Постанова № 11694130, 06.10.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4539/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

при секретарі Галенко Р. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Ритм» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові за участю прокуратури м. Чернігова про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

31.08.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Чернігові, в якому просить з врахуваням заяви про уточнення позовних вимог від 01.10.2010 року визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 20.08.2010 року № 0001892320/3 про нарахування 3545579 грн. податку на додану вартість та 1772790 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 20.08.2010 року № 0002292320/3 про нарахування 7927747 грн. податку на прибуток підприємств та 7338290 грн. штрафних санкцій в частині нарахування податку на прибуток підприємств в сумі 7880802 грн. та штрафних санкцій в сумі 7314818 грн.

Свої вимоги обґрунтовує наступним. Позивачем відповідно до чинного законодавства було укладено договори купівлі-продажу товару (шкір ВРХ) із контрагентом ТОВ «КонстантаС», яке на момент укладення угоди було зареєстроване у встановленому законом порядку та взято на податковий облік у якості платника податку на додану вартість. Товар супроводжувався наступними документами : договір, видаткові та податкові накладні. Відповідно до укладених договорів обовязків по збереженню та транспортуванню товару у позивача не було. Вказаний товар був придбаний з метою подальшого продажу, а не для власного виробництва, та реалізований ВАТ «Шкіряне підприємство»Світанок» на підставі договору на поставку шкіряної сировини №ПС-45/08 від 26.02.2008 року. 16.01.2009 року між ТОВ «Константа С» та ТОВ «ТПК «Промспецторг» укладено договір про відступлення права вимоги №3/01-09 відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги належне первісному кредитору у відповідності з договорами купівлі-продажу №4 від 01.01.2008 року, №25 від 28.11.2008 року. Таким чином, позивач здійснив оплату заборгованості ТОВ «ТПК «Промспецторг» згідно платіжних доручень №15791 від 24.02.2009 року, №15793 від 24.02.2009 року, №15794 від 24.02.2009 року, №51 від 31.03.2009 року. Крім того, позивачем було укладено договір купівлі-продажу товарів №40 від 03.09.2008 року з ТОВ «Прод-ТК-Торг», відповідно до якого виписані відповідні податкові накладні №86 від 19.09.2008 року та №94 від 24.09.2008 року. Оскільки вищевказані господарські операції були підтверджені належним чином оформленими податковими та видатковими накладними, позивачем було правомірно включено суми податку на додану вартість до податкового кредиту. Посилання податкового органу на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Прод-ТК-Торг» не заслуговують на увагу, оскільки у акті перевірки відсутні висновок про нікчемність правочину та посилання на факти, які свідчили про такі наслідки. Таким чином, на думку позивача, податковим органом в порушення чинного законодавства було зменшено податковий кредит підприємства, на загальну суму 3933439,81 грн., в тому числі за жовтень 2008 року постачальнику ТОВ «Константа С» на 1922 354,69 грн., по постачальнику ТОВ «Прод-ТК-Торг» на 280269,56 грн. та за грудень 2008 року по постачальнику ТОВ «Константа С» на 1730815,56 грн.

Що стосується операцій з цінними паперами, то в акті перевірки немає жодних посилань на первинні документи, які б підтверджували висновок податкового органу про взаємозалік по договорам купівлі-продажу цінних паперів, чим порушено п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА від 10.08.2005 року №327. Фактично позивач має дебіторську заборгованість від продажу цінних паперів в сумі 15932288,53 грн. за договором від 27.03.2009 року № Б7/12/09, яка знайшла відображення в балансі підприємства станом на 30.06.2010 року та відповідних регістрах бухгалтерського обліку, та кредиторську заборгованість за договором від 21.10.2008 року №Б31/11-2008 в сумі 24534606,82 грн., що також знайшла відображення у вказаному балансі та підтверджується актами звірки взаєморозрахунків між позивачем та GUNNERSBURY LIMITED за вказаними договорами.

Також позивач вказував, що висновки податкового органу щодо залишків товарних запасів в сумі 298972 грн. та убутку балансової вартості запасів в сумі 896246 грн. не відповідають даним бухгалтерського обліку за 2008 рік. Перевіряючими при розрахунку приросту-убутку не наведено розрахунок матеріальної складової, а взяті залишки бухгалтерських рахунків 23 «Незавершене виробництво», 25 «Полуфабрікати», 26 «Готова продукція». При виробництві полуфабрикатів, готової продукції собівартість складає не лише матеріальну складову, але й заробітну плату працівників, амортизацію виробничого обладнання та інші нематеріальні складові. Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати, повязані з виробництвом (перетворенням, зберіганням) запасів, в тому числі витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація тощо, у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості незавершеного виробництва та залишків готової продукції не враховуються. Таким чином, методологічний підхід, який використав відповідач при здійсненні розрахунку приросту-убутку не відповідає чинному законодавству. Що стосується донарахування податку на прибуток в сумі 32035 грн. внаслідок віднесення до валових витрат витрат попереднього періоду матеріальних цінностей в сумі 50031 грн. та зносу матеріальних активів в сумі 78111 грн., то всі первинні документи, а саме накладні, регістри бухгалтерського обліку, які підтверджують вказані суми були надані при проведенні перевірки, але не прийняті до уваги податковим органом.

В судовому засіданні представники позивача позов та його мотиви підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне. Фактичне отримання товару від ТОВ «Прод-ТК-Торг» та від ТОВ «Константа С» не підтверджується первинними документами, а саме: відсутні документи складського обліку, що свідчать про оприбуткування вказаних товарів на склади позивача; відсутні документи, що підтверджують право власності або користування складськими приміщеннями; відсутні накази на відрядження та авансові звіти кваліфікованих працівників позивача до інших населених пунктів для приймання шкіряної сировини від постачальників. До того ж, в ході проведення перевірки отримано інформацію, що згідно баз даних ДПА України та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 03.06.2009 року припинено державну реєстрацію ТОВ «Константа С», а 01.12.2009 року припинено державну реєстрацію ТОВ «Прод-ТК-Торг» в звязку з визнанням вказаних товариств банкрутом.

Таким чином, позивачем в порушення Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за операціями, фактичне здійснення яких не підтверджується первинними бухгалтерськими документами, в результаті чого завищення його значення всього на суму 3933440 грн. В результаті допущених порушень податкового законодавства, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року встановлено його заниження всього в сумі 3545579 грн. Крім того, відповідно до вчинених в акті перевірки записів згідно з даними бухгалтерського обліку, які надані в ході проведення планової виїзної перевірки підприємства, розрахунок між позивачем та GUNNERSBURY LIMITED проведено шляхом взаємозаліку по договорам купівлі-продажу цінних паперів від 21.10.2008 року №Б31/11-2008 та від 27.03.2009 року №Б7/12/09, в звязку з чим в порушення пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР позивачем не включено до скоригованого валового доходу за перше півріччя 2009 року 13034289 грн. (прибуток від операцій з цінними паперами), яка отримана у звітному податковому періоді у вигляді доходів, одержаних як погашення кредиторської заборгованості перед GUNNERSBURY LIMITED за придбані векселі. В порушення вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат за 4 квартал 2008 року віднесено витрати попереднього періоду в сумі 128142 грн. без підтверджуючих документів, а саме: на придбання матеріальних цінностей в сумі 50031 грн.; знос матеріальних активів в сумі 78111 грн. Що стосується визначення убутку балансової вартості запасів та заниження приросту товарних запасів, то розбіжності у показниках, встановлених при проведенні перевірки, та у документах, наданих позивачем суду, виникли на підставі створення позивачем нового рядка 2092 (інші матеріали (невиробничі). В ході проведенні перевірки посадовими особами підприємства взагалі не надавалися первинні документи щодо придбання інших невиробничих матеріалів. Позивачем було включено до складу валових витрат вартість матеріальних запасів, що тягне за собою відповідно до чинного законодавства врахування вартості таких запасів при обліку приросту-убутку за відповідні звітні періоди.

Представник прокуратури м. Чернігова надав суду заяву про розгляд справи без його участі та просив відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Ритм» в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено, що співробітниками Державної податкової інспекції у м. Чернігові на підставі направлення від 15.02.2010 року № 188 згідно із п. 1, п. 2 ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року та відповідно до плану-графіку на І квартал 2010 року було проведено планову виїзну перевірку акціонерного товариства закритого типу «Ритм» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, про що було складено акт від 18.03.2010 року № 180/23/05507152, копія якого міститься в матеріалах справи (а. с. 27-121). Відповідач від підписання вказаного акту відмовився.

Вищевказаною перевіркою були встановлені наступні порушення: п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.5 п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму всього в сумі 7927747 грн., у тому числі за ІV квартал 2008 року в сумі 4669160 грн., за І квартал 2009 року в сумі 3167 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 3461896 грн. за ІІІ квартал 2009 року в сумі 6552 грн. та за ІV квартал 2009 року в сумі 15 грн.; п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 3545579 грн., у тому числі за жовтень місяць 2008 року в сумі 1875485 грн., за грудень місяць 2008 року в сумі 1207467 грн., за квітень 2009 року в сумі 33683 грн., за травень 2009 року в сумі 426372 грн., за червень 2009 року в сумі 2572 грн.; п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3, п.п. 7.7.4, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 51629 грн., в тому числі за серпень 2009 року в сумі 51629 грн.; п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.5, п.п. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту всього на суму 439490 грн., в тому числі за жовтень 2008 року на суму 23565 грн., за листопад 2008 року на суму 327139 грн., за грудень 2008 року на суму 342739 грн., за січень 2009 року на суму 850488 грн., за лютий 2009 року на суму 850488 грн., за березень 2009 року на суму 850488 грн., за квітень 2009 року на суму 815805 грн., за травень 2009 року на суму 390433 грн., за червень 2009 року на суму 387861 грн., за липень 2009 року на суму 387861 грн., за серпень 2009 року на суму 439490 грн., за вересень 2009 року на суму 439490 грн., за жовтень 2009 року на суму 439490 грн., за листопад 2009 року на суму 439490 грн. та з грудень 2009 року на суму 439490 грн.; п. 1.2, п. 1.15 ст. 1; п. 3.4 ст. 3; п.п. 4.2.1, п.п. 4.2.7, п.п «г», п.п. «е» п.п. 4.2.9, п.п. 4.2.11, п.п. 4.2.15, п.п. 4.2.16 п. 4.2 ст. 4; п. 7.1 ст. 7; п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 9.1, п. 9.10 ст. 9; п.п. «а» п. 19.2 ст. 19; п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 8008,53 грн., в тому числі 2008 рік- 1136,52 грн., 2009 рік 6872,01 грн. Нараховано штрафу 1201,36 грн. ; п.1, п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 року №451; п.п.2.11 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.

За результатами розгляду висновків акту перевірки ДПІ у м. Чернігові винесені податкові повідомлення-рішення, а саме: податкове повідомлення-рішення від 31.03.2010 року № 0001872320/0, яким визначено податкове зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 7927747 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 7339602 грн. та № 0001892320/0 від 31.03.2010 року, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 3545579 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1772790 грн.

Підприємство не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржило їх у адміністративному порядку, за результатами якого податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення №0002292320/3 від 20.08.2010 року, яким визначено податкове зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 7927747 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 7338290 грн., яке оскаржується позивачем в частині нарахування основного платежу в сумі 7880802 грн. та штрафних санкцій в сумі 7314818 грн., та №001892320/3 від 20.08.2010 року, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 3545579 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1772790 грн., та яке оскаржується позивачем в повному обсязі.

Встановлено, що 29.09.2008 року між позивачем та TOB «ТД «Сейнас», від імені та за дорученням якого діє TOB «Фондова компанія «Професіонал», було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів за № Б9-16/08 (а/с230). За умовами вказаного договору, позивач зобовязався прийняти та оплатити до 31.03.2009 року цінні папери, емітовані ЗАТ «Укрметалоторг», загальна вартість яких склала 15932288,53 грн. Пунктом 3 цього договору передбачено, що продавець гарантує законне походження цінних паперів та що вони не підпадають під інше зобов'язання, а також не знаходяться під арештом. Згідно Акту прийому-передачі цінних паперів від 16.03.2009 року до договору № Б9-16/08 від 29.08.2008 року, TOB «ТД «Сейнас» передало АТЗТ «Ритм» цінні папери у кількості 5 штук на загальну суму 15932288,53 грн.

В розрахунок за вищевказані цінні папери 26.12.2008 року АТЗТ «Ритм» перерахувало кошти в сумі 15932288,53 грн. на рахунок TOB «ТД «Сейнас», що підтверджується платіжним дорученням № 2 (а/с234).

21.10.2008 року позивач уклав з GUNNERSBERY LIMITED, від імені і за дорученням якого діє TOB «Профіт Брок». договір купівлі-продажу цінних паперів №Б31/11-2008 (а/с235). За умовами даного договору позивач зобовязався прийняти та оплатити цінні папери , емітовані ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія» на загальну суму 24534606,82 грн. Пунктом 3 цього договору передбачено, що продавець гарантує законне походження цінних паперів та що вони не підпадають під інше зобов'язання, а також не знаходяться під арештом. Згідно Акту прийому-передачі цінних паперів від 21.10.2008 року до договору № Б31/11/2008 від 21.10.2008 року, GUNNERSBERY LIMITED передало позивачу цінні папери у кількості 7 штук , загальна вартість яких складає 24534606,82 грн.

31.10.2008 року позивач уклав договір №Д08-122/8 з ТОВ «Інвестиційна компанія «Фінінвест», відповідно до умов якого позивач зобовязався передати у власність ТОВ «Інвестиційна компанія «Фінінвест» цінні папери, емітовані ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія». у кількості 7 штук на загальну вартість 24536606,82 грн. (а/с237) .Згідно акту прийому-передачі цінних паперів до вказаного договору від 31.10.2008 року позивач передав ТОВ «Інвестиційна компанія «Фінінвест» цінні папери у кількості 7 штук на загальну суму 24536606,82 грн.

Отже по вказаних операціях купівлі-продажу векселів, емітованих TOB «Прикарпатська фінансова компанія», АТЗТ «Ритм» отримало прибуток в сумі 2000 грн., який відображено в додатку КЗ та декларації по податку на прибуток за 1 півріччя 2009 рік.

27.03.2009 року АТЗТ «Ритм» уклало з GUNNERSBERY LIMITED , від імені і за дорученням якого діє TOB «Фондова Група», договір купівлі-продажу цінних паперів № Б7/12/09 (а/с232). За умовами даного договору, позивач зобовязався передати у власність GUNNERSBERY LIMITED цінні папери, емітовані ЗАТ «Укрметалоторг», загальна вартість яких складає 15932288,53 грн. Згідно Акту прийому-передачі цінних паперів від 27.03.2009 року до договору № Б7/12/09 від 27.03.2009 року, позивач передав GUNNERSBERY LIMITED цінні папери у кількості 5 штук на загальну суму 15932288,53 грн.

Отже по вказаних операціях купівлі-продажу векселів, емітованих ЗАТ «Укрметалоторг», АТЗТ «Ритм» прибутку не отримувало. Вказані операції здійснювались через ліцензованих торгівців цінними паперами, за вказаними договорами продавець гарантував законне походження придбаних цінних паперів.

У відповідності до п.п 7.6.1. п.7.6. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Згідно пункту 7.6.2 вказаного Закону, норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Підпунктами 7.6.3 та 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 вказаного Закону визначено, що відноситься до доходів та витрат по операціях з цінними паперами. Під терміном «витрати», згідно вказаних норм, слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 року № 448/96-ВР, державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Ст.36 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 року № 3480-IV визначено, що недобросовісна емісія цінних паперів - дії, що порушують процедуру емісії, встановлену цим Законом, і є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації проспекту емісії та випуску цінних паперів, зупинення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів.

Підставами для визнання емісії цінних паперів недобросовісною є: порушення емітентом вимог цього Закону, невідповідність поданих емітентом документів або відомостей, що в них містяться, вимогам законодавства та/або переліку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку; порушення порядку прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів; внесення недостовірних відомостей до проспекту емісії цінних паперів та документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів і проспекту їх емісії; систематичне або грубе порушення емітентом прав інвесторів.

Порядок прийняття рішення про відмову в реєстрації проспекту емісії та випуску цінних паперів, зупинення відкритого (публічного) їх розміщення встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

У разі недобросовісної емісії Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право тимчасово зупинити відкрите (публічне) розміщення цінних паперів. Зупинене відкрите (публічне) розміщення цінних паперів поновлюється за рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку лише до закінчення строку розміщення цінних паперів, установленого проспектом їх емісії, за умови усунення порушень, що стали підставою для зупинення відкритого (публічного) розміщення.

У разі коли порушення, що стали підставою для зупинення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, не усунені протягом 15 днів після прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідного рішення або Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку не надіслані документи, що підтверджують усунення порушень, вона приймає рішення про визнання емісії цінних паперів недійсною.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435 IV, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.203 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV. господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Податковим органом не надано суду доказів визнання в установленому порядку недійсною емісії спірних цінних паперів та направлення заяви будь-ким з учасників укладених угод про зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Крім того, позивачем надано акти звірки взаєморозрахунків, складених між ПАТ «Ритм» та GUNNERSBERY LIMITED станом на 31.12.2009 року від 12.05.2010 року (а/с177-178), за якими кредиторська заборгованість позивача становить 24534606,82 грн., а дебіторська заборгованість склала 15932288,53 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок податкового органу про проведення взаємозаліку по договорам купівлі-продажу цінних паперів від 21.10.2008 року Б31/11-2008 року та від 27.03.2009 року №Б7/12/09 по розрахунками між позивачем та GUNNERSBERY LIMITED є таким, що не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, в звязку з чим є неправомірним донарахування позивачу основного зобовязання по податку на прибуток підприємств в сумі 3258572 грн. та донарахування штрафних санкцій в сумі 2605546 грн.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити з огляду на наступне.

26.02.2008 року між позивачем та ВАТ «Шкіряне підприємство «Світанок» було укладено договір №ПС-45/08, відповідно до якого позивач зобовязався поставити і передати у власність ВАТ «Шкіряне підприємство»Світанок» шкіряну сировину ВРХ в кількості та асортименті, узгодженими на підставі заявки покупця. Орієнтовна сума договору склала 2000000 грн. (а/с 224). Відповідно до умов вказаного договору, товар поставляється партіями у кількості, що попередньо узгоджується. Кожна партія шкірсировини супроводжується специфікацією, податковою накладною та сертифікатом якості (на вимогу покупця).

03.09.2008 року між ТОВ «Прод-ТК-Торг» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу товарів №40, відповідно до якого ТОВ «Прод-ТК-Торг» зобовязується передати у власність позивача шкіри свинні, шкіри ВРХ, а позивач в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобовязується прийняти й оплатити наступний товар згідно специфікації. (а/с 225-226). Загальна вартість товару склала 8448074,95 грн. Згідно даного договору були виписані податкові та видаткові накладні (а/с 228-229).

01.10.2008 року між позивачем та ТОВ «Константа С» було укладено договір купівлі-продажу товарів №4, відповідно до умов якого ТОВ «Константа С» зобовязалося передати у власність позивача шкіри свинні, шкіри ВРХ, а позивач в порядку та на умовах, визначеним цим договором, зобовязується прийняти та оплатити товар згідно специфікації (а/с170-171). Загальна вартість товару склала 11533768, 08 грн. Згідно даного договору були виписані податкові та видаткові накладні (а/с 173-182).

28.11.2008 року між позивачем та ТОВ «Константа С» було укладено договір купівлі-продажу товарів №25, відповідно до умов якого ТОВ «Константа С» зобовязалося передати у власність позивача шкіри свинні, шкіри ВРХ, а позивач в порядку та на умовах, визначеним цим договором, зобовязується прийняти та оплатити товар згідно специфікації. (а/с183-186). Загальна вартість товару склала 10384893, 41 грн. Згідно даного договору були виписані податкові та видаткові накладні (а/с 188-217).

16.01.2009 року між ТОВ «Константа С» та ТОВ «ТПК «Промспецторг» було укладено договір про відступлення права вимоги №3/01-09, за яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договорами купівлі-продажу товарів №4 від 01.10.2008 року, №25 від 28.11.2008 року, укладених між первісним кредитором та АТЗТ «Ритм». Відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «ТПК «Промспецторг» одержує право замість ТОВ «Константа С» вимагати від позивача сплати грошових коштів в сумі 21918661,50 грн.

16.01.2009 року ТОВ «Константа С» надіслало повідомлення позивачу про укладення вказаного договору.

Згідно платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи (а/с 220-223) позивач перерахував відповідно до вищезазначеного договору про відступлення права вимоги ТОВ ТПК «Промспецторг» кошти на загальну суму 21918661,50 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності , які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

В статті 9 вказаного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно до п.11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості від 15.06.1965р. № П-6, приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).

Порядок використання доручень регулюється Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року №99, пунктом 2 якої визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Пунктом 10 вищезазначеної Інструкції встановлено, що особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.

Наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 року № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» затверджено типові форми з обліку сировини та матеріалів, зокрема: прибутковий ордер (форма № М-4), що застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки. Прибутковий ордер в одному примірнику складається матеріально відповідальною особою у день надходження цінностей на склад.; накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11), що використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям.; картка складського обліку матеріалів (форма № М-12) застосовується для обліку рух матеріалів на складі за кожним сортом, видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться матеріально відповідальною особою (комірником, зав. складом). Записи у картці виконують на підставі первинних прибутково-видаткових документів у день, коли відбувається операція.

Позивачем не надано суду первинних документів, які б підтверджували факт отримання товару за вказаними договорами від постачальників.

В судовому засіданні також не було надано жодних первинних документів, які б підтверджували факт перевезення отриманих товарно-матеріальних цінностей, наприклад - товарно-транспортні накладні, дорожні листи, акти приймання-передачі тощо, документи на зберігання товару, що є порушенням Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363.

Відповідно до вимог п. 5.1. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з вимогами п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Отже, законодавцем визначено, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Відповідно до вимог чинного законодавства під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або не матеріальній формах.

При цьому, п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку в тому числі з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія запишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вищезазначеного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що наявність постанови господарського суду м.Києва від 28.01.2009 року по справі №15/67 б , відповідно до якої ТОВ «Константа С» визнано банкрутом, та запису в в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо припинення державної реєстрації ТОВ «Прод-ТК-Торг» в звязку з визнанням його банкрутом, не є підставою для автоматичного визнання неправомірними операцій платника податків за умови належного підтвердження факту здійснення господарської операції.

Суд системно проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновку, що наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції. При цьому наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що факт здійснення господарської операції не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи, суд доходить до висновку, що позивачем в порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР занижено податок на додану вартість у сумі 3545579 грн. та в порушення п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2.5 п.5.2, п.п. 5.3.9. п. 5.3 , п.5.9 ст.5 , пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” завищено валові витрати на суму 4566388 грн.

Відповідно до пп..17.1.3. п. 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б”підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно пп.17.1.6. п.17.1 вказаної статті, у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, відповідачем правомірно нараховані за вказані порушення штрафні санкції по податку на додану вартість в сумі 1772790 грн. та по податку на прибуток в сумі 4566388 грн.

В ході проведення перевірки позивача податковим органом встановлено, що згідно даних оборотно-сальдової відомості за 2008 рік залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2008 року складають в сумі 1290445 грн., в тому числі по бухгалтерським рахункам : Дт 20 «Сировина та матеріали» - 692961 грн., Дт22 «МБП» - 8490 грн., Дт 23 «Незавершене виробництво» - 14656 грн., Дт 25 «Напівфабрикати» - 24872 грн., Дт 26 «Готова продукція» - 199764 грн., Дт 281 «Товари на складі» - 148685 грн., Дт 282/1 «Товари в торгівлі» - 171082 грн., Дт 112 29936 грн. Згідно наведених даних в додатку К 1 до декларації з податку на прибуток підприємства залишки товарних запасів станом на початок періоду, що перевірявся складають 2137835 грн., станом на 31.12.2008 року 298972 грн. та задекларовано убуток балансової вартості запасів в сумі 896426 грн.

Станом на 30.06.2009 року згідно даних бухгалтерського обліку залишки балансової вартості запасів склали в сумі 6871830 грн., в тому числі по бухгалтерським рахункам Дт 20 «Сировина та матеріали» - 1195100 грн., Дт 22 «МБП» - 7269 грн., Дт 25 «Напівфабрикати» 671403 грн., Дт26 «Готова продукція» 4771823 грн., Дт 281 «Товари на складі» 99470 грн., Дт 282/1 «Товари в торгівлі» 100143 грн., Дт 112 26622 грн. В додатку К1 декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року підприємством задекларовано залишки балансової вартості товарних запасів в сумі 5074831 грн., та задекларовано приріст балансової вартості в сумі 5139744 грн., при тому, що фактично приріст складає 5945270 грн. Відхилення складають в сумі 805526 грн.

Відповідно до п. 5.9. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

За даними оборотно-сальдової відомості, наданої суду позивачем, загальна сума залишків товарних запасів складає 1391042 грн. Як вбачається з пояснень відповідача, дані розбіжності виникли в звязку з створенням позивачем нового рядку 2092 «Інші матеріали (невиробничі)».В ході проведення перевірки посадовими особами не надавалися первинні документи щодо придбання інших невиробничих матеріалів. В податковому обліку, в додатку К1 декларації з податку на прибуток передбачено декларування запасів, використаних не в господарській діяльності. Підприємство задекларувало такі запаси в сумі 942617 грн. в 2008 році та за півріччя 2009 року 363885 грн., що знайшло підтвердження при проведенні перевірки. Згідно даних оборотно-сальдової відомості протягом 2008 року було придбано невиробничих запасів на суму 1105887,09 грн. (Дт2092) і станом на 31.12.2008 року залишилось у залишках в сумі 1105887,09 грн. Протягом 2009 року було придбано 691112,91 грн. невиробничих запасів і станом на 30.06.2009 року в бухгалтерському обліку були не використані і в повній сумі залишки склали 1797000 грн. Позивачем задекларовано в декларації з податку на прибуток за 2008 рік використання не в господарській діяльності товарних запасів на суму 942617 грн. та за півріччя 2009 року в сумі 363885 грн. В ході проведення перевірки не встановлено придбання товарів, які можна було б кваліфікувати як невиробничі запаси. Визначення запасів, використаних не в господарській діяльності, можливе тільки після здійснення самої господарської операції.

Враховуючи викладене та відсутність достовірного використання придбаних товарів не в господарській діяльності, суд вважає правомірним донарахування податковим органом за вищевикладене порушення податку на прибуток за основним платежем в сумі 23807 грн. та за штрафними санкціями 84223 грн.

Проведеною перевіркою показника відображеного в р.04.1 «Витрати на придбання товарів, робіт, послуг» за 4 квартал 2008 року в сумі 45104639 грн. на піставі таких документів: бухгалтерських рахунків №15.3 «Придбання інших необоротних матеріальних активів», №132 «Знос інших необоротних матеріальних активів», №631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та №91 «Загальновиробничі витрати» встановлено завищення показника у р.04.1 Декларації «Витрати на придбання товарів, робіт, послуг» всього в сумі 128142 грн. Так, відповідно до кореспонденції рахунків Дт 153 Кт 631/2 та Дт 132 Кт 91 до валових витрат віднесено витрати на придбання матеріальних цінностей в сумі 50031 грн. та знос матеріальних активів в сумі 78111 грн. за попередній період. Документів, підтверджуючих вищевказані витрати на перевірку не було надано.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Судом не приймається до уваги надані в судовому засіданні документи в підтвердження вказаних витрат (а/с 134-143), оскільки дані документи є вибірковими з огляду на період проведення перевірки, в звязку з чим суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог по даному епізоду.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ПАТ «Ритм».

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.17,18,104, 122, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 20.08.2010 року № 0002292320/3 в частині нарахування основного зобовязання по податку на прибуток підприємств в сумі 3258572 грн. та донарахування штрафних санкцій в сумі 2605546 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 0,95 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Баргаміна Н.М.