Вирок № 116907355, 07.02.2024, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/840/24

Номер провадження 1-кп/404/45/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження №12023121010003545 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, командира бойової машини - командира 1 механізованого відділення - бойової машини 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він будучи військовослужбовцем Збройних Сил України,командиром бойової машини - командиром 1 механізованого відділення - бойової машини 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у березні 2023 року, перебуваючи на території Донецької області (точної дати та місця досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, знайшов, тим самим незаконно придбав бойові припаси, а саме ручну осколкову гранату GHO-1, яку зберігав при собі з моменту віднайдення, без передбаченого законом дозволу. Після чого,не раніше березня 2023 року та не пізніше 20.12.2023, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно та цілеспрямовано, реалізуючи злочинний умисел переніс, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб вказані боєприпаси до місця реєстрації та проживання заадресою: АДРЕСА_1 , яке попередньо обрав місцем зберігання вказаних бойових припасів, та продовжив зберігати раніше придбаніним бойові припаси до моменту їхвиявлення та вилучення працівниками поліції в ході огляду місця події 20.12.2023 за вказаною адресою.

Крім того, ОСОБА_3 у березні 2023 року, перебуваючи на території Донецької області (точної дати та місця досудовим розслідуванням не встановлено),знайшов, тим самим незаконно придбав бойові припаси, а саме бойову ручну осколкову гранату оборонної дії типуФ-1, яку зберігав при собі з моменту віднайдення без передбаченого законом дозволу. Після чого,не раніше березня 2023 року та не пізніше 19.12.2023, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно та цілеспрямовано, реалізуючи злочинний умисел,переніс у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб вказані боєприпаси до місця проживання заадресою: АДРЕСА_2 , яке попередньо обрав місцем зберігання вказаних бойових припасів,де продовжив зберігати раніше придбані ним бойові припаси,після чого 19.12.2023 близько 19:10 год. внаслідок необережного поводження із зазначеною гранатою, на відкритій ділянці території між житловими будинками АДРЕСА_3 , відбувся її вибух,

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України.

Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 31.01.2024 року укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнає свою вину у вчиненні злочину, та зобов`язується надати стороні обвинувачення, суду достовірну та повну інформацію, що стосується інкримінованого йому обвинувачення.

Також обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_4 узгоджено покарання обвинуваченому за ч.1 ст.263 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

Прокурор у судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при її укладенні були дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 просив вказану угоду затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Також пояснив, що угода укладена добровільно, він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473КПКУкраїни, характер обвинувачення, норми ч.4 ст.474 КПК України, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав зазначену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити, зазначивши, що угода укладена добровільно, в його присутності та відповідає вимогам, встановленим нормами Кримінального процесуального кодексу України.

Розглядаючи, в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дійшов наступного висновку.

Укладена у кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.ч.2, 4, 5 ст.469, ст.472, ч.ч.4, 6 ст.474 КПК України, невідповідність угоди вимогам ч.7 ст.474 КПК України у суді не встановлена, а саме, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.1 ст.263 КК України, як носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу; угода укладена добровільно.

Покарання, узгоджене сторонами угоди відповідає вимогам ст.ст. 50,65 КК України, санкції ч.1 ст.263 КК України. При цьому суд враховує, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є умисним тяжким; те, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно став на захист держави та призваний до лав Збройних сил України, на обліках в лікарнях не перебуває, не одружений, має на утриманні дитину. Такі обставини є достатніми для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст..69 КК України у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

А тому суд вважає, що узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань.

Відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31.01.2024 року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 у місті Кропивницькому у кримінальному провадженні №12023121010003545.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 19.12.2023 року по 22.12.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 12 873 грн. 76 коп.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити заставу в розмірі 53 680 грн.

Після набрання вироком законної: скасувати застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави. Заставу в розмірі 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень) гривень, внесену ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні на депозитний рахунок UA458201720355279001000002505 ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445 банк отримувач ДКСУ місто Київ, МФО 820172, згідно з квитанцією №0.0.3374966167.1 від 21.12.2023 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК», повернути заставодавцю ОСОБА_6 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 21.12.2023 року - скасувати.

Речові докази: фрагменти металу з рваними краями, зразок ґрунту, контрольний зразок з ґрунту, предмет, схожий на корпус гранати - знищити; мобільний телефон «OPPO» - залишити ОСОБА_3 ; диски - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м.Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_1