Ухвала суду № 117016858, 14.02.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

14 лютого 2024 р.Справа № 120/8897/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Крапівницької Н. Л.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі

за позовом ОСОБА_1

до Вінницького апеляційного суду, Державної Судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державна Казначейська служба України

про стягнення невиплаченої винагороди

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державна Казначейська служба України про стягнення невиплаченої винагороди.

Рішенням суду від 03.02.2022 адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Державну судову адміністрацію України виділити та перерахувати на рахунок Вінницького апеляційного суду кошти в сумі 564522,65 грн (п`ятсот шістдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять дві гривні 65 копійок) недоплаченої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 включно ОСОБА_1 .

29.04.2022 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №120/8897/21-а.

10.01.2024 від старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій заявник просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі №120/8897/21-а, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідно суми коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

Заява мотивована тим, що Державна судова адміністрація листом від 09.11.2022 № 10-10246/22 повідомила про неможливість виконання вимог виконавчого листа № 120/8897/21-а від 29.04.2022, виданого Вінницьким окружним адміністративним, зазначаючи, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з чинним законодавством Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Також зазначає, що порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Ухвалою від 17.01.2024 заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.01.2024.

Ухвалою від 29.01.2024 розгляд заяви відкладено на 14.02.2024.

02.02.2024 від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Зазначила, що зі змісту резолютивної частини судового рішення у цій справі вбачається, що це судове рішення має зобов`язальний характер та судом першої інстанції при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості позивачу. Зобов`язання відповідача вчинити певні дії і безспірне списання (що фактично є стягненням з відповідача - суб`єкта владних повноважень) певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішенні. Вказала, що спосіб та порядок виконання рішення суду, який зазначений в заяві державного виконавця, а саме шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідно суми коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", фактично змінює по суті рішення суду. Так, на думку представника позивача, обраний судом спосіб захисту та відновлення порушеного права позивача не передбачає стягнення певної суми коштів, а є рішенням зобов`язального характеру, яке покладає відповідні обов`язки на відповідачів та потребує вчинення ними певних дій.

Також вказала, що Міністерство юстиції України не належить до переліку осіб, які вправі ініціювати питання зміни способу або порядку виконання рішення у справі №120/8897/21-а, оскільки згідно ч. 1 ст. 378 КАС України, лише за заявою стягувача чи виконавця суд може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення. Так, стягувачем у цій справі є ОСОБА_1 , а тому на її думку, суд не повинен був приймати до розгляду та розглядати названу заяву Міністерства юстиції України.

Разом з тим, заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення подано старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т.С., який прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2022 ВП № 69270848 з виконання виконавчого листа № 120/8897/21-а, а тому, відповідно до положень ст. 378, останній має право звертатись із такою заявою до суду.

Сторони та державний виконавець в судове засідання 14.02.2024 не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, що з огляду на положення частини 2 статті 378 КАС України, не перешкоджає розгляду заяви.

Вирішуючи питання щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Згідно з частинами 1, 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Таким чином, для зміни способу і порядку виконання судового рішення, підставами є обставини, які роблять виконання неможливим.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна судова адміністрація листом від 09.11.2022 № 10-10246/22 повідомила про неможливість виконання вимог виконавчого листа № 120/8897/21-а від 29.04.2022, виданого Вінницьким окружним адміністративним, зазначаючи, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з чинним законодавством Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Посилаючись саме на ці обставини, державний виконавець звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Проте, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд приходить до висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, позаяк обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі № 21-506а14, в якій аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України (в редакції до 15.12.2017), яка кореспондується зі статтею 378 КАС України, у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, Верховний Суд України дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

В постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 759/1928/13-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а зроблено правовий висновок, що зміна на підставі статті 263 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання суб`єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Суд також зазначає, що виключною правовою підставою для прийняття рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а.

Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2022 року зобов`язано Державну судову адміністрацію України виділити та перерахувати на рахунок Вінницького апеляційного суду кошти в сумі 564522,65 грн (п`ятсот шістдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять дві гривні 65 копійок) недоплаченої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 включно ОСОБА_1 .

Отже, рішення суду не стосується стягнення коштів, а має зобов`язальний характер щодо нарахування та виплати коштів.

В той же час, спосіб виконання рішення суду, який зазначений в заяві державного виконавця, а саме шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, фактично змінює по суті рішення суду.

При цьому, на відповідачів в справі покладені обов`язки нарахувати та виплатити суддівську винагороду.

Підсумовуючи, слід наголосити, що обраний судом спосіб захисту та відновлення порушеного права позивача не передбачає стягнення певної суми коштів, а є рішенням зобов`язального характеру, яке покладає відповідні обов`язки на відповідачів та потребує вчинення ними певних дій.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що з інформації, наведеній в листі Державної судової адміністрації України від 09.11.2022 № 10-10246/22 не вбачається неможливість вчинення відповідачами відповідних дій для виконання судового рішення.

За наведених обставин та приймаючи до уваги, що зміна на підставі статті 378 КАС способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення в даній адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 03.02.2022 в справі №120/8897/21-а.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяпідписКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: