Вирок № 116921909, 12.02.2024, Оржицький районний суд Полтавської області

543/646/23

1-кп/543/14/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.24 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області кримінальне провадження № 12023175590000080 за обвинуваченням

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гребінка, Полтавської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, освіта середня, не одруженого, раніше не судимого

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

16.04.2023 приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебуваючи на території домогосподарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_6 , кулаком правої руки наніс один удар в область лобу зліва останньому, потім кулаком правої руки наніс один удар в область лобу по середині, після цього кулаком правої руки наніс один удар в область лобу справа та коліном правої ноги наніс один удар в область носу. Після отриманих ударів ОСОБА_6 вибіг на вулицю та сів на заднє сидіння до автомобіля марки ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1 . В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 наздогнав ОСОБА_6 та також сів на заднє сидіння вказаного автомобіля.

Перебуваючи на задньому сидінні автомобіля з правого боку від потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_4 вкусив останнього за фалангу 4 пальця правої кисті, після цього кулаком правої руки наніс два удари в область губ, потім кулаком правої руки наніс один удар в область щелепи справа, після цього кулаком правої руки наніс один удар в область лівого ока. Після цього, ОСОБА_4 вийшов із автомобіля та взявши в руки фрагмент цегли кинув її в обличчя ОСОБА_6 , влучивши в область лобу по середині на межі росту волосся.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій лобно-скроневій ділянці голови, синця в області лобу зліва, синця з садном в області лобу посередині, синця в області лобу справа, синця в області нижньої повіки лівого ока, крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи зліва, крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи зліва, синця з осадженням по долонній поверхні лівої кисті в проекції п`ясних кісток, синця з забитою раною в області дистальної фаланги 4-го пальця правої кисті, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним повністю у вчиненні кримінального правопорушення при зазначених вище обставинах, вказав, що він щиро розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за вищевикладених обставин, обвинувачений, потерпілий та прокурор не оспорюють фактичні обставини провадження, суд за згодою учасників судового провадження визнає недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження, в тому числі, обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Своїми діями, які виразилися в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення і його протиправні дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України.

При обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, обстановку та обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність таких пом`якшуючих покарання обставини як щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, стан здоров`я ОСОБА_4 , який є працездатним, за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується задовільно, і приходить до висновку про необхідність призначення покарання, що передбачене санкцією ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень. Суд не приймає до уваги зміст копій свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , оскільки в цих свідоцтвах у графах «батько» вказаний не ОСОБА_4 , а інші особи.

Таке покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК, особі якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями обвинуваченого.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Так, потерпілим ОСОБА_6 заявлений цивільний позов, в якому він просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь 50000 грн. як відшкодування завданої моральної шкоди та витрати, понесені на правничу допомогу, в розмірі 10000 грн.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_4 прохає у задоволенні позовної заяви ОСОБА_6 відмовити у повному обсязі. ОСОБА_4 вважає, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру. Також ОСОБА_4 вважає, що позивач не довів наявності причинного зв`язку між моральними стражданнями та діями відповідача. ОСОБА_4 вважає, що розмір витрат ОСОБА_6 на правничу допомогу не підтверджується матеріалами справи, позивач не додав до матеріалів позовної заяви детального опису робіт (наданих послуг) та попередній орієнтовний розрахунок судових витрат. Також ОСОБА_4 вважає, що розрахунок цієї суми явно завищений.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 та його представник підтримали позовні вимоги і просили їх задовольнити, в своїх поясненнях представника потерпілого посилався на обставин, викладені в позовній заяві.

Обвинувачений та захисник цивільний позов у кримінальному провадженні не визнали та просили у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі. В своїх поясненнях захисник посилався на пояснення, викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода може відшкодовуватись грішми.

Із системного аналізу норм закону випливає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством та судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений своїми протиправними діями спричинив потерпілому умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Суд приймає до уваги викладені у позовній заяві пояснення позивача про те, що в результаті протиправних дій відповідача його здоров`ю була завдана шкода. Позивачу було завдано моральних страждань, які супроводжувались тривалою фізичною біллю, безсонням, розпачем, порушенням нормальних життєвих зв`язків і стосунків, на відновлення яких необхідно докласти чимало зусиль. У довідці лікувального закладу (а.с. 47) зазначено, що ОСОБА_6 звертався 04.05.2023 до лікаря хірурга з приводу забійної рани лобу і йому надавалася медична допомога.

Отже, суд з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України, а також роз`яснення, які містяться в п. п. 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. (з наступними змінами) визначає розмір відшкодування потерпілому моральної шкоди, який підлягає стягненню з обвинуваченого на користь останнього, 24000 грн. Саме такий розмір буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.

Судом досліджено ордер на надання правової допомоги ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 , договір про надання правничої допомоги № 46 від 04.05.2023, квитанцію про сплату коштів за надання правничої допомоги (а.с. 50), розрахунок кількості та вартості послуг, наданих адвокатом та які плануються адвокатом до виконання а.с. 63), протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 05.06.2023, протокол проведення слідчого експерименту від 05.06.2023, протокол про надання доступу на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 07.07.2023. Зміст вказаних документів не суперечить вимогам законодавства до їх оформлення.

З урахуванням вищевикладеного, обсягу наданої правової допомоги, розрахунку цієї правової допомоги, зважаючи на характер даної категорії справи, загальний обсяг наданих адвокатом правничих послуг за відповідний період, компенсації підлягають кошти в сумі 8000 грн., що відповідатиме об`єктивному та співмірному обсягу наданої правової допомоги стороні позивача, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Інші доводи учасників справи, враховуючи предмет справиі встановлені фактичні обставини, не є істотними і такими, що потребують детальних відповідей, у розумінні сталої практики Європейського суд з прав людини щодо застосування пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23).

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов потерпілого задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень як відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати, понесені на правничу допомогу, в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Оржицький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя