Рішення № 116906769, 08.02.2024, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/2151/23

Номер провадження 2/350/93/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 лютого 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.

секретаря судового засідання Маєвської С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в:

представник позивача звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідачки, у якій просив стягнути з останньої у користь ТзОВ «Новий Колектор» заборгованість за договором №08.04.2021-010000157 від 08.04.2021 року в розмірі 9380 грн., а також судові витрати у розмірі 2147,20 грн. за сплачений судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №301121-1 від 30.11.2021 року, згідно якого ТОВ «Новий Колектор» набуло право вимоги до боржника на всі суми, відступлені йому ТОВ «Споживчий Центр». На виконання умов договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 08.04.2021-010000157 від 08.04.2021 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .

Так, між ТОВ «Споживчий Центр», правонаступником якого є ТОВ «Новий Колектор» та ОСОБА_1 08.04.2021 року укладено кредитний договір (оферти) №08.04.2021-010000157, шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до умов Договору відповідачці надано кредит у розмірі 4000 грн. строком на 14 календарних днів за процентною ставкою «Економ»/«Стандарт». Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». В свою чергу ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання, а черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 13.11.2023, утворилась заборгованість у розмірі 9380 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі - 4000 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі - 5380 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.

29.04.2021 відповідачкою частково сплачено відсотки у ромірі 400 грн., 07.05.2021 - у розмірі 2220 грн., що свідчить про визнання позичальником боргу. На підставі викладеного, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором №08.04.2021-010000157 від 08.04.2021 року у розмірі 9380 грн., а також судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2147,20 грн.

В судове засідання представник позивача ТзОВ «Новий Колектор» не з`явився, однак в позовній заяві просить суд справу розглядати у його відсутності.

Відповідачка у судове засідання не прибула, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Беручи до уваги положення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також те, що відповідачка клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не направляла, в силу положень ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за її відсутності.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у відсутності сторін та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки сторін, з ухваленням заочного рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд вважає за можливе не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що буде відповідати приписам ст.247 ч.2 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Частиною 1 ст.5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За вимогами статей 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 08.04.2021 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №08.04.2021-010000157 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною даного Договору. Відповідно до умов договору та заявки від 08.04.2021 року, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 4000 грн., з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою «Економ»/ «Стандарт». Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного та періоду «Економ». В свою чергу ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання, а черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (а.с.8-10).

Також позивачем до матеріалів справи додано паспорт споживчого кредиту від 08.04.2021 (підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором), в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту (а.с.11-12); підтвердження укладання кредитного договору № 08.04.2021-010000157 від 08.04.2021 (а.с.16);

Згідно довідки субконто за період з 08.04.2021 по 29.11.2021, відповідачкою частково сплачувалася заборгованість за відсотками, а саме: 29.04.2021 сплачено 400 грн., 07.05.2021 сплачено 2220 грн. (а.с.29-33), що свідчить про визнання позичальником боргу.

30.11.2021 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № 301121-1, згідно якого ТОВ «Новий Колектор» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 08.04.2021-010000157 від 08.04.2021 року (а.с.24-28).

На виконання умов договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 08.04.2021-010000157 від 08.04.2021 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 (а.с. 20).

30.11.2021 позивачем було направлено на адресу відповідачки повідомлення про відступлення права вимоги та вимогу про сплату заборгованості (а.с.22-23), однак відповідачкою борг не погашено.

З наданої представником позивача довідки №5364/23-ДПЗ від 13.11.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 08.04.2021-010000157 від 08.04.2021, станом на 13.11.2023 року становить 9380 грн, з яких: 4000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5380 грн. заборгованість за відсотками (а.с.35).

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статями 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Крім цього відповідно до ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції від 19.04.2020, що діяла на момент укладення Договору, встановлено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору та договору факторингу, зважаючи на порушення відповідачкою взятих на себе зобов`язань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

За таких обставин суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 08.04.2021-010000157 від 08.04.2021 року в розмірі 9380 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 4000 грн., заборгованості за відсотками - 5380 грн.

Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2147,20 грн.

Таким чином, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст.525, 526, 527, 530, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601) заборгованість за кредитним договором №08.04.2021-010000157 від 08.04.2021 у розмірі 9380 грн., а також 2147,20 грн. судових витрат понесених позивачем за сплату судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.02.2023 року.

Суддя А.М. Бейко