Рішення № 11701212, 13.10.2010, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2-4104/2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Польській В.О., розглянувши цивільну справу за позовом Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, вказавши на те, що з 01.09.2000 року до 19.06.2004 рік - у відповідності з підписаною угодою відповідач ОСОБА_2 перебував на державному утриманні у період навчання на здобуття вищої освіти за державним замовленням за напрямком «Правознавство» на посаді курсанта Запорізького юридичного інституту МВС України. 19.06.2004 року після завершення навчання та здобуття вищої юридичної освіти, розподілений до Запорізького юридичного інституту МВС України. 20.06.2004 року, був призначений для подальшого виконання обов'язків на посаді начальницького складу ОВС у відділі роботи з персоналом Запорізького юридичного інституту МВС України. 23.06.2006 року ОСОБА_2 звільнився за власним бажанням, з місця відпрацювання за розподілом, раніше за 11 місяців і 25 днів до закінчення обумовленого угодою строку. У відповідності з затвердженим Статутом, - Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, - державний вищий навчальний заклад третього рівня акредитації. Основним завданням діяльності інституту є освітня діяльність згідно з державними стандартами вищої освіти у відповідності до вимог Закону України «Про вищу освіту». Укладання угоди з особами, яки навчаються за державним замовленням, передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.96 № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» та діючому у той час, виданому на її виконання наказом МВС України від 30.08.99.№ 660 «Про затвердження Порядку підготовки фахівців...» зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.99. за № 915/4209. Укладена з відповідачем ОСОБА_2 угода зобов'язує ОСОБА_2, у разі звільнення з органів внутрішніх справ під час навчання, після навчання, після закінчення навчання до встановленого 3-річного терміну перебування на службі за підставами п.4 цієї угоди відшкодувати МВС України витрати за період навчання, та передбачає підстави, за наявності яких відповідач зобов'язаний відшкодувати затрати на навчання в повному обсязі: 4.1 у разі звільнення з органів внутрішніх справ під час навчання, після навчання, після закінчення навчання до встановленого 3-річного терміну перебування на службі з підстав «За власним бажанням;....». Відповідач звільнився з підстави - «За власним бажанням» до встановленого трирічного терміну відпрацювання у місті розподілу. Позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь державного бюджету витрати профінансовані з Державного бюджету України на утримання ОСОБА_2 за період навчання, як фахівця за державним замовленням в розмірі 23648, 20 грн., судові витрати у вигляді судового збору (держмита) в розмірі 236,48 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн., поштові витрати в розмірі 10 грн.

Згідно заяви представника позивача Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 04.11.2008 року, позивач зменшив свої позовні вимоги, відповідно до яких, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь державного бюджету витрати, профінансовані з Державного бюджету України на його утримання за період навчання, як фахівця за державним замовленням в розмірі 4806,38 грн., а також судові витрати.

Представник позивача Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Павлова І.Д., яка діє на підставі довіреності, надала суду письмову заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету, без проведення фіксації судового процесу, підтримала викладене в позовній заяві, наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити їх в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач до судового засідання не зявився, причину неявки суду не сповістив, про час та місце розгляду справи завчасно повідомлявся, у встановленому законом порядку, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, яке повернуто до суду, тому, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У звязку з чим, на підставі ст.ст. 197, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Судом встановлено, що наказом ректора Запорізького юридичного інституту від 01.08.2000 року, ОСОБА_2 з 01.09.2000 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з усіма видами забезпечення.

02.03.2001 року між Запорізьким юридичним інститутом МВС України та ОСОБА_2 була укладена угода про підготовку фахівців за державним замовленням та його працевлаштування.

Отже, з 01.09.2000 року до 19.06.2004 рік - у відповідності з підписаною угодою відповідач ОСОБА_2 перебував на державному утриманні у період навчання на здобуття вищої освіти за державним замовленням за напрямком «Правознавство» на посаді курсанта Запорізького юридичного інституту МВС України.

19.06.2004 року після завершення навчання та здобуття вищої юридичної освіти, ОСОБА_2 був розподілений до Запорізького юридичного інституту МВС України.

20.06.2004 року ОСОБА_2 був призначений для подальшого виконання обов'язків на посаді начальницького складу ОВС у відділі роботи з персоналом Запорізького юридичного інституту МВС.

01.06.2006 року ОСОБА_2 було подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ України.

Наказом ректора Запорізького юридичного інституту від 22.06.2006 року ОСОБА_2 звільнений за власним бажанням з 23.06.2006 року з органів МВС (з місця відпрацювання за розподілом) у запас Збройних Сил України, раніше за 11 місяців і 25 днів до закінчення обумовленого угодою строку.

У відповідності з затвердженим Статутом, - Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, - державний вищий навчальний заклад третього рівня акредитації. Основним завданням діяльності інституту є освітня діяльність згідно з державними стандартами вищої освіти у відповідності до вимог Закону України «Про вищу освіту».

Судом також встановлено, що, відповідно п.2.1.2. наказу МВС України № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» виконавець зобовязаний забезпечити особу харчуванням, речовим майном, та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України.

Відповідно до п.3.1. вищезазначеного наказу підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку є дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України у звязку з небажанням продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни.

Відповідно до п. 4.1.,4.2 вищезазначеного наказу, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, повязаних з грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням; перевезенням до місця, проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу;оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. У разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.

Укладання угоди з особами, яки навчаються за державним замовленням, передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.96 № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» та діючому у той час, виданому на її виконання наказом МВС України від 30.08.99.№ 660 «Про затвердження Порядку підготовки фахівців...» зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.99. за № 915/4209.

Крім того, укладена з відповідачем ОСОБА_2 угода зобов'язує ОСОБА_2, у разі звільнення з органів внутрішніх справ під час навчання, після навчання, після закінчення навчання до встановленого 3-річного терміну перебування на службі за підставами п.4 цієї угоди відшкодувати МВС України витрати за період навчання, та передбачає підстави, за наявності яких відповідач зобов'язаний відшкодувати затрати на навчання в повному обсязі: 4.1 у разі звільнення з органів внутрішніх справ під час навчання, після навчання, після закінчення навчання до встановленого 3-річного терміну перебування на службі з підстав «За власним бажанням;....».

Відповідач ОСОБА_2 звільнився з підстави - «За власним бажанням» до встановленого трирічного терміну відпрацювання у місті розподілу (Наказ ректора Запорізького юридичного інституту від 22.06.2006 року).

Відповідно до п.14 «Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», у разі звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобовязаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Ст. 2 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» встановлено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобовязуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

Згідно заяви Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 04.11.2008 року, витрати, профінансовані з Державного бюджету України на утримання ОСОБА_2 за період навчання, як фахівця за державним замовленням складають 4806,38 грн.

Письмові заперечення відповідача ОСОБА_2 проти позовних вимог Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, також вивчені судом і їм надана правова оцінка, однак, при винесенні рішення, суд не приймає їх до уваги, оскільки, письмові заперечення відповідача ОСОБА_2 не спростовують законність позовних вимог Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

При вищевикладеному, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність підстав для задоволення позовної заяви, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь державного бюджету підлягають витрати профінансовані з Державного бюджету України на утримання ОСОБА_2 за період навчання, як фахівця за державним замовленням в розмірі 4806,38 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому, стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь державного бюджету підлягають витрати на оплату судового збору (держмита) в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн., що підтверджені позивачем документально.

Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 130, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, що мешкає за адресою: 23100, АДРЕСА_1, на користь державного бюджету (р/р 352250002003234, Код 24523731, МФО 813015 банк ГУДКУ у Запорізькій області) вартість навчання у розмірі 4806 (чотири тисячі вісімсот шість) грн. 38 коп., судовий збір (держмито) в розмірі 51 (пятдесят одна) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 (тридцять) грн., всього 4887 (чотири тисячі Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки, передбачені ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою в 10-денний строк з дня отримання заочного рішення.

Суддя Н.І. Рибалко