Рішення № 116924796, 12.02.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 року Справа№200/93/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області (далі відповідач, ГУ ДМСУ у Донецькій області) за змістом якої просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ДМСУ в Донецькій області у видачі позивачу (у зв`язку з недійсністю паспорта громадянина України у формі книжечки НОМЕР_1 , виданий Сторожинецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 25.01.2008) паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503- ХІІ;

зобов`язати ГУ ДМСУ в Донецькій області оформити та видати позивачу (у зв`язку з недійсністю паспорта громадянина України у формі книжечки НОМЕР_1 , виданого Сторожинецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 25.01.2008) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про позивача до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без використання будь-яких засобів ЄДДР та без надання згоди на обробку персональних даних.

В обґрунтування позову зазначено таке.

Позивач звернувся до відповідача через офіційну електронну адресу із заявою від 30.11.2023 за формою, встановленою МВС, копією паспорта, що підлягає обміну, додав дві фотокартки. Аналогічну заяву надіслав поштовою кореспонденцією на адресу фактичного місце знаходження відповідача. Позивач зазначає, що Слов`янський територіальний відділ ГУ ДМСУ в Донецькій області станом на 30.11.2023 не працював.

Також позивачем заявлено відмову від оформлення паспорта у формі ID-картки та про незгоду на обробку персональних даних. Відповідне право обґрунтовано змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17.

У відповідь відповідач надіслав листа від 04.12.2023 № Р-186/6/1401-23/1401.2.4/6262-23, де у задоволенні вказаної заяви позивача відмовив. В обґрунтування зазначив, що чинне законодавство не передбачає видачу паспорта громадянина України у формі книжечки, натомість для отримання паспорта громадянина України у формі книжечки необхідно отримати рішення суду.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ є чинним та вказаним положенням передбачено, що паспорт громадянина України у формі книжечки видається кожному громадянину України, що досяг 16 років.

Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушено його право на отримання паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки без обробки персональних даних.

Правова позиція з цього питання висловлена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17. Представник позивача вважає, що дана справа є типовою до вказаної зразкової справи, а тому суд при її розгляді має взяти до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у зразковій справі № 806/3265/17.

Ухвалою суду від 09.01.2024 позовна заява залишалась без руху, у встановлений судом строк недоліки усунуто, шляхом надання суду доказів сплати судового збору.

Ухвалою суду від 15.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано у відповідача докази у справі, згідно наведеного в ухвалі переліку.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву за змістом якого спростовуються доводи, наведені у позовній заяві та викладено прохання у її задоволенні відмовити, з огляду на таке.

30 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, де викладено прохання видати паспорт старого зразка у формі книжечки. ГУ ДМСУ у Донецькій області вказана заява розглянута у порядку Закону України «Про звернення громадян» та надано відповідь від 04.12.2023 № Р-186/6/1401-23/1401.2.4/6262-23, де роз`яснено вимоги чинного законодавства стосовно порядку оформлення паспорта громадянина України, зокрема, вимоги Тимчасового порядку оформленні і видачі паспорта громадянина України, який затверджено наказом МВС України від 06.06.2019 № 456 щодо необхідності надання відповідного рішення суду.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем порушено порядок звернення за отриманням паспорта громадянина України. Так, для отримання вказаного документа необхідно звернутись особисто із заявою-анкетою та подати необхідний перелік документів. Вказане позивачем виконано не було.

Тому, оскільки позивач звернувся не особисто, то розгляд його заяви у порядку Закону України «Про звернення громадян» не є порушенням прав позивача та, відповідно, не можуть бути кваліфіковані, як протиправні дії.

Судом установлено такі фактичні обставини у справі.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження від 28.11.1991 серія НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 звернувся із заявою від 02.11.2023 до ГУ ДМСУ у Донецькій області про видачу паспорта у зв`язку із недійсністю паспорта.

У якості додатків додано: заява за формою, встановленою МВС, копію паспорта, що підлягає обміну, дві фотокартки 3,5 Х 4,5 см.

Відповідачем надано заяву ОСОБА_1 від 30.11.2023 із аналогічним переліком додатків, де заявник просить оформити паспорт громадянина України у формі книжечки у зв`язку із тим, що паспорт громадянина України у формі книжечки НОМЕР_1 , виданий Сторожинецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області від 25.01.2008 є недійсним, оскільки своєчасно не вклеєно фотокартку, що відповідала б віку заявника.

ОСОБА_1 у вказаній заяві викладає незгоду із обробкою його персональних даних, передачу даних до ЄДДР, формування УНЗР та використання щодо нього будь-яких засобів ЄДДР.

ГУ ДМСУ у Донецькій області у відповідь на вказану заяву направлено лист від 04.12.2023, де повідомлено, що його заяву, складену у довільній формі від 30.11.2023, розглянуто у порядку Закону України «Про звернення громадян».

За змістом вказаного листа роз`яснено, що оформлення та видача паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки можлива у разі подання рішення суду, яке набрало законної сили та документів, зазначених в пункті 2 розділу четвертого Тимчасового порядку.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" (далі по тексту - Закон № 2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі за текстом Положення № 2503-ХІІ).

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення № 2503-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Водночас, Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI (далі по тексту - Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно зі статтею 13 Закону № 5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.

Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону № 5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.

У разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

Відповідно до частини 7 ст. 16 Закону № 5492-VI, уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо:

1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;

2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);

3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;

4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Отже, положенням вказаної статті Закону № 5492-VI передбачено вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа.

Згідно наданої відповідачем відповіді від 04.12.2023 зазначено, що за відсутності у позивача відповідного рішення суду у територіального органу ДМС відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Тобто відповідач фактично відмовив у видачі позивачу паспорта громадянина України раніше встановленого зразка (1994 року) у формі книжечки.

Отже, спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача видати позивачу паспорт громадянина України у вигляді (формі) книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, у зв`язку із відмовою ним від обробки його персональних даних.

З огляду на суб`єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову (зокрема, щодо відмови позивача від обробки персональних даних), а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).

Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи вказане судове рішення, зазначила, що ознаками типової справи є:

позивач - фізична особа, який територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;

відповідач територіальні органи ДМС України;

предмет спору вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно із п. 21 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Таким чином, враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №806/3265/17. Отже, правові висновки Верховного Суду, які зроблені під час розгляду справи №806/3265/17, підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №806/3265/17 вказано, що будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Аналізуючи вищенаведене, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідач своїми діями прямо порушує права позивача, передбачені статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, оскільки неоформлення йому паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки саме через його відмову від збирання персональних даних, що не призводить до негативних наслідків тих чи інших людей та не спрямоване проти цих людей чи держави, обмежує його права, що встановлені законом, і не є необхідними в демократичному суспільстві.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своєї відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, викладеної у листі-відповіді від 04.12.2023.

Отже, оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу фактичної відмови відповідача у видачі паспорта у формі книжечки, враховуючи правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17, суд дійшов висновку щодо наявності у позивача права на отримання паспорта у формі книжечки.

В той же час, Велика Палата Верховного Суду у вказаній вище зразковій справі дійшла висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача не передавати будь-які дані про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі і використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру задоволенню не підлягають, оскільки, при видачі позивачу паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт № 2503-ХІІ, не передбачено внесення даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.

Крім того, суд вважає, що відповідачем допущено протиправні дії, а не бездіяльність, як зазначає позивач, оскільки у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу паспорта у формі книжечки відмовлено і така відмова, оформлена листом від 04.12.2023 № Р-186/6/1401-23/1401.2.4/6252-23.

Ураховуючи усе викладене, позов належить задовольнити частково.

Судовий збір, сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі, оскільки по суті позовні вимоги задоволено повністю.

Про інші судові витрати суду не заявлено.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вул. Георгієвська, 30а, фактичне місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 ЄДРПОУ 37841728) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, викладену у листі від 04.12.2023 № 04.12.2023 № Р-186/6/1401-23/1401.2.4/6252-23 у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503- ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Донецькій області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого, Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вул. Георгієвська, 30а, фактичне місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 ЄДРПОУ 37841728) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 12.02.2024.

Суддя І.В. Буряк