Рішення № 11695872, 30.08.2010, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 2-697/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

30 серпня 2010 року смт.Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді - Рудь Н.В.

при секретарі судового засідання - Максютенко О.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі про стягнення заборгованості з виплати державної соціальної допомоги «Дітям війни»

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з зазначеною заявою і вказала , що відповідно до статті 1 Закону України № 2195-ІУ від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 Закону з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках їй така допомога не виплачувалась, а протягом 2008-2009 років не повному обсязі – лише у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком.

Зокрема, Верховна Рада України № 489-У від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік», стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак Конституційний суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63, 65 Закону України « про Конституційний Суд України» вирішив: Пункт 1. Визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», пункт 3 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 року.

Згідно з частиною 2 статті 19 та частиною 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата позивачці соціальної допомоги в 2007 році, а також виплата такої допомоги не в повному обсязі протягом 2008-2009 років, ніж це передбачено ст. 6 Закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1 січня – 380 гривень, з квітня – 406 гривень, з жовтня – 411 гривень.

Згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривню, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.

Згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1 січня – 489 гривень, з 1 листопада – 573 гривень.

Таким чином сума невиплаченої соціальної допомоги за 2007-2009 роки становить: (2475,51 грн. х 30%) + ((5793 грн. + 6126 грн.) х 20 %) = 3126 грн. 40 коп.

Зазначена заборгованість в сумі 3126,40 виникла в результаті прийняття окремих положень Законів України, які визнано неконституційними.

Пенсійний Фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України » і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про обов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону, за її місцем проживання покладено на відповідача.

Просить стягнути з Управління пенсійного фонду України в смт. Голованівськ Кіровоградської області на її користь заборгованість з виплати встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року державної соціальної допомоги за період з 2007-2009 роки в розмірі 3126,40 гривень.

Також стягнути з управління Пенсійного фонду України в смт. Голованівськ Кіровоградської області судовий збір в розмірі 51 грн. та 120 грн. витрати на оплату ІТЗ з розгляду цивільної справи.

Проводити слухання без її участі .

Позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про час, місце і дату розгляду справи , на попередній розгляд справи не з»явилася , надала заяву про слухання справи в її відсутність , позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області позов не визнав , надав суду заперечення, в якому зазначив , що позивачка є дитиною війни і іншими пільгами не користується . У 2006-2007 роках дана допомога позивачу не надавалась взагалі , а з 2008 року виплачується у розмірі 10% замість 30%. В 2009 році , відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» , діяв прожитковий мінімум для осіб ,що втратили працездатність , в розмірах, що діяли в грудні 2008 року , тому позивачу в 2009 році виплачувалась надбавка в розмірі 49 грн 80 коп щомісячно.

Управління ПФУ в Голованівському районі є виконавчим органом , який діє на підставі законодавчих актів та нормативних документів.

В зв»язку з тим , що механізм реалізації положень ст. 6 Закону України № 2195 відсутній , підстав для визнання дій УПФУ в Голованівському районі з невиплати позивачу доплати до пенсії як дитині війни неправомірними немає.

Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі . Справу слухати без участі представника УПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області .

Враховуючи , що від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі , суд вважає можливим справу розглянути без участі сторін.

Суд , дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов до висновку , що позов підлягає задоволенню .

Приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

  Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку в УПФ України в Голованівському районі Кіровоградської області , має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах цивільної справи , тобто на неї розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії , передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» .

Згідно ст. 61 ЦПК України дана обставина доказування не потребує . як така , що визнається сторонами,суд не має сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання .

В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-У1 від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету .

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби , розмір і цільове спрямування цих видатків .

П.п. 3, 4 ст. 22 , ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено , що Управління Пенсійного Фонду , як головний розпорядник коштів місцевого бюджету , отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет і може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов’язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення , яке встановлюється Законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет .

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V (зі змінами) дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами) на 2007 рік зупинено.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, положення статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V (зі змінами), яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - визнано таким, що не відповідає Конституції України (визнано неконституційним).

Згідно п. 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначене рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами , які виникли внаслідок дії положень статей Законів , що визнані неконституційними .

В ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має і на період до 09 липня 2007 року не поширюється .

З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що з 09.07.2007 року- з дня прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 відновлено право позивача на нарахування та отримання ним підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком і його вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з п. 41 розділу II Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законоданчих актiв України” вiд 28.12.2007, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч. 1 ст. 6 Закону України ?ро соцiальний захист дiтей вiйни”, викладена в новiй редакції , визначено, що дiтям вiйни (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантiї їх соцiального захисту”) до пенсiї або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ч.4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р № 3551-Х11 визначено , що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.

22 травня 2008 року Конституційним Судом України прийнято рішення №10-рп/2008, згідно якого положення, п. 36-100 роздiлу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними.

Отже, з 22 травня 2008 року відновлено право позивача на нарахування їй підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком.

У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.

Таким чином, встановлена частиною третьою статті 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-правовим актом.

Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат , які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат , вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати . Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також не зупинялась .

Отже, нарахування та виплата у 2009 році та в січні – червні 2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Судом встановлено , що позивач перебувала на обліку в УПФУ в Голованівському районі і відповідач в 2009 році та в січні –червні 2010 року виплачував позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком , тобто діяв неправомірно.

Таким чином , вимоги позивача щодо зобов»язання відповідача в 2009 р нарахувати та виплатити їй соціальну допомогу – підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсі за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягають задоволенню.

Управлінню Пенсійного фонду України в Голованівському районі належить здійснити перерахунок пенсії позивача за 2009 рік та виплатити їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням 10% доплат ,які були виплачені їй в цей період.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

В ст.1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції,зазначено , що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.

Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134\00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідачів на ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком, як дитині війни.

Згідно довідки Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі позивач В 2007 році державну соціальну допомогу як дитина війни не отримувала , в 2008 р. та в 2009 році одержувала державну соціальну допомогу як дитина війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком .

Відповідно до приписів Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та «Про Державний бюджет на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб , що відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення (мінімальна пенсія за віком) встановлено в розмірі 498 грн.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб , що відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення (мінімальна пенсія за віком) встановлено в розмірах , що діяли в грудні 2008 року , тобто 498 грн.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб , що втратили працездатність , в листопаді та грудні 2009 року було збільшено до 573 грн..

Таким чином , 30% мінімальної пенсії за віком в січні -2008 року складав 470грн. , 00 коп. , в жовтні-грудні-2008 року , в січні-жовтні 2009 року - 149 грн. 40 коп. щомісячно, в листопаді-грудні 2009 року - 171 грн. 90 коп. щомісячно.

Враховуючи викладене , суд вважає, що відповідач зобов»язаний був з -9.07.2007 року по 31.12.2007 року , з 22.05.2008р по 31.12.2008 року , з 01 січня 2009 р по 31 грудня 2009 року нараховувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% зазначеної мінімальної пенсії за віком ( прожитковий мінімум для осіб , що втратили працездатність) .

На 2007 – 2009 роки мінімальний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, Законами України був встановлений такого розміру:

Ст. 62 «Про державний бюджет на 2007 рік» з 01.01. – 380 грн.; з 01.04 – 406 грн.; з 01.10 – 411 грн..

Ст. 58 «Про Державний бюджет на 2008 рік і про внесення змін в деякі законодавчі акти України «: з 01 січня – 470 грн.; з 01.04 – 480 грн.; з 01.07. – 482 грн., ; з 01.10. – 498 грн..

Ст. 54 «Про державний бюджет на 2009 рік»: з 01.01. – 498 грн.; з 01.11 – 573 грн..

Заборгованість у виплаті пенсії за період з 09.07. 2007 року до 01.01. 2010 року складає 3126, 40 грн., оскільки відповідачем за ці роки пенсія виплачувалась у заниженому розмірі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони , які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів , їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається , як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2009 рік відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , тобто в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , право позивача на зазначені виплати підлягає відновленню , а позов –задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам , які мають статус дітей війни не може бути підставою для не здійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову .

Відповідно до п.1, п.3 , п. 15 положення про Пенсійний Фонд України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади , діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики , одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій , допомоги на поховання , інших виплат , які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел , визначених законодавством . Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворенні в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим , областях , м. Києві та Севастополі, управління в районах , містах і районах у містах.

Згідно ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.

Позивачем пред’явлено позовні вимоги до управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області .

Судом встановлено , що позивач перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни» в управлінні Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області .

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті позивачу державної соціальної допомоги , передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні , на користь якої ухвалено рішення . суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Задовольняючи вимоги позивача в частині зобов»язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу державну соціальну допомогу як дитині війни згідно ст. 6 зазначеного закону , в сумі 3126 грн. 40 коп. , суд вважає , що витрати позивача по оплаті державного мита необхідно стягнути на його користь з Державного бюджету України , по оплаті ІТЗ – з відповідача УПФУ в Голованівському районі .

Керуючись ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст. ст. 10,11,60,61,84,88, 209, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р № 2199-1У , ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» ,від 09.07.2003 р № 1058-У1,Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 р», «Про Державний бюджет України на 2010 р» , Рішенням Конституційного Суду України № 26рп/2008 від 27.11.2008 року , суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі про стягнення заборгованості з виплати державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 :

- заборгованість по соціальних виплатах як дитині війни невиплачену їй державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 , з 22 травня 2008 року по 01 січня 2010 року в сумі 3126 (три тисячі сто двадцять шість) грн. 40 коп. ;

- витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 ( сто двадцять ) грн..00 коп. розрахунковий рахунок 256083021235, МФО 323475, Код ЄДРПОУ 20650027 Кіровоградська область смт. Голованівськ , вул.. Леніна 48;

- з Державного бюджету витрати за сплату державного мита в сумі 51(п»ятдесят одна) грн..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

СУДДЯ: