Рішення № 116924782, 12.02.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 року Справа№200/7062/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бєломєстнова О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

06.12.2023 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 914430184884 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 11.10.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 11.10.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788). Досягнувши 60-річного віку, 11.10.2023 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058) із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки. Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення № 914430184884 про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до Закону № 1058 та статті 13 Закону №1788. Позивач вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки йому була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058 він звернувся вперше. Позивач наполягає, що у нього наявні права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058.

Крім того посилається на те, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Отже вважає, що пенсія позивачу відповідно до Закону № 1058-IV має бути призначена виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2020-2022 роки, що передували року звернення (2023 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.

Окремо позивач вказує на дискриминацію, яка має місце внаслідок неоднакового застосування законодавства до осіб, які мають право на пенсію у відповідності до Закону №1788. Так, статтею 2 цього закону визначаються види трудових пенсій, у тому числі пенсія за віком та пенсія за вислугу років. При цьому особи, які вийшли на пенсію за вислугу років, при досягненні 60-річного віку та маючи відповідний обсяг страхового стажу, мають право на призначення пенсії за віком на загальних умовах згідно із Законом № 1058.

Тому особи, які вийшли на пенсію за віком на підставі Закону №1788 (зокрема, на пільгових умовах - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України) також повинні мати можливість переходу з на пенсію за віком за Законом №1058. Інакше має місце дискримінація останніх та застосування підходу, менш сприятливого, ніж до пенсіонерів за вислугу років. Суть пільгових умов - право вийти на пенсію раніше у зв`язку з складними умовами праці - однакова як у пенсіонерів за вислугою років, так і у пенсіонерів за віком за Списком №1.

Ухвалою суду від 11.12.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачі відзиви на адміністративний позов не надали.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши подані позивачем докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України.

Відповідачі - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є суб`єктами владних повноважень, основним завданням яких є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення. Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

За приписами ч.1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Відповідачі не надали суду заяв по суті справи, тому суд при вирішенні спору виходить з обставин, наведених у позовній заяві та доданих до неї документів.

Згідно з ними позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 27.12.2011 року отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058 та п. а ст.13 Закону №1788.

Після призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач продовжував працювати.

Позивач 11.10.2023 року, досягнувши пенсійного віку, за допомогою веб-порталу Пенсійного фонду звернувся із заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону № 1058. При цьому у відповідній заяві графа вид пенсії містить запис перехід на інший вид пенсії.

Відповідно до пункту 4.2 розділу ІV Постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Заява позивача відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач-2).

Рішенням відповідача-2 від 16.09.2023 року № 914430184884 позивачу відмовлено в переведенні на інший вид пенсії відповідно до Закону № 1058. Рішення мотивовано тим, що позивач 27.12.2011 року використав своє право на пенсію за віком, за наявності стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1, а будь-які інші документи, що підтверджують право на інший вид пенсії (по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), заявником не надавалися.

Не погодившись із даним рішенням відповідача-2, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

З 01.01.2004 набув чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058. Відповідно до ст. 9 цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058 (у редакції, що була чинною на час призначення позивачеві пенсії у 2011 році) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Частиною 1 статті 27 Закону №1058 встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до пункту а статті 13 Закону 1788 (у редакції, що була чинною на час призначення позивачеві пенсії у 2011 році) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З аналізу наведених норм в контексті обставин даної справи слідує, що позивачу у 2011 році була призначена пенсія за віком із застосуванням норм одночасно двох Законів, одним з яких є Закон №1788 в частині вимог до пенсійного віку та наявного трудового стажу. Водночас, пенсія призначена у відповідності до положень Закону №1058 щодо її виду, розміру, підстав та порядку призначення.

Це також підтверджується зазначенням обох законів у графі умови призначення наданого позивачем рішення органу ПФУ №914430184884 від 26.06.2023 про перерахунок пенсії.

Таким чином, у 2011 році згідно із Законом №1058 та окремими положеннями Закону №1788 позивачеві була призначена саме пенсія за віком, а не інший вид пенсії, передбачений статтею 9 Закону №1058.

Посилання позивача на застосування у розрахунках пенсії окремого шифру для різних видів пенсії (103 для пільгової пенсії за віком та 101 - пенсії за віком на загальних умовах) не впливають на вказаний висновок, оскільки ці значення не можна розцінювати як підстави для призначення пенсії.

Субсидіарне застосування при призначенні пенсії позивача окремих положень Закону №1788 щодо необхідних стажу та віку не свідчить про те, що така пенсія не є пенсією за віком за нормами Закону №1058. Перехідні положення цього Закону (п.2) прямо передбачають визначення розміру та порядку призначення пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням Закону №1058.

Цим такі пенсії відрізняються від пенсій за віком, призначених виключно за нормами Закону №1788 (наприклад, трудові пенсії за вислугою років). Адже цей закон передбачає інший порядок, зокрема, визначення розміру пенсії (ст.19).

Зважаючи на наведене, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що його пенсія призначена відповідно до Закону №1788, а тому не призначалася відповідно до Закону №1058.

Вирішальною у даній справі ознакою закону, за яким призначається пенсія, є наявність у ньому норми, яка встановлює її розмір, оскільки саме така норма визначає заробітну плату, що враховується при призначенні пенсії.

Фактичні обставини даної справи свідчать про те, що розмір пенсії позивача був визначений на підставі статей 27, 40 Закону №1058. Тому незалежно від пільгових умов її призначення, вона вважається пенсією за віком за Законом №1058.

Правовий висновок щодо права пенсіонера, пенсія за віком якому була призначена на пільгових умовах, після досягнення пенсійного віку вимагати призначення пенсії із застосуванням нового показника середньої заробітної плати, міститься у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року по справі №185/951/17 (2-а/185/126/17), від 17 травня 2021 року по справі № 185/1473/17, від 15 травня 2020 року по справі №334/13/16-а(2а/334/85/16).

У них наведено наступне:

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Приписи частини третьої статті 45 Закону №1058 визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017) та від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17.

Водночас, позивач в касаційній скарзі стверджує, що при зверненні із заявою до Управління після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.

Вказані доводи суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Втім, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058.

Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки.

У справі, що розглядається, суд не вбачає підстав для відступлення від вказаного правового висновку Верховного Суду.

Правові висновки Верховного Суду, на які посилається позивач, не є релевантними до обставин справи, що розглядається. Так, у справі №528/196/17 (п.37 постанови від 23 жовтня 2020 року) позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Цим вказана справа відрізняється від справи, що розглядається, у якій призначення пенсії відбувалося одразу у розмірі, передбаченому Законом №1058. У інших постановах позивачам були призначені пенсії за вислугою років, розмір та порядок призначення яких також відрізняються від встановленого ст.ст. 27, 40 Закону №1058.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на дискримінаційне правове регулювання прав на пенсійе забезпечення різних категорій отримувачів пільгових пенсій. Ці категорії знаходяться не у однаковому становищі, оскільки розмір їх пенсій залежить від закону, за яким він визначається (ст. 27 Закону №1058 або ст. 19 Закону №1788), та може суттєво відрізнятися.

За наведених вище обставин суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відсутній перехід на інший вид пенсії, передбачений Законом №1058, а повторне призначення пенсії за віком із застосуванням інших показників середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення законом, не передбачено.

Відтак правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати з судового збору в сумі 1073,60 грн стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 139, 193, 242-246, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 914430184884 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 11.10.2023; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 11.10.2023, - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 12 лютого 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.