Ухвала суду № 116918736, 07.02.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.02.2024Справа № 910/12851/23

За позовомАкціонерного товариства «Укргазвидобування»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал»простягнення 35208213,11 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивачаМалярчук Ю.Б.від відповідачаТкаченко К.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (надалі - АТ «Укргазвидобування») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» (надалі - ТОВ «Інтер Вей Капітал») про стягнення 35208213,11 грн, з яких 31157785,84 грн інфляційних втрат, 4050427,27 грн 3% річних, нарахованих у зв`язку з невиконанням відповідачем постанови Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/12851/23; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 20.09.2023.

18.09.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти заявлених позовних вимог заперечив.

У підготовчому засіданні 20.09.2023 суд залишив відзив без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України та відклав підготовче засідання на 11.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 повідомлено відповідача про відкладення підготовчого засідання.

02.10.2023 від відповідача повторно надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку для подачі відзиву.

У підготовчому засіданні 11.10.2023 суд задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву та прийняв відзив до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 оголошувалася перерва у підготовчому засіданні до 02.11.2023, встановлено строк для подання відповіді на відзив до 23.10.2023, встановлено строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 01.11.2023.

23.10.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 02.11.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 29.11.2023.

16.11.2023 від відповідача надійшли пояснення по справі.

29.11.2023 від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 29.11.2023 з розгляду справи по суті оголошувалася перерва до 14.12.2023.

13.12.2023 від відповідача надійшли пояснення по справі.

14.12.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Судове засідання, призначене на 14.12.2023, не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 15.12.2023 розгляд справи призначено на 20.12.2023.

20.12.2023 від позивача до початку судового засідання надійшли письмові пояснення по справі.

20.12.2023 від відповідача до початку судового засідання надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

У судовому засіданні 20.12.2023 суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання відповідача, оскільки для з`ясування усіх обставин справи, повного та об`єктивного її розгляду, необхідна особиста участь сторін у судовому засіданні та дача пояснень, зокрема, щодо укладення відповідачем договору з ТОВ «Фінансова компанія «Толкфін» про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 29.08.2013 №ВЛК-2022390.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 судове засідання відкладено на 08.01.2024.

08.01.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №24/01/03-1, №24/01/03-2, №24/01/03-3, доказів направлення цих заяв позивачу, копії додаткової угоди №1 від 04.12.2023 до договору №08/09/23 про відступлення прав вимоги від 08.09.2023 між ТОВ «Інтер Вей Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Толкфін», копії заяви про збільшення розміру позовних вимог від 04.02.2021 у справі №910/14422/15 та роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень постанови Верховного Суду від 11.04.2019 у справі №910/6543/18.

У судовому засіданні 08.01.2024 оголошувалася перерва до 18.01.2024.

17.01.2024 від відповідача надійшли пояснення по справі та документи для долучення до матеріалів справи.

18.01.2024 від позивача надійшли письмові пояснення, у яких, зокрема, викладено клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копії листа АТ «Укргазвидобування» №44.1-011-439 від 17.01.2024 з доказами направлення.

Клопотання сторін про долучення доказів судом задоволені.

У судовому засіданні 18.01.2024 оголошувалася перерва до 07.02.2024.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами розгляду господарської справи №910/14422/15, з моменту прийняття постанови Верховного Суду від 07.02.2022 в цій справі у ТОВ «Інтер Вей Капітал» настав строк виконання грошового зобов`язання, за яким відповідач мав сплатити на користь АТ «Укргазвидобування» 107364266,91 грн, з яких: 106917599,01 грн в якості повороту виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/14422/15 та 446667,90 грн судового збору за подання касаційної скарги. Проте, як вказує позивач, ТОВ «Інтер Вей Капітал» самостійно не виконувало постанову Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15, не сплачувало своє грошове зобов`язання у розмірі 107364266,91 грн на користь АТ «Укргазвидобування» та продовжувало користуватися належними позивачу грошовими коштами, тим самим позбавляючи позивача права розпоряджатися ними у своїй господарській діяльності. Позивач зазначає, що грошове зобов`язання ТОВ «Інтер Вей Капітал» перед АТ «Укргазвидобування» у розмірі 107364266,91 грн припинилося лише 12.05.2023 зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяв АТ «Укргазвидобування» №44.2.2-97-1-2336 та №44.2.2-97-1-2338 від 12.05.2023, а тому позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 31157785,84 грн та 3% річних у розмірі 4050427,27 грн за період прострочення з 07.02.2022 по 11.05.2023.

В свою чергу, відповідач проти позову заперечує та стверджує про наявність підстав для закриття провадження у даній справі, вказуючи на те, що заявлена до стягнення сума 3% річних та інфляційних втрат була погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за заявами ТОВ «Інтер Вей Капітал» №24/01/03-1 від 03.01.2024, №24/01/03-2 від 03.01.2024, №24/01/03-3 від 03.01.2024.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає таке.

Як свідчать обставини справи, 29.08.2013 між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (кредитор; банк) та Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» (найменування якого змінено на Акціонерне товариство «Укргазвидобування»; позичальник), укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-2022390 (надалі - Кредитний договір), за умовами якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

В межах Кредитного договору банком було надано позивачу кредитні кошти, з урахуванням додаткових угод, у розмірі 79870000,00 грн.

Після закінчення строку Кредитного договору, а саме 31.12.2014, позивачем кредитні кошти банку не повернуто.

У зв`язку із невиконанням позивачем зобов`язань за Кредитним договором, ПАТ «Дельта Банк», у межах процедури договірного списання коштів, на підставі розпоряджень ПАТ «Дельта Банк» від 19.02.2015, 20.02.2015 та 23.02.2015, було списано кошти з рахунків поручителів в межах договорів поруки, укладених на забезпечення виконання Кредитного договору.

Разом з цим, на підставі постанови Правління НБУ від 02.03.2015 №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 від 02.03.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким тимчасову адміністрацію у ПАТ «Дельта Банк» запроваджено строком з 03.03.2015 до 02.06.2015; призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» - Кадирова В.В.

В подальшому на підставі постанови Правління НБУ від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку, яким розпочато процедуру ліквідації банку з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Дельта Банк» Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

Комісією ПАТ «Дельта Банк» з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, прийнято рішення, оформлене протоколом від 29.04.2015 №1, про віднесення договорів поруки від 28.11.2014 №П30019775-4, №П2022390-15, №П30019775-3, №П30019775-13, №П30019775-15, №П2022390-6, №П2022390-15, укладених у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, до нікчемних на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На виконання наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації банку №309 від 07.05.2015, з урахуванням змін, внесених наказом №325 від 13.05.2015, застосовано наслідки нікчемності договорів поруки від 28.11.2014, а також на відкриті балансові рахунки фізичних осіб-поручителів, було повернуто кошти, які списано з рахунків поручителів, на погашення заборгованості позивача за Кредитним договором.

При цьому банк відновив в автоматизованій банківській системі кредитну заборгованість позивача за Кредитним договором, у розмірі 79870000,00 грн.

У зв`язку із існуванням даної заборгованості у червні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ «Укргазвидобування» 106667793,39 грн (з яких: 79870000,00 грн заборгованості за простроченим кредитом; 14096507,95 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту; 7247381,92 грн заборгованості за простроченими нарахованими процентами; 661703,52 грн пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів; 4792200,00 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2015 за вказаним позовом було порушено провадження у справі №910/14422/15.

Ця справа розглядалася судами неодноразово.

Після скасування судових рішень у справі №910/14422/15 постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2017 справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 та постановою Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №910/14422/15, замінено позивача у справі - ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» на підставі договору про відступлення прав вимоги №1295/К від 15.04.2019, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у справі №910/14422/15 на підставі договору про відступлення прав вимоги №В01/02 від 01.02.2021 було замінено позивача, ТОВ «Фінансова компанія Фінгруп Фактор», його правонаступником - ТОВ «Інтер Вей Капітал» у частині стягнення заборгованості за позовом в сумі 270969561,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/14422/15 прийнято заяву ТОВ «Інтер Вей Капітал» про збільшення розміру позовних вимог, в якій ТОВ «Інтер Вей Капітал» просило суд стягнути з АТ «Укргазвидобування»: 79870000,00 грн заборгованості за простроченим кредитом, 20048464,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 110286246,70 грн заборгованості за простроченими процентами, 2647790,03 грн пені за несвоєчасну сплату нарахованих процентів, 59103800,00 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язання, 139800,95 грн інфляційних втрат за простроченими процентами, 999993,11 грн пені за несвоєчасне погашення процентів, 15000658,50 грн 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту (за період з 01.01.2015 по 23.02.2021), 92169980,00 грн інфляційних втрат за простроченим кредитом (за період з 01.01.2015 по 23.02.2021).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/14422/15, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з АТ «Укргазвидобування» на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» 79870000,00 грн основного боргу за тілом кредиту, 20048464,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 14731091,51 грн - 3% річних, 92169980,00 грн інфляційних втрат. Здійснено розподіл судових витрат, за результатами якого, зокрема, присуджено до стягнення АТ «Укргазвидобування» на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» судовий збір у розмірі 31980,14 грн. В іншій частині у позові відмовлено.

Отже, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/14422/15 було присуджено до стягнення з АТ «Укргазвидобування» на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» грошові кошти у загальній сумі 206851515,76 грн, з яких:

- 79870000,00 грн основного боргу за тілом кредиту за Кредитним договором;

- 20048464,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 14731091,51 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.01.2015 по 23.02.2021 за прострочення виконання АТ «Укргазвидобування» зобов`язання з повернення тіла кредиту у сумі 79870000,00 грн за Кредитним договором (заявлених до стягнення у справі №910/14422/15 шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог);

- 92169980,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2015 по 23.02.2021 за прострочення виконання АТ «Укргазвидобування» зобов`язання з повернення тіла кредиту у сумі 79870000,00 грн за Кредитним договором (заявлених до стягнення у справі №910/14422/15 шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог);

- 31980,14 грн судового збору.

Як свідчать обставини справи та визнається сторонами, 23.09.2021 (тобто після винесення Північним апеляційним господарським судом постанови від 09.09.2021 у справі №910/14422/15) АТ «Укргазвидобування» перерахувало ТОВ «Інтер Вей Капітал» грошові кошти у сумі 206851515,76 грн, присуджені до стягнення з АТ «Укргазвидобування» на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/14422/15.

Проте, в подальшому постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15 постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 14731091,51 грн 3% річних, 92169980,00 грн інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту та судового збору - скасовано, в іншій частині судові рішення залишено без змін. Викладено резолютивну частину судового рішення в редакції, відповідно до якої, зокрема:

- заяву ТОВ «Інтер Вей Капітал» про збільшення розміру позовних вимог в частині 92169980,00 грн інфляційних втрат та 15000658,50 грн 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту залишено без розгляду;

- позов задоволено частково;

- стягнуто з АТ «Укргазвидобування» на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» 79870000 грн основного боргу за тілом кредиту, 20048464,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 15452,64 грн судового збору; в іншій частині у позові відмовлено.

Цією ж постановою здійснено поворот виконання наказів Господарського суду міста Києва від 22.09.2021, виданих на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/14422/15, зокрема, шляхом: стягнення з ТОВ «Інтер Вей Капітал» на користь АТ «Укргазвидобування» 106917599,01 грн.

Також постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15 присуджено до стягнення з ТОВ «Інтер Вей Капітал» на користь АТ «Укргазвидобування» 446667,90 грн судового збору за подання касаційної скарги.

В свою чергу, як свідчать обставини справи, з огляду на залишення Верховним Судом без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої ТОВ «Інтер Вей Капітал» в рамках справи №910/14422/15, ТОВ «Інтер Вей Капітал» ініціювало новий позов (справа №910/4596/22) про стягнення з АТ «Укргазвидобування»:

- прострочених процентів за користування кредитом за період з 01.10.2020 по 22.09.2021 у розмірі 18748661,45 грн;

- штрафу за порушення строків сплати процентів за користування коштами за період з 01.10.2020 по 22.09.2021 у сумі 9584400,00 грн, нарахованого на підставі п. 4.2 Кредитного договору у розмірі 1% від суми кредиту за 12 випадків порушення договору;

- 3% річних у розмірі 10450934,79 грн, нарахованих за період з 01.01.2015 по 22.09.2021 за порушення зобов`язання з повернення тіла кредиту у сумі 79870000,00 грн;

- інфляційних втрат у розмірі 102736781,00 грн, нарахованих за період з 01.01.2015 по 22.09.2021 за порушення зобов`язання з повернення тіла кредиту у сумі 79870000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/4596/22 позов задоволено частково; стягнуто з АТ «Укргазвидобування» на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» 3% річних у розмірі 10450934,79 грн, інфляційні втрати у розмірі 102736781,00 грн та судовий збір у розмірі 694680,00 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі №910/4596/22 апеляційну скаргу АТ «Укргазвидобування» залишено без задоволення; апеляційну скаргу ТОВ «Інтер Вей Капітал» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Інтер Вей Капітал» та прийнято нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги ТОВ «Інтер Вей Капітал» задоволено повністю; присуджено до стягнення з АТ «Укргазвидобування» на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» 3% річних у розмірі 10450934,79 грн, інфляційні втрати у розмірі 102736781,00 грн, суму за простроченими процентами за користування кредитом у розмірі 18748661,45 грн, штраф за порушення сплати строків процентів за користування коштами у розмірі 9584400,00 грн, судовий збір у розмірі 868350,00 грн; присуджено до стягнення з АТ «Укргазвидобування» на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» 637493,89 грн судового збору за подання апеляційної скарги (з урахуванням ухвали про виправлення описок від 22.02.2023).

Постановою Верховного Суду від 25.04.2023 касаційну скаргу АТ «Укргазвидобування» задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі №910/4596/22 в частині стягнення суми за простроченими процентами за користування кредитом у розмірі 18748661,45 грн та штрафу за порушення строків сплати процентів за користування коштами у розмірі 9584400,00 грн скасовано та в цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/4596/22 залишено без змін. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі №910/4596/22 залишено без змін. Стягнуто з ТОВ «Інтер Вей Капітал» на користь АТ «Укргазвидобування» 1736700,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

За результатами розгляду справ №910/14422/15 та №910/4596/22 судами встановлено, що АТ «Укргазвидобування» зобов`язане було повернути позичальнику кредитні кошти за Кредитним договором у сумі 79870000,00 грн у строк до 31.12.2014, проте свого обов`язку АТ «Укргазвидобування» належним чином не виконало, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому, судовими рішеннями у цих справах встановлено, що в результаті укладення договорів про відступлення права вимоги ТОВ «Інтер Вей Капітал» набуло прав кредитора за Кредитним договором щодо сплати заборгованості за кредитом у розмірі 79870000,00 грн разом з нарахованими штрафними санкціями, 3% річних та інфляційними втратами (тобто всіма акцесорними зобов`язаннями). В ході розгляду справи №910/4596/22 також встановлено, що грошове зобов`язання АТ «Укргазвидобування» за Кредитним договором з повернення суми кредиту у розмірі 79870000,00 грн було виконано лише 23.09.2021.

В рамках справи №910/4596/22 сторони зверталися із заявами про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню. За результатами розгляду цих заяв (ухвала Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/4596/22, яка набрала законної сили 24.10.2023 та в апеляційному порядку жодною із сторін оскаржена не була) встановлено, що 12.05.2023 АТ «Укргазвидобування» направило ТОВ «Інтер Вей Капітал» такі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог:

1) №44/2/2-97-1-2336 від 12.05.2023, якою заявило про припинення:

- зобов`язання АТ «Укргазвидобування» перед ТОВ «Інтер Вей Капітал» на суму 106917599,01 грн, що складається із суми інфляційних втрат у розмірі 102736781 грн та частини 3% річних у розмірі 4180818,01 грн за постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.04.2023 у справі №910/4596/22;

- зобов`язання ТОВ «Інтер Вей Капітал» перед АТ «Укргазвидобування» на суму 106917599,01 грн, що є сумою, на яку постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.02.2022 здійснено поворот виконання наказів Господарського суду міста Києва від 22.09.2021, виданих на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/14422/15;

2) №44.2.2-97-1-2337 від 12.05.2023, якою заявило про припинення:

- зобов`язання АТ «Укргазвидобування» перед ТОВ «Інтер Вей Капітал» на суму 1736700 грн, що складається із частини 3% річних у розмірі 1736700 грн за постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.04.2023 у справі №910/4596/22;

- зобов`язання ТОВ «Інтер Вей Капітал» перед АТ «Укргазвидобування» на суму 1736700 грн, що є судовим збором за постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.04.2023 у справі №910/4596/22.

3) №44/2/2-97-1-2338 від 12.05.2023, якою заявило про припинення:

- зобов`язання АТ «Укргазвидобування» перед ТОВ «Інтер Вей Капітал» на суму 446667,90 грн, що є частиною судового збору за постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.04.2023 у справі №910/4596/22;

- зобов`язання ТОВ «Інтер Вей Капітал» перед АТ «Укргазвидобування» на суму 446667,90 грн судового збору за постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15.

Після проведення зарахування у АТ «Укргазвидобування» перед ТОВ «Інтер Вей Капітал» залишилися непогашені зобов`язання зі сплати 3% річних у сумі 4533416,78 грн та судового збору у сумі 248012,10 грн за рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/4596/22, залишеним без змін у відповідній частині постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 та постановою Верховного Суду від 25.04.2023.

В подальшому, додатковою постановою Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №910/4596/22 здійснено новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи №910/4596/22 в суді апеляційної інстанції, та викладено пункт 5 резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у редакції, відповідно до якої присуджено до стягнення з АТ «Укргазвидобування» на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» 248908,19 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

29.06.2023 АТ «Укргазвидобування» в рахунок погашення 3% річних та судових витрат у справі №910/4596/22 з урахуванням додаткової постанови Верховного Суду від 06.06.2023 перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» грошові кошти у загальній сумі 5030337,07 грн.

18.07.2023 Верховним Судом було постановлено ухвалу, якою виправлено описку в постанові від 25.04.2023 у справі №910/4596/22 та зазначено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 347687,34 грн судового збору.

Внаслідок цього борг позивача перед відповідачем зі сплати частини 3% річних, зарахованих раніше за заявою №44.2.2-97-1-2337 від 12.05.2023, відновився у розмірі 1389012,66 грн та був погашений АТ «Укргазвидобування» 01.08.2023 шляхом перерахування ТОВ «Інтер Вей Капітал» грошових коштів у сумі 1389012,66 грн.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі (№910/12851/23) є стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати коштів у сумі 107364266,91 грн згідно постанови Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15, до якої включено:

- 106917599,01 грн - грошові кошти, присуджені до стягнення з ТОВ «Інтер Вей Капітал» на користь АТ «Укргазвидобування» постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15 в якості повороту виконання наказів Господарського суду міста Києва від 22.09.2021, виданих на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/14422/15;

- 446667,90 грн - судовий збір за подання касаційної скарги, присуджений до стягнення з ТОВ «Інтер Вей Капітал» на користь АТ «Укргазвидобування» постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У контексті ст.ст. 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ст. 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 Цивільного кодексу України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Положення ст. 11 Цивільного кодексу України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Тобто відповідно до положень ст. 11 Цивільного кодексу України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, - за наявності прямої вказівки про це в законі.

За загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до його ухвалення, але не породжує таке зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства передбачають виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду.

Приписи розділу І книги 5 Цивільного кодексу України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 цього Кодексу), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 цього Кодексу).

Таким чином, у ст. 625 Цивільного кодексу України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Господарського процесуального кодексу України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

За приписами ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Отже, з моменту набрання законної сили постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15, а саме - з 07.02.2022, у відповідача перед позивачем виникло грошове зобов`язання зі сплати коштів у загальній сумі 107364266,91 грн (з яких: 106917599,01 грн - грошові кошти, присуджені до стягнення в якості повороту виконання рішення, та 446667,90 грн - судовий збір за подання касаційної скарги).

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач свого обов`язку по перерахуванню коштів належним чином не виконав, допустивши прострочення виконання відповідного грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що зобов`язання ТОВ «Інтер Вей Капітал» перед АТ «Укргазвидобування», яке виникло з судового рішення - постанови Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15, по сплаті коштів у розмірі 107364266,91 грн (з яких 106917599,01 грн в якості повороту виконання рішення та 446667,90 грн в якості судового збору) було припинене лише 12.05.2023 внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог за заявами АТ «Укргазвидобування» №44.2.2-97-1-2336 та №44.2.2-97-1-2338 від 12.05.2023.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується, що у період з 07.02.2022 по 11.05.2023 з боку відповідача мало місце прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати позивачу коштів у загальній сумі 107364266,91 грн, позивачем правомірно на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 4050427,27 грн та інфляційні втрати у розмірі 31157785,84 грн за період з 07.02.2022 по 11.05.2023, про стягнення яких заявлено у даній справі.

Водночас, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 Цивільного кодексу України передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2024 ТОВ «Інтер Вей Капітал» направило на адресу АТ «Укргазвидобування» такі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог:

1) №24/01/03-1 від 03.01.2024, якою повідомило про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:

- зобов`язання АТ «Укргазвидобування» перед ТОВ «Інтер Вей Капітал» по сплаті інфляційних втрат у розмірі 29814860,31 грн та 3% річних у розмірі 3867406,50 грн, що разом становить 33682266,81 грн, нарахованих з 08.02.2022 до 12.05.2023 за період прострочення АТ «Укргазвидобування» виконання грошового зобов`язання по сплаті коштів у розмірі 102736781,00 грн (підтвердженої судовими рішеннями у справі №910/4596/22 суми інфляційних втрат, яка мала бути оплачена станом на 23.09.2021 разом з тілом кредиту),

в рахунок часткового погашення

- зобов`язання ТОВ «Інтер Вей Капітал» перед АТ «Укргазвидобування» по сплаті інфляційних втрат у розмірі 31157785,84 грн та 3% річних у розмірі 4050427,27 грн, що разом становить 35208213,11 грн, нарахованих за період існування (з 07.02.2022 до 12.05.2023) встановленого постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15 зобов`язання по сплаті коштів у розмірі 107364266,91 грн, з яких 106917599,01 грн в якості повороту виконання рішення та 446667,90 грн в якості судового збору;

2) №24/01/03-2 від 03.01.2024, якою повідомило про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:

- зобов`язання АТ «Укргазвидобування» перед ТОВ «Інтер Вей Капітал» по сплаті інфляційних втрат у розмірі 20010,05 грн та 3% річних у розмірі 5888,80 грн, що разом становить 25898,85 грн, нарахованих з 15.02.2023 до 29.06.2023 за період прострочення АТ «Укргазвидобування» виконання грошового зобов`язання по сплаті коштів у розмірі 694680,00 грн (судовий збір, стягнутий за розгляд справи №910/4596/22)

в рахунок часткового погашення

- зобов`язання ТОВ «Інтер Вей Капітал» перед АТ «Укргазвидобування» по сплаті інфляційних втрат у розмірі 31157785,84 грн та 3% річних у розмірі 4050427,27 грн, що разом становить 35208213,11 грн (залишок після зарахування згідно заяви ТОВ «Інтер Вей Капітал» про зарахування зустрічних однорідних вимог №24/01/03-1 від 03.01.2024 - 1525946,30 грн), нарахованих за період існування (з 07.02.2022 до 12.05.2023) встановленого постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15 зобов`язання по сплаті коштів у розмірі 107364266,91 грн, з яких 106917599,01 грн в якості повороту виконання рішення та 446667,90 грн в якості судового збору;

3) №24/01/03-3 від 03.01.2024, якою повідомило про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:

- зобов`язання ТОВ «Інтер Вей Капітал» перед АТ «Укргазвидобування» по сплаті інфляційних втрат у розмірі 31157785,84 грн та 3% річних у розмірі 4050427,27 грн, що разом становить 35208213,11 грн (залишок після зарахування згідно заяв ТОВ «Інтер Вей Капітал» про зарахування зустрічних однорідних вимог №24/01/03-1 від 03.01.2024 та №24/01/03-2 від 03.01.2024 - 1500047,45 грн), нарахованих за період існування (з 07.02.2022 до 12.05.2023) встановленого постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15 зобов`язання по сплаті коштів у розмірі 107364266,91 грн, з яких 106917599,01 грн в якості повороту виконання рішення та 446667,90 грн в якості судового збору

в рахунок часткового погашення

- зобов`язання АТ «Укргазвидобування» перед ТОВ «Інтер Вей Капітал» по сплаті інфляційних втрат у розмірі 3100530,72 грн, нарахованих з 08.02.2022 до 01.08.2023 за період прострочення АТ «Укргазвидобування» виконання грошового зобов`язання по сплаті коштів у розмірі 10450934,79 грн (підтвердженої судовими рішеннями у справі №910/4596/22 суми 3% річних, яка мала бути оплачена станом на 23.09.2021 разом з тілом кредиту).

В подальшому, відповідач направив позивачу супровідний лист вих.№08_01/24-2 від 08.01.2024, в якому повідомив, що при складанні вищевказаних заяв було допущено технічну помилку та замість 03.01.2024 помилково вказано 03.01.2023; разом з цим супровідним листом направлені заяви з виправленою датою.

Не погоджуючись із заявами відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, позивач зазначає, що в АТ «Укргазвидобування» відсутні зобов`язання перед ТОВ «Інтер Вей Капітал», про які заявляється у заявах №24/01/03-1, №24/01/03-2, №24/01/03-3. Так, позивач стверджує, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних можливе лише на суму основного боргу, без сум на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів. Також позивач зазначає, що навіть якщо припустити, що відповідач міг би в силу ст. 625 Цивільного кодексу України нараховувати 3% річних та інфляційні втрати на суму, яку було стягнуто за результатами розгляду справи №910/4596/22, то обчислюватись такий розрахунок міг би лише з дати постанови Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №910/4596/22 та до дня зарахування зустрічних вимог, яке відбулося 12.05.2023.

В цьому контексті суд зауважує, що сума коштів у розмірі 106917599,01 грн, присуджена до стягнення з ТОВ «Інтер Вей Капітал» на користь АТ «Укргазвидобування» в якості повороту виконання рішення, фактично включає в себе:

- 14731091,51 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.01.2015 по 23.02.2021 за прострочення виконання АТ «Укргазвидобування» зобов`язання з повернення тіла кредиту у сумі 79870000,00 грн за Кредитним договором (які були заявлені до стягнення у справі №910/14422/15 шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка в подальшому залишена без розгляду постановою Верховного Суду від 07.02.2022);

- 92169 980,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2015 по 23.02.2021 за прострочення виконання АТ «Укргазвидобування» зобов`язання з повернення тіла кредиту у сумі 79870000,00 грн за Кредитним договором (які були заявлені до стягнення у справі №910/14422/15 шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка в подальшому залишена без розгляду постановою Верховного Суду від 07.02.2022);

- 16527,50 грн - частина судового збору за розгляд справи №910/14422/15 у суді першої інстанції.

В рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011 зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Проте, в даному випадку грошові кошти у сумі 14731091,51 грн (3% за період з 01.01.2015 по 23.02.2021) та 92169980,00 грн (інфляційні втрати за період з 01.01.2015 по 23.02.2021) були сплачені АТ «Укргазвидобування» на виконання свого зобов`язання перед ТОВ «Інтер Вей Капітал», яке виникло з факту неналежного виконання Кредитного договору, а не з рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/14422/15. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/14422/15 було лише підтверджено факт існування такого зобов`язання.

Тобто в даному випадку, ТОВ «Інтер Вей Капітал» як стягувачем за наказами Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 (виданими на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/14422/15) грошові кошти у сумі 14731091,51 грн (3% річних) та 92169980,00 грн (інфляційні втрати) були отримані не безпідставно, а як прийняття виконання конкретного зобов`язання - зобов`язання АТ «Укргазвидобування» перед «Інтер Вей Капітал» зі сплати 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за порушення умов Кредитного договору та прострочення повернення кредитних коштів у сумі 79870000,00 грн.

В свою чергу, здійснюючи поворот виконання наказів у справі №910/14422/15, Верховний Суд фактично констатував відсутність підстав саме для примусового стягнення цих коштів, скасувавши рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/14422/15 у відповідній частині через порушення норм процесуального права при поданні та розгляді заяви про збільшення розміру позовних вимог. Проте, жодних висновків про відсутність підстав для сплати таких коштів взагалі (в контексті норм матеріального права) Верховним Судом зроблено не було.

Навпаки, в подальшому, за результатами розгляду справи №910/4596/22, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/4596/22, залишеним без змін у відповідній частині постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 та постановою Верховного Суду від 25.04.2023, підтверджено наявність у АТ «Укргазвидобування» перед ТОВ «Інтер Вей Капітал» грошового зобов`язання зі сплати 3% річних у розмірі 10450934,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 102736781,00 грн, нарахованих за період з 01.01.2015 по 22.09.2021 за порушення зобов`язання з повернення тіла кредиту у сумі 79870000,00 грн.

Відтак, з моменту набрання законної сили постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15 в частині повороту виконання рішення було фактично поновлено грошове зобов`язання АТ «Укргазвидобування» перед ТОВ «Інтер Вей Капітал» зі сплати 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення повернення тіла кредиту за Кредитним договором.

При цьому, суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Оскільки нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання, то і подальше застосування до таких сум наслідків передбачених ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України є правомірним.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18.

Більш того, у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вказав, що при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).

При цьому, суд зауважує, що ще під час розгляду справи №910/14422/15 як шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог від 24.02.2021, так і підтримуючи протягом розгляду справи свої вимоги в повному обсязі, ТОВ «Інтер Вей Капітал» (як кредитор) чітко та однозначно висловило та довело до відома АТ «Укргазвидобування» (боржника) свою вимогу про сплату суми заборгованості за Кредитним договором включно з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Наведене спростовує доводи позивача стосовно того, що грошове зобов`язання АТ «Укргазвидобування» перед ТОВ «Інтер Вей Капітал» зі сплати 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення повернення тіла кредиту виникли лише після винесення постанови Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №910/4596/22.

Суд зазначає, що вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (ст.601 Цивільного кодексу України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Важливою умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання, розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.

Отже, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов, як зустрічність вимог, однорідність вимог, строк виконання яких настав, та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання.

У постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду уточнив раніше викладені висновки щодо безспірності вимог, які зараховуються, наступним чином:

- безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором;

- за дотримання умов, передбачених ст. 601 Цивільного кодексу України, та відсутності заборон, передбачених ст. 602 цього Кодексу, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним;

- заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог;

- наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника;

- наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

У разі несприйняття адресатом заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, учасник правовідносин має можливість звернутися за судовим захистом, подавши позов про визнання такого правочину недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 14.09.2023 у справі №910/15255/21, від 23.01.2024 у справі №910/293/23.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на підставі заяв ТОВ «Інтер Вей Капітал» про зарахування зустрічних однорідних вимог №24/01/03-1 від 03.01.2024, №24/01/03-2 від 03.01.2024 та №24/01/03-3 від 03.01.2024 зустрічні зобов`язання сторін на суму 35208213,11 грн є припиненими.

При цьому, суд зазначає, що при розгляді даної справи розрахунки, наведені відповідачем у заявах №24/01/03-1 від 03.01.2024, №24/01/03-2 від 03.01.2024 та №24/01/03-3 від 03.01.2024, беруться судом до уваги виключно в частині вимог, що зараховуються, тобто в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суми, підтверджені судовими рішеннями у справі №910/4596/22, та у період після 07.02.2022 (дата набрання законної сили постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15). Оцінку доводам ТОВ «Інтер Вей Капітал» щодо наявності/відсутності решти зобов`язань, про які йде мова у заявах, суд не надає, оскільки такі нарахування виходять за межі спірних у даній справі правовідносин.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що зобов`язання ТОВ «Інтер Вей Капітал» перед АТ «Укргазвидобування» по сплаті інфляційних втрат у розмірі 31157785,84 грн та 3% річних у розмірі 4050427,27 грн (що разом становить 35208213,11 грн), про стягнення яких заявлено позивачем у даній справі, припинилися зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяв ТОВ «Інтер Вей Капітал» №24/01/03-1 від 03.01.2024, №24/01/03-2 від 03.01.2024 та №24/01/03-3 від 03.01.2024.

Наявна в матеріалах справи заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.12.2023 до уваги судом не приймається, оскільки ця заява була відкликана відповідачем заявою №24/01/03-1 від 03.01.2024.

Також в контексті спірних правовідносин судом відхиляються посилання позивача на договір про відступлення прав вимоги №08/09/23 від 08.09.2023 між ТОВ «Інтер Вей Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Толкфін» з огляду на наявну у справі копію додаткової угоди №1 від 04.12.2023 до цього договору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадженні у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки після звернення позивача з даним позовом до суду зобов`язання ТОВ «Інтер Вей Капітал» перед АТ «Укргазвидобування» по сплаті інфляційних втрат у розмірі 31157785,84 грн та 3% річних у розмірі 4050427,27 грн, нарахованих за прострочення виконання постанови Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15, припинилися на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України зарахуванням зустрічних однорідних вимог, провадження у даній справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Згідно з ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, то при вирішенні питання щодо розподілу/повернення судового збору в даному випадку підлягає застосуванню положення п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин, сума судового збору, сплачена за подання позовної заяви, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України у разі надходження від позивача відповідного клопотання в порядку ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 231, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі №910/12851/23 у зв`язку з відсутністю предмета спору.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.М. Смирнова