Рішення № 116989654, 14.02.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. Кропивницький Справа №340/4288/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

відповідача: Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про:

- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у відмові розглянути рапорт ОСОБА_1 від 08.05.2023 про переведення ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 або до іншої частини;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт розглянути рапорт ОСОБА_1 від 08.05.2023 про переведення ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 або до іншої частини.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 08.05.2023 р. позивач направив до командування військової частини НОМЕР_1 рапорт щодо переведення його для подальшого проходження військової служби з військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 або до будь-якої іншої військової частини. Представник позивача вказує, що командуванням військової частини НОМЕР_1 не розглянуто рапорт ОСОБА_1 . Представник позивача вважає бездіяльність відповідача протиправною.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого вважає позовні вимоги безпідставними, такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а позов таким, що не підлягає задоволенню (а.с.38-46). У відзиві на позовну заяву відповідачем наведено механізм переведення з однієї частини в іншу та зазначено, що переміщення за службовою необхідністю з однієї військової частини до іншої проводиться лише за наявності обґрунтованих підстав і в разі погодження цього переміщення відповідними посадовими особами. Відповідач вказує, що у позивача відсутні обґрунтовані підстави для переміщення/переведення з однієї військової частини в іншу. Відповідач зазначив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1462 від 31.05.2023 р. «Про проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини сержантом ОСОБА_1 » було проведено службове розслідування з метою уточнення обставин, фактів, причин та умов самовільного залишення частини сержантом ОСОБА_1 , командиром 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 у ході якого встановлено, що 08.01.2023 р. близько 17 години стало відомо з доповіді капітана ОСОБА_2 , командира 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , що військовослужбовець 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 самовільно залишив розташування 2 стрілецької роти, яка знаходилась в населеному пункті Стінки Донецької області. На момент проведення службового розслідування місцезнаходження військовослужбовця було невідомо, на телефонні дзвінки не відповідав, особова зброя знаходиться в розташуванні 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . На думку відповідача, в діях сержанта ОСОБА_1 наявні ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.408 КК України.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.24).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.30).

02.08.2023 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.36).

Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.6-7).

ОСОБА_1 отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 від 04.03.2023 р. №1358 з огляду на яку командуванням військової частини НОМЕР_2 позитивно розглянуто прохання ОСОБА_1 щодо подальшого проходження військової служби на посаді сержант із матеріального забезпечення механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 (а.с.17).

08.05.2023 р. ОСОБА_1 направлено на пощтову адресу Військової частини НОМЕР_1 рапорт про переведення його для подальшого проходження служби з військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 або будь-якої іншої військової частини (а.с.13, 15, 19-20). Поштове відправлення отримане адресатом 09.05.2023 р., що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти (а.с.14).

Доказів розгляду військовою частиною НОМЕР_1 рапорту ОСОБА_1 від 08.05.2023 р. відповідачем до суду не надано.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ (далі за текстом Закон №2232).

Частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232 визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абз.2 п.12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 р. №1153/2008 (далі за текстом Положення) право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (далі за текстом Інструкція №170) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Відповідно до п.1.5 Інструкції №170 для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об`єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16) на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу, зокрема щодо призначення на посади; переміщення; направлення до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, розвідувальних органів та державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, а також Державної спеціальної служби зв`язку та захисту інформації України (далі інших військових формувань) для дальшого проходження військової служби з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України.

З огляду на положення зазначених норм, за наслідком поданого позивачем рапорту його командиром (начальником) мали б бути прийняті відповідні рішення (накази) або про їх задоволення або рішення (накази) про відмову у їх задоволенні, при цьому вони мають бути обґрунтовані із посиланням на норми чинного законодавства.

Отже, звернення позивача з відповідним рапортом породжує у відповідача обов`язок розглянути такий рапорт та прийняти, за наслідками такого розгляду, відповідне рішення.

Беручи до уваги, що відповідачем не надано доказів розгляду рапорта ОСОБА_1 від 08.05.2023 р., суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність.

Оскільки під час розгляду справи встановлено бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду рапорта ОСОБА_1 від 08.05.2023 р., то вирішення судом питання про наявність чи відсутність у позивача права на переведення до іншої військової частини є передчасним, з огляду на дискреційність повноважень відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у відмові розглянути рапорт ОСОБА_1 від 08.05.2023 про переведення ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 або до іншої частини та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт розглянути рапорт ОСОБА_1 від 08.05.2023 про переведення ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 або до іншої частини, підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1075,00 грн (а.с.28).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (далі за текстом Закон №3674).

Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 Закону №3674 у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Заявлені позивачем позовні вимоги є пов`язаними між собою вимогами немайнового характеру, одна з яких є основною, а інша похідною.

Таким чином, при зверненні до суду позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, однак ОСОБА_1 надмірно сплачено 1,40 грн.

З огляду на п.1 ч.1 ст.7 Закону №3674 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону №3674 у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Зважаючи на викладене, питання щодо повернення переплаченої суми судового збору може бути вирішене судом за клопотанням ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) у розмірі 1 073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

Керуючись ст.ст.132, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду рапорта ОСОБА_1 від 08 травня 2023 року про переведення ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 або до іншої частини.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 08 травня 2023 року про переведення ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 або до іншої частини.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 1 073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду 14 лютого 2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ