Ухвала суду № 116925327, 12.02.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

12 лютого 2024 року Справа № 280/696/24 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Рошияна Ігоря Вікторовича (м. Запоріжжя), до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДПС в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23.01.2024 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач), в особі представника адвоката Рошияна Ігоря Вікторовича, до Державної податкової служби України (далі відповідач 1) та Головного управління ДПС в Запорізькій області (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії відповідача 2 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 №8182031/3015823090;

зобов`язати відповідача 1 зареєструвати податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №33 від 16.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Крім того, просить: поважними причини пропуску строку для звернення до Запорізького окружного адміністративного суду фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з адміністративною позовною заявою до ГУ ДПС у Запорізькій області ( ЄДРПОУ 44118663), Державної податкової служби України ( ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, та поновити його; стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 1514 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області; стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 1514 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Ухвалою від 29.01.2024 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: оформленої із додержанням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України позовної заяви, в якій визначитися зі статусом позивача (фізична особа чи фізична особа-підприємець), навести реквізити представника позивача, визначені у п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України; заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та докази поважності таких причин.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху представником позивача 06.02.2024 засобами системи «Електронний суд» подано уточнену позовну заяву, в якій усунені її недоліки.

Разом з тим, в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом зазначив лише про негативні наслідки для замовника послуг з перевезення вантажу у випадку не розблокування податкової накладної.

Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Заявляючи публічно-правовий спір у даній справі, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 2 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 №8182031/3015823090.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду в первинному позові зазначено наступне:

«24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і на теперішній час не скасований.

Листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14? Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Перебування країни в стані війни вплинуло на своєчасність реалізації права позивача на звернення до суду.

Зокрема, мною здійснювалась волонтерська діяльність, пов`язана із перевезенням гуманітарних вантажів (будівельних матеріалів, продуктів харчування, військового спорядження, медичних, санітарно-гігієнічних та предметів першої необхідності) тим, хто цього потребував. У зворотньому напрямку евакуювались громадяни, які мали намір виїхати із зони ведення бойових дій.

До цього можу додати, що воєнний стан вимагає від мене мобілізації додаткових зусиль із тим, щоб здолати психо-емоційну напругу, вживати заходи на забезпечення безпеки життя та здоров`я, власних та своєї родини.

Сигнали повітряних тривог не дають можливості спокійно спланувати свій день, впливають на роботу публічних установ (як то, фінансові установи, відділення поштового зв`язку, інші), що ускладнює планування робочого дня (зокрема, сплати судового збору, відправлення поштової кореспонденції)».

Вважає, що вжиття додаткових заходів, направлених на стабілізацію звичайного життя позивача, обумовлене введенням воєнного стану, може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку на звернення до суду.

Разом з тим, суддя зазначає, що наявність наведених позивачем обставин не вплинула на здійснення ним господарських операцій, за наслідками яких складено податкову накладену №33 від 16.08.2022, щодо якої відповідачем 2 прийняте оскаржуване рішення.

Відтак, є необґрунтованим посилання позивача на визначені в позові обставини пропуску строку звернення до суду із цим позовом.

Посилання позивача (наведене в уточненому позові) на те, що його звернення до суду вчинене з метою забезпечення прав контрагента, суд оцінює критично, оскільки позивачем не доведено існування будь-яких перешкод у його своєчасному зверненні до суду із таким позовом (не надано будь-яких доказів існування перешкод у своєчасному зверненні до суду).

Водночас, із даним позовом щодо рішення відповідача 2, прийнятого в січні 2023 року, позивач звернувся до суду лише у січні 2024 року, тобто із пропуском визначеного Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку.

Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав. Відтак, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені позивачем, не можна визнати поважними.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, оскільки позивач не подав суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Рошияна Ігоря Вікторовича (м. Запоріжжя), до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДПС в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 12.02.2024.

СуддяР.В. Кисіль