судом 28.11.2023 щодо поновлення полковника ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони з 09.12.2021 виконано, відповідно постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження відповідає вимогам статті 39 Закону, а тому підстави для визнанню протиправною, та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні.

Представником третьої особи було надано суду письмові пояснення щодо позову або відзиву, у яких просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України про визнання протиправною та скасування постанови.

Позивач у судовому засіданні 15.02.204 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні наголосив на правомірності оскаржуваної постанови, з огляду на фактичне виконання виконавчого листа.

Представник третьої особи заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/3978/22 виконано, відповідно постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не підлягає скасуванню.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, заслухавши пояснення осіб, які з`явились у судове засідання, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив таке.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 08.12.2021 № ,649, полковника ОСОБА_1 , директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, було увільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України. Не погоджуючись із вказаними наказом, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу про увільнення та зобов`язання вчинити певні дії.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 17.08.2022 у справі № 640/3978/22, вирішив: Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Центрального управління Служби безпеки України від 27.08.2021 № 191д про скасування допуску до державної таємниці за формою 2 ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 27.09.2021 № 144ДС/КП в частині припинення доступу до державної таємниці у зв`язку зі скасуванням Службою безпеки України допуску до державної таємниці - директору Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України полковнику ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 08.12.2021 № 649 по особовому складу про увільнення ОСОБА_1 , директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України з займаної посади та зарахування у розпорядження директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України.

Поновити полковника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України з 09.12.2021.

Стягнути з Служби безпеки України (04601, м. Київ, вул. Володимирська, 33, ід. номер 00034074) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) 992,40 грн сплаченого судового збору.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, ід. номер 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) 1984,80 грн сплаченого судового збору.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі № 640/3978/22, залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022 у справі № 640/3978/22. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі № 640/3978/22, закрито касаційні провадження № № К/990/34653/22, К/990/1116/23 за касаційними скаргами Міноборони, Служби безпеки України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022.

На підставі заяви ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду за виконавчим листом № 640/3978/22, виданим Київським окружним адміністративним судом 28.11.2023 щодо поновлення полковника ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони з 09.12.2021, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владиславом Сергійовичем 18.12.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 73624713.

26.12.2023 представником боржника Міноборони подано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про закінчення виконавчого провадження, з огляду на те, що наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 20.12.2023 № 1646 про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту МОУ фактично виконано рішення суду.

11.01.2024 представником Міноборони подано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про закінчення виконавчого провадження (на доповнення до заяви МОУ від 26.12.2023), з огляду на те, що постанову про відкриття даного провадження виконано 20.12.2023 наказом МОУ № 1646 та уточненою редакцією п. 1 згаданого наказу наказом МОУ від 09.01.2024 № 27.

23.01.2024 відповідачем винесено постанову, про закінчення виконавчого провадження № 73624713 з примусового виконання виконавчого листа № 640/3978/22, виданого Київським окружним адміністративним судом 28.11.2023 щодо поновлення полковника ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України з 09.12.2021.

Позивач вважає, що Постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною та такою, що винесена відповідачем необґрунтовано, не у відповідності до вимог діючого законодавства, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без відновлення порушеного права позивача, на захист якого спрямоване рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2022 у справі № 640/3978/22, а відтак дана постанова підлягає скасуванню.

Розглядаючи справу по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном.

Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції з боку відповідача та боржника.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Відтак виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження, є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (у редакції чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 цього ж Закону виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тобто рішення суду має виконуватись так, як ним визначено і не інакше.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч.ч. 2 та 3 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, підставою для прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення суду і так як ним визначено, на підставі якого (рішення) було видано виконавчий лист, що слугував підставою для відкриття такого виконавчого провадження.

Перевіряючи вказані обставини щодо повного виконання третьою особою Міністерством оборони України, який є боржником за виконавчим провадженням № 73624713 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року у справі № 640/3978/22, суд зазначає про таке.

Як вже було зазначено вище, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року у справі № 640/3978/22, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022, поновлено полковника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України з 09.12.2021.

Пунктом 1 Наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 20.12.2023 № 1646 ОСОБА_1 поновлено на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства Оборони України з 8 грудня 2021 року.

Наказом від 9 січня 2024 року (по особовому складу) № 27 Міністра оборони України Пункт 1 наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 20 грудня 2023 року № 1646 про поновлення полковника ОСОБА_3 , колишнього директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, на посаді ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ, ВОС - 3101012, ВИКЛАДЕНО В ТАКІЙ РЕДАКЦІЇ:

"1. Полковника ОСОБА_3 , колишнього директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, ПОНОВИТИ НА ПОСАДІ ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ з 09 грудня 2021 року, ВОС - 3101012. 1972 р. н. НОМЕР_1 . Підстава: рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2022 у справі № 640/3978/22."

Так, оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження від 23.01.2024 винесена саме з огляду на висновки державного виконавця про виконання виконавчого документу, з чим позивач не погоджується.

Зі змісту вказаного виконавчого листа випливає, що останній видано Київським окружним адміністративним судом 28.11.2023 щодо поновлення полковника ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України з 09.12.2021.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 20.12.2023 № 1646 з урахуванням Наказу від 9 січня 2024 року (по особовому складу) № 27 Полковника ОСОБА_3 , колишнього директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, ПОНОВЛЕНО НА ПОСАДІ ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ з 09 грудня 2021 року.

З огляду на викладене, суд звертає увагу на положення ст. 129-1 Конституції України, якими визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказане у своїй сукупності свідчить про те, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2022 у справі № 640/3978/22 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконано так як і визначено рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2022 у справі № 640/3978/22, на підставі якого було видано виконавчий лист.

І відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2022 у справі № 640/3978/22 вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Так, передумовою подання позивачем позову в цій справі стали, на думку позивача, протиправні дії та рішення Міністерством оборони України щодо виконання судового рішення в адміністративній справі № 640/3978/22, а тому останній має право звернутися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення.

Крім того, позивач не позбавлений прав звернутись до суду з позовом про оскарження п. 2 Наказу Міністерства оборони України від 20 грудня 2023 року, в частині звільнення його з займаної посади.

Також Законом № 1404-VIII не надано повноважень державному виконавцю ставити під сумнів законність прийнятих боржником рішень на виконання рішення суду, натомість виконавець має перевіряти виконання судового рішення у такий спосіб, як визначено судом у рішенні і у виконавчому документі.

У силу ч. ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з цим, підстави для визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича про закінчення виконавчого провадження № 73624713 - відсутні.

Під час розгляду справи позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності прийняття відповідачем спірних постанов.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

СуддяБасай О.В.