Ухвала суду № 116961877, 10.02.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5192/24

Провадження № 1-кс/761/4008/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, голова БО «БФ «Переможне майбутнє», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 62023000000000866 від 06.10.2023

ВСТАНОВИЛА

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 62023000000000866 від 06.10.2023.

Клопотання мотивоване тим, що слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62023000000000866 від 06.10.2023 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

За обставин викладених у клопотанні 09.02.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а саме у вимаганні передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Як зазначає слідчий у своєму клопотанні, обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.06.2023;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.12.2023;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.01.2024;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 23.08.2023;

-протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину в рамках кримінального провадження № 42023000000001074 від 24.08.2023;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж в рамках кримінального провадження № 42023000000001074 від 31.08.2023;

-протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину № 5/6/3/3-1331т від 24.01.2024;

-протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину № 5/6/3/3-1332т від 24.01.2024;

-протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину № 5/6/3/3-1333т від 24.01.2024;

-протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину № 5/6/3/3-1334т від 24.01.2024;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 23.01.2024;

-відповіддю на доручення оперативного підрозділу № 5/6/3/3-2292 від 09.02.2024;

-іншими матеріалами кримінального провадження, які у своїй сукупності дають можливість обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Слідчий у клопотанні наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме підозрюваний може: переховуватися від органів досудового слідства і суду;

?знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

?незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні;

?перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

?вчинити інше правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Таким чином, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.

Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначив, що в даному кримінальному провадженні триває досудове розслідування, ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, просив клопотання задовольнити та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки інший більщ м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є необґрунтованою з огляду на те, що грошові кошти, про які йде мова у підозрі, є «існуючим» боргом потерпілого, просив врахувати, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, на його утримані перебувають батьки, що ризики на які посилається сторона обвинувачення у своєму клопотанні, необґрунтовані та недоведені, просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати відносно ОСОБА_5 , запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а також долучив характеризуючи матеріали. Крім того повідомив, що під час затримання ОСОБА_5 , останньому було завдано тілесних ушкоджень, в той же час з приводу цього, стороною захисту не подавалась заява про перевищення влади працівниками СБУ, які здійснювали його затримання.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, повідомив, що під час затримання до нього було застосовану фізичну силу, проте заяву щодо цього до відповідного правоохоронного ргану подавати не буде. Зазначив що підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є необґрунтованою, оскільки потерпілий отримував грошові кошти за надання допомоги у оформлення документів щодо виїзду волонтерів за межі України, водночас таку допомогу не надав, а отримані грошові кошти в повному обсязі не повернув. Вважає, що ризики недоведені, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Розглянувши клопотання, заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали кримінального провадження, слідча суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Слідчою суддею встановлено, що слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000866 від 06.10.2023 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Слідча суддя досліджує такі обставини:

1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 (ч. 1 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст.177 КПК України).

2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий.

3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4.Обставини згідно ст.178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).

5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 5 ст. 183 КПК України).

Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття особою процесуального статусу підозрюваного.

Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як вбачається з долученого та дослідженого під час судового розгляду протоколу затримання, такий протокол складений у відповідності до вимог закону, містить усі необхідні відомості та реквізити. Так затримання відбувалося у межах даного кримінального провадження, на підставі п.2 ч.1 ст. 208 КПК України. Протокол містить посилання на час фактичного затримання особи - 19 год. 27 хв. 09.02.2024, та інші відомості, які передбачені ст. 208 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Так, фактичний час затримання особи вказано 19 год. 27 хв. 09.02.2024, а повідомлення про підозру ОСОБА_5 у присутності його захисника здійснено у межах строку, визначеного ч. 2 ст. 278 КПК України - 09.02.2024 о 23 год. 57 хв., в той же час ОСОБА_5 , відмовився від підпису, що стороною захисту у судовому засіданні не спростовувалось.

Сторона обвинувачення зазначає, що 09 лютого 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вимаганні передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено та здійснено з дотриманням вимог, визначених статтями 277, 278 КПК України.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 було належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України. Оскільки санкція статті за ч. 4 ст. 189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, що відносить кримінальне правопрушення до особливо тяжкого злочину, відповідно, до нього може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_5 було повідомлено про підозру на підставі зібраних наразі під час досудового розслідування матеріалів, детальний перелік яких наведено у клопотанні, та які дослідженні безпосередньо в судовому засіданні під час його розгляду.

Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_5 був причетний до дій, пов`язаних із вимаганням передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. В той же час, доводи сторони захисту, які на думку захисту свідчать про те, що борг не був «неіснуючим», а був реальним, мають бути перевірені піж час подальшого здійснення досудового розслідування шляхом проведення комплексу слідчих дій.

Щодо заявлених обвинуваченням ризиків слід вказати наступне.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити злочинну діяльність.

Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи обвинувачення, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

За злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

На переконання слідчої судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику, що узгоджується із практикою ЄСПЛ.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідча суддя виходить з того, що: показання свідків та потерпілого, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні; по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України).

Отже, ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілого та дослідження їх судом.

Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_5 може чинити тиск на свідків та потерпілого.

Слідча суддя враховує, що ОСОБА_5 хоча раніше і не судимий, в той же час підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Також, з урахуванням цього, суд може оцінювати надані доводи щодо можливого знищення чи переховування речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, у зв`язку з чим, такий ризик також доведено, оскільки досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває, а про підозру особі повідомлено лише 09.02.2024 року. Окрім того, під час надання пояснень сам підозрюваний, вказував що під час спілкування з потерпілим, ним велися записи розмов, які в подільшому були видалені ним, та зберігаються у третьої особи.

З огляду на спосіб, обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, те, що дії підозрюваного за заявленим повідомленням про підозру були припинені правоохоронцями, на думку слідчої судді, є також ризик щодо можливого продовження протиправної діяльності.

Разом з тим, прокурором не доведено наявність такого ризику, як перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, на думку слідчого судді, такій ризики є сумнівним та розцінюється, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.

Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід.

Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні після повідомлення особі про підозру перебуває на початковій стадії, не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Окрім того, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, впливу на свідків та потерпілого, знищення спотворення речей чи документів, можливість продовження злочинної діяльності, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_5 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

Щодо можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів у порівнянні з триманням під вартою - домашній арешт, особиста порука, особисте зобов`язання слід вказати на таке. На переконання слідчої судді, із урахуванням встановлених вище обставин жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам, та забезпечити мету застосування запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, при цьому слідчим суддею враховано і відомості щодо особи підозрюваного, його сімейний стан, міцність соціальних зв`язків та інші обставини.

Слідча суддя критично оцінює доводи захисника щодо обрання запобіжного не пов`язаного з триманням під вартою. Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким.

Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_5 хоч і має соціальні зв`язки, в той же час, вони не є такими, які забезпечать виконання ним своїх процесуальних обов`язків та зможуть запобігти ризикам встановленим під час розгляду клопотання. Тому, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування саме у виді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Частина 4 вказує на те, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України ; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Водночас у клопотанні слідчий не вказує про недоцільність визначення альтерантивного запобіжного заходу відносно піозрюваного, такі обставини не наведені і прокурорм під час судового розгляду клопотання, та з огляду на обсяг повідомленої підозри та долучені до клопотання матеріали слідчим суддею не вбачаютсья підстави для застосування положень ст. 183 ч. 4 КПК України, тому слідча суддя вважає, що слід визначити підозрюваному заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про його особу, про спосіб його життя, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та з урахуванням стадії досудового розслідування має бути призначена у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Водночас, щодо повідомлення сторони захисту про отримані підозрюваним під час здійснення його затримання ушкодження слідча суддя вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до положень ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством. Слідчий суддя зобов`язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

Так, захисник та підозрюваний повідомили, що під час здійснення заходів пов`язаних із затриманням ОСОБА_5 останньому були завдані тілесні ушкодження, при доставленні затриманого до ІТТ він був оглянутий відповідальною особою, зафіксованого наявні тілесні ушкодження, окрім іншого під час доставлення підозрюваного до ІТТ йому у закладі охорони здоров`я було проведено рентгенологічне дослідження. Водночас захист категорично заявив під час судового розгляду клопотання про те, що заяви з приводу перевищення службових повноважень особами, які безпосередньо здійснювали затримання підозрюваного, до відповідного правоохоронного органу подавати не будуть, хоча з таким своїм правом обізнані.

Водночас, у статті 49 Конституції України задекларовано, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Статтею 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» передбачено, що медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, приймаючи до уваги заявлені стороною захисту та підозрюваним відомості щодо незадовільного стану здоров`я підозрюваного та належного його обстеження, слідча суддя приходить до висновку про необхідність зобов`язання керівника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області забезпечити проведення повного медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою отримання об`єктивних висновків про стан його здоров`я та, в разі необхідності, надання необхідного лікування, а також у разі встановлення лікарями погіршення стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити його лікування профільними спеціалістами, у тому числі з наданням можливості його транспортування до відповідного медичного закладу.

Прокурору слід здійснити перевірку доводів заяви сторони захисту щодо можливих протиправних дій працівників правоохоронного органу, які безпосередньо здійснювали затримання підозрюваного ОСОБА_5 .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 206, 331, 323,372. 376 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 08 квітня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу у 300 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися із м. Києва, без дозволу, слідчого, прокурора, суду;

- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим та підозрюваним ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;

- здати уповноваженому органу на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави в розмірі, визначеному судом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Зобов`язати керівника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області невідкладно забезпечити проведення повного медичного обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою отримання об`єктивних висновків про стан його здоров`я та надати необхідне лікування.

Зобов`язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» у разі встановлення лікарями погіршення стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити його лікування профільними спеціалістами, у тому числі з наданням можливості його транспортування до відповідного медичного закладу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1