Рішення № 116905260, 25.01.2024, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/847/23

Провадження № 2/156/11/24

Рядок статзвіту № 71

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2024 року Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

з секретарем судового засідання Степанець Т.В.,

за участі:

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Лісневського В.Г.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представниці відповідача адвоката Адамович Н.Є.,

представниць третьої особи

(органу опіки та піклування) Гусар О.М., Нагорної В.І.,

спеціаліста - психолога Смаль Б.В. ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 1 у смт. Іваничі Волинської області цивільну справу (в порядку загального позовного провадження) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, котра не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області, про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивачки

1.1. ОСОБА_1 звернулась 10.08.2023 до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення відповідача батьківських прав щодо трьох малолітніх дітей.

1.2. Позивачка зазначає, що 26.04.2012 між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб, від шлюбних відносин сторони мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .

1.3. З 2018 року відповідач виїхав за межі України для працевлаштування, з того часу не мешкає з родиною, це стало для позивачки підставою для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу. Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 18.05.2021 шлюб між сторонами розірваний. Після розірвання шлюбу діти мешкають разом з матір`ю. Також 21.11.2018 суддею Іваничівського районного суду Волинської області був виданий судовий наказ про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання трьох малолітніх дітей.

1.4. За твердженнями позивачки, відповідач з 2018 року і дотепер не виявляє інтересу до життя дітей, їхнього стану здоров`я, виховання, не спілкується з дітьми навіть дистанційно, не надає дітям матеріальної підтримки, має значну заборгованість зі сплати аліментів.

1.5. Позивачка посилається на норми Сімейного кодексу України, вказує, що ухилення батька від участі у вихованні дитини є однією з підстав для позбавлення батьківських прав, просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо трьох його малолітніх дітей.

1.6. Позивачка ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Лісневський В.Г. (діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 407, виданого 12.02.2009 Волинською обласною КДКА, ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АС № 1079651 від 18.12.2023) під час судового розгляду справи заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити, на обґрунтування власної позиції навели доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

2. Стислий виклад позиції відповідача

2.1. Відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду цивільної справи.

2.2. Представниця відповідача - адвокат Адамович Н.Є. (діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю N 1085, виданого 08.01.2019 Радою адвокатів Волинської області, ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АС N 1067066) 16.11.2023 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення вимог ОСОБА_1 .. Адвокат зазначила, що твердженнями позивача про ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків не відповідає дійсності, відповідач з часу його виїзду за межі України відвідував дітей, намагався проводити з ними час і у с. Павлівка, й у сел. Іваничі, натомість позивачка маніпулювала батьківськими стосунками, вчиняла постійні сварки з відповідачем, що негативно впливало на психічний стан дітей, з часом ОСОБА_1 взагалі заборонила ОСОБА_2 спілкуватись з дітьми. Відповідач тривалий час не мав офіційних джерел доходів, не міг працевлаштуватися, це призвело до накопичення певної заборгованості зі сплати аліментів, однак тепер він сплачує аліменти, додатково передає подарунки, кошти для дітей через їхню бабусю. Жодних умисних дій щодо ухилення від виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 не вчиняв, натомість прагне зберегти зв`язки з дітьми, хоча й перебуває за кордоном, тому позбавлення відповідача батьківських прав не відповідатиме якнайкращим інтересам дітей.

2.3. Відповідач ОСОБА_2 , котрий брав участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, також заперечував проти задоволення позову, на підтримання власної позиції навів аргументи, аналогічні викладеним у відриві на позов.

3. Стислий виклад позиції третьої особи, котра не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

3.1. Орган опіки та піклування Павлівської сільської ради надав висновок, в якому висловив думку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо трьох малолітніх дітей.

3.2. Представниці органу опіки та піклування Гусар О.М. , Нагорна В.І. під час розгляду справи вважали, що задоволення позову відповідатиме забезпеченню якнайкращих інтересів дітей, ними з`ясовано, що ОСОБА_2 з родиною тривалий час не проживає, з дітьми зв`язок не підтримує, у вихованні дітей участі не бере, має значну заборгованість зі сплати аліментів, натомість усіма питаннями щодо навчання та виховання дітей опікується ОСОБА_1 ..

4. Заяви (клопотання) учасників справи; інші процесуальні дії в справі

4.1. Головуючим у справі суддею 14.08.2023 позову заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з причини невідповідності вимогам ст. 175 ЦПК України.

4.2. Ухвалою судді від 31.08.2023 уточнена редакція позовної заяви ОСОБА_1 була прийнята до розгляду, відкрито провадження в справі, ухвалено рішення щодо здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в справі на 27.09.2023 на 13 год 00 хв.

4.3. Ухвалою суду від 27.09.2023 підготовче засідання в справі відкладено на 11.10.2023 на 11 год 00 хв з причини неявки до суду всіх учасників справи та відсутності відомостей щодо належного сповіщення відповідача ОСОБА_2 ..

4.4. Ухвалою суду від 11.10.2023 закрито підготовче провадження в справі N 156/847/23, призначено справу до розгляду по суті на 20.11.2023 на 13 год 00 хв.

4.5. Відповідач ОСОБА_2 16.10.2023 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, просив надати йому можливість ознайомитись із матеріалами справи, укласти з адвокатом договір про отримання правничої допомоги.

4.6. Представниця відповідача - адвокат Адамович Н.Є. подала до суду 25.10.2023 клопотання щодо надання можливості ознайомитись з матеріалами цивільної справи N 156/847/23, судом таке клопотання задоволене.

4.7. У відзиві на позовну заяву, поданому 16.11.2023 стороною відповідача, висловлене клопотання про виклик для участі в засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; судом таке клопотання задоволене.

4.8. Ухвалою суду від 20.11.2023 судове засідання щодо розгляду справи N 156/847/23 по суті відкладено на 30.11.2023 на 13 год 00 хв з причини неявки позивачки.

4.9. Ухвалою суду від 30.11.2023 судове засідання щодо розгляду справи N 156/847/23 по суті відкладено на 19.12.2023 на 13 год 30 хв з причини неявки свідка ОСОБА_11 і представника органу опіки та піклування Павлівської сільської ради.

4.10. Ухвалою суду від 19.12.2023 за клопотанням представника позивачки - адвоката Лісневського В.Г. оголошено перерву в розгляді справи N 156/847/23 до 04.01.2024, цією ж ухвалою продовжено строк розгляду справи на 30 днів.

4.11. Ухвалою суду від 04.01.2024 задоволено клопотання представника позивачки Лісневського В.Г. щодо з`ясування думки дітей з приводу предмета спору, доручено ОСОБА_1 забезпечити участь дітей в судовому засіданні, залучено до участі в справі спеціаліста з практичної психології, визнано обов`язковою участь представника органу опіки та піклування в судовому засіданні, відкладено розгляд цивільної справи на 25.01.2024 на 13 год 30 хв. Цією ж ухвалою продовжено строк розгляду справи N 156/847/23 до 25.01.2024.

5. Фактичні обставини, встановлені судом; докази, надані сторонами в справі

5.1. Згідно зі ст.4 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд відповідно до ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

5.2. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатись як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ст.81 ЦПК України); обставини, що мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

5.3. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст. 82 ЦПК України).

5.4. Суд, з`ясувавши думку сторін з приводу заявлених позовних вимог, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

5.5. Позивачка ОСОБА_1 є громадянкою України, внесена до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Переславичі Іваничівського району Волинської області, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 4,5).

5.6. Відповідач ОСОБА_2 є громадянином України, внесений до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у сел. Іваничі Волинської області, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 96-99).

5.7. Зі змісту рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 18.05.2021 у справі N 156/224/21 убачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі між собою з 26.04.2022, вказаним судовим рішенням, котре набрало законної сили 18.06.2021, шлюб між сторонами розірваний (а. с. 24-25).

5.8. Від шлюбних відносин сторони мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком цих дітей є ОСОБА_2 (а. с. 7,8,9).

5.9. На теперішній час діти мешкають разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 10). Згідно з актом обстеження умов проживання від 17.05.2023 в родині позивачки створені належні умови для дітей (діти мають спальні ліжка, місця для дозвілля, іграшки) (а. с. 15). ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей (а. с. 6). Позивачка нейтрально характеризується територіальною громадою за місцем проживання (а. с. 14).

5.10. Згідно з довідками Павлівського ліцею Павлівської сільської ради від 15.05.2023 N 99/04, від 15.05.2023 N 100/04 ОСОБА_13 є учнем 5-го класу згаданого закладу освіти, ОСОБА_14 є ученицею 1-го класу ліцею (а. с. 11). Діти добре характеризуються адміністрацією освітнього закладу (а. с. 12,13), у характеристиках відображено, що питаннями навчання й виховання дітей опікується їхня мати ОСОБА_1 , батько дітей з родиною не проживає, з класними керівниками дітей зв`язку не підтримує, участі в батьківських зборах не бере.

5.11. Комісією з питань захисту прав дитини Павлівської сільської ради за заявою ОСОБА_1 підготовлений висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо трьох його малолітніх дітей (а. с. 16-18). Згідно з цим документом з`ясовано, що ОСОБА_2 з родиною тривалий час не проживає, з дітьми зв`язок не підтримує, у вихованні дітей участі не бере, має значну заборгованість зі сплати аліментів, натомість усіма питаннями щодо навчання та виховання дітей опікується ОСОБА_1 .. Рішенням виконавчого комітету Павлівської сільської ради від 11.07.2023 N 2 вказаний висновок затверджено (а. с. 19-20).

5.12. На підставі судового наказу, виданого 21.11.2018 суддею Іваничівського районного суду Волинської області (справа N 156/1027/18), зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання трьох малолітніх дітей у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (окремо на кожну дитину) (а. с. 26-27). Згідно з розрахунком заборгованості щодо виплати аліментів боржником ОСОБА_2 на користь стягувачки ОСОБА_1 , складеним державним виконавцем Іваничівського відділу ДВС, станом на 14.07.2023 розмір такої заборгованості становить 146778,36 грн., водночас зі змісту цього документа вбачається, що боржник сплачував аліменти з жовтня 2022 року по червень 2023 року (а. с. 23).

5.13. Крім того, за клопотанням сторони відповідача судом здійснено допит свідків ОСОБА_9 ,. ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ..

5.14. Зокрема, свідок ОСОБА_9 повідомила, що відповідач ОСОБА_2 є її сином, він тривалий час працює за межами України, але все одно завжди передає дітям кошти та подарунки, позивачка ОСОБА_1 ставиться до цього «дещо негативно», вона завжди питає свідка «навіщо ви намагаєтесь підкупити дітей?»; коли подарунки від батька дітям передавала рідна сестра свідка, то позивачка казала «не приїздіть більше, не травмуйте дітей»; свідок намагалась спілкуватись з класним керівником онука ОСОБА_15 , просила дозволу відвідати онука, але педагог дуже переймалась з приводу того, «як на це відреагує мама хлопчика»; ОСОБА_16 давав свідкові кошти для погашення заборгованості по аліментах, він усвідомлює свій обов`язок утримувати трьох малолітніх дітей; за твердженнями свідка, ОСОБА_1 не дозволяє відповідачу бачитись з дітьми, піклуватись про дітей, спілкуватись з дітьми хоча б телефоном, ОСОБА_2 завжди був гарним батьком, ніколи не кривдив дітей, у нього були лише певні непорозуміння з дружиною, саме тому шлюб між сторонами розірваний.

5.15. Свідок ОСОБА_10 під час допиту пояснила, що родину ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знає досить давно, характеризує відповідача як працьовитого, люблячого батька, ОСОБА_17 також є доброю мамою, вона належним чином доглядає за дітьми; ОСОБА_16 ніколи не виявляв негідного ставлення до власних дітей, не поводився з ними жорстоко, він сплачує аліменти дітям та надсилає дітям подарунки до свят, зараз відповідач дуже переймається з приводу того, що не має можливості спілкуватись з дітьми.

5.16. Свідок ОСОБА_11 у наданих нею показаннях зазначила, що знає родину ОСОБА_18 досить давно, на теперішній час ОСОБА_16 перебуває за межами України, але пам`ятає про власних дійте, намагається піклуватись про них, свідок згадала, що відповідач у вересні 2023 року передавав дітям цукерки, шкільне приладдя, продукти, у грудні - передавав подарунки дітям до дня Св. Миколая , ці подарунки для дітей відвезли в с. Павлівку свідок та ОСОБА_9 , передали старшому хлопчику ОСОБА_15 для усіх дітей в родині, оскільки мама ОСОБА_1 на той час була відсутня вдома; також свідкові відомо, що ОСОБА_16 передавав дітям особисті кошти через свою матір ОСОБА_9 (окрім того, що здійснює погашення заборгованості по аліментах). Свідок вказала, що їй відомий випадок, коли мати дітей ОСОБА_1 повернула подарунки, котрі призначались дітям від батька, бабусі дітей - ОСОБА_9 , остання просила свідка повторно відвезти подарунки дтям до с. Павлівка, свідок це прохання виконала.

5.17. У судовому засіданні 25.01.2024 малолітній ОСОБА_13 (в присутності матері, представниці органу опіки та піклування, спеціаліста - психолога) був опитаний з приводу предмета спору, що склався між батьками. ОСОБА_15 повідомив, що з батьком він бачився років 5 тому, батько зараз не приїздить до нього, були випадки, коли батько передавав кошти і подарунки особисто для нього та його сестер, спілкуватися з батьком хлопець не бажає, водночас у хлопця добрі стосунки з бабусею (зі сторони батька), ОСОБА_15 зауважив, що з мамою у нього гарні стосунки, вона піклується про нього та сестер, мама ображається на батька.

5.18. Суд не здійснював опитування ОСОБА_20 та ОСОБА_21 «в офіційній обстановці», оскільки згідно з висновками спеціаліста - психолога Смаль Б.В. , підтриманими представницею органу опіки та піклування Нагорною В.І. , дівчата не повністю усвідомлюють, чому вони прийшли до суду, є емоційно нестабільними, не готові говорити в суді, «тема батька» дуже тривожить дітей, вони не готові спілкуватись з цього приводу відверто.

5.19. Згідно з висновками, складеними спеціалістом - психологом Смаль Б.В. у судовому засіданні 25.01.2024 за результатами опитування малолітніх дітей щодо предмета спору, який виник між їхніми батьками, ОСОБА_13 ситуацію, що склалася між батьками, розуміє, говорити про неї не бажає через неприємні моменти, виявляє тісний контакт з членами родини (з мамою, сестрами), з батьком контакт не встановлений належним чином, намагається уникати теми батька, про батька знає лише зі слів матері, ситуація в родині пригнічує хлопця, він мав би бажання змінити ситуацію, якби таке було б в його силах, він бажає повної сім`ї. За спостереженнями психолога, ОСОБА_14 в емоційно - особистісній сфері виявляє невпевненість, тривожність, нестабільність; сімейна ситуація дестабілізує психоемоційний стан дитини, оцінка дитиною сімейної ситуації є наслідком впливу батьків, інших дорослих, мати дитини виконує батьківські обов`язки, дитина потребує опіки як з боку матері, так і з боку батька. На думку психолога, ОСОБА_22 виявляє відкритість, щирість, контактність під час спілкування, зі сторони батька дитина недоотримує емоційного контакту, внаслідок віку дитина потребує опіки як з боку матері, так і з боку батька.

6. Оцінка суду

6.1. Вирішуючи заявлені позивачкою ОСОБА_1 вимоги по суті, суд виходить з такого.

6.2. Згідно зі ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ст. 22 Основного Закону). Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ст. 51 Конституції України).

6.3. Нормами ст.4 Сімейного кодексу (СК) України передбачено, що кожна особа має право на проживання в сім`ї; особа може бути примусово ізольована від сім`ї лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

6.4. Згідно зі ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

6.5. Відповідно до ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

6.6. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

6.7. Як зазначено у ст. 15 СК України, сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу; невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

6.8. Згідно зі ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану.

6.9. Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

6.10. Згідно зі ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

6.11. Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

6.12. У такому разі право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

6.13. Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

6.14. Відтак, загальні підстави позбавлення батьківських прав передбачені нормами ч.1 ст. 164 СК України. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

6.15. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, тощо), які надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

6.16. Положення п.2 ч.1 ст. 164 СК України визначають, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

6.17. Тлумачення п.2 ч.1 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

6.18. Як зазначено у ст. 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради 27.02.1991 № 789-ХІІ, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

6.19. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

6.20. Європейський суд з прав людини у п. п. 57,58 рішення у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04) наголосив на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці; факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

6.21. Верховним Судом у постанові від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) висловлена правова позиція, згідно з якою позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про існування інтересу до дитини.

6.22. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18).

6.23. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

6.24. Отже, при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідача необхідно впевнитись не лише у невиконання батьком обов`язків щодо виховання дітей, але й установити, що батько ухиляється від виконання своїх обов`язків свідомо, систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує нехтувати своїми батьківським обов`язками. Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою відповідальності, а це означає, що застосовується така міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявились безрезультатними.

6.25. Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 убачається, що підставами для позбавлення відповідача батьківських прав вона вважає відсутність участі батька у вихованні дітей та наявність у ОСОБА_2 значної заборгованості з виплати аліментів на дітей.

6.26. Під час розгляду справи № 156/847/23 судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 бажає спілкуватися з дітьми, проти позбавлення його батьківських прав заперечує. Відповідач з незалежних від нього підстав (складна економічна ситуація в Україні) тривалий час працює за межами держави, мешкає в іншому місті, сплачує аліменти на утримання власних дітей.

6.27. ОСОБА_2 з сином ОСОБА_15 спілкувався з раннього дитинства, доньки ОСОБА_23 та ОСОБА_24 батька майже не пам`ятають, бо з раннього дитинства сестер подружні відносини між позивачкою та відповідачем вже були фактично припинені.

6.28. Відповідач намагався спілкуватись з дітьми, однак мати свідомо обмежувала таку можливість для батька з мотивів образи на колишнього чоловіка (що підтвердили у своїх показаннях свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_11 ). Також свідки підтвердили, що відповідач неодноразово передавав власним дітям подарунки та особисті грошові кошти, це ж саме підтвердив старший син відповідача ОСОБА_15 у судовому засіданні. Обидві сторони визнали, що після одного з візитів ОСОБА_2 до колишньої дружини ОСОБА_1 остання викликала поліцейських, оскільки між сторонами тоді відбулась сварка. Водночас за свідченнями близьких до родини ОСОБА_18 осіб відповідач ніколи не допускав будь-якого негідного поводження з дітьми (показання свідка ОСОБА_10 ), у ОСОБА_2 напружені відносини лише з колишньою дружиною.

6.29. За таких обставин у тому, що батько не відвідує ліцей, де навчаються син ОСОБА_15 та донька ОСОБА_23 , не вбачається вини відповідача. На думку суду, не можна ставити в вину відповідачу також тривале невідвідування родини позивачки за останнім відомим місцем проживання (з огляду на те, що між сторонами склались напружені особисті стосунки).

6.30. Додатково суд звертає увагу на ту обставину, що відповідач під час розгляду справи займав активну позицію, уклав договір з адвокатом на представництво його інтересів у суді, подавав докази задля обстоювання своєї позиції у справі, запрошував свідків для доведення відсутності його вини у невиконанні батьківських обов`язків.

6.31. Верховний Суд у постанові від 16.04.2018 у справі № 634/402/17 (провадження № 61-14442св18) зауважив, що підстави, передбачені ч.1 ст. 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав, відсутні, якщо батько дитини бажає спілкуватися з дитиною, проти позбавлення батьківських прав заперечує; позбавлення батьківських прав слід розглядати як крайній захід сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного виховання своїх дітей.

6.32. Посилання позивачки на те, що відповідач має заборгованість зі сплати аліментів, не спілкується з дітьми, є безпідставними, оскільки судом не встановлено винної поведінки відповідача: він бажає спілкуватися з дітьми, але проживає в іншому місті, на території іншої держави, заборгованість по аліментах погашає, проти позбавлення батьківських прав заперечує; питання щодо примусового стягнення заборгованості може бути вирішене шляхом звернення стягнення на майно чи доходи боржника (в тому числі - шляхом визнання та виконання рішення українського суду на території іноземної держави, де зараз мешкає ОСОБА_2 ).

6.33. За таких обставин суд не вбачає втрати інтересу з боку відповідача до дітей, будь-якої потенційної чи реальної істотної небезпеки для життя та здоров`я дітей поведінка відповідача не становить, відтак, позбавлення батьківських прав слід як крайній захід сімейно-правового характеру до ОСОБА_2 не може бути застосований.

6.34. Висновок органу опіки та піклування Павлівської сільської ради, згідно з яким було визнано за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно трьох малолітніх дітей, має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду (ч.5, 6 ст. 19 СК України).

6.35. Суд не погоджується з наведеним висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, вбачає, що висновок є недостатньо грунтовним, не містить даних про те, що ОСОБА_2 був заслуханий органом опіки та піклування, висновок не містить встановлених підстав, котрі б свідчили, що позбавлення батьківських прав відповідатиме інтересам дітей.

6.36. Позиція відповідача впродовж розгляду справи, його намагання зберегти зв`язок з дітьми, залучення ним до розгляду справи адвоката, надання доказів, що він зацікавлений життям своїх дітей при цьому свідчать, що він жодним чином не є тією особою, котра умисно ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей і відносно якої є нагальна необхідність позбавлення батьківських прав щодо власних дітей.

6.37. Умовою позбавлення будь-кого з батьків дитини батьківських прав може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків, свідомої відмови батька від своїх дітей у матеріалах справи відсутні.

6.38. У п. 100 рішення у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

6.39. Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абз. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

6.40. Згідно з висновками спеціаліста - психолога Смаль Б.В. , озвученими в судовому засіданні 25.01.2024, ОСОБА_13 потребує повної родини, ситуація з батьком його бентежить, сестри ОСОБА_23 та ОСОБА_24 внаслідок віку потребують опіки як з боку матері, так і з боку батька; водночас застосовані психологом методики вивчення особистості дітей показали, що діти не відображають батька як значимого члена їхньої родини, роль батька в їхній сім`ї ніким не заповнена. З огляду на це, позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, котре тягнутиме за собою розірвання сімейних зв`язків дітей з батьком, позбавлення дітей їхнього коріння, не може бути оцінене як таке, що безумовно відповідатиме «якнайкращим інтересам» самих дітей.

6.41. Отже, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, водночас попереджає відповідача про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей. Також варто роз`яснити відповідачеві ОСОБА_2 його право у разі наявності перешкод з боку позивачки щодо участі батька у вихованні дітей та спілкуванні батька з дітьми звернутись за врегулюванням спору між колишнім подружжям до відповідного органу опіки та піклування або до суду.

7. Розподіл судових витрат, понесених учасниками справи

7.1.Сторона позивача підтвердила наявність понесених судових витрат, котрі складаються зі сплачених сум судового збору в розмірі 1073,60 грн. (при поданні позову до суду) та 90,84 грн. (при отриманні копії аудіозапису судового засідання на власний носій інформації) (а. с. 1, 132).

7.2. Сторона відповідача не повідомляла суд про наявність понесених судових витрат.

7.3. Третя особа не заявляла про наявність понесених нею судових витрат.

7.4.Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Загальні правила розподілу судових витрат між сторонами визначені положеннями ст. 141 ЦПК України. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.5. Оскільки рішенням суду від 25.01.2024 у справі № 156/847/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, витрати щодо сплати судового збору в цивільній справі суд покладає на позивачку.

Керуючись ст. 7,14,15,17,19,155,164-166 Сімейного кодексу України, ст. 3,4,5,10, 12,13,19, 133,141,258,259,264,265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - відмовити.

Попередити відповідача ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.

Роз`яснити відповідачеві ОСОБА_2 його право у разі наявності перешкод з боку позивачки щодо участі батька у вихованні дітей та спілкуванні батька з дітьми звернутись за врегулюванням спору між колишнім подружжям до відповідного органу опіки та піклування або до суду.

Судові витрати в цивільній справі покласти на позивачку.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після спливу встановленого строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано ніким з учасників справи.

У разі подання апеляційної скарги будь-ким з учасників справи рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст цього рішення суду виготовлений 02.02.2024.

Учасники справи:

1) позивачка - ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

2) відповідач - ОСОБА_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

3) третя особа - орган опіки та піклування Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області (юридична адреса: вул. Незалежності, буд. 27-Б, с. Павлівка, Володимирський район, Волинська область, поштовий індекс 45342; ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04333342).

Головуючий у справі суддя А.Є. Бєлоусов