Постанова № 116941554, 07.02.2024, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Справа № 725/11/24

Номер провадження 2-а/725/2/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, складену у відношенні нього за ст.127 КУпАП.

В обґрунтування позову вказував, що 13 грудня 2023 року інспектором взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Джумарою Д.Д. відносно нього винесено постанову серії БАД №150270 від 13 грудня 2023 року і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного порушення, передбаченогост.127 КУпАП.

При цьому, згідно змісту спірної постанови, 13.12.2023 року о 11 год.57 хв. в м. Чернівці по вул. Поповича,13 він перейшов проїжджу частину дороги у невстановленому для цього місці поза ліній тротуарів або узбіч не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників дорожнього руху, чим порушив вимоги ст.127 КУпАП.

Зазначав, що він працює головним спеціалістом інспектором з паркування інспекції з паркування управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради, та 13.12.2023 року перебуваючи на роботі здійснював обхід вулиць м. Чернівців на предмет порушення ПДР в частині зупинки та стоянки транспортних засобів.

В подальшому, до нього підійшли працівники поліції та вказали, що він порушив ПДР, а саме перейшов проїжджу частину дороги у не встановленому для цього місці та почали розгляд справи. Під час розгляду справи працівники поліції зазначили, що вони бачили як особа в чорному одязі переходила дорогу, однак йому так і не було надано належних і допустимих доказів порушення ним ПДР, і він відмовився від отримання постанови, оскільки вважав, що дії працівників поліції є незаконними по відношенню до нього як громадянина.

Посилаючись на вказане, просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАД №150270 від 13.12.2023 року, яка винесена інспектором взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Джумарою Д.Д. про притягнення його до адміністративної відповідальності заст.127 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, а також підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому вказав, що вина ОСОБА_1 доведена повністю та інспектор патрульної поліції мав всі законні підстави для розгляду справи, ним дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів, та постанова серії БАД №150270 від 13.12.2023 року є обґрунтованою, винесеною на підставі та у порядку визначеному законодавством, і вважає, що доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, зазначав, що на відеозаписі зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 , правил дорожнього руху, а саме як він перейшов проїзну частину у невстановленому для цього місці, поза лінією тротуарів, або узбіччя не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, а також надані відеозаписи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

З матеріалів справи убачається, що постановою серії БАД №150270 від 13.12.2023 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.127 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

При цьому, зі змістувищевказаної постанови убачається, що ОСОБА_1 13.12.2023року о 11 год. 57 хв. в м. Чернівці по вул. Поповича,13 перейшов проїжджу частину дороги у невстановленому для цього місці поза ліній тротуарів або узбіч не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників дорожнього руху, чим порушив вимоги ст.127КУпАП (а.с.10).

Так, частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу статті 251 КУпАП передбачено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частина перша статті 127 КУпАП передбачає, що непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього рухутягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, диспозиція наведеної правової норми передбачає притягнення до відповідальності пішоходів, зокрема, за перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях.

Порядок дорожнього руху в Україні встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306.

Відповідно до змісту постанови, 13.12.2023 року о 11 год. 57 хв. в м. Чернівці на вул. Поповича,13, працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 перейшов проїзну частину у невстановленому для цього місці, поза лінією тротуарів, або узбіччя не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, чим порушив пункт 4.7, та пункт 4.14 «а» Правил дорожнього руху.

Так, згідно пункту 4.7 Правил дорожнього руху пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

Відповідно доп.4.14.«а» Пішоходамзабороняється: виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

Заперечуючи проти заявленого позову, відповідачем надано суду відзив на позов та приєднано відео, на якому як вказує відповідач зафіксовані докази вини позивача у порушення ст.. 127 КУпАП.

Зокрема, судом були досліджені докази, надані відповідачем на підтвердження законності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а саме відеозаписи, однак з наданого відеоматеріалу неможливо достовірно ідентифікувати особу пішохода в чорному одязі, який здійснив перехід дороги поза пішохідним переходом, у тому числі ураховуючи те, що на даному відео дійсно зафіксовано позивача, який має сумку рудого кольору та який у той період часу, коли особа у чорному одязі переходила дорогу у невстановленому місці, стояв на узбіччі дороги та виконував покладені на нього професійні обов`язки. Також на даному відеозаписі відсутній й інші обставини, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127 КУпАП.

При цьому інших, належних та допустимих доказів на підтвердження вини позивача відповідачем суду не надано, що позбавляє можливості суд встановити факт порушення позивачем правил дорожнього руху.

Таким чином, відповідач, на якого нормами чинного законодавства покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача, а в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що дійсно позивач ОСОБА_1 допустив порушення Правил дорожнього руху України, зокрема вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 127 КУпАП , тобто перейшов проїзну дорогу у невстановленому місці.

Так, згідно зіст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюютьсястаттями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17, візуальне спостереження за дотриманнямправил дорожнього рухупрацівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушенняПДРУкраїни. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.

Відповідно дост. 62 Конституції Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав обов`язку доведення правомірності прийнятого ним рішення, матеріали справи не містять доказів фіксації вчиненого позивачем правопорушення, не містять матеріали справи й інших доказів.

Зважаючи на те, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

За приписами п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПза відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Пунктом 3 ч. 3ст. 286 КАС Українивизначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1ст. 139 КАС України).

Керуючись ст.ст.5-7,9,77,90,132,139,241-247,286 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії БАД №150270 від 13.12.2023 року, яка винесена інспектором взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Джумарою Дмитром Дмитровичем про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень 00 копійок за вчинення правопорушення передбаченого ст.127 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст.127 КУпАП, закрити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Піхало Н.В.