Вирок № 117007019, 15.02.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/578/21

Провадження №1-кп/127/33/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участюсекретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12020020040001194 за обвинуваченням

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, розлученого, на утриманні має неповнолітню дитину, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

12.05.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 191 КК України до 3 років обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, на підставіст.75КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2018 звільнений від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році»;

22.02.2019 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст.185КК України до 6 місяців арешту. Звільнений 06.02.2020 по відбуттю строку покарання;

07.11.2022 Калинівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 25.11.2020 близько 12.50 год. перебуваючи на зупинці громадського транспорту поблизу MKJI ШМД, що по вулиці Київській у м. Вінниці, помітив у потерпілої ОСОБА_6 у сумочці гаманець. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів щодо посягання на чужу власність та її вилучення, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди власнику майна та бажаючи настання таких наслідків, умисно, повторно, з корисливих мотивів рукою витягнув із сумочки потерпілої гаманець, вартість якого згідно висновку експерта № 8169/20-21 від 14.12.2020 становить 343,72 грн., в якому знаходились грошові кошти у розмірі 1 700 гривень, паспорт громадянина України та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Помітивши це, ОСОБА_7 намагалась втримати ОСОБА_4 за сумку, яка знаходилась у нього на плечі та повернути гаманець, однак, останній, усвідомлюючи, що діє відкрито, тримаючи в правій руці гаманець, застосував до ОСОБА_8 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров`я, а саме: наніс рукою один удар по голові (щоці) ОСОБА_6 , від чого вона впала на асфальт, тим самим відпустивши ОСОБА_4 .

В цей час, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його намагаються затримати, перекинув через паркан МКЛ ШМД, що по вулиці Київській, 68, у м. Вінниці, належний ОСОБА_6 гаманець та намагався втекти, але був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення двома сторонніми особами чоловічої статі, тим самим з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, внаслідок чого попереджено заподіяння ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 2043, 72 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення визнав частково, а саме він не заперечує те, що намагався викрасти гаманець у ОСОБА_6 , однак заперечує факт наявності в нього ножа та вчинення насильства відносно потерпілої пояснивши, що 25.11.2020 він їхав в громадському транспорті в сторону вулиці Київська. На зупинці громадського транспорту «друга лікарня», коли він виходив з транспорту, він помітив гаманець в сумці потерпілої та в нього виник умисел його викрасти. Коли він вийняв гаманець з сумки потерпілої, ОСОБА_6 це побачила, почала кричати та схопила його за ремінець належної йому сумки. Він злякався, викинув гаманець та спробував втекти, однак потерпіла продовжувала тримати його за ремінець сумки та шарпати його. Коли він намагався вирватись від потерпілої, ремінець сумки порвався та потерпіла від цього впала. В цей час, він спробував втекти, однак двоє незнайомих йому хлопців, його затримали та посадили на землю. Після чого, він підняв руки вгору та сказав хлопцям, що в нього нічого немає та вони його відпустили. Після цього, він почав шукати свою сумку, побачив, що вона лежить на землі, підняв її та пішов. Хотів вчинити крадіжку гаманця, оскільки йому потрібні були гроші Просив суд суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що з обвинуваченим ні в яких відносинах не перебуває. 25.11.2020 вона на зупинці «лікарня ім. І.М. Пирогова» сіла в громадський транспорт, на якому рухалась на вул. Київську. Обвинувачений сидів коло неї. Коли вона виходила з маршрутного таксі, обвинувачений пропустив її вперед та в цей час, витягнув з її сумки гаманець, в якому знаходились документи та гроші. Вона почала кричати та схопила його за ремінець його сумки. Однак, ремінець обірвався та сумка залишилась в неї в руках, а обвинувачений продовжив тікати. Потім незнайомі їй хлопці зупинили його та повалили на землю. В цей час, ОСОБА_4 викинув її гаманець, з якого розсипались речі, які вона почала збирати, а обвинувачений почав погрожувати ножем хлопцям, які його затримали та хлопці розбіглись. Після цього, обвинувачений, з ножем в руках, почав кричати на неї, звинувачував в пограбуванні, забрав в неї свою сумку, дав їй ляпас і втік. В цей час, хтось вже викликав поліцію. Щодо міри покарання обвинуваченого, покладається на розсуд суду.

Не зважаючи на часткове визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватістьдоводиться показаннямипотерпілої,а такожзібраними в ході досудового розслідування та судового провадження, та дослідженими в судовому засіданні матеріалами даного кримінального провадження, а саме:

витягами з ЄРДР № 12020020040001194 від 26.11.2020;

витягами з журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення та інші події Київського ВП ГУНП у Вінницькій області, згідно якого 25.11.2020 о 12:50 год. надійшло надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.11.2020 о 12:49 за адресою: м. Вінниця вул. Б. Ступки, викрали гаманець, побіг на зупинку Грибоєдова;

протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.11.2020 відповідно до якого, потерпіла ОСОБА_6 просить прийняти міри до невідомої особи, яка 25.11.2020 близько 12 год. 45 хв. шляхом відкритого доступу, перебуваючи на зупинці «МКЛ ШМД» по вул. Київській, відкрито заволоділа її гаманцем чорного кольору всередині якого знаходились документи на її ім`я та грошові кошти в сумі 1500 грн.;

протоколом огляду місця події від 25.11.20 відповідно до якого, за участю понятих оглянуто відкриту ділянку місцевості, а саме зупинка громадського транспорту «МКП ШМД», що по вул. Київська 68 у м. Вінниці;

постановами про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 26.11.2020 та від 27.11.2020;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.11.2020 з довідкою до нього, проведеного за участю свідка ОСОБА_9 згідно якого, в присутності понятих, ОСОБА_9 впізнала за загальними рисами обличчя та тілобудовою особу на фото під № 1, де зображений ОСОБА_4 , як особу який вчинив грабіж на зупинці біля МКП ШМД;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.11.2020 з довідкою до нього, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_6 згідно якого, в присутності понятих, ОСОБА_6 впізнала за загальними рисами обличчя та тілобудовою, особу на фото під № 1, де зображений ОСОБА_4 , як особу який 25.11.2020 поблизу МКП ШМД відкрито заволодів її гаманцем;

висновком експертизи холодної зброї № СЕ-19/102-20/17193-БЛ від 11.12.2020 відповідно до якої, ніж, наданий на дослідження, холодною зброєю не являється. Даний ніж є складаним ножем господарсько-побутового призначення. Даний ніж виготовлений заводським способом;

висновком судово-медичної експертизи № 1340 від 21.12.2020 відповідно до якої, при судово-медичному обстеженні ОСОБА_6 об`єктивних ознак тілесних ушкоджень не виявлено;

заявою ОСОБА_6 від 26.11.2020 згідно якої, ОСОБА_6 надала працівникам поліції гаманець чорного кольору, для проведення експертизи;

висновком судово-товарознавчої експертизи № 8169/20-21 від 14.11.2020 відповідно до якої, ринкова вартість наданого на дослідження гаманця жіночого торгової марки «BALISA» чорного кольору з відтиском напису «BE A BETTER YOU LOVE LIFE LOVE BALISA» на застібці - магнітна кнопка, з урахуванням зносу, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме на 25.11.2020, складала: 343,72 грн.;

зберігальною розпискою ОСОБА_6 від 21.12.2020 згідно якої, ОСОБА_6 отримала від працівників поліції на відповідальне зберігання гаманець чорного кольору;

протоколом проведення слідчого експерименту від 23.12.2020, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_4 , захисника, понятих та статистів.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд вважає, що докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого є належними та допустимими, отриманими у рамках закону.

Суд враховує показання потерпілої, яка підтверджує винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, а саме те, що потерпіла узгоджено та послідовно давала пояснення, впізнала ОСОБА_4 , як того, хто здійснив замах на відкрите викрадення майна ОСОБА_6 . Будь-яких підстав сумніватися у достовірності показань допитаної потерпілої по кримінальному провадженню немає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у справі існує сукупність наведених вище та досліджених судом допустимих прямих і непрямих доказів, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними та достатньо повно викривають обвинуваченого та аналізом наведених доказів підтверджено вчинення ОСОБА_4 зазначених об`єктивних дій, зміст яких свідчить про наявність умислу обвинуваченого на вчинення грабіжу поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів та вважає їх достатніми для висновків про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації діям обвинуваченого.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення доведеною «поза розумним сумнівом», яка випливає із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (доказів).

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Суд приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є часткове визнання вини та щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового провадження не встановлено.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини кримінального правопорушення, пост кримінальну поведінку обвинуваченого, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , що являється особою виключно кримінальної спрямованості, раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних корисливих злочинів, однак ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність, позитивно характеризується за місцем проживання, згідно довідки з КНП «ЦТЗ «Соціотерепія» ВОР» ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку в даній установі не перебуває, згідно довідки з КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», ОСОБА_4 неодноразово перебував на стаціонарному обстеженні, остання госпіталізація з 24.09.2008 по 22.10.2008 з діагнозом: «Розлади сну неорганічної етіології у вигляді сноходіння, сноговоріння», згідно висновку судово психіатричної експертизи № 408 від 21.12.2020, В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_4 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_4 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_4 виявляє змішаний розлад особистості (Р61). В теперішній час ОСОБА_4 може розуміти значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує. Також суд приймає до уваги його вік, стан здоров`я, сімейні обставини, а саме те, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина 2015 р.н., наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті, оскільки тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції від суспільства, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і саме в такому випадку буде досягнута, передбачена ч. 2 ст. 50 КК України.

Також, оскільки ОСОБА_4 засуджений 07.11.2022 Калинівським районним судом Вінницької області та вчинив дане кримінальне правопорушення до ухвалення вищевказаного вироку, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Згідно абзаца 12 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначаються: рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Так, згідно протоколу затримання, ОСОБА_4 затримано 26.11.2020. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницького області від 28.11.2020, відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого, в подальшому було неодноразово продовжено.

Разом з тим, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.05.2023 ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, який діє і на даний час.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Враховуючи те, що покарання, яке суд призначає обвинуваченому у виді позбавлення волі, слід відбувати реально, з метою уникнення ризиків переховування, суд вважає, що клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню та вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду слід зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з дня його затримання згідно протоколу 26.11.2020 по 31.05.2023 включно.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення Вінницьким НДЕКЦ МВС України експертизи холодної зброї № СЕ-19/102-20/17193-БЛ від 11.12.2020; ВВ КНДІСЕ судово-товарознавчої експертизи № № 8169/20-21 від 14.11.2020 покласти на обвинуваченого, оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчиненого ним кримінального правопорушення.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України, ст.ст. 15, 63, 65, 70, 72, 186 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставіч.4ст.70КК Україниза сукупністюкримінальних правопорушеньшляхом частковогоскладання призначеногопокарання тапокарання завироком Калинівського районного суду Вінницької області від 07.11.2022, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін особисте зобов`язання.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня звернення вироку до виконання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 26.11.2020 по 31.05.2023 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення Вінницьким НДЕКЦ МВС України експертизи холодної зброї № СЕ-19/102-20/17193-БЛ від 11.12.2020; ВВ КНДІСЕ судово-товарознавчої експертизи № 8169/20-21 від 14.11.2020 в сумі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 58 коп.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2020 на майно, а саме: мобільний телефон марки Huawei, в корпусі золотого кольору, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , imei: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , який поміщено до спец. пакету НПУ SUD № 1056293; предмет ззовні схожий на складний ніж, який поміщено до спец. пакету НПУ SUD № 2079864; сумку чорного кольору, фанарик бордового кольору, блочок із USB шнуром, металеву фігуру, iqos синього кольору, металеву річ із вмістом sim карти, ручку, power bank чорного кольору, ключ від автомобіля Кіа, пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_10 , візитницю чорного кольору із вмістом карти Експрес банку № НОМЕР_5 , карту Еко маркету, які поміщено до спец. пакету НПУ ГСУ № 7261826; металевий фанарик чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ ГСУ № INZ 2013420, які вилучені під час затримання в порядку ст. 208 КПК України під час затримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: мобільний телефон марки Huawei, в корпусі золотого кольору, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , imei: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , який поміщено до спец. пакету НПУ SUD № 1056293; сумку чорного кольору, фанарик бордового кольору, блочок із USB шнуром, металеву фігуру, iqos синього кольору, металеву річ із вмістом sim карти, ручку, power bank чорного кольору, ключ від автомобіля Кіа, пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_10 , візитницю чорного кольору із вмістом карти Експрес банку № НОМЕР_5 , карту Еко маркету, які поміщено до спец. пакету НПУ ГСУ № 7261826; металевий фанарик чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ ГСУ № INZ 2013420, передні на зберігання, згідно квитанції № 487, до камери зберігання речових доказів Київського ВП ГУНП у Вінницькій області повернути власнику.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме предмет ззовні схожий на складний ніж, який поміщено до спец. пакету НПУ SUD № 2079864, переданий на зберігання, згідно квитанції № 500, до камери зберігання речових доказів Київського ВП ГУНП у Вінницькій області знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя