Вирок № 117007665, 15.02.2024, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/776/23

провадження № 1-кп/578/33/24

В И Р О К

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

15 лютого 2024 року селище Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснопіллі в режимі відеоконференції кримінальне провадження №22023200000000002 від 03.01.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрушівка Краснопільського району Сумської області, громадянина РФ, має посвідку на постійне проживання в Україні, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше на території України не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 114-2 КК України,

установив:

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону і цілісною і недоторканною.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

24.02.2022 за наказом Президента РФ ОСОБА_7 ЗС РФ незаконно вторглись на територію України та здійснили збройний напад.

На виконання вказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державний кордон України, який проходить територіями Автономної республіки Крим, Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Миколаївської, Сумської, Чернігівської, та інших областях, і здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, окупували частину вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час і призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Громадянин РФ ОСОБА_5 , який має посвідку на постійне проживання на території України та зареєстрований в с. Покровка Сумського району Сумської області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з особистих мотивів, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів РФ, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення цією державою агресивної війни проти України та проведення у зв`язку з цим з боку РФ підривної діяльності проти України, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, став на шлях вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки - поширення інформації про розташування Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, вчиненого в умовах воєнного стану.

Так громадянин РФ ОСОБА_5 , проживаючи на території с. Покровка Сумського району Сумської області, періодично через недіючий пункт пропуску «Покровка» перетинав державний кордон України з РФ з метою отримання пенсійних виплат на території РФ.

22.02.2023 близько 11 год 35 хв ОСОБА_5 , перебуваючи на території РФ, а саме у пункті пропуску «Колотилівка» Бєлгородської області РФ, у ході спілкування з невстановленим співробітником прикордонної служби ФСБ РФ по Бєлгородській області, які несуть службу в пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », передав останньому дані про три місця перебування військових Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Зокрема у вказаному місці та час ОСОБА_5 повідомив місце розташування на місцевості позицій військових Збройних Сил України на перехресті автомобільної та ґрунтових доріг на автодорозі Т-19-18 з власними поясненнями, при цьому демонструючи свої пояснення на електронному планшеті невстановленого співробітника ФСБ РФ по Бєлгородській області. Таким чином обвинувачений, будучи місцевим жителем, фактично передав в умовах воєнного стану представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, інформацію про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які можуть бути ідентифіковані на місцевості за наступними координатами - 50.840941, НОМЕР_1 .

Згідно відповіді ОТУ «Суми» від 12.04.2023 за вказаними координатами розташовувалися підрозділи сил оборони України. Інформація про місце розташування, назву підрозділу та іншу інформацію, яка висвітлює діяльність підрозділу у визначеному районі, у відкритих джерелах посадові особи Генерального штабу Збройних Сил України та Міністерства оборони України не розміщували.

Крім того у ході подальшої бесіди з невстановленим співробітником ФСБ РФ по Бєлгородській області, ОСОБА_5 передав останньому інформацію про розташування позицій військових Збройних Сил України в районі перехрестя доріг на автодорозі Т-19-18 Михайлівка-Краснопілля-Угроїди з власними поясненнями, демонструючи при цьому свої пояснення на електронному планшеті невстановленого співробітника ФСБ РФ. Таким чином обвинувачений, будучи місцевим жителем, фактично передав в умовах воєнного стану представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, інформацію про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які можуть бути ідентифіковані на місцевості за наступними координатами - 50.807440, 35.280820.

Відповідно до відповіді ОТУ «Суми» від 12.04.2023 за вказаними координатами розташовувалися підрозділи сил оборони України. Інформація про місце розташування, назву підрозділу та іншу інформацію, яка висвітлює діяльність підрозділу у визначеному районі, у відкритих джерелах посадові особи Генерального штабу Збройних Сил України та Міністерства оборони України не розміщували.

Не зупиняючись на вчиненому, ОСОБА_5 у ході подальшої бесіди з невстановленим співробітником ФСБ РФ по Бєлгородській області, передав останньому інформацію про розташування позицій ДПСУ в районі перехрестя доріг Т-19-18 Покровка-Краснопілля-Угроїди з власними поясненнями, при цьому демонструючи свої пояснення на електронному планшеті невстановленого співробітника ФСБ РФ.

Таким чином обвинувачений, будучи місцевим жителем, фактично передав в умовах воєнного стану представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, інформацію про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які можуть бути ідентифіковані на місцевості за наступними координатами - 50.832075, НОМЕР_2 .

Згідно відповіді НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України від 10.03.2023 за вказаними координатами тимчасово перебував та міг перебувати особовий склад підрозділів ДПС України та підрозділи територіальної оборони Збройних Сил України для виконання завдань з прикриття та оборони державного кордону України. Інформація про місце перебування підрозділів ДПС України у відкритому доступі на офіційних інтернет-ресурсах Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України або інших уповноважених державних органів, не розміщувалась та не поширювалась.

При цьому обвинувачений ОСОБА_5 усвідомлював, що вказана інформація може нашкодити національній безпеці України, підірвати стан боєздатності військових частин (підрозділів) Збройних Сил України.

Таким чином унаслідок власних умисних протиправних дій, які виразились у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 114-2 КК України.

Прокурор вважає вину ОСОБА_5 доведеною поза розумним сумнівом та з урахуванням досліджених судом доказів, просив визнатиобвинуваченого винним у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану та з метою надання такої інформації державі, яка здійснює збройну агресію проти України, та призначити йому відповідне покарання.

На підтвердження встановлених обставин стороною обвинувачення надані наступні докази, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні:

-рапорт про виявлення ознак кримінального правопорушення від 02.01.2023, повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення на підтвердження правомірності факту виявлення та повідомлення про виявлений злочин;

-витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження № 22023200000000002, повідомлення про реєстрацію кримінального правопорушення та розпочате досудове розслідування, постанова про доручення здійснення досудового розслідування, постанова про створення слідчої групи, повідомлення про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні на підтвердження повноважень осіб, які проводили досудове розслідування;

-клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 16.01.2023 та ухвала слідчого судді від 16.01.2023 про надання дозволу на проведення відносно ОСОБА_5 негласних слідчих дій: аудіо-, відеоконтролю особи, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме з мобільних терміналів, якими користується ОСОБА_5 , установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу), візуальне спостереження за ОСОБА_5 ;

-доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_5 ;

-протокол від 23.02.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої статтею 269 КПК України разом з флеш-накопичувачем реєстр № 1470т (розсекречені), на якому наявний відеозапис, що підтверджує факт перетинання 22.02.2023 ОСОБА_5 державного кордону України через непрацюючий пункт пропуску «Покровка» - «Колотилівка». Той факт, що на відеозаписі зафіксований саме він підтвердив і сам обвинувачений;

-протокол від 23.02.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням № 22023200000000002 від 03.01.2023 та оптичний диск DVD-R «Verbatim» (розсекречені), на якому наявні аудіофайли у кількості 10 (десяти), на яких зафіксований факт спілкування 22.02.2023 ОСОБА_5 на території пункту пропуску «Колотилівка» РФ з представником органів влади РФ, у ході якого обвинувачений за власним бажанням, не чекаючи будь-яких питань з боку представника РФ, повідомив останньому та продемонстрував на наданому планшеті місця, де на думку обвинуваченого могли перебувати військовослужбовці ЗСУ, а також їхня техніка, зокрема танки, та військові інженерні споруди (траншеї, місця чергувань, дислокації), а також повідомляв про пересування військовослужбовців прикордонної служби. У ході судового розгляду були досліджені три аудіо файли, розміщені на оптичному диску, дослідження інших аудіо файлів було визнано недоцільним з урахуванням думки учасників судового провадження, оскільки за повідомленням прокурора відомості у них не стосуються кримінального провадження та не мають доказового значення;

-перша та остання сторінки протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 03.03.2023 з доданими до протоколу роздруківками з додатку «Google maps» у кількості трьох штук на підтвердження розташуванням позицій ДПСУ у місцях, повідомлених обвинуваченим;

-запити слідчого відділу УСБУ в Сумській області від 03.03.2023 та від 05.04.2023, повідомлення військової частини НОМЕР_4 ІІІ від 12.04.2023, повідомлення НОМЕР_3 прикордонного загону ДПСУ від 10.03.2023, про надання координат розташування сил оборони України станом на 23.02.2023;

-протокол огляду від 15.05.2023 з додатком оптичним ком пакт-диском СD-R «Verbatim», та ілюстрованими таблицями з картографічного сервісу «Google maps»;

-ухвала слідчого судді від 27.02.2023 про надання дозволу на проведення обшуку, протокол обшуку від 28.02.2023, проведеного за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 разом з відеозаписом даної слідчої дії;

-інші матеріали кримінального провадження, а також документи, які характеризують особу обвинуваченого.

У судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_9 , який повідомив суду, що знайомий з обвинуваченим в силу того, що вони є мешканцями одного населеного пункту та раніше свідок займав посаду старости у с. Покровка Сумського району. Свідок показав, що обвинувачений переїхав на постійне місце проживання до с. Покровка близько п`яти років тому, у відносинах з односельцями зарекомендував себе з негативного боку, оскільки є конфліктною людиною. Після початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України за показами свідка обвинувачений зайняв проросійську позицію, наголошував у розмовах з односельцями, що у РФ війни немає і там люди живуть добре, а в Україні ситуація є гіршою. Також свідок повідомив суду, що зі слів мешканців с. Покровки обвинуваченого бачили неподалік від газорозподільчих об`єктів, що викликало їх занепокоєння, що ОСОБА_5 може передавати координати таких об`єктів ворогу, однак докази, що підтверджують ці обставини, відсутні. Крім того свідок повідомив, що під час спілкування з ОСОБА_5 останній повідомляв йому про зміст деяких розмов, які відбувались між обвинуваченим та представниками органів влади РФ під час перетину державного кордону, коли він ходив отримувати пенсію до РФ, зокрема ОСОБА_5 розповідав, що розмови стосувались організації стеження за обстановкою у населеному пункті, а також чи мають якусь зброю особи, які стежили на той час за порядком у селі. Про те, чи перебував обвинувачений поблизу розташування позицій військових формувань, чи надавав допомогу військовим формуванням ЗСУ свідку невідомо, деяку інформацію з цього приводу він отримував від мешканців села, однак підтверджень таким фактам не надано. Свідок також повідомив, що особистих конфліктів між ним та обвинуваченим не було, а тому підстави оговорювати обвинуваченого у свідка відсутні.

Також у судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_10 , який повідомив суду, що є сусідом обвинуваченого. Свідок повідомив суду, що обвинувачений має складний характер, з односельцями спілкувався мало. Свідку відомо, що обвинувачений має проросійські погляди, при цьому про факти співпраці обвинуваченого з представниками РФ свідку невідомо. Свідку відомо, що обвинувачений періодично отримував пенсію на території РФ, при цьому чи повідомляв обвинувачений представникам органів влади РФ про місця розташувань позицій військових сил оборони України свідку невідомо.

Допитаний на початку судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому злочині не визнав, у ході допиту показав, що дійсно 22.02.2023 він на прохання представників СБУ, які просили його перейти на територію РФ та дізнатись про зміни, які відбулись на пункті пропуску за останні дні, перебував на території пункту пропуску «Колотилівка» РФ та спілкувався із співробітником ФСБ РФ, однак жодної інформації про розташування підрозділів ЗСУ він не передавав, а тільки на прохання представника РФ на його службовому планшеті показав, якою дорогою він їздить до с-ща Краснопілля Сумського району після проходження пункту пропуску, натомість на питання представника ФСБ, чи перебуває хто-небудь на цій дорозі та чи розташовані вздовж дороги якість оборонні споруди та огородження, він повідомив, що нікого і нічого не бачив, а там тільки розташовані пости для перевірки документів у громадян, а не позиції сил оборони.

У ході судового розгляду, а саме 02.02.2024 на адресу суду від прокурора надійшло повідомлення про те, що обвинувачений ОСОБА_5 01.02.2024 звернувся до керівника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими із заявою щодо його погодження на обмін. До повідомлення прокурора була додана копія заяви обвинуваченого, складеної 01.02.2024, у якій також зазначено про те, що на даний час він визнає вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у повному обсязі та не бажає у подальшому досліджувати усі докази у справі з метою якнайшвидшого розгляду кримінального провадження, просив направити копію даної заяви на адресу Краснопільського районного суду Сумської області.

У судовому засіданні, яке відбулось 15.02.2024, обвинувачений підтвердив свою позицію, викладену у заяві від 01.02.2024, підтвердив, що на даний час він визнає у повному обсязі пред`явлене йому обвинувачення і така його позиція є добровільною, відмовляється від подальшого дослідження доказів, а також від надання будь-яких пояснень через їх недоцільність.

Прокурор та захисник обвинуваченого з огляду на позицію обвинуваченого вважали за можливе змінити порядок дослідження доказів, визнавши недоцільним подальший допит свідків.

За вказаних обставин суд з урахуванням думок усіх учасників судового провадження на підставі положень частини другої статті 349 КПК України змінив обсяг доказів, які підлягають дослідженню у кримінальному провадженні та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним подальший допит свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 .

Оскільки під час судового засідання з урахуванням зміни позиції обвинуваченого встановлено наявність підстав для скороченого судового розгляду, у відповідності до вимог частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України суд визнав недоцільним подальше дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. Судом з`ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про подальше проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими у судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи наявні у матеріалах кримінального провадження докази в їх сукупності, суд з урахуванням позиції обвинуваченого доходить висновку, що винуватість ОСОБА_5 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження у ході судового розгляду даного кримінального провадження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за частиною третьою статті 114-2 КК України.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, його вина у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 114-2 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні та були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, а обвинувачення визнається судом доведеним в встановленому порядку.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд, відповідно до вимог статей 65, 66, 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявних відомостей про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до положень частини другої статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 114-2 цього Кодексу, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 є особливо тяжким злочином.

Санкцією частини третьої статті 114-2 КК України передбачено застосування до винної особи покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Відповідно до частин першої та другої статті 50 Кримінального кодексу України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За змістом частин першої та другої статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Аналогічні роз`яснення наведені також у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», пунктом 1 якої визначено, що суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом враховані вимоги частини другої статті 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого. Так вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, при цьому обвинувачений повідомив про кілька позицій розташування бойових підрозділів сил оборони України, раніше на території України не судимий, за час проживання на території Покровського старостинського округу зарекомендував себе негативно, з сусідами перебуває у напружених відносинах, про що свідчили неодноразові скарги на його адресу, при цьому спиртними напоями не зловживає, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є пенсіонером, особою похилого віку та має на утриманні хвору дружину.

Також судом враховано, що обвинувачений хоча і визнав вину у вчиненому, однак таке визнання вини пов`язане не із щирим каяттям, а з бажанням якнайшвидшого розгляду кримінального провадження у суді.

Відтак вказану обставину суд не може визнати такою, що пом`якшує покарання, як і обставини, зазначені захисником обвинуваченого як то похилий вік обвинуваченого та те, що він має на утриманні хвору дружину.

Інших обставин, які б могли пом`якшити покарання відповідно до вимог статті 66 КК України у ході судового розгляду не встановлено.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до статті 65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого, обставини та мотиви вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 за частиною третьою статті 114-2 КК України покарання у виді десяти років позбавлення волі.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування статті 69 КК України, оскільки обставини справи свідчать про недостатність факторів, знижуючих ступінь тяжкості злочину, що б давало суду підстави для застосування статті 69КК України при призначенні обвинуваченому покарання.

Також суд не вбачає правових підстав для застосування статті 75 КК України та статті 104 КК України (як про це просив обвинувачений), оскільки санкція частини третьої статті 114-2 цього Кодексу передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років, що унеможливлює застосування положень статті 75 КК України, а стаття 104 КК України регламентує особливості звільнення від відбування покарання з випробуванням для неповнолітніх.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень статті 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 50, 65 КК України, частиною третьою статті 349, статтями 368-371, 373-376, 615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватиму пред`явленомуобвинуваченні зачастиною третьоюстатті 114-2КК Українита призначитийому покаранняза цимзаконом у виді позбавлення волі на десять років.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання 28.02.2023, 09 год 09 хв.

Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 строк затримання та перебування під вартою із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі на підставі статті 72 Кримінального кодексу України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.03.2023 на речові докази у даному кримінальному провадженні.

Речові докази:

-три стрічки, вилучені під час обшуку 28.02.2023 за місцем проживання ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили знищити;

-два мобільних телефони з двома сім-картками, вилучені під час обшуку 28.02.2023 за місцем проживання ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили повернути власнику.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області.

Вирок суду відповідно до вимог частини другої статті 394Кримінального процесуальногокодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому, прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

У відповідності до положень частини п`ятнадцятої статті 615 КПК України після складання та підписання повного тексту вироку оголошено його резолютивну частину з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1