Ухвала суду № 116998749, 14.02.2024, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/982/24

пр № 2-з/464/11/24

У Х В А Л А

14 лютого 2024 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Мички Б.Р.,

секретаря судового засідання Карпенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся 13.02.2024 до суду із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп» про визнання права власності за позивачем на 2- кімнатну квартиру з будівельним (проектним) АДРЕСА_1 .

Крім цього, подали заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, а також будь-яким суб`єктам реєстраційних дій, на яких покладено функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо 2 -кімнатної квартири з будівельним (проектним) АДРЕСА_1 . Крім цього, просили заборонити ТОВ "Будівельно- інвестиційна компанія "Рубікон Груп" вчиняти будь-які діїі щодо вказаної квартири. Заяву мотивують тим, що вжиття даного виду забезпечення позову є необхідним засобом захисту прав позивача, оскільки відповідач порушує свої зобов`язання за укладеним договором №30-20/03-12/75 купівлі - продажу майнових прав від 03.12.2020. Зазначає, що незастосування даного виду забезпечення позову може призвести до ускладнення виконання можливого рішення про задоволення позову, що потягне за собою необхідність докладати додаткові зусилля для відновлення порушеного права позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Виходячи із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Відповідно до ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на квартиру.

У заяві про забезпечення позову позивачем не наведено достатніх підстав та не надано доказів того, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Обґрунтування позивачем заяви про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях, суб`єктивній оцінці обставин, а відтак заява про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя Б.Р. Мичка