Рішення № 116925741, 12.02.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 року справа № 1140/2764/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В :

ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду зі заявою до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі Управління) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про накладення штрафу і вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 06 вересня 2018 року у кількості 14 одиниць (Том 1 а.с.6-12).

08 січня 2024 року суд прийняв рішення, яким задовільнив позов частково (Том 18 а.с.21-31).

Суд визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області (далі Управління 2) від 06 вересня 2018 року, яким ФОП ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 226369 грн і накладено штраф 56592,25 грн.

Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Управління 2 від 06 вересня 2018 року, яким ФОП ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з акцизного податку суму 110196,73 грн і накладено штраф 27549,18 грн.

Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Управління 2 від 06 вересня 2018 року, яким ФОП ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 278498,44 грн і накладено штраф 69624,61 грн, в частині грошового зобов`язання 259308,47 грн і штрафу 64827,12 грн.

Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Управління 2 від 06 вересня 2018 року, яким на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1866 грн і визначено пеню 778,27 грн, в частині 428,25 грн і пені 778,27 грн.

Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Управління 2 від 06 вересня 2018 року, яким ФОП ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з військового збору на суму 22915,76 грн і накладено штраф 5728,94 грн, в частині грошового зобов`язання 21028,71 грн і штрафу 5257,18 грн.

Визнав протиправним і скасував рішення Управління 2 від 06 вересня 2018 року, яким на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 48837,09 грн, в частині 35740,95 грн.

Визнав протиправним і скасував вимогу Управління 2 від 06 вересня 2018 року, якою ФОП ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 238987,50 грн, в частині 195333,71 грн.

Суд відмовив у задоволенні позову в іншій частині вимог.

Судові витрати у виді судового збору стягнуто з Управління.

Питання про стягнення витрат на проведення судово-економічної експертизи суд не вирішив.

31 січня 2024 року позивач надіслала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення суду (Том 18 а.с.35).

Пояснила, що докази понесення згаданих витрат надала під час судового розгляду.

Управління заперечило щодо задоволення заяви (Том 18 а.с.58-59).

Зазначило, що сума витрат на проведення експертизи необґрунтована і непропорційна до предмету спору.

Стверджує, що експертизу призначено, оскільки позивач під час перевірки не надала усіх документів, які досліджував експерт.

Звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 не вела належним чином бухгалтерський облік, що породило прийняття податкових повідомлень-рішень, рішень і вимоги.

Представники сторін подали клопотання про розгляд заяви за їх відсутності (Том 18 а.с.55-59).

Відповідно до приписів частини 3 статті 252 КАС України неприбуття у судове засіданні осіб, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення заяви з таких підстав.

Так, приписами пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на проведення експертизи.

ФОП ОСОБА_1 понесла витрати на проведення судово-економічної експертизи у сумі 126264 грн (Том 16 а.с.47, Том 18 а.с.47-54).

Експертизу виконала експерт ОСОБА_2 на замовлення позивача (Том 16 а.с.49-224).

ФОП ОСОБА_1 сплатила кошти за проведення експертизи (Том 18 а.с.50-54).

Експертний висновок складено 17 серпня 2020 року (Том 16 а.с.49-224).

Експерт надала оцінку правильності висновків акту перевірки податкового органу, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення, рішення і вимогу.

Пояснила, що тривалий час виконувала експертизу, оскільки позивач неналежним чином вела бухгалтерський облік.

Так, не взяла до уваги Книгу обліку доходів і витрат (не надали під час перевірки), так як заповнена не в повному обсязі, містила виправлення і закреслення.

Експерт показала, що досліджувала документи у більшому обсязі, аніж ревізори.

Зазначила, що була вимушена відкинути дані обліку позивача і вивела власні, які перевірила з висновками податкових інспекторів.

Встановила помилки, котрих припустились обидві сторони.

Експертиза проведена стосовно роздрібної торгівлі паливом на 2 автозаправних станціях упродовж 2 років, що пов`язано з дослідженням значної кількості документів і здійсненням арифметичних дій.

Експерт надала калькуляцію вартості робіт (Том 18 а.с.47-48).

Зазначила, що затратила 697 експертогодин у 2019 році і 103 експертогодини у 2020 році.

Вартість експертогодини відповідає приписам наказам Міністерства юстиції України від 27 лютого 2019 року №607/5 і від 30 січня 2020 року №328/5 (157 грн і 163,44 грн) (а.с.47-48).

Приписами частини 9 статті 139 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Затрачений експертом час прийнятний з урахуванням того, що досліджувала роздрібну торгівлю паливом на 2 автозаправних станціях упродовж 2 років, що пов`язано з наданням оцінки значної кількості документів і здійсненням арифметичних дій.

Суд зробив висновок, що витрати на проведення експертизи обґрунтовані і пропорційні щодо предмету позову.

Водночас, ініціювавши проведення експертизи, позивач досягала двох цілей: подання до суду достовірних відомостей бухгалтерської і податкової звітності, оскільки неналежним чином вела бухгалтерський облік; спростування висновків податкового органу, якому під час перевірки не надала усіх документів.

Тобто експерт, врахувавши усі документи бухгалтерського обліку (і ті, які не надано податковим інспекторам), мав перевірити правильність даних звітності позивача.

Фактично експерт виконала і роботу за ФОП ОСОБА_1 , яку остання мала належним чином зробити до проведення перевірки податковим органом.

Експерт встановила ряд помилок, які допустили обидві сторони.

Оцінюючи витрати на проведення експертизи на предмет пов`язаності з розглядом справи, суд зробив висновок, що якби ФОП ОСОБА_1 належним чином вела бухгалтерський і податковий облік та надала усі документи до податкової перевірки, то прийняття частини податкових повідомлень-рішень, рішень і вимоги можна було уникнути, як і призначення експертизи у такому обсязі.

Підсумовуючи, суд зробив про пов`язаність витрат з розглядом справи лише наполовину.

Згідно рішення суду від 08 січня 2024 року позовна заява задоволена на 90,7% майнових вимог.

Таким чином з Управління на користь ФОП ОСОБА_1 належить стягнути витрати на проведення експертизи у сумі 57260,72 (126264 : 2 х 90,7%) грн.

Отже, заяву належить задовільнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у сумі 57260,72 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ