Рішення № 116985056, 07.02.2024, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1484/23

2/291/136/24

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2024 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря Колесник Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Вчорайшенської сільської ради

про визнання права власності на будинок, в порядку спадкування за заповітом,-

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із даною позовною заявою, відповідно до якої просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно виписки з погосподарської книги, виданої Вчорашейською сільською радою Бердичівського району Житомирської області Чорнорудський старостинський округ № 169 від 20.06.2022 року, яка міститься в матеріалах спадкової справи, відповідно до записів в погосподарській книзі №7 ОПО №01 0270 1 сторінки 34-35, внесено запис про домогосподарство, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 головою домогосподарства зазначено ОСОБА_2 , яка фактично була власником будинку. Однак, відповідно до довідки виданої Комунальним підприємством «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 764 від 22.07.2022 року, житловий будинок АДРЕСА_1 по праву приватної власності в БТІ не зареєстрований. ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_2 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 02.04.2022 року та зроблений відповідний актовий запис № 494, Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ).

21 лютого 2023 року позивачка отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №582/02-31 видану державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Погорілою Л.С. через відсутність відомостей про державну реєстрацію права власності померлої на житловий будинок АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців за законом або заповітом немає.

В судове засідання позивачка та її представник не з"явилися, 07.02.2024 року представником позивачки ОСОБА_3 подано клопотання про розгляд справи без її участі та участі позивачки. Позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем майна по заповіту своє матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві, що стверджується:

-паспортом серії НОМЕР_2 виданим 10.11.1998 року Ватутінським РУ ГУ МВС України в м.Києві (а.с.6);

-свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Чорнорудською сільською радою 01.03.1959 року, де матір`ю позивачки значиться ОСОБА_2 (а.с.8);

-свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданого 08 липня 1978 року Чорнорудським сільЗАГС Ружинського району Житомирської області, з якого вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 08.07.1978 року, прізвище після реєстрації позивачки змінено на ОСОБА_6 (а.с.9).

Мати позивачки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Київ, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим 02 квітня 2022 року Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) ( а.с.10).

21.02.2008 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті склала заповіт посвідчений секретарем Чорнорудської сільської ради Ружинського району Житомирської області, та внесеного до реєстру за №12, яким заповіла дочці ОСОБА_1 жиловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.11).

Згідно довідки -виписки з погосподарської книги, виданої Вчорашейською сільською радою Бердичівського району Житомирської області Чорнорудський старостинський округ № 2 від 09.01.2024 року, відповідно до записів в погосподарській книзі №8 за 1991-1995 роки ОПО №354 сторінка 27, внесено запис про домогосподарство, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 , головою домогосподарства зазначено ОСОБА_2 , яка фактично була власником будинку.

З технічного паспорта на вказаний житловий будинок, який виготовлений Бердичівським МБТІ Житомирської області 13.07.2022р., вбачається, що житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , побудований в 1981 році і має площу 85.3 кв.м., господарські споруди:прибудова, погріб, побудовані в 1981 році, веранда, сарай, сарай, сарай, вбиральня, колодязь побудовані в 1991 році, правовстановлюючі документи на вказаний будинок в БТІ не зареєстровано (а.с.15-17).

На підставі вищевикладеного, та, враховуючи положення ст.ст.120-127 ЦК УРСР(1963 р.), які регулювали право власності колгоспного двору та реєстрацію вказаного права за членами двору в погосподарських книгах сільських рад, суд приходить до впевненості, що ОСОБА_2 була власником житлового будинку та господарських будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкування є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Позивачка як вбачається зі спадкової справи №465/2022, заведеної державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори до майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спащину по заповіту у встановлений законодавством строк, подавши відповідну заяву в нотаріальну контору, інших спадкоємців не має (а.с.32-80).

Проте як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори за №582/02-31 від 21.02.2013 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний житловий будинок, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього (а.с.12-13).

Суд, виходячи з вищевказаного, а також з положень ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» якою передбачено, що рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності на вказане майно, задовольняє позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на спадкове майно ОСОБА_7 ..

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.ст. 328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, відповідно до статті 1218 ЦК України.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, визначені у главі 24 ЦК України, зокрема із правочинів.

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як вбачається з частини 1 статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною першою статті 182, частинами 1, 2 статті 331 ЦК України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а згідно зі статті 334 того ж Кодексу, право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно приписів частини першої статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності з п.п. 4.15, п. 4, ч. 1, глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», на момент завершення будівництва, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачем, як спадкоємцем за заповітом на майно матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12 - 13, 76- 81, 141, 247, 263-265, 268 ,354 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с.Чорнорудка Ружинського району Житомирської області, право власності на спадкове майно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м.Київ:

-на житловий будинок, загальною площею 85.3 кв.м., (житловою площею 42,2 кв.м.) господарські споруди:прибудова, погріб, веранда, сарай, сарай, сарай, вбиральня, колодязь розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_6 , проживає: АДРЕСА_2 ;

відповідач:Вчорайшенська сільська рада Бердичівського району Житомирської області, місце розташування: 13610, вул. Бердичівська, с.Вчорайше, Бердичівський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04344788.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя О. В. Митюк.