Рішення № 117016865, 15.02.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 лютого 2024 р. Справа № 120/17702/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі законний представник) в інтересах малолітньої ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 04.04.2023 року № 2966805726 про відмову в призначенні позивачеві пенсії по втрату годувальника згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов`язання відповідача призначити законному представнику пенсію про втраті годувальника на позивача згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 28.03.2023 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог законний представник зазначає, що Головним управління Національної гвардії України направлено подання про призначення позивачеві пенсії по втраті годувальника згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". За результатами розгляду вказаного подання, відповідачем 04.04.2023 року прийнято рішення № 2966805726 про відмову в призначенні позивачеві пенсії. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним законний представник в інтересах позивача звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29.11.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин його пропуску.

11.12.2023 року за вх. №75102/23 адвокатом Олексієнко О.І. надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає, що про оскаржуване рішення законний представника дізналась з листа відповідача від 30.06.2023 року.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою у відповідача витребувано належним чином засвідчені копії доказів направлення ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 та отримання нею рішення №2966805726 від 04.04.2023 року про відмову в призначенні пенсії по втраті годувальника.

02.02.2024 року за вх.№7011/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що Головним управлiнням Нацiональної гвардії України 28.0З.202З року надана заява ОСОБА_1 для призначення пенсiї в разi втрати годувальника за загиблого ОСОБА_4 на неповнолiтню доньку ОСОБА_2 , вiдповiдно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідач зауважує, що при перевiршi поданих документiв, встановлено, що рiшенням Вiнницького районного суду Вінницької області від 27.12.2022 року у справі №128/2766/22 встановлено факт перебування неповнолiтньої ОСОБА_2 на утриманнi загиблого ОСОБА_4 (вiтчима). Проте, в мотивувальнiй частинi рiшення зазначено, що рiшенням Вiнницького мiського суду Вiнницької областi по справi № НОМЕР_1 зобов`язано ОСОБА_5 (батька) сплачувати алiменти на користь дочки - ОСОБА_2 в розмiрi 1500 грн. шомiсячно. Вiдповiдно до ст. 34 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пасинок i падчерка, якщо вони не одержували алiментiв вiд батькiв, мають право на пенсію в разi втрати годувальника нарівні з рiдними дiтьми. Враховуючи наведене, відповідачем прийнято рішення від 04.04.2023 року №2966805726, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії в разi втрати годувальника за загиблого ОСОБА_4 (вітчим) на неповнолiтню доньку ОСОБА_2 (падчерка), оскiльки падчерка одержує алiменти вiд батька. З огляду на викладене, відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

15.09.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 має дочку ОСОБА_2 , 2014 р.н, батьком якої є ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 загинув, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України від збройної агресії рф.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 27.12.2022 року у справі №128/2766/22 встановлено факт проживання малолітньої ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 , а також факт її перебування його на утриманні.

21.03.2023 року Головним управлінням Національної гвардії України складено подання № 4399 про призначення ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника за ОСОБА_4 на ОСОБА_2 , яке направлено для розгляду відповідачеві.

За результатами розгляду вказаного подання та доданих до нього документів, відповідачем 04.04.2023 року прийнято рішення від № 2966805726 про відмову в призначенні пенсії в разi втрати годувальника за загиблого ОСОБА_4 на неповнолiтню доньку ОСОБА_2 , оскiльки остання одержує алiменти вiд батька.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним законний представник в інтересах позивача звернулась до суду з даним позовом.

Суд зауважує, що в ухвалі про відкриття провадження ним відтерміновано розгляд питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду до надання відповідачем відповідних доказів.

Водночас, відповідачем не надано доказів надсилання та отриманням законним представником оскаржуваного рішення.

Відтак, суд доходить висновку, що законний представник дізналась про порушення прав позивача з листа відповідача від 30.06.2023 року, а тому звернувшись до суду 24.11.2023 року нею не пропущено, визначений КАС України, строк такого звернення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Ч. 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 (далі Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Ч. 1 ст. 9 Закону України № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Водночас, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262 (далі - Закон №2262) визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Ст. 1 Закону № 2262 передбачено, що члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті (ст. 29 Закону №2262).

Відповідно до ст. 30 Закону № 2262 право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

За приписами ст. 31 Закону № 2262 члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Ст. 34 Закону №2262 передбачає, що пасинок і падчерка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 21.03.2023 року Головним управлінням Національної гвардії України складено подання №4399 про призначення ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника за ОСОБА_4 на ОСОБА_2 , яке направлено для розгляду відповідачеві.

За результатами розгляду вказаного подання та доданих до нього документів, відповідачем 04.04.2023 року прийнято рішення від №2966805726, про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії в разi втрати годувальника за загиблого ОСОБА_4 на неповнолiтню доньку ОСОБА_2 , оскiльки остання одержує алiменти вiд батька.

Так, рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 18.05.2017 року у справі №127/17028/16-ц з ОСОБА_7 стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 09.08.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості зі сплати по виконавчому провадження № 54378896, згідно якого за ОСОБА_7 станом на 04.09.2023 року рахується заборгованість в сукупному розмірі 3 190, 99 грн. Вказана заборгованість виникла у період з травня 2023 року.

Суд зазначає, що аналіз приписів ст. 34 Закону № 2262 доводить, що право падчерки на отримання пенсії в разі втрати годувальника (вітчима) обумовлюється відсутністю факту одержання аліментів від батька.

В той же час матеріалами справи підтверджено факт отримання ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки на момент звернення з поданням та прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 04.04.2023 року позивач у квітні 2023 року отримувала аліменти від батька, відтак вона позбавлена права на пенсію по втраті годувальника.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що рішення відповідача №2966805726 від 04.04.2023 року прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідно про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення» та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Законний представник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.02.2024 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна