Ухвала суду № 116978566, 12.02.2024, Сахновщинський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Справа № 641/984/22

Провадження № 2/634/2/24

"12" лютого 2024 р. смт Сахновщина Харківської області

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Зимовського О.С., за участю секретаря судового засідання Лісняк С.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго», ПрАТ «Харківенергозбут», ПрАТ «Харківенергозбут» Сахновщинського РРСЦ про захист прав споживачів,-

встановив:

В провадженні Сахновщинського районного суду Харківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго», ПрАТ «Харківенергозбут», ПрАТ «Харківенергозбут» Сахновщинського РРСЦ про захист прав споживачів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив клопотання, що представники відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають повноважень для участі у вказаній справі, оскільки їх повноваження непідтверджені належними документами. Тому клопотання вказаних представників відповідачів про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції та інші клопотання задоволенню не підлягають.

Представник відповідача АТ «Харківобленерго» Корякін М.І. в судовому засіданні заперечували проти клопотання позивача, зазначивши, що він приймає участь у вказаному процесі за правилами самопредставництва юридичної особи і його повноваження підтверджуються довіреністю АТ «Харківобленерго», Посадовою інструкцією провідного юрисконсульта відділу судового захисту управління судового захисту та примусового стягнення «Харківобленерго» та Положенням про управління судового захисту та примусового стягнення АТ «Харківобленерго».

Представник відповідача ПрАТ «Харківенергозбут» Шемаєв В.В., заперечував проти клопотання позивача та зазначив, що його повноваження як адвоката на участь у вказаній цивільній справі підтверджуються довіреністю юридичної особи ПрАТ «Харківенергозбут», тому просив у задоволенні клопотання позивача відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч. 1, 2ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених устатті 61 цього Кодексу.

15 грудня 2017 року набрав чинностіЗакон України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Цей Закон розмежував поняття самопредставництва та власне представництва інтересів юридичної особи у суді.

29 грудня 2019 року набрав чинностіЗакон № 390-IX, згідно з яким частини третю і четвертустатті 58 ЦПК Українивиклали у новій редакції.

Відповідно до ч.ч. 3, 4ст.58 ЦПК Україниюридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року по справі№ 303/4297/20, провадження № 14-105цс21, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертійстатті 62 ЦПК України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 2261«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15 жовтня 2019 року, який 18 грудня 2019 року ухвалили як Закон № 390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі зберіглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України).

Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

У даній цивільній справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, представництво може здійснюватися за правилами самопредставництва або представником (адвокатом).

На підтвердження повноважень діяти від імені АТ «Харківобленерго» у порядку самопредставництва Корякін М.І. надав суду копію Посадової інструкцією провідного юрисконсульта відділу судового захисту управління судового захисту та примусового стягнення АТ «Харківобленерго», Положенням про управління судового захисту та примусового стягнення АТ «Харківобленерго, довіреністю АТ «Харківобленерго» від 20.12.2023 року, де зазначено, що останній наділений повноваженнями у порядку самопредставництва вчиняти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати і подавати процесуальні документи до суду, договори тощо (з усіма правами, наданими учасникам справи відповідно до законів, з правом підписання документів, засвідчення копій).

Представником відповідача ПрАТ «Харківенергозбут» Шемаєвим В.В., на підтвердження його повноваження як адвоката на участь у вказаній цивільній справі надано довіреністю юридичної особи ПрАТ «Харківенергозбут» від 02.01.2024 року в якій визначені його повноваження.

На підставі викладеного суд вважає, що представниками відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано до суду документи, які підтверджують їх повноваження у судовому процесі за правилами самопредставництва, та як власне представника (адвоката). Тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.223,257, ст.258,259-261 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання позивача про відсутність повноважень у представників відповідачів щодо звернення до суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 14.02.2024 року.

Суддя: