Постанова № 116913076, 12.02.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1783/23

Номер провадження 3/220/21/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця НОМЕР_2 ТРО, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2023 року о 20 год. 05 хв., водій ОСОБА_1 на а/ш Запоріжжя-Донецьк, 143 км., Волноваського району Донецької області, керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ-21111», державний номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу алкотестера «Драгер-6810», результат якого після продуття склав 1,98 % (тест №1237). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП, оскільки двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 був повідомлений паро день та час розгляду справи шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, зазначений у протоколі, яке ним було отримано. Тому останній вважається належним чином повідомленим про день та час розгляду справи.

Згідност. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обовязки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із обєкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Отже, обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.

Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними та, відповідно до вимогст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підтверджується, матеріалами адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №574235 від 01.10.2023 року, в якому зафіксований факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9а Правил дорожнього руху України;

- рапортом лейтенанта поліції ВП №1 Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області Є.Рибалко з якого вбачається, що 01.10.2023 р. він ніс службу на БП «Богатир» Волноваського району Донецької області. Під час несення служби, для перевірки документів о 20-00 год. був зупинений транспортний засіб «ВАЗ 2111» в якому знаходився чоловік у військові формі. В ході розмови з водієм було помітно, що останній перебував в стані алкогольного сп`яніння. Від нього було чутно запах алкоголю з порожнини рота, була невиразна річ. Також останній був не пристебнутий паском безпеки та не мав жодних документів, що посвідчує його особу.

- направленням ОСОБА_1 до Добропільської міської лікарні на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 01.10.2023 р.

- копією постанови від 01.10.2023 р. про притягнення на ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч. 4 КУпАП;

- роздруківкою результат приладу алкотестера «Драгер-6810» №1237 від 01.10.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 01.10.2023 р. о 20 год. 48 хв. пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Alkotest 6810», результат тестування 1,98% проміле алкоголю. Зазначена роздруківка містить підпис ОСОБА_1 , що свідчить про його ознайомлення з результатом тестування;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.10.2023 р., з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведено в зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення координації рухів. Огляд проведено за допомогою алкотестера «Драгер-6810». Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння позитивна 1,98% проміле. Зазначений акт містить підпис ОСОБА_1 , що свідчить про його ознайомлення з результатом тестування. Заперечень щодо результатом огляду ОСОБА_1 не зазначив.

- відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, на якому зафіксований факт продуття ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу газоаналізатора алкотестер «Драгер-6810», результат якого після продуття склав 1,98% проміле алкоголю. Заперечень, щодо результату продуття газоаналізатора ОСОБА_1 не висловлював.

- довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №574235 від 01.10.2023 р., за підписом начальника САП Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Є.Безсудного, з якої вбачається, що постановою Новозаводського районного суду Чергігівської області від 24.02.2023 р. (справа№751/1221/23), ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, постановою Сумського районного суду Сумської області від 30.06.2023 р. (справа №587/1265//23), ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП.

- копією постанови Сумського районного суду Сумської області від 30.06.2023 р. (справа 587/1265/23) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП. З даної постанови також вбачається, що раніше ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23.07.2021 року (справа 751/1221/23).

Обставини, які б спростовувалидосліджені судом докази вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище адміністративного правопорушення, суду не представлено і під час розгляду справи не встановлені.

Відповідно до п. 2.9 Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху», водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 вказаних Правил на водія покладено обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 3 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був двічі протягом року притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно.

Відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, а саме те, що дані, які б з негативного боку характеризували ОСОБА_1 суду не надані, останній є військовослужбовцем, враховуючи ступінь його вини у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що обтяжують відповідальність, якими є повторне (двічі) протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, та відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, суд дійшов висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 130 ч. 3 КпАП України, Закону України «Про судовий збір» суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Якішина