Ухвала суду № 116972977, 14.02.2024, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/942/20

Номер провадження 1-кп/697/9/2024

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2024 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі Черкаської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018250000000067 від 26.03.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018250000000067 від 26.03.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

14.02.2024 прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дію обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 21 години до 07 години наступного дня із застосуванням електронного засобу контролю строком на два місяці, оскільки визначений строк домашнього арешту ОСОБА_4 , згідно ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.12.2023 закінчується 18.02.2024, а ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 21 години до 07 години наступного дня із застосуванням електронного засобу контролю відносно обвинуваченого ОСОБА_4 та просив подане клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_4 заперечували в частині застосування засобу електронного контролю.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, оцінивши в сукупності всі обставини, на які посилаються учасники провадження, виходить з наступного.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 змінено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком на 60 діб, тобто до 30.09.2023 включно, який в подальшому продовжено ухвалою суду від 26.09.2023, строком на 60 днів, тобто до 24.11.2023 включно.

Ухвалою суду від 31.10.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на домашній арешт у певний період доби з 21 години до 07 години наступного дня із застосуванням електронного засобу контролю строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29.12.2023 включно, який в подальшому продовжено ухвалою суду від 21.12.2023, строком на 60 днів, тобто до 18.02.2024 включно.

Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту неможливо.

Згідно зі ст. 178 КПК України, суд враховує те, що кримінальні правопорушення, за якими обвинувачується ОСОБА_4 згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів.

Прокурором доведено наявність обставин, що свідчать про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від досудового розслідування та/або суду.

Ризики, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, продовженого ухвалою Канівського міськрайонного суду від 21.12.2023 на даний час не змінилися та продовжують існувати.

Обставинами, що в сукупності вказують на можливість і необхідність продовження застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 21 години до 07 години наступного дня також є: 1) вік та задовільний стан здоров`я обвинуваченого, відсутність постійного місця роботи, а також законних джерел та засобів існування; 2) тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що згідно з ст. 12 КК України є тяжким умисним злочином, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тобто ті фактори, які дають змогу безперешкодно застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Наявність вагомих доказів про переховування обвинуваченого від суду та продовження існування ризику, передбаченого пунктом першим частини першої статті 177 КПК України, дають підстави суду для продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

На даний час в даному кримінальному провадженню не допитані всі свідки, а тому обвинувачений з метою уникнення покарання може здійснювати вплив на них. Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Вказані ризики є суттєвими та такими, що не дають достатніх підстав для зміни на даному етапі судового провадження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у певний період доби із застосуванням електронного засобу контролю на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби без застосування електронного засобу контролю.

Враховуючи те, що підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 21 години до 07 години наступного дня із застосуванням електронного засобу контролю немає, ризики передбачені ст. 177 КПК України не змінились, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розгляду зазначеного кримінального провадження у розумний строк.

Щодо заперечень сторони захисту в частині скасування ОСОБА_4 обов`язку носити електронний засіб контролю, судом встановлено наступне.

Порядок застосування електронних засобів контролю регламентовано ст. 195 КПК України.

Згідно частин 1, 3, 4 цієї статті, застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.

Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно пунктів 3, 4 розділу І Порядку застосування електронних засобів контролю, затвердженого наказом МВС України 08 червня 2017 року № 480 (надалі Порядок) застосування електронних засобів контролю полягає в закріпленні на тілі підозрюваного електронного браслета, який дає змогу відстежувати та фіксувати його місцезнаходження. Не допускається застосування електронних засобів контролю, які спричиняють значні незручності в їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров`я особи, яка їх використовує. Метою застосування електронних засобів контролю є забезпечення виконання обов`язків, що покладаються на підозрюваного ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.

Підпунктом 2 пункту 5 розділу ІІ Порядку визначено, що поліцейський, який виконує ухвалу суду, зобов`язаний роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому правила користування електронним пристроєм і техніки безпеки при поводженні з ним, наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю і скласти протокол про роз`яснення підозрюваному, обвинуваченому правил користування електронними засобами контролю.

Попередити підозрюваного, обвинуваченого про необхідність не пізніше ніж за 24 години поінформувати уповноважений підрозділ за телефоном, зазначеним у пам`ятці з експлуатації електронних засобів контролю, про наміри вчинити дії, які можуть призвести до порушення покладених ухвалою обов`язків, а саме: залишити житло, яке забороняється залишати, на виклик або за дозволом слідчого, прокурора, суду; за дозволом слідчого, прокурора, суду тимчасово залишити визначену адресу та/або порушити встановлені межі перебування внаслідок хвороби, виникнення сімейних чи інших обставин.

Стороною захисту в судовому засіданні зазначено, що електронний засіб контролю приносить певні незручності обвинуваченому в повсякденному його житті та призводить до натирання шкіри.

Разом з цим, жодних доказів на підтвердження того, що носіння засобу електронного контролю створює вказані перешкоди, суду не надано. Більше того, обвинувачений до уповноваженого підрозділу чи до поліцейського, який виконує ухвалу суду, з повідомленням про хворобу, точне діагностування якої потребує проведення ряду медичних обстежень та лікувальних процедур, перешкодою для проведення яких є носіння ним електронного засобу контролю, не звертався. Наведене свідчить про необґрунтованість заперечень сторони захисту в частині припинення обов`язку носіння засобу електронного засобу контролю.

Таким чином, підстав для скасування обвинуваченому обов`язку у виді носіння електронного засобу контролю не встановлено.

Застосування до обвинуваченого електронного засобу контролю беззаперечно є втручанням у його права та свободи, однак, в даному випадку це є виправданим та співмірним завданням кримінального провадження. Заявлені стороною захисту обставини не можуть слугувати виключною підставою для скасування обов`язку у виді носіння електронного засобу контролю.

Зважаючи на викладене, прокурором доведено наявність продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обставин, які виправдовують запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 21 години до 07 години наступного дня із застосуванням електронного засобу контролю, а більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, є недостатніми для запобігання встановленим ризикам, оскільки у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Відтак, обвинуваченому слід продовжити строк дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 21 години до 07 години наступного дня із застосуванням електронного засобу контролю строком на шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177-178, 181, 194, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Канів, Черкаської області, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 21 години до 07 години наступного дня із застосуванням електронного засобу контролю, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14.04.2024 включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні процесуальні обов`язки:

- носити електронний засіб контролю;

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 21 години до 07 години наступного дня;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування у будь-якій формі зі свідками та іншими учасниками в даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання ним зазначених вище обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Контроль за виконанням обвинуваченим ОСОБА_4 домашнього арешту у певний період доби покласти на Відділ поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити Відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом п`яти днів з моменту вручення їм копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1