Рішення № 116935807, 12.02.2024, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/77/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

з участю:

секретаря: Окулянко У.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ББА №574425 від 02 січня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позову, посилається на те, що 02 січня 2024 року вказаною постановою його визнано винним у тому, що він 02 січня 2024 року о 15 год. 13 хв. на автодорозі Р-24 між населеними пунктами м.Борщів Ланівці, керував транспортним засобом поза населеним пунктом в світлу пору доби, не увімкнувши ближнє світло фар, чим порушив п.9.8 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

Також зазначив, будь-якого порушення правил дорожнього руху, що стало причиною для його зупинки, він не допустив. Дійсно, у зазначену дату і час, він на автомобілі Вольксваген Пассат, д.н.з. НОМЕР_1 , їхав по вул.Я.Кондри в сторону с.Ланівці, однак лише до перехрестя, а саме до дороги, яка веде праворуч на об`їзну дорогу м.Борщів в сторону «Борщівгаз», а не в сторону с.Ланівці, при цьому ближнє світло фар не вмикав, так як рухався в межах м.Борщів. По ходу його руху і до самого повороту праворуч із обох сторін дороги не встановлено жодного інформаційно-вказівного знаку, який позначав би кінець населеного пункту чи його початок. Натомісць поліцейські звинуватили його у тому, що він керував автомобілем без ввімкненого ближнього світла фар. На такі звинувачення, він неодноразово наголошував поліцейським, що рухався в межах населеного пункту і жодного знаку по ходу його руху, який би інформував водія про те, що населений пункт закінчився, немає. Такі зауваження поліцейський до уваги не взяв, і виніс оскаржувану постанову.

Крім того, спірною постановою до відповідальності притягнуто ОСОБА_2 , натомість його прізвище ОСОБА_3 .

З даною постановою не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм права, суперечить фактичним обставинам справи.

Ухвалою судді від 16 січня 2024 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі.

25 січня 2024 року від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність. Зокрема зазначив, що 02.01.2024 позивач керував ТЗ Volkswagen Passat ДНЗ НОМЕР_1 на автодорозі поза населеним пунктом на якому не було увімкнено ближнє світло фар, чим порушив п. 9.8 ПДР України.

Поліцейським СРПП ВП № 2 (м. Бучач) ГУНП в Тернопільській області було виявлено дане порушення правил дорожнього руху та винесено на позивача постанову серії ББА № 574425 від 02.01.2024 за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено на позивача штраф в розмірі 510 грн. Така постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Крім того, з долученого до відзиву на позов диску з відеозаписом обставин події, чітко видно, як позивач керував ТЗ без увімкнених фар ближнього світла.

Сторони на розгляд справи не з`явилися.

Позивач подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, а позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідачаГоловного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився. У відзиві на позов просив справу слухати у його відсутності.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, доводи сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст.19Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 574425 від 02 січня 2024 року, винесеної поліцейським СРПП відділення поліції №1 (м.Борщів) Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Томкевич Н.Р., 02 січня 2024 року о 15 год. 130 хв. на автодорозі Р-24 між населеними пунктами м.Борщів с.Ланівці, ОСОБА_1 керував т/з Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 поза населеним пунктом в світлу пору добу не увімкнувши ближнє світло фар, чим порушив п.9.8 ПДР України.

На підставі наведеного, поліцейським визнано позивача винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно п.9.8 ПДР України, на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

На підставі п.3 ч.2 ст.222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Таким чином притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідачем не надано суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження обставин, викладених у постанові.

Так, відповідачем на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, надано диск із двома відеозаписами із нагрудної камери TEKSAN 230(2)300232. При перегляді відеозапису, судом встановлено, що на такому, зокрема зафіксовано розмову поліцейського із позивачем а також оголошення змісту оскаржуваної постанови. Так, з першого відеозапису вбачається, що під час розмови, поліцейський представився позивачу, пояснив причину його зупинки та роз`яснив права, після чого сказав, що відеофіксація припиняється, оскільки буде здійснюватися оформлення адміністративних матеріалів. З другого відеозапису вбачається, що поліцейський заситує позивачу зміст постанови. При цьому, ні один, ні другий відеозапис не підтверджує факту порушення ОСОБА_1 п.9.8 ПДР України. З такого неможливо встановити місце зупинки поліцейськими позивача, чи це було в межах населеного пункту чи поза його межами. Також, на відеозаписах не зафіксовано рух автомобіля під керуванням позивача з увімкненим ближнім світом фар чи без нього.

Сама по собі оскаржувана постанова, складена інспектором поліції, не є належним та допустимим доказом, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.2 ст. 22 КУпАП.

Також слід зазначити, що населені пункти відповідно до ПДР України, позначаються інформаційно вказівними знаками 5.49 «Початок населеного пункту» та 5.50 «Кінець населеного пункту».

Із доданого позивачем до позовної заяви диску із відеозаписом, вбачається, що позивачем здійснено відео фіксацію ділянки дороги якою він рухався до місця його зупинки поліцейським, і на вказаній ділянці дороги відсутній як інформаційно вказівний знак 5.49 «Початок населеного пункту» так і 5.50 «Кінець населеного пункту».

Окрім того, оскаржувана постанова складена поліцейським на ОСОБА_1 , тоді як згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , позивачем є ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З оглядуна наведенесуд приходитьдо висновку,що привинесенні оскаржуваноїпостанови вина ОСОБА_1 у вчиненніправопорушення належнимчином недоведена,твердження позивачане спростовані,відповідач покладаєобов`язок подоказуванню своєїневинуватості на ОСОБА_1 .За такихобставин постановупро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїББА №574425від 02.01.2022 слід скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Понесені позивачем судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 605 грн 60 коп. у відповідності до ст.139КАС України підлягають стягненню з відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в користь позивача.

Виходячи з наведеного, на підставі ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 122, 245, 283, 284, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 13, 32, 71, 77, 90, 139, 286 КАС України, суд

в ир іш ив :

Позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення поліцейського СРПП відділення поліції №1 (м.Борщів) Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Томкевича Назара Романовича серії ББА № 574425 від 02 січня 2024 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 за порушення вимог ч.2 ст.122 КУпАП у розмірі 510 грн скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУАП закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області судові витрати по справі в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, м.Тернопіль, вул.Валова, 11, індекс 46001.

Головуюча: