Рішення № 116983982, 14.02.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2024Справа № 910/15448/23

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД"

вул. Федорова Івана, 32А, 3 поверх, м. Київ, 03038

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-відповідач) про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/15448/23 постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

07.11.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав необґрунтованості та недоведеності.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

06.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСНВАРД» (далі також Позивач або Товариство) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі також Відповідач або Залізниця) укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-41564379/2020-001 (далі - Договір) шляхом прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укласти публічний договір (оферти), що підтверджується Повідомленням про укладення Договору.

Згідно з п. 1.1 предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Залізниці, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.5 Договір є публічним, за яким Залізниця бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Залізницею як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (п. 1.6 Договору).

31.10.2022 Залізницею оприлюднено нову редакцію Договору, яка введена в дію з 06.11.2022.

Відповідно до п. 8.1 Договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи Залізниці.

Пунктом 8.8 Договору передбачено, що у випадку судового розгляду справи чи виникненні претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері.

Також згідно з п. 9.4 Договору зміни (доповнення) до Договору Залізниця здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням КЕП.

Зміни до Договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів, вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до Договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин, також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення.

Пунктом 9.6 Договору сторони погодили, що умови Договору мають пріоритет (вищу силу) над іншими правочинами укладеними між Сторонами. У випадку наявності суперечностей між Договором та такими іншими правочинами, виконанню підлягатимуть умови встановлені Договором.

У силу приписів п. 12.1 Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Залізницею в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору.

Водночас, згідно п. 13 Договору невід`ємною частиною Договору є додатки, зокрема, Додаток 1-2 «Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів».

Відповідно до п. 1.4 Договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Згідно з п. 4.1 Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» AT «Укрзалізниця».

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється в національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у розд. 15 Договору.

На виконання п. 2.3.3 Договору для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для Товариства відкрито особовий рахунок з наданням коду платника № 2829531.

Згідно з п. 2.3.4 Договору Залізниця зобов`язана вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійсненні перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу та надавати Товариство відповідні розрахункові документи в електронній формі.

Відповідно до п. 4.5 Договору щодобово, упродовж періоду виконання Договору, Залізниця надає Товариству переліки перевізних документів в електронному вигляді, які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених Позивачем на виконання Договору за звітну добу.

14.11.2022 у порядку, визначеному Договором та Правилами планування перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, Товариством подано замовлення на перевезення вантажів за формою ГУ-12 - Додатковий план № 15055 на перевезення зерна кукурудзи у кількості 28 вагонів зі станції Денисів-Купчинці Львівської залізниці.

На станцію Денисів-Купчинці Львівської залізниці у забезпечення заявки Товариства на навантаження прибували вагони.

Водночас вагони №№ 95917126, 95335584, 95322939 згідно Акта загальної форми ГУ-23 у зв`язку із очікуванням звільнення вантажного фронту починаючи з 00:10 год. - 19.11.2022 затримано на станції.

Надалі вагони №№ 95322939, 95335584 о 07:30 год. 21.11.2022 забрано Залізницею та складено Акт загальної форми ГУ-23 № 1018.

Позивач вказує, що вказані 2 вагони під навантаження не подавались, а забирання здійснено Залізницею в односторонньому порядку, тобто без відмови Товариства від вагонів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 30.11.2022 Залізницею направлено Перелік № 20221129, проаналізувавши який, виявлено, що Залізницею на підставі Відомості № 21110066 нараховано та списано з особового рахунку Товариства плату за користування вагонами №№ 95322939, 95335584 у розмірі 15 493,44 грн з ПДВ.

На адресу Залізниці направлено Адвокатський запит вих. № А-120/23 щодо надання офіційної інформації щодо підстав нарахування Товариству плати за користування вагонами №№ 95322939, 95335584 згідно Відомості форми ГУ-46 № 21110066.

Також як зазначає позивач, на адресу Залізниці направлено Адвокатський запит № А-124/23 з повторного вимогою надання копій Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 та офіційної інформації про підстави та причини неподання Товариству вагонів №№ 95322939, 95335584 під навантаження, та про наступне їх використання, а також належним чином засвідчені копії документів на підтвердження цього.

Листом від 15.09.2023 № М-01/78/ надано копії Додаткового плану № 15055 та Пам`ятки про подавання вагонів № 406, яка не містить інформації про спірні вагони, а також повідомлено зокрема, мовою тексту:

«На станцію Денисів-Купчинці Львівської залізниці 18.11.2022 о 23:33 год. для вантажоодержувача ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» прибули порожні вагони № 95322939, 95335584 на забезпечення плану навантаження № 15055 на листопад 2022 року...

Черговість подачі вагонів під навантаження визначає власник під`їзної колії та представник вантажовідправника ТОВ «ГРЕЙНСВАРД». Листи чи інша інформація щодо відмови від затриманих вагонів власником під`їзної колії та вантажовідправником ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» на станцію Денисів-Купчинці не надавались... Акт загальної форми від 21.11.2022 № 1018 на закінчення затримки вагонів № 95322939, 95335584 оформлено залізницею після виконання плану навантаження підприємством ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» на листопад 2022 та по причині відсутності інших планів по станції Денисів-Купчинці у даного підприємства.»

Таким чином, на переконання позивача на адресу Товариства для навантаження згідно заявленого плану Залізницею подано вагонів більше необхідного, а тому вагони №№ 95322939, 95335584 вважаються такими, що подані без заявки, що і стало причиною для звернення до суду.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт" перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Положеннями частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, унормовано, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту залізниць України).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту залізниць України).

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України вантаж, матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Згідно зі статтею 46 Статуту залізниць України одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно додаткового плану №15055 на листопад 2022 ТОВ «Грейнсвард» замовило 28 вагонів для навантаження зерна кукурудзи на станції Денисів-Купчинці. Для забезпечення вказаного плану прибули вагони, в тому числі №№95917126, 95335584, 95322939. Оскільки по станції Денисів-Купчинці Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» не має власної під`їзної колії, подача вагонів для навантаження здійснювалася на під`їзну колію ТОВ «Галицька зернова компанія» згідно з поданою Письмовою угодою №14 від 30.03.2022, погодженою із користувачем під`їзної колії та залізницею. На підставі даної письмової угоди розрахунки за подачу- забирання вагонів, маневрову роботу, користування вагонами повинні проводитися між Залізницею і Користувачем у відповідності до умов договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії №Л/ДН-2/19/357/М/п від 01.07.2019. укладеного між залізницею та ТОВ «Галицька зернова компанія».

В тексті вказаної Письмової угоди зазначено, що «З умовами договору №Л/ДН- 2/19/357/М/п від 01.07.2019 ознайомлений та зобов`язуюсь їх виконувати».

Відповідно до договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії №Л/ДН- 2/19/357/М/п від 01.07.2019 вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із колій станції по вказівці чергового по станції, здавання вагонів проводиться: на одній із колій станції по вказівці чергового по станції, подальший рух вагонів виконується локомотивом користувача колії.

Відповідно до п.8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери. 19.11.2022 00:10 на станції Денисів-Купчинці в очікуванні подачі під вантажні операції (звільнення вантажного фронту) з вини ТОВ «Грейнсвард» затримано вагони №№95917126, 95335584, 95322939. Вказана обставина зафіксована актом загальної форми №1008 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» від 19.11.2022., який підписаний повноважним представником - Присяжненко І. Причому черговість подачі вагонів під навантаження визначає власник під`їзної колії, локомотивом якого подаються вагони, та представник ТОВ «Грейнсвард».

Один із вказаних вагонів №95917126 перебував на місцях загального користування до 08:05 20.11.2022 (акт загальної форми №1016 від 20.11.2022), поданий на під`їзну колію згідно з пам`яткою №407 та завантажений. Відмова від затриманих вагонів №№95335584, 95322939 не надавалася, тому у залізниці не було жодних підстав зняти із відповідальності ТОВ «Грейнсвард» затримані вагони.

21.11.2018 після виконання плану навантаження ТОВ «Грейнсвард» на листопад 2022 та по причині відсутності інших планів по станції Денисів-Купчинці у даного товариства, за згодою повноважного представника вантажовласника складено акт загальної форми №1018 від 21.11.2022 про закінчення затримки вагонів №№95335584. 95322939 21.11.2022 07:30. Вказаний акт підписаний повноважним представником вантажовласника без зауважень та заперечень.

Відповідно до пункту 3.4 Договору Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування вагонами Перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування: переданих Замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікування подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від Замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від Перевізника (далі - плата за користування власними вагонами Перевізника).

Розмір плати за користування вагонами перевізника встановлюється пунктом 3.4.2 Договору за формулою:

Пвик=(Спл/24) х tгод х kм, де

Пвик - плата за користування власними вагонами Перевізника відповідного типу вагонів;

Спл - ставка плати за використання власних вагонів Перевізника відповідного типу власних вагонів Перевізника, грн.. / вагон за добу визначена в Додатку 1-2 до Договору (станом на 11-12.10.2021 року для зерновозів - 1200грн.):

24 - кількість годин у добі;

tгод - кількість годин користування вагонами перевізника для відповідного типу вагонів;

kм - коригуючий коефіцієнт, шо застосовується до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного, контейнерного поїзда.

Власні вагони Перевізника №№95322939. 95335584 перебували в користуванні Замовника протягом 55 годин 20 хвилин. Відтак, керуючись умовами договору ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» зобов`язаний сплатити залізниці плату за користування спірними вагонами у розмірі 15493,44грн. в т.ч. ПДВ (без ПДВ 12911,20грн.).

Пунктом 3.4.3 Договору визначено, що моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами Перевізника, визначеної пунктом 3.4 Договору, є момент передачі Замовнику власних вагонів Перевізника або початок затримки відповідно до Правил користування вагонами.

Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами Перевізника у випадках вказаних у п. 3.4 Договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами Перевізника в частині, що не визначена Договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.

Згідно з п.3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 №113, зареєстрованим у Мінюсті України 15.09.1999 за №165/3458, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Позивач вказує про те, що на адресу Товариства для навантаження згідно заявленого плану Залізницею подано більше вагонів необхідного, а тому вагони №№95335584, 95322939 вважаються такими, що подані без заявки.

Пунктом 2.2.3 надано Замовнику право відмовитися від прийняття порожніх власних вагонів, якщо виключається можливість використання Замовником вагонів під перевезення внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, та / або наданих без заявки Замовника. Судом встановлено, що позивач не відмовився від спірних вагонів, які були в його розпорядженні з 00:10 19.11.2022 до 07:30 21.11.2022.

З матеріалів справи вбачається, що з метою повного і своєчасного виконання плану навантаження позивачу надано в розпорядження три вагони №№95917126, 95335584, 95322939, що засвідчено актом загальної форми №1008. В подальшому вагон №95917126 - був завантажений та відправлений ТОВ «Грейнсвард» на виконання додаткового плану (накладна №36283950). Так як не було потреби у заміні інших вагонів, після виконання додаткового плану вагони №№95335584. 95322939 забрані залізницею.

Пунктом 4 Правил користування вагонами передбачено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів і контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюється начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Плата за користування вагонами №№95335584, 95322939 включена до відомості плати за користування вагонами №2111006, яка відповідно до умов Договору в електронному вигляді надіслана на підпис Замовнику. ТОВ «Грейнсвард» ініціював складання паперової Відомості.

Згідно із пунктом 2.1.7 Договору одним із Замовник зобов`язаний підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки, відомості плати за користування вагонами, тощо. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої вимоги. Однак в порушення умов Договору у встановлені строки не з`явився на станцію Денисів- Купчинці для підписання паперової форми відомості, про що складено Акт загальної форми №1025 від 29.11.2022.

У п. 5.1 роз`яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» (далі - Роз`яснення) вказано що, перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів станція складає акт загальної форми, додає до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку.

29.11.2022 року станцією Денисів-Купчинці списані кошти з особового рахунку по відомості плати за користування вагонами №21110066.

Суд погоджується із запереченнями відповідача, що наведені у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору наступне твердження позивача: Плата за користування вагонами за час затримки вагонів нараховується лише у тому випадку, якщо затримані вагони подані за заявкою (на замовлення) Товариства.

Ні Правила користування вагонами і контейнерами, ні Договір не містить положень, у яких пов`язується нарахування плати за користування вагонами із замовленням вагонів.

Відповідно до пункту 3.4 Договору Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування вагонами Перевізника переданих Замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікування подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від Замовника. Пунктом 2.1.10 Договору визначено, що у разі відмови від вагонів плата за користування нараховується до моменту відмови.

Таким чином не відповідає дійсності висновок ТОВ «Грейнсвард» про те, що у Залізниці були відсутні підстави для нарахування Товариству плати за користування, а отже і списання цих коштів з особового рахунку, то останні вважаються набутими Залізницею без достатньої правової підстави.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

У постанові Верховного суду України від 25.02.2015 у справі №910/1913/14 викладено правову позицію, відповідно якої приписи ст.1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, неналежне виконання відповідачем умов договорів може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення коштів відповідно ст. 1212 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, оцінивши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач не довів, що у Залізниці були відсутні підстави для нарахування Товариству плати за користування, а також факту безпідставного списання відповідачем грошових коштів з особового рахунку у розмірі 15 493,44 грн, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Суд зазначає, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина 1 статті 207 Господарського кодексу України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін. Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач не довів належними та допустимими доказами свою правову позицію.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" не доведено неправомірності дій Залізниці щодо нарахування та списання провізної плати з особового рахунку позивача, а позовні вимоги належним чином не обґрунтовані, не відповідають фактичним обставинам справи, не доведені належними доказами у справі та спростовані відповідачем у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" є такими, що задоволенню не підлягають. Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов