Ухвала суду № 116924785, 12.02.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про встановлення судового контролю за виконання рішення суду

12 лютого 2024 року Справа №200/1629/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду (в порядку статті 382 КАС України) по справі №200/1629/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання поновити нарахування та виплату страхових виплат,

У С Т А Н О В И В:

17.04.2023 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить визнати протиправними дії Управління ВД ФСС України в Донецькій області про припинення нарахування страхових виплат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 з 01.06.2014 року; зобов`язати відповідача відновити нарахування страхових виплат та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01.06.2014 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання поновити нарахування та виплату страхових виплат.

Визнано протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України) щодо припинення нарахування страхових виплат ОСОБА_1 з 01.06.2014 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) поновити нарахування страхових виплат та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) заборгованість по щомісячним страховим виплатам з 01.06.2014 року.

В задоволення решти позовної вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 858,88 грн.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 залишено без змін.

09.11.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №200/1629/23 видано виконавчий лист.

Ухвалою суду від 15.11.2023 заяву про відстрочення виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі № 200/1629/23 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви.

Представником відповідача 21.11.2023 усунуто недоліки заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 22.11.2023 відмовлено в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відстрочення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі № 200/1629/23.

29.01.2024 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду (в порядку статті 382 КАС України) в якій просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі № 200/1629/23 та зобов`язати відповідача у місячний строк подати звіт про виконання цього судового рішення до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень.

Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.04.2022 № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб тобто до 21.11.2022.

Враховуючи викладене, станом на час постановлення цієї ухвали в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 №9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26.02.2022 прийнято наказ №14/І-г Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне вирішити питання про встановлення судового контролю, в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.12.2023 відкрито виконавче провадження з примусового виконання даного судового рішення (ВП №73557007) з виконання рішення суду від 28.06.2023 у справі № 200/1629/23.

05.01.2024р. представник позивача звертався із запитом до Управління, де просив надати відповідача письмову інформацію з приводу того, чи виконано Управлінням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №200/1629/23, яке набуло сили 06.11.2023.

Листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 26.12.2023 № 0500-0202-8/112530 повідомлено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі № 200/1629/23 опрацьовано Головним управлінням. Станом на 18.12.2023 Головним управлінням вживаються відповідні заходи реагування стосовно отримання інформації з Єдиної інформаційно-аналітичної системи щодо розміру страхових виплат ОСОБА_1 з 01.06.2014 з метою обчислення розміру заборгованості із страхових виплат.

Розглянувши заяву позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 8 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу(яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).

Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просив позивач, є правом суду, а не обов`язком. Це не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов`язання суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду, та вирішується на його розсуд) викладені в постановах Верховного Суду від 25.07.2018 в справі №823/1265/16, від 30.11.2022 в справі №360/4329/18, від 02.03.2023 в справі №600/870/22-а, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України. При цьому, передбачені ст.382 КАС України процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Зазначене узгоджується з правовою позицією яка викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18, від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу на те, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 25.11.2020 по справі №554/10283/18.

Таким чином, суд звертає увагу, що виконання рішення суду, у випадку відмови відповідача виконати його в добровільному порядку, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст.18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Окрім того, вказаний Закон наділяє державних виконавців під час виконання рішень певними важелями впливу на боржника, який не виконує судове рішення у встановлений строк.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.12.2023 відкрито виконавче провадження з примусового виконання даного судового рішення (ВП №73557007) з виконання рішення суду від 28.06.2023 у справі № 200/1629/23.

Станом на день розгляду заяви про встановлення судового контролю виконавче провадження триває.

Враховуючи, що на даний час триває примусове виконання рішення суду, а державний виконавець має встановлені законом повноваження щодо впливу на боржника (накладення штрафу, постановлення питання про притягнення до кримінальної відповідальності), суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за заявою позивача в порядку ст. 382 КАС України.

Крім того суд зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» визначає процедуру виконання рішення немайнового характеру, яка за своїм змістом є подібною до судового контролю, про встановлення якого поданий цей позов. При цьому процедури у разі невиконання рішення, визначені в статті 63зазначеного Закону та в статті 382 КАС України, є тотожними.

В контексті викладеного, суд зазначає, що в заяві ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України не наведено, а судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Аналогічна правова позиція щодо відсутності потреби встановлення судового контролю наведена в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.10.2019 у справі № 826/6528/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення без задоволення заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №200/1629/23.

Керуючись ст. ст.294, 370, 382 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду (в порядку статті 382 КАС України) по справі №200/1629/23 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала складена та підписана 12.02.2024 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв