Вирок № 116948922, 12.02.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

12.02.2024

Справа №639/7096/23

Провадження№1-кп/639/101/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому в ЄРДР 14 жовтня 2023 року за №12023221210001059 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 25.02.2019 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2, ч. 3 ст. 185 ч. 1, 4 ст. 70, КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 16.09.2022 за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 о 20.50год.13.10.2023р.,маючи умиселна вчиненнякрадіжки кабелівзв`язку,які перебувалина балансіАТ «Укртелеком»,що прокладеніна стінахпідвального приміщеннябагатоповерхового будинку АДРЕСА_2 ,цілеспрямовано прибувза вказаноюадресою.Реалізовуючи свійзлочинний умисел,направлений натаємне викраденнячужого майна, ОСОБА_5 ,у періодвоєнного стану,поширеного натериторії України,де підрозділизбройних силта іншихвійськових формуваньросійської федераціїпродовжують агресивнувійну протиУкраїни таповномасштабне вторгненняв Українуз метоюзміни межтериторії абодержавного кордонуУкраїни напорушення порядку,встановленого КонституцієюУкраїни,будучи обізнанимипро УказПрезидента України№ 64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»та ЗаконуУкраїни №2102-ІХвід 24.02.2022«Про затвердженняУказу ПрезидентаУкраїни «Провведення воєнногостану вУкраїні»,спочатку шляхомвільного доступузайшов упідвальне приміщенняза адресою: АДРЕСА_2 ,яке використовуєтьсямешканцями будинкуяк тимчасовеукриття тає сховищем,де настінах побачивмережу прокладенихкабелів зв`язкуАТ «Укртелеком».Надалі ОСОБА_5 ,діючи умисно,повторно,з корисливихмотивів,з метоюнезаконного збагачення,усвідомлюючи протиправністьсвого діяння,передбачаючи йогонаслідки увигляді завданняматеріальної шкодипотерпілій стороні,використовуючи туобставину,що зайого діяминіхто неспостерігає тане зможезавадити доведеннюзлочинного умислудо кінця,о 20годині 50хвилин 13.10.2023р.перебуваючи увказаному підвальномуприміщенні,використовуючи невстановленийпредмет,що маєколючо-ріжучівластивості спочаткуперерізав водному місцікабелі зв`язку(ТППепЗ100*2*0,5протяжністю 8метрів,ТППепЗ 100*2*0,32протяжністю 8метрів,ТППепЗ 50*2*0,5протяжністю 8метрів),які прокладеніна стініу підвальномуприміщені,скрутив їху мотки,і склавна підлозіпідвального приміщення,з метоюподальшого фактичногопривласнення,але довестисвій злочиннийумисел докінця івиконати усідії,які вважавза необхідневчинити незміг зпричин,які незалежали відйого волі,бо буводразу викритийспівробітниками поліції,які припиниливчинення правопорушення.В результатіпротиправного діяння ОСОБА_5 намагався завдати потерпілому юридичній особі АТ «Укртелеком», матеріальну шкоди на загальну суму 4297 грн. 92 коп., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 5652/23 від 15.11.2023.

Дотримуючись засад кримінального судочинства, а саме доступу до правосуддя і змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів, відповідно до вимог ст. 351 КПК України, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, пояснив суду, що скоїв його саме так як вказано в обвинувальному акті. Фактичні обставини справи, кваліфікацію своїх дій, а також наслідки не оспорює. Будь-яких претензій до органів досудового слідства не має. Позовнівимоги АТ «Укртелеком» також визнає в повному обсязі.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст. 135 КПК України, що відповідно до вимог ст. 325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. Остання звернулася до суду із заявою про розгляд кримінального провадження без її участі.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставинсправи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала сторона обвинувачення та захисту.

Судом роз`ясненні положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції останнього, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу ОСОБА_5 .

Суд проводив розгляд данного кримінального провадження лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Даними, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він не працює, не одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, має постійне місце мешкання та реєстрації.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно дост. 66 КК України, суд вважає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно дост. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових правопорушень та враховує їх характер і ступень тяжкості, пом`якшуючи покарання обставини, особу ОСОБА_5 , його відношення до скоєного злочину та вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових правопорушень не можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому слід обрати покарання пов`язане з ізоляцією від суспільства.

Наведене відповідає вимогам ст. 50 КК України, оскільки покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами.

Представником потерпілого заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної - у розмірі 7164 грн. 70 коп.

Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, чи самій фізичній чи юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає позовні вимоги представника потерпілого про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди підлягають задоволенню на суму 7164 грн. 70 коп., оскільки вказані вимоги підтверджені належними письмовими доказами.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 23 листопада 2023 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №2046-VIII від 18.05.2017) з 23.11.2023 року обвинуваченому ОСОБА_5 зарахуватив строк покарання строк ув`язнення, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Процесуальні витрати у розмірі 4124 грн. 00 коп. за проведення експертиз стягнути з ОСОБА_5 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів з позначкою виду платежу - за проведення експертиз.

Після набрання вироком законної сили, скасувати арешт майна, який накладено ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.10.2023 року та 24.11.2023, а саме: з 3 відрізків дротів по 8 метрів кожен, які визнано речовими доказами, та повернути їх власнику; з ножа кухонного з білою пластиковою рукояткою, який також визнано речовим доказом, знищити.

Заявлений цивільний позов представника АТ «Укртелеком» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 на користь АТ «Укртелеком» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином 7164 грн. 70 коп.,

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1