Ухвала суду № 116942783, 06.02.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2005/23 Провадження № 1-кс/304/159/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2024 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72023071350000002 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 204, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 204 КК України відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , директора ТОВ «Укртранспетрол», ТОВ «Немирівський птахорепродуктор», ТОВ «Інвестмент Бутік», ТОВ «Євразія Транс Сервіс», одруженого (має на утриманні двох малолітніх дітей), громадянина України, раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,

У С Т А Н О В И В :

старший детектив Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72023071350000002 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 204, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 204 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці. Клопотання мотивує тим, що підрозділом детективів ТУ БЕБ у Закарпатській області проводиться досудове розслідування даного кримінального провадження, під час якого встановлено, що ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «Укртранспетрол» та ТОВ «Немирівський птахорепродуктор», не маючи ліцензії на право виробництва пального, з початку 2022 року (більш точного часу та місця органом досудового розслідування не встановлено), спільно з ОСОБА_8 розробили злочинну схему незаконного виготовлення пального з використанням можливостей вказаних підконтрольних товариств, яким належать лінії автоматичного зливу та розливу, резервуари, блочно-модульна установка з переробки нафти, під`їзні колії та шляхи, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . Детектив вказує, що орієнтовно восени 2022 року ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 підшукали осіб, які відповідали визначеним злочинним планом критеріям, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яких поставили до відома про деталі розробленого ними злочинного плану, мету злочинної діяльності, провели розподіл ролей. Зокрема на ОСОБА_10 поклали обов`язки забезпечення технологічного процесу виробництва пального за допомогою блочно-модульної установки з переробки нафти, газового конденсату; на ОСОБА_9 поклали обов`язки забезпечувати та контролювати переміщення пального по території нафтобази, його відпуск фізичним та юридичним особам як самостійно, так і за узгодженням з ними, прийняття пального, злив незаконно виготовленого пального, отримання готівкових коштів за реалізоване незаконно виготовлене пальне, а на ОСОБА_11 забезпечення необхідної для виготовлення пального закупівлі нафти або газового конденсату з використанням реквізитів та даних підконтрольних їм юридичних осіб, контроль обсягів незаконно виготовленого пального з метою забезпечення потреб клієнтів, підшукування клієнтів, яким у свою чергу здійснюватиметься реалізація незаконно виготовленого пального, узгодження цін, контроль розрахунку за продане незаконно виготовлене пальне. Також детектив вказує на те, що реалізуючи злочинний умисел, починаючи з листопада 2022 року ОСОБА_4 разом із ОСОБА_8 надавали вказівки ОСОБА_11 на проведення закупівлі нафти або газового конденсату, які останній закуповував, у тому числі на аукціонах в АТ «Укргазвидобування» та інших суб`єктів постачання, забезпечували та контролювали транспортування таких і доставку до виробничих потужностей для подальшої переробки. Придбана з вказаного періоду часу нафта у кількості 6 734,24 т приймалася, зливалася та перезатарювалася співвиконавцями злочину ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до сировинних ємностей, після чого з використанням електронасосів, резервуарів, нафти, інгредієнтів, блочно-модульної установки з переробки нафти, вказаними особами незаконно виготовлялося пальне. Детектив зазначає, що у період 2022-2023 років до викриття та припинення злочинної діяльності учасників кримінального правопорушення, ними незаконно виготовлено близько 3,5 млн л пального, яке відповідно до висновків судово-хімічних експертиз № 25287/23-34 від 15 листопада 2023 року та № 27005/23-34/27666/23-34 від 27 листопада 2023 року не відповідає «ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» та «Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затверджених постановою КМУ від 01 серпня 2023 року № 927. Відтак органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 204 КК України. Детектив вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема витягами про реєстрацію юридичної особи, показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , протоколами огляду документів, у тому числі обліково-реєстраційною карткою, податковою звітністю, реєстром митних декларацій, податковими та акцизними накладними, даними про проведення перевірок, статистичною та фінансовою звітністю ТОВ «Укртранспетрол», проведенням обшуків за місцем незаконного виготовлення пального та місцем проживання ОСОБА_4 , оглядом вилучених у ході обшуків речей та документів, інформацією ДПС України про відсутність у ТОВ «Укртранспетрол» ліцензії на право виробництва пального, висновками судово-хімічних експертиз № 25287/23-34 від 15 листопада 2023 року та № 27005/23-34/27666/23-34 від 27 листопада 2023 року, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. Відтак у органу досудового розслідування є достатні та вагомі докази вини ОСОБА_4 , які також підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість та тяжкість покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування, має реальні можливості покинути територію України поза пунктами пропуску, при тому що Закарпатська область межує з чотирма країнами, або ж переховуватися з цією метою на території України; може незаконно впливати на свідків, експертів та інших учасників провадження, зокрема здійснювати тиск на них з метою дачі ними завідомо неправдивих показів чи відмови від дачі показань, оскільки в основу підозри покладені показання свідків та очевидців і висновки судових експертиз; додатково вказує, що підозрюваний є колишнім працівником правоохоронного органу зі стійкими зв`язками у правоохоронній системі, за допомогою яких може здійснювати вказаний вплив. Детектив вважає, що підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Відтак на думку органу досудового розслідування інший запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому детектив просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав повністю та просив таке задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснював, що понад двадцять років працював у Службі безпеки України, з яких десять на посадах по боротьбі з організованою злочинністю. Наразі є керівником декількох фірм, що розташовані і у Києві, і у Мукачеві, а відтак неможливість переміщатися між вказаними містами негативно вплине на роботу підприємств. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки застосування запобіжного заходу не має жодного змісту, слідство триває із серпня 2023 року і до цього часу будь якого порушення процесуальних обов`язків ним допущено не було.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні вважав наявними підстави для відмови у застосуванні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, з приводу чого подав слідчому судді письмові заперечення. Вказував, що дотримання ТОВ «Укртранспетрол» вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального перевірялося Головним управлінням ДПС у Закарпатській області двічі у листопаді 2022 року та у листопаді 2023 року, тобто востаннє вже після відкриття кримінального провадження. Результатами вказаних перевірок порушень щодо обігу пального виявлено не було, а висновки експертиз, проведених органом досудового розслідування, містять обставини, що не стосуються діяльності товариства, оскільки були проведені на підставі постанови детектива за 29 вересня 2023 року. Окрім цього зазначав про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, оскільки повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу не містять доказів здійснення ним у співучасті з іншими особами незаконної діяльності, що пов`язана виробництвом, випуском готових для споживання або використання товарів, і діяльності, яка передбачає усі стадії технологічного процесу, а також не встановлено характеру та механізму вчинення злочинних дій, спрямованих на отримання готової до відчуження підакцизної продукції. На спростування заявлених органом досудового розслідування ризиків вказував на те, що суворість самого лише покарання може братися до уваги лише у взаємозв`язку з іншими фактичними обставинами справи; більшість слідчих дій органом досудового розслідування проведені, при цьому що ОСОБА_4 будь яких дій, спрямованих на ухилення від слідства чи суду не вчиняв; має міцні соціальні зв`язки (сім`я, робота, друзі, волонтерська діяльність), постійне місце роботи на умовах повної зайнятості на керівній посаді, які у свою чергу виключають можливість його неправомірної поведінки, зокрема переховування від органу досудового розслідування; відносно ОСОБА_4 відсутня підозра у вчиненні інших кримінальних правопорушень, а також просив врахувати співвідношення розміру майнової шкоди, у спричиненні якої підозрюється ОСОБА_4 з вагомістю доказів, які фактично не підтверджують обставини скоєння кримінального правопорушення.

У судовому засіданні інший захисник ОСОБА_6 вказував на те, що ризики органом досудового розслідування не доведені, оскільки такі з плином часу нівелюються та могли існувати на початковому етапі провадження, яке вже триває з жовтня 2023 року. Наразі всі свідки органом досудового розслідування допитані, всі експертизи проведені, потерпілі у провадженні відсутні. Відтак вважав необхідним у задоволенні клопотання відмовити, оскільки цілодобовий домашній арешт унеможливить утримання родини, а також вплине на господарську діяльність очолюваних ОСОБА_4 суб`єктів господарювання.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.

Згідно з положеннями статті 5 пункту 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно зі ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які унеможливлять виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Положеннями статті 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, стан здоров`я підозрюваного, його репутацію та інші обставини.

У відповідності до ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період часу. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні на підставі матеріалів клопотання встановлено, що відділом детективів із захист економіки у сферах обігу підакцизних товарів, віртуальних активів та забезпечення розшуку активів підрозділу детективів ТУ БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 72023071350000002 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 204, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 204 КК України.

Двадцять другого січня 2024 року у даному кримінальному провадженні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 204 КК України, було повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, ініціатор клопотання просить слідчого суддю врахувати докази вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, а також ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, експертів, а також вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v. United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке, у разі визнання його винним, може понести покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення, про що свідчать зібрані органом досудового розслідування та надані слідчому судді докази, зокрема дані Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, протокол обшуку від 20-21 жовтня 2023 року, протокол огляду від 10 листопада 2023 року, висновки експертів за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № 27005/23-34/27666/23-24 від 27 листопада 2023 року та за результатами проведення судової експертизи нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів № 25287/23-34 від 15 листопада 2023 року, а також протоколи допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини підтверджуються наданими фактичними даними, що містяться у матеріалах клопотання, дослідженими у судовому засіданні, які у своїй сукупності переконують слідчого суддю у причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 204 КК України, є однією з підстав для застосування запобіжного заходу.

Враховуючи заперечення сторони захисту щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі доданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, умислу, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Щодо необґрунтованості висновків експертиз, які за позицією захисника ОСОБА_5 проводилися на підставі постанови детектива, винесеної до фактичного відібрання зразків (фрагментів), слідчий суддя зазначає, що враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, слідчий суддя на стадії досудового розслідування може визнати очевидно недопустимими докази лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.

Однак стороною захисту питання щодо очевидної недопустимості доказів, зокрема висновків експертиз, під час розгляду даного клопотання не ставилось.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі від 23 січня 2012 року № 30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Так щодо ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду, то такий обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Так злочин, передбачений ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 204 КК України, у вчиненні якого як один з організаторів підозрюється ОСОБА_4 , є нетяжким злочином, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років з конфіскацією майна.

Погоджуючись із існуванням реальної можливості здійснення з боку ОСОБА_4 переховування, слідчий суддя також враховує дані про його майновий стан, зокрема те, що ОСОБА_4 отримує дохід у вигляді заробітної плати за чотирма місцями роботи у ТОВ «Укртранспетрол», «Немирівський птахорепродуктор», «Євразія Транс Сервіс» та «Інвестмент Бутік», де займає посаду керівника.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, та обставини, встановлені під час його розгляду, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду як на території України, так і шляхом виїзду за її межі.

Посилання сторони захисту на дотримання підозрюваним покладених на нього обов`язків, що може свідчити про значний рівень зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, на переконання слідчого судді, не є тією беззаперечною обставиною, яка може свідчити про зменшення такого ризику. Їх виконання є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані. Положення КПК України передбачають, що у випадку невиконання покладених на підозрюваного обов`язків, запобіжний захід може бути змінений на більш суворий.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу на свідків, оскільки такі не були досліджені безпосередньо судом, тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, не можна повністю виключити ймовірність того, що він може впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Отже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За змістом закону домашній арешт як запобіжний захід може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті.

При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя приходить до висновку, що детектив та прокурор довели обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_4 як керівнику ТОВ «Укртранспетрол» (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення у співучасті), про що свідчать, зокрема надані слідчому судді докази.

Слідчий суддя погоджується з частковим існуванням ризиків, зазначених у клопотанні, однак вважає недоведеним факт недостатності підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків, оскільки встановлені під час розгляду клопотання обставини свідчать про інше.

Так, слідчий суддя враховує, що стороною обвинувачення із заявлених ризиків не доведено існування ризиків вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, такі є лише посиланням у змісті клопотання, однак жодним чином не обґрунтованим. Слідчим суддею також враховуються відомості про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, майновий стан.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_4 одружений, разом з дружиною виховує двох малолітніх дітей, має постійне місце роботи та місце проживання. На думку слідчого судді, вказані факти свідчать про міцні соціальні зв`язки підозрюваного.

Також під час розгляду клопотання на підставі наданих захисником ОСОБА_5 доказів встановлено, що ОСОБА_4 у часі війни займається волонтерською діяльністю, доставляє гуманітарні вантажі. На користь ОСОБА_4 свідчать також характеристики з місця роботи у ТОВ «Євразія Транс Сервіс», а також ТОВ «Птахофабрика Поділля», що співпрацює з підозрюваним як керівником ТОВ «Немирівський птахорепродуктор» та «Інвестмент Бутік», за якими ОСОБА_4 є вмілим та професійним керівником, підприємство під його керівництвом працює стабільно та досягає поставлених цілей, ОСОБА_15 з повагою ставиться до контрагентів та співрозмовників, у питаннях співпраці завжди звертає увагу на необхідність неухильного виконання вимог закону.

Крім цього слідчий суддя приймає посилання сторони захисту на те, що через створення у липні 2022 року виробничо-складського комплексу товариства у м. Мукачево, ОСОБА_4 регулярно переміщується між Києвом та Закарпаттям, в той час як фактичним місцем проживання є м. Київ, оскільки підозрюваний там обіймає керівні посади на чотирьох підприємствах, там зареєстрований та має родину, а відтак задля належного виконання ним обов`язків керівника очолюваних суб`єктів господарювання, ОСОБА_4 необхідно мати постійну можливість здійснювати переїзди із Закарпатської області до міста Києва.

Враховуючи все вищевикладене, слідчий суддя вважає, що детективом у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено, що на теперішній час більш м`який запобіжний захід не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Обираючи підозрюваному ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, слідчий суддя враховує вимоги п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відтак, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного ОСОБА_4 винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, в той же час зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також зважаючи на доведеність ініціатором клопотання наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до частини 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Внаслідок існування зазначених вище ризиків слідчий суддя вважає необхідним покладення на підозрюваного ОСОБА_4 низки обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, у тому числі здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, який до того ж зменшить ризик переховування від органу досудового розслідування та суду.

Положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України передбачено, що визначені частинами п`ятою та шостою цієї статті обов`язки, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. 177, 186, 193, 194, 196, 198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72023071350000002 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 204, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 204 КК України, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

У порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 06 квітня 2024 року наступні обов`язки:

1) прибувати до старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_7 , прокурора та суду на першу їхню вимогу;

2) повідомляти старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_7 , прокурора чи суд про зміну місця проживання;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Дата закінчення дії ухвали 06 квітня 2024 року.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов`язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1