Рішення № 116974078, 13.02.2024, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3995/23

Провадження № 2/210/175/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 лютого 2024 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_1 було укладено договір №11799 від 18.11.2019 року на постачання теплової енергії. Згідно до таблиці 2, яка є невід`ємною частиною вказаного договору об`єктами тепло споживання на час укладання договору №11799 є нежитлове приміщення, вбудоване в житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 128,1 кв.

АДРЕСА_2 є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньо будинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.

Отже, відповідач отримував теплову енергію, так як нежитлове приміщення №23 вбудоване та не виокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення вказаних багатоквартирних житлових будинків.

З 05.11.2021 року договірні відносини між КПТМ «Криворіжтемлопережа» та споживачами-власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (яки в силу законодавства є публічним договором) приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ «Криворіжтепломережа») про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року. Індивідуальний договір згідно ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ «Криворіжтепломережа»). Розміщення договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021 року.

Відповідач не виконав законодавчий та договірний обов`язок, не здійснює розрахунок в повному обсязі, у зв`язку з чим за період з 25.10.2021 року по 23.03.2023 року утворилась заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 144179,75 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 року 30.04.2023 року в розмірі 645,42 грн.

Тому, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за теплову енергію за період з 25.10.2021 року по 23.03.2023 року у розмірі 144179,75 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 року 30.04.2023 року в розмірі 645,42 грн., суму збитків від інфляції 25208,78 грн. (з січня 2022 року по червень 2023 року), 3% річних 4158,65 грн. (з 21.12.2021 року по 13.07.2023 року).

Ухвалою суду від 14.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено строк для надання відзиву.

01.09.2023 року відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відзив мотивовано тим, що з 24.02.2022 року в України введено режим воєнного стану. Відповідач як споживач теплової енергії намагається регулярно оплачувати послуги за договором в терміни, визначені в рахунках. Однак, у зв`язку із веденням режиму військового стану в державі, така можливість у нього закінчилась та повністю сплачувати кошти за неналежно надані послуги він не може. Крім того, період заборгованості, який вказаний в позовній заяві є саме січень 2022 року по червень 2023 року тобто без 1 місяця коли в Україні введено режим воєнного стану. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням заборонено. Таким чином, розрахунок, який зазначений у позовній заяві є неналежним та таким, що не відповідає чинному законодавству України, а саме: 144149,75 грн. - це сума, яка визначена як основний борг (відповідач не згоден з нею, адже позивачем по справі надавались неналежні послуги), заборгованість за абонентське обслуговування - 645,42 грн. також нарахована незаконно, адже послуги позивача є неналежними, 25208,78 грн. - інфляційні збитки та 3% річних - 4158,65 грн. - це суми, які взагалі не повинен був нараховувати позивач по справі, адже згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - є незаконним та заборонено взагалі. Що стосується судових витрат у сумі 2684, 00 грн. дана сума також є незаконною, такою, що підлягає відмові в повному обсязі.

07.09.2023 року позивачем надано відповідь на відзив, згідно якої позивач обґрунтував предмет спору належним чином, а відповідач не спростовує жодної фактичної обставини викладеної у позовній заяві та додатках до неї.

29.09.2023 року ОСОБА_1 направлено до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що позивачем до позовної заяви надано розрахунок заборгованості, який не відповідає вимогам чинного законодавства України, а жодних доказів на підтвердження того, він повинен сплатити позивачеві борг за спожиту теплову енергію, позивачем до суду не було надано, тому вважає, що позивачу необхідно відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

КПТМ «Криворіжтепломережа» діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності підприємства є отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії, а також надання послуг з постачання теплової енергії споживачам (а.с. 73).

Згідно з ст.322ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; такі послуги надаються індивідуальному споживачу - фізичній або юридичній особі, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника іншій особі, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Виконавець - це суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідачу ОСОБА_1 належить нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , що не спростовано відповідачем.

18.11.2019 року між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_1 укладено договір на постачання теплової енергії №11799 об`єктом теплоспоживання якого є нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 .

З 05.11.2021 року договірні відносини між КПТМ «Криворіжтемлопережа» та споживачами-власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (яки в силу законодавства є публічним договором) приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ «Криворіжтепломережа») про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року. Індивідуальний договір згідно ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ «Криворіжтепломережа»). Розміщення договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021 року.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, зокрема, у постанові від 7 липня 2020р. у справі № 712/8916/17, погоджується з висновками судів про те, що відсутність укладеного письмового договору про надання будь-якого виду комунальних послуг не звільняє відповідачів як споживачів від обов`язку оплати за надані послуги, оскільки у сторін таких спорів є фактичні договірні відносини щодо надання-отримання відповідних житлово-комунальних послуг

ВП ВСвказує,що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

У вказаній постанові ВП ВС зазначає, що відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Вказане вище спростовує твердження відповідача щодо відсутності індивідуального договору між ним та позивачем від 05.10.2021 року.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , в якому знаходиться приміщення відповідача, підтверджується актом про подачу теплової енергії та зведеними відомостями (а.с. 12-22).

В період з 25.10.2021 року по 23.03.2023 року позивач надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 144149,75 грн.

Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки на оплату спожитої послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року на суму 144149,75 грн. (а.с. 23-41).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено в ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

На час розгляду справи заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 25.10.2021 року по 23.03.2023 року у розмірі 144795,17 грн. та заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 року по 30.04.2023 року в розмірі 645,42 грн. відповідачем не сплачена, доказів зворотного суду не надано.

Разом з цим, надана до суду копія скарги ОСОБА_1 адресована КПТМ «Криворіжтепломережа» щодо перерахування теплової енергії від 12.01.2022 року судом до уваги не береться, оскільки скарга не містить відомостей щодо отримання її адресатом та результатів розгляду (а.с. 89).

Що стосується тверджень відповідача про заборону нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», суд зазначає наступне.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Суд зазначає, що вказана вище постанова регламентує заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги саме населенням.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання» №1174 від 25.06.2019 року тарифи формуються для наступних категорій: населення, бюджетні установи, релігійні організації та інші споживачі.

В даній справі відповідач є володільцем нежитлового приміщення, а отже відноситься до категорії «інші споживачі» та відповідно не відноситься до категорії «населення».

Відтак, суд дійшов висновку, що дія постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року не поширюється на правовідносини у даній справі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку сума збитків від інфляції за період з січня 2022 року по червень 2023 року становить 25208,78 грн., сума 3% річних за період з 21.12.2021 року по 13.07.2023 року становить 4158,65 грн. (а.с. 68).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов КПТМ «Криворіжтепломережа» задоволено у повному обсязі, тому сплачений ним судовий збір в сумі 2684,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 611, 625, 626, 629 ЦК України, ст.ст. 79-82, 141, 265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», ЄДРПОУ 03342184, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, заборгованість за теплову енергію за період з 25.10.2021 року по 23.03.2023 року у розмірі 144149,75 (сто сорок чотири тисячі сто сорок дев`ять гривень сімдесят п`ять копійок), заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 року по 30.04.2023 року в розмірі 645,42 (шістсот сорок п`ять гривень сорок дві копійки), суму збитків від інфляції (з січня 2022 року по червень 2023 року) в розмірі 25208,78 (двадцять п`ять тисяч двісті вісім гривень сімдесят вісім копійок), 3% річних (з 21.12.2021 року по 13.07.2023 року) в розмірі 4158,65 (чотири тисячі сто п`ятдесят вісім гривень шістдесят п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», ЄДРПОУ 03342184, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9 суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 13 лютого 2024 року.

Суддя: В. Є. Сільченко