Постанова № 1170072, 27.11.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2007р.

м.Київ

№ 25/430-А

За позовом Національного комплексу «Експоцентр України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з

великими платниками податків

про визнання недійсними рішень

Суддя Морозов С.М.

Представники сторін :

від позивача Степанець О.П. (довіреність № 01-11/22 від 10.01.2007р.);

Сербіна Т.Ю. (довіреність № 01-11/1822 від 08.11.2007р.)

від відповідача Баранецька Н.Л. (довіреність № 1814/9/10-006 від 23.10.2007р.);

Новікова Ю.О. (довіреність № 1068/9/10-206 від 26.06.2007р.);

Воронова О.Ю. (довіреність № 135/9/10-206 від 31.01.2007р.);

Куцький С.С. (довіреність № 517/9/10-110 від 04.04.2007р.);

Смірнова Л.М. (довіреність № 1465/9/10-203 від 05.10.2006р.)

27.11.2007р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний комплекс «Експоцентр України» звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та таким, що не відповідає закону Акту перевірки відповідача від 04.11.2005р. № 630/15-5/21710384 в частині винесених на підставі його податкових повідомлень-рішень СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

Ухвалою суду від 15.08.2006р. відкрито провадження у справі за поданим позовом.

В ході розгляду справи 25/430-А судом винесено ухвалу про роз’єднання заявленого позову та відповідно у справі 25/430-А підлягають розгляду вимоги Національного комплексу «Експоцентр Україна»(надалі НК «Експоцентр», позивач) про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (надалі СДПІ у м. Києві по роботі з впп, відповідач) № 0000331505/3 від 20.06.2006р., яким донараховано податок на прибуток та застосовані штрафні санкції.

Позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення згідно яких позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток та застосовні штрафні санкції мотивовані необґрунтованістю висновків акту перевірки від 14.11.2005р. № 630/15-5/21710384. Зокрема, у позовній заяві зазначено про обґрунтованість включення суми безнадійної заборгованості, що виникла у зв’язку з неповерненням поворотної фінансової допомоги Державним підприємством «База матеріально-технічного забезпечення» згідно договору № 181-3 від 14.08.2002р.. Щодо інших епізодів порушень позивачем направлені суду пояснення щодо погодження з висновками експерта за проведеною у справі судово-бухгалтерською експертизою.

Відповідачем позовні вимоги не визнано, суду надані заперечення на позов у яких зазначено, що під час перевірки правильності обчислення і повноти сплати податку на прибуток було виявлено ряд порушень з яких позивачем оскаржується лише один. Зокрема, відповідач зазначає, про безпідставність та необґрунтованість тверджень позивача щодо правомірності включення суми безнадійної заборгованості, що виникла за договором надання поворотної фінансової допомоги ДП «База матеріально-технічного забезпечення»до складу валових витрат, також висновки експертизи відповідачем частково не визнаються про що до суду надані відповідні пояснення.

Провадження у справі зупинялось у зв’язку з проведенням судово-бухгалтерської експертизи та було поновлено ухвалою суду від 01.10.2007р. при надходження висновку експерта та матеріалів справи до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного законодавства НК «Експоцентр України»за період з 01.07.2002 року по 30.06.2005 року, за результатами якої було складено акт перевірки №630/15-5/21710384 від 04.11.2005 року (далі по тексту –Акт перевірки, Акт).

17 листопада 2005 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000331505/0, яким позивачу, на підставі вказаного акту перевірки від 04.11.2005 року, визначено податкове зобов’язання за платежем “податок на прибуток” у розмірі 2 190 818, 70 грн. (915 710, 60 грн. –основний платіж, 1 275 108, 10 грн. –штрафні санкції).

За результатами оскарження в адміністративному порядку винесеного повідомлення-рішення до СДПІ у м. Києві по роботі з впп, скарга позивача залишена без змін, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000331505/1 від 23.01.2006р..

Рішенням ДПА у м. Києві від 31.03.2006р. № 745/10/25-114 скаргу позивача було частково задоволено, зокрема податкове повідомлення-рішення № 0000331505/1 від 23.01.2006р. скасовано в частині визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток, підтвердженого додатковою перевіркою (акт від 28.03.2006р. № 200/15-50/21710384) та у відповідній частині штрафних санкцій, позивачеві направлено податкове повідомлення-рішення № 0000161550/2 від 05.04.2007р., яким визначено до сплати 2 001 582, 45 грн. (789 553, 10 грн. основний платіж, 1 212 029, 35 грн. штрафні санкції).

За результатами розгляду повторної скарги, рішенням від 09.06.2006р. №11058/7/25-0215 ДПА України скасовано податкове повідомлення - рішення від 17.11.2005р. №0000331505/0, (від 23.01.2006р. №0000331505/1) рахуванням рішення ДПА у м. Києві від 31.03.2006р. №2020/7/25-114, прийнятого за результатом повторної скарги (податкове повідомлення-рішення від 05.04.2006р. №0000161550/2), в частині 1 862, 50 грн. штрафних санкцій по податку на прибуток та винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2006р. №0000331505/3, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1 992 719, 95 грн. (в тому числі основний платіж 789 553, 10 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 203 166, 85 грн.) .

В силу положень підпункту “б” пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган змінює відповідне рішення внаслідок їх адміністративного оскарження. Тобто, податкові повідомлення-рішення від 17.11.2005р. №0000331505/0, від 23.01.2006р. №0000331505/1, від 05.04.2006р. №0000161550/2 вважаються відкликаними, нечинними, та не породжують певних правових наслідків.

Порушення, які вплинули на правильність визначення податку на прибуток НК «Експоцентр»в період з 01.07.2002р. по 30.06.2005р. викладені у акті перевірки від 04.11.2005р. на ст. 14 (розділ 2.1 Валовий дохід) –ст. 16 (розділ 2.2 Валові витрати) –ст. 20 (розділ 2.4 Податок на прибуток), окрім того частково питання в частині перевірки валового доходу та податку на прибуток додатково висвітлені у акті № 240/15-50/21710384 від 22.03.2006р. позапланової перевірки по акту від 04.11.2005р.. Розрахунок суми податкового зобов’язання та штрафних санкцій по податку на прибуток визначених у податковому повідомленні-рішенні від 20.06.2006р. №0000331505/3 з посиланням на сторінки акту де викладені відповідні порушення наданий відповідачем на вимоги суду та міститься в матеріалах справи (аркуш справи 208-209).

Щодо виявлених під час перевірки порушень, які стали підставою для донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій судом встановлено наступне.

На ст. 17 акту перевірки від 04.11.2005р. зазначено про завищення валових витрат в 3 кварталі 2003р. в розмірі 653 800 грн. за рахунок невірного відображення витрат на оплату праці, які не відповідають регістрам бухгалтерського та податкового обліку, чим порушено пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Вказане порушення у 4 кварталі 2003р. призвело до завищення валових витрат на суму 194 952 грн..

Питання щодо відображення витрат на оплату праці у податковому обліку (податковій декларації з податку на прибуток за третій, четвертий квартал 2003р.) та їх відповідність даним регістрів бухгалтерського та податкового обліку при дослідженні первинних бухгалтерських документів, потребує спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку у зв’язку з чим у справі призначалась експертиза та вказані питання виносились на вирішення експерта (ухвала суду від 10.10.2006р. п. 7.1, 7.2).

Під час експертного дослідження (висновок експертизи № 2152/2153/2154 від 12.09.2007р.) підтверджено висновки зроблені відповідачем у акті перевірки від 04.11.2005р. щодо завищення позивачем валових витрат у 3 кварталі на суму 653, 8 тис. грн. про що викладено на ст. 8 висновку експертизи. Однак, згідно представлених на дослідження документів, експертом зроблено висновок про непідтвердження документально виявленого завищення валових витрат на суму 194 952 грн. у 4 кварталі, а при перевірці декларації з податку на прибуток за 2003р. та регістрів бухгалтерського обліку виявлено заниження валових витрат на 186, 4 тис. грн..

Відповідно виявлене під час перевірки порушення пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»експертизою підтверджено в частині виявленого завищення валових витрат на 467, 4 тис. грн..

Враховуючи викладене, судом підтверджується правомірність визначення податкового зобов’язання в розмірі 140 220 грн. (30% від суми завищення 467 400 грн.). Оскільки в результаті встановленого порушення судом підтверджено донарахування позивачеві податку на суму 140 220 грн. застосування додатково штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суд вважає правомірним. Заниженням податкового зобов’язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні визначеному Кримінальним кодексом України.

Вимоги щодо визнання недійсним оспорюваного рішення підлягають задоволенню саме в частині здійсненого нарахування в розмірі 114 405, 6 грн. основного платежу та у вказаній сумі штрафних санкцій.

Порушення, яке полягає у ненарахуванні та несплаті штрафу в розмірі 5% від суми недоплати за фактом зменшення в 4 кварталі 2003р. валових витрат на суму 414 700 грн., яке відображено в рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»декларації з податку на прибуток за 2003р. позивачем визнається, по що зазначено у письмових поясненнях НК «Експоцентр»отриманих судом 07.11.2007р..

Доказів нарахування та сплати відповідних штрафних санкцій матеріали справи не містять, факт виправлення помилки у декларації на прибуток за 2003 рік не оспорюється, відповідно суд приходить до висновку про правомірність донарахування за вказаним епізодом 6 220 грн. податкового зобов’язання. Однак невірним суд вважає застосування штрафних санкцій за вказане порушення на підставі пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки сума недоплати, яка визначена у розмірі 6 220 грн. не є заниженням податкового зобов’язання у великих розмірах в розумінні Кримінального кодексу України. В даному випадку правомірним є застосування штрафних санкцій в сумі 3 110 грн., що підлягають визначенню відповідно до пп. 17.1.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” яким передбачено, що сума штрафних санкцій розраховується в розмірі не більше п’ятдесяти відсотків суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення п. 1.25 ст. 1, пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат в 4 кварталі 2003р. безпідставно віднесено заборгованість у сумі 1 365 000 грн..

Позивач зазначає про правомірність віднесення до складу валових витрат вказаної суми, оскільки підприємство, яке було боржником НК «Експоцентр»ліквідовано (знято з реєстрації як суб’єкт підприємницької діяльності) 21.03.2003р.. Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»заборгованість юридичної особи, яка ліквідована є безнадійною.

Відповідно до встановлених під час перевірки обставин справи 14.08.2002р. між НК "Експоцентр України" (Позикодавець) та Державним підприємством "База матеріально - технічного забезпечення" (Позичальник) було укладено договір №181-3 про надання безпроцентної зворотної фінансової допомоги у розі 1500 000,00 грн. строком на шість місяців.

На виконання умов укладеного договору згідно із платіжним дорученням від 14.08.2002 року №1750 позивачем перераховано кошти в сумі 1 365 000,00 грн.. Після закінчення терміну договору надана фінансова допомога не була повернута НК "Експоцентр України", а Державне підприємство "База матеріально - технічного забезпечення" - ліквідовано.

Відповідно до п. 3.1 Договору від 14.08.2002р. №181-3 за невиконання або неналежне виконання умов цього договору винна сторона несе відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України. У п. 4.1 даного Договору передбачено, що спірні питання за цим договором розглядаються згідно з чинним законодавством України у судовому порядку.

У відповідності до вимог встановлених ч. 1 ст. 36 Закону України від 27.03.1991р. "Про підприємства в Україні" претензії кредиторів до ліквідованого підприємства задовольняються з майна цього підприємства. В силу положень частини 2 даної статті претензії, виявлені і заявлені після закінчення встановленого для їх заяви, задовольняються з майна підприємства, що залишилось після задоволення першочергових претензій, виявлених претензій, а також претензій, заявлених у встановлений строк.

Доказів вжиття заходів щодо повернення наданої безпроцентної зворотної фінансової допомоги в сумі 1 365 000,00 грн. в досудовому чи судовому порядку позивачем не представлено ні під час перевірки ні під час судового розгляду справи.

Включення до складу валових витрат у 4 кварталі 2003р. суми неповернутої безпроцентної зворотної фінансової допомоги в розмірі 1 365 000,00 грн., як безнадійної заборгованості позивачем не заперечується.

Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Згідно з пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнених таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності.

Враховуючи наведене відповідає чинному законодавству висновок відповідача щодо наявності підстав для включення сум безнадійної заборгованості до складу валових витрат в порядку пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» при наявності наступних обставин:

- у разі, коли відповідні заходи щодо стягнення заборгованості не привели до позитивного результату;

- закінчення строку позовної давності щодо стягнення відповідної заборгованості.

Інших підстав для включення сум безнадійної заборгованості до складу валових витрат пп 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено.

За таких обставин, суд визнає таким, що відповідає чинному законодавству висновок про порушення НК "Експоцентр України" пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині безпідставного включення до складу валових витрат суми неповернутої безпроцентної зворотної фінансової допомоги в розмірі 1 365 000,00 грн. як безнадійної заборгованості, та правомірним донарахування у зв’язку з виявленим порушенням 409 500 грн. податку, застосування штрафних санкцій у відповідній частині.

Щодо виявленого порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»яке полягає в тому, що на підприємстві до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів в 4 кварталі 2003р. не включались залишки балансової вартості товарів у розмірі 504 630 грн., а саме труби, що надійшли від ЗАТ «Завод нестандартного обладнання»згідно накладної № 188 від 24.12.2003р. судом встановлено наступне.

Оскільки питання щодо включення до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів потребують спеціальних знань у галузі бухгалтерського обліку, вказані питання виносились судом на вирішення експерта.

Згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.09.2007р. (ст. 10) факт невключення до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості за 4 квартал 2003р. залишків балансової вартості товарів у розмірі 504 630 грн. підтверджено, однак при встановленому факті їх неврахування в момент реалізації придбаного товару у 2 кварталі 2004р. експерт робить висновок, що вказане порушення не призвело до заниження об’єкту оподаткування у перевіряємому періоді. Зокрема, як зазначено у висновку експертизи (ст. 11) в одному перевіряємому періоді занижено об'єкт оподаткування у 4 кварталі 2003р. на суму 504 630 грн., а у 2 кварталі 2004р. завищено об'єкт оподаткування на суму 504 630 грн., в зв'язку з цим, заниження НК «Експоцентр України»податку на прибуток за перевіряємий період з 01.07.2003р. по 30.06.2005р. не вбачається.

Однак як свідчать матеріали справи, зокрема акт від 28.03.2006р. №200/1550/21710384 про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки НК «Експоцентр України»за період з 01.07.2002р. по 30.06.2005р. до акту планової виїзної документальної перевірка від 04.11.2005р. №630/15-5/21710384, яка здійснена під час розгляду скарги платника податків у зв'язку з наданням додаткових документів, факт заниження об’єкту оподаткування у 4 кварталі 2004р. на суму 504 630 грн. перевіряючими був прийнятий при розрахунку податкового зобов’язання по виявленому порушенню.

Зокрема, з урахуванням змін внесених до ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме Законом України 24 грудня 2002 року «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідно до якого внесено зміни до п.10.1 ст.10 цього закону: у пункті 10.1 цифри "30" замінено цифрами "25" (положення зазначеної статті набуло чинності з 01.01.2004р.), ставка податку на прибуток у 2004р. становила 25% від об'єкта оподаткування.

Відповідно при розрахунку враховано, що підприємством занижено об'єкт оподаткування у 4 кварталі 2003р. на суму 504 630 грн., яке призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 151 389 грн. (ставка податку на прибуток у 2003р. становила 30% від об'єкта оподаткування), та завищено у 2 кварталі 2004р. об'єкт оподаткування на суму 504 630 грн., що призвело до завищення податку на прибуток на суму 126 157, 5 грн..

Таким чином, у зв'язку зі зміною ставки податку підприємством занижено податок на прибуток на суму 25 231, 5 грн. (4 квартал 2003р. занижено на 151 389 грн. мінус завищення податку у 2 кварталі 2004р. на суму 126 157, 5 грн.), що позивачем не заперечується (пояснення НК «Експоцентр»отримані судом 07.11.2007р.).

Виявлене порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у несвоєчасному та неправомірному оприбуткуванні товарів в 2 кварталі 2004р. в розмірі 2 609 881, 30 грн. згідно накладної ТОВ «Фарматехноекспорт»№ 4 від 30.06.2004р., накладної ЗАТ «Завод нестандартного обладнання»№ 93 від 30.04.2004р., накладної ЗАТ «Завод нестандартного обладнання»№ 155 від 28.05.2004р. підтверджується судом виходячи з наступного.

Як встановлено під час перевірки та про що свідчать залучені відповідачем до справи копії бухгалтерських документів позивача (картки рахунків, оборотно-сальдова відомість), які надавались під час перевірки підприємства, отримання товарів згідно накладних №4 від 30.06.2004р., №93 від 30.04.2004р., №155 від 28.05.2004р. відображено бухгалтерською проводкою ДТ 281 (Товари на складі), КТ - 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», до складу валових витрат віднесено в 2 кварталі 2004р., до розрахунку приросту убутку у 2 кварталі не включено, в 3 кварталі 2004р. товари реалізовані, що підтверджується карткою рахунку №281 за 2004р..

Наведене спростовує висновок експерта про те, що у зв’язку із віднесенням придбаних товарів до складу капітальних інвестицій, вартість таких товарів у розмірі 2 609 881, 35 грн. не має враховуватись при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості та відповідно на залишки балансової вартості товарів підприємства на кінець даного періоду не вплинула.

Наявна у матеріалах справи картка рахунку №281 за 2004р. свідчить про відсутність віднесення відповідної суми до капітальних інвестицій та відповідно про правомірність встановленого заниження об’єкту оподаткування, що призвело до донарахування податку в розмірі 652 470 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 326 235 грн.. З урахуванням встановленого під час перевірки включення до складу валового доходу суми отриманої від реалізації зазначених товарів, при розрахунку до сплати податкового зобов’язання за оспорюваним рішенням сума основного платежу зменшена на суму 652 470 грн..

В акті перевірки на ст. 18 зазначено, що НК «Експоцентр»в порушення п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в третьому кварталі 2004р. до складу валових витрат двічі віднесено вартість товару в сумі 334 403, 66 грн. згідно накладної № 1 від 29.01.2004р..

Вказане порушення підтверджується висновками акту перевірки та позивачем не спростоване. Судом взяті до уваги висновки експерта з приводу даного питання, які зроблені при дослідженні відображення вартості товару згідно з податковою накладною №1 від 29.01.2004р. у 1 кварталі 2004р., однак, відповідно до картки рахунку валових витрат за 3 квартал 2004р., яка надана в ході проведення перевірки (залучена до матеріалів справи), сума 334 403, 66 грн. –придбання авто за 1 квартал 2004р. включена до складу валових витрат. За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати неправомірним донарахування податку за виявленим порушенням у зв’язку з чим позовні вимоги щодо визнання недійсним оспорюваного рішення в частині нарахування 83 601 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 32 938 грн. задоволенню не підлягають.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»яке полягає у неправомірному віднесенні до складу валових витрат витрат на придбання алкогольних напоїв та тютюнових виробів які оприбутковані в Д-т 209.1 К-т 635 рахунків, що підтверджується податковою накладною № 7 від 31.03.2005р. виписаною ДП «Експо-Друк», та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 209.1 за перше півріччя 2005р.. Згідно розрахунку податкового зобов’язання згідно оспорюваного рішення за вказаним епізодом донараховано 3 800 грн. та застосовано 3 800 грн. штрафних санкцій.

Наведені висновки про вказане порушення позивачем не спростовані, суду не надано належних доказів також не зазначено які докази підтверджують неправомірність здійснених відповідачем донарахувань. Застосування штрафних санкцій за вказане порушення на підставі пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суд вважає неправомірним, оскільки сума недоплати, яка визначена у розмірі 3 800 грн. не є заниженням податкового зобов’язання у великих розмірах в розумінні Кримінального кодексу України. В даному випадку правомірним є застосування штрафних санкцій в сумі 1900 грн., що підлягають визначенню відповідно до пп. 17.1.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” яким передбачено, що сума штрафних санкцій розраховується в розмірі не більше п’ятдесяти відсотків суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів.

Під час перевірки також встановлено, що в порушення пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством у першому кварталі 2003р. та першому кварталі 2005р. не нараховувався та не вносився до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток. За вказане порушення оспорюваним рішенням донараховано 24 300 грн. податку та застосовано 48 600 грн. штрафних санкцій. Штрафні санкції в даному випадку застосовані згідно з п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" що передбачає сплату штрафу у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу) у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати.

Доказів нарахування та внесення до бюджету авансових внесків по податку на прибуток у визначених періодах позивачем не надано, висновків перевіряючих в цій частині не спростовано, здійснені відповідачем донарахування визнаються правомірними.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. Підтверджена судом частина нарахованого податку на прибуток згідно спірного рішення становить 591 546, 50 грн. (з урахуванням завищення податкового зобов’язання на суму 17 725 грн. у зв’язку з виявленим порушенням пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), правомірним за оспорюваним рішенням є застосування штрафних санкцій в розмірі 942 180, 75 грн..

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000331505/3 від 20.06.2006р. в частині донарахування 458 992, 70 грн. (в тому числі 198 006, 6 грн. основний платіж, 260 986, 1 грн. –штрафні санкції).

3. В іншій частині в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.М. Морозов

дата складення постанови у повному обсязі 28.11.2007р.