Ухвала суду № 116925339, 12.02.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

12 лютого 2024 року Справа № 280/345/24 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ПЛЯЖ» (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд.85-а, код ЄДРПОУ 40934686)

до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідністю «НОВИЙ ПЛЯЖ» (далі позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 19.05.2023 №11258 про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

зобов`язати Комісію ГУ ДПС у Запорізькій області виключити з бази ризикових платників ТОВ «НОВИЙ ПЛЯЖ» в режимі «Журнал ризикових платників податків», розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» та подати до суду звіт про виконання рішення суду протягом десяти днів з дня набрання законної сили даним судовим рішенням;

за результатами розгляду позовної заяви визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області , яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної, а саме: від 01.11.2022 № 7537456/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 30.09.2022; від 07.02.2023 № 8226689/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.11.2022; від 07.02.2023 №8226688/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 30.11.2022; від 07.02.2023 № 8226686/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 28.12.2022; від 07.02.2023 № 8226687/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 28.12.2022; від 26.05.2023 № 8879653/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 07.04.2023; від 26.05.2023 № 8879660/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 07.04.2023;

зобов`язати суб`єкта владних повноважень в особі уповноважених осіб ДПС України, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації вчинити дії та зареєструвати податкові накладні №3 від 30.09.2012, №2 від 30.11.2022, №3 від 30.11.2022, №2 від 28.12.2022, №3 від 28.12.2022, №1 від 07.04.2023, №2 від 07.04.2023.

Ухвалою суду від 12.01.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та позивачу наданий строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем суду уточненої позовної заяви (екз. для суду та всіх учасників справи) у якій визначити коло відповідачів, детальніше викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із визначенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, належним чином оформленої відповідно до ст. 167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ухвали суду від 06.02.2024 вирішено продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у даній справі терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про продовження процесуального строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем 07.02.2024 надано заяву (вх. №6364) про усунення недоліків, до якої долучено позовна заява з уточненим складом учасників справи; заява про поновлення строків звернення до суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

За правилами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Податковий кодекс України не встановлює, зокрема спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючого органу, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак до позовів про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН застосовується загальний строк звернення до суду, визначений нормою ч. 2 ст. 122 КАС України.

Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 420/3744/20.

Відтак, строк подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Комісії про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з похідною вимогою про зобов`язання виключити його з бази ризикових платників, а також про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати у разі, коли платником податків не використовувалась процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудовий порядок вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Подібна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду, зокрема від 23.04.2021 у справі №380/10006/20 (адміністративне провадження №К/9901/4883/21), від 25.05.2021 у справі №420/8997/20 (адміністративне провадження №К/9901/5822/21), від 30.06.2021 у справі №420/6333/20 (адміністративне провадження №К/9901/6215/21).

Спірні рішення комісії відокремленого підрозділу Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті 01.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №7537456/40934686, 07.02.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних №8226689/40934686, №8226688/40934686, №8226686/40934686, №8226687/40934686, 19.05.2023 №11258 про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, 26.05.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних № 8879653/40934686, №8879660/40934686, тому саме з вказаної дати позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів і звернутися до суду з позовом, у межах шестимісячного строку.

Суд наголошує, що спірні рішення надіслані позивачу автоматично до його електронного кабінету. Більш того, представником позивачем не заперечується факт своєчасного отримання товариством спірних рішень.

Проте, позовна заява подана 31.12.2023 (передана до відділення поштового зв`язку), що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду.

Щодо поновлення пропущеного звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що з 24.02.2022 по сьогоднішній день діяльність підприємства практично зупинена, наразі доходи підприємство не отримує, заробітна сплачується лише директору, на підприємстві ТОВ «НОВИЙ ПЛЯЖ» згідно зі штатним розписом лише єдина посада директор, на підприємстві відсутня посада юриста. Звертає увагу суду, що директор ТОВ «НОВИЙ ПЛЯЖ» перебуває на тимчасово окупованій території (м. Бердянськ), що ускладнює вчасне звернення до суду. Наголошує, що саме воєнний стан спровокував тяжку економічну ситуацію на підприємстві. На підставі аналізу оборотів по рахунку позивача зауважує, що по рахунку відсутні будь-які надходження та витрати, отже, господарська діяльність взагалі не здійснюється, що унеможливлює своєчасно звернутись до суду за захистом прав підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 04.10.2019 у справі №820/4188/18.

Отже, строк, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Розумні строки в адміністративному судочинстві це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 990/102/22.

Щодо зазначення як причину пропуску строку звернення до суду воєнного стану, суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Тобто, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду із позовом у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся після запровадження воєнного стану, спірні правовідносини між сторонами виникли в період воєнного стану.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначила, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У своєму позові, позивач належним чином не обґрунтовує останнє та не вказує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду з вказаним позовом у цій справі.

Запорізький окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював своє діяльність протягом 2023 року.

Місцезнаходженням ТОВ «НОВИЙ ПЛЯЖ» є м. Запоріжжя, тобто місто, в якому знаходиться Запорізький окружний адміністративний суд, тому позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду з даним позовом у межах встановленого законом шестимісячного строку звернення.

Суд критично ставиться до посилання представника позивача на ту обставину, що директор ТОВ «НОВИЙ ПЛЯЖ» перебуває на тимчасово окупованій території (м.Бердянськ), що ускладнює вчасне звернення до суду, оскільки як вбачається із доданих до позовної заяви документів у 2022-2023 році директором Олейник О.І. від імені підприємства підписувались всі первинні документи (Договори, акти приймання-передачі, рахунки-фактури, акти дачі-приймання робіт, тощо), направлялись на реєстрацію до органу ДПС податкові накладні, повідомлення про об`єкти оподаткування, надавались письмові пояснення щодо господарських операцій по зупиненим податковим накладним.

Також суд не приймає твердження представника позивача, що господарська діяльність позивачем взагалі не здійснюється, що унеможливлює своєчасно звернутись до суду за захистом прав підприємства. Вказане спростовується предметом позову у межах заявлених позовних вимог та доданими позивачем доказами.

Так, пунктами 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Надаючи оцінку посиланням представника позивача на складне фінансове становище товариства, як на поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, суд зазначає, що доказів скрутного матеріального становища у період з листопада 2022 року по грудень 2023 року позивачем суду до заяви не додано.

Щодо відсутності у позивача штатного юриста суд зазначає, що керівництво позивача не було позбавлене можливості уповноважити відповідного представника на підготовку позовної заяви чи укласти з адвокатом договір на надання правничої допомоги одразу після отримання оскаржуваних рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не наведено жодних обставин, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а судом таких не встановлено.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст. 123 КАС України

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, а доводи, наведені позивачем у заяві не є поважними. Інших причин неможливості своєчасного звернення до суду із позовом у заяві не наведено, тому позовну заяву слід повернути позивачеві на підставі п.9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Крім того, при прийнятті рішення судом також враховано, що ухвалою суду від 12.01.2024 про залишення позовної заяви без руху позивача було, зокрема зобов`язано надати у встановлений судом строк уточнену позовну заяву (екз. для суду та всіх учасників справи), у якій визначити коло відповідачів, детальніше викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із визначенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, позивачем до суду надано позовна заява з уточненим складом учасників справи, у якій відповідачем по справі визначено Головне управління ДПС у Львівській області.

Разом із цим, судом з матеріалів справи встановлено, що спірні рішення від 01.11.2022 № 7537456/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 30.09.2022; від 07.02.2023 № 8226689/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.11.2022; від 07.02.2023 №8226688/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 30.11.2022; від 07.02.2023 № 8226686/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 28.12.2022; від 07.02.2023 № 8226687/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 28.12.2022 дійсно прийняті комісією Головного управління ДПС у Львівській області.

Однак, рішення від 19.05.2023 №11258 про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також рішення від 26.05.2023 № 8879653/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 07.04.2023; від 26.05.2023 № 8879660/40934686 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 07.04.2023 прийняті Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області, оскільки підписані головою комісії Рачинським Р.М., який до 09.2023 виконував обов`язки заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Більш того, позивачем заявлені вимоги про зобов`язання уповноважених осіб Головного управління ДПС у Львівській області, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації вчинити дії та зареєструвати відповідні податкові накладні.

Разом із цим, згідно з пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженнями ДПС.

Проте вказаних вище суб`єктів владних повноважень (Головне управління ДПС у Запорізькій області та Державну податкову службу України) співвідповідачами у позові не зазначено.

За змістом п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно із ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ПЛЯЖ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В.Батрак