Рішення № 116899358, 08.02.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/28372/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (надалі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати дії Пересипської районної адміністрації ОМР, у вигляді відмови від 04.09.2023 року за № 01-05-4/270вх в наданні листа-рішення протиправними;

- зобов`язати Пересипську районну адміністрацію ОМР надати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 за заявою від 18.08.2023 року № Ф1 -163740-ю/л лист-рішення на розміщення елементу вуличної торгівлі - лотку за адресою: м. Одеса, пр..Добровольського 122 на період роботи 3 роки мотивуючи це тим, що згідно п.1.4. Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених Одеською міською радою 09.10.2013 року № 3961-УІ, позивач, як Заявник - суб`єкт господарювання, який має намір укладання договорів на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі у відповідності до п. 13.-13.5 до вищевказаних Правил, 18.08.2023 року звернувся до Пересипської районної адміністрації через Управління надання адміністративних послуг відповідно до п. 4 ст. 9 ЗУ «Про адміністративні послуги» з заявою Ф1-163700-ю/л та пакетом документів по узгодженню елементів вуличної торгівлі - лотку площею 6 кв.м. (у тому числі під час проведення ярмарків) на період роботи 3 роки з режимом роботи з 08:00 год. до 20:00 год., за адресою: АДРЕСА_1 .

04.09.2023 року Пересипською районною адміністрацією ОМР листом за № 01-05-4/270вх пакет документів поданих позивачем повернуто з відмовою в реалізації його намірів розміщення елемента вуличної торгівлі. Зазначене рішення про відмову у видачі листа-рішення в реалізації намірів щодо розміщення елементів вуличної торгівлі позивач вважає незаконним та таким, що суперечать

вимогам Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених Одеською міською радою 09.10.2013 року № 3961-УІ, Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 р. № 1631-УІ, та посилання на те, що територія на якій планується розміщення елементу вуличної торгівлі-лотку є прилеглою територією до існуючої тимчасової споруди, на якій був здійснений благоустрій прилеглої території власником тимчасової споруди відповідно до схеми благоустрою, затвердженої паспортом прив`язки, тоді як ділянка, яку позивач зазначив на фото фіксації та графічних матеріалах де планується розміщення ним об`єкту не є прилеглою до існуючої тимчасової споруди у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

07.112023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив у якому він просить відмовити у задоволенні позову мотивуючи це тим, що за результатом розгляду заяви позивача та доданих до неї документів 04.09.2023 року листом №01-05-4/270вх Пересипська районна адміністрація надала відповідь ФОП ОСОБА_1 , згідно з якою з посиланням на норми законодавства відмовила в узгодженні наміру розміщення елементу вуличної торгівлі на місці, зазначеному у заяві та доданих документах через те, що територія на якій планується розміщення елементу вуличної торгівлі лотку, є прилеглою територією до існуючої тимчасової споруди, на якій був здійснений благоустрій прилеглої території власником(користувачем) тимчасової споруди, відповідно схеми благоустрою, затвердженої паспортом прив`язки та згідно п.6.8 Правил власники тимчасових споруд зобов`язані підтримувати благоустрій закріпленої та прилеглої до ТС території протягом всього терміну дії паспорту.

Ухвалою суду від 23.10.2023 року відкрито позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 01.01.2024 року позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 08.01.2024 року продовжений розгляд справи.

Ухвалою суду від 08.01.2024 року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 30.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті.

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Обставини справи.

ОСОБА_1 , зареєстрований 14.11.2016 року як фізична особа -

підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,

фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

18.08.2023 року ФОП ОСОБА_1 звернувся через Центр надання адміністративних послуг Одеської міської ради до Пересипської районної адміністрації ОМР із заявою з реєстраційним номером Ф1-163704-ю/л, в яких відповідно до п.4 ст. 9 Закону України «Про адміністративні послуги» просив надати узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарок) лотку площею 6,0 кв.м, на період роботи: 3 роки, режим роботи: 08:00- 20:00 за адресою: АДРЕСА_1 .

До заяви були додані графічний матеріал з зазначенням бажаного місця розміщення лотку на 1 аркуші та фотоматеріал з прив`язкою бажаного місця розміщення лотку на місцевості на 1 аркуші.

За результатом розгляду заяви та доданих до неї документів 04.09.2023 року листом №01-05-4/270вх Пересипська районна адміністрація ОМР надала відповідь ФОП ОСОБА_1 , згідно з якою з посиланням на норми законодавства відмовила в узгодженні наміру розміщення елементу вуличної торгівлі на місці, зазначеному у заяві та доданих документах.

Підставою відмови в узгоджені наміру розміщення елементу вуличної торгівлі ФОП ОСОБА_1 у відповіді від 04.09.2023 року №01-05-4/270вх Пересипською районою адміністрацією ОМР зазначено те, що територія на якій планується розміщення елементу вуличної торгівлі лотку, є прилеглою територією до існуючої тимчасової споруди, на якій був здійснений благоустрій прилеглої території власником(користувачем) тимчасової споруди, відповідно схеми благоустрою, затвердженої паспортом прив`язки.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням про відмову у видачі листа-рішення в реалізації намірів щодо розміщення елементів вуличної торгівлі, вважаючи його незаконним та таким, що суперечать вимогам Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених Одеською міською радою 09.10.2013 року № 3961-УІ, Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 р. № 1631-УІ, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Джерела права та висновки суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Стаття 140 Конституції України зазначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Преамбулою Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. А відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з ч. 3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим,прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до п.п. 1 п. «а» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Згідно з пп.7 п. «а» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні і (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Статтею 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що заходи з благоустрою населених пунктів це роботи щодо відновлення,належного утримання та раціонального використання територій,охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання належного утримання та охорони,створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Пересипська районна адміністрація є виконавчим органом Одеської міської ради і створена нею для виконання чітко визначених повноважень (власних та делегованих) місцевого самоврядування. Повноваження Пересипської районної адміністрації визначені Положенням, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19.07.2023 року № 1283-VIIІ.

Відповідно до цього Положення Пересипська районна адміністрація наділена власними та делегованими повноваженнями як у сфері благоустрою території Пересипського району міста, так іу сфері торгівлі, ресторанного господарства та побутового обслуговування в межах району.

На підставі положень ст.ст. 26 та 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.ст.5, 10, 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 1631-VI затверджено Правила благоустрою території міста Одеси, які, відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», є регуляторним нормативно-правовим актом.

Також, на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 244 від 21.10.2011 року «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року № 3961-VI затверджено Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у місті Одесі, які відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», також є регуляторним нормативно-правовим актом.

З огляду на зазначені вище нормативно-правові акти Одеської міської ради, відповідно до пункту 2.3 Положення про Пересипську районну адміністрацію до власних повноважень районної адміністрації віднесено:

- видача листів-рішень щодо можливості розміщення елементів вуличної торгівлі та тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території району, у тому числі в місцях відпочинку мешканців (парки, сквери, тощо);

- інформування Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про видачу заявнику листа рішення про можливість розміщення елемента торгівлі для здійснення підприємницької діяльності або про відмову в реалізації намірів розміщення елемента торгівлі для здійснення підприємницької діяльності.

А відповідно до пункту 2.5 Положення про Пересипську районну адміністрацію до власних повноважень районної адміністрації віднесено:

- проведення перевірок додержання юридичними та фізичними особами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів та Правил благоустрою території міста Одеси, вжиття необхідних заходів у разі виявлення порушень;

- закріплення в межах району за підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами території для прибирання. Порядок розміщення елементів вуличної торгівлі та повноваження Пересипської районної адміністрації при розгляді питань узгодження місць розміщення елементів вуличної торгівлі на території району регулюється розділом 13 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі.

Пунктом 13.1 вказаних Правил визначено, що встановлення та розміщення елементів торгівлі здійснюється на підставі позитивної відповіді у вигляді листа рішення та договору на право тимчасового користування місцями для розташування елементів торгівлі, який укладається з Уповноваженим органом. Лист рішення це письмове повідомлення, яке надається особі, яка подала заяву на розміщення елементу торгівлі, відповідною за територіальною ознакою місця розміщення елементу торгівлі районною адміністрацією Одеської міської ради.

Пунктом 13.5 Правил передбачено, що заявник, який має намір встановити елемент торгівлі, звертається до відповідної районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про можливість розміщення елемента торгівлі, до якої додається фотофіксація місця розташування з прив`язкою до місцевості та інформація про тип, розміри та спосіб розміщення елемента торгівлі, а також реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація та таке інше). У разі надання заяви фізичною особою підприємцем, або юридичною особою додатково надається витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Згідно пункту 13.6 Правил підставами для відмови у розміщенні елементу торгівлі є:

- подача неповного пакету документів, зазначених в п. 13.5. цих Правил;

- в поданих документах виявлено недостовірну інформацію.

У цьому ж пункті Правил вказано, що зазначені підстави не є вичерпними.

Пунктом 13.7 Правил зазначено, що відповідність намірів щодо місця розташування елемента торгівлі положенням діючого законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси визначає відповідна районна адміністрація Одеської міської ради, яка протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви та доданих до неї документів зобов`язана письмово листом - рішенням проінформувати Заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, або надати мотивовану відмову щодо реалізації намірів розміщення елемента торгівлі та повернути всі подані ним документи.

Тобто, районна адміністрація, як виконавчий орган Одеської міської ради, при розгляді заяв про узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі наділена дискреційними повноваженнями, і жодним законодавчим актом чи нормативно правовим актом Одеської міської ради не передбачено безумовного обов`язку районної адміністрації у видачі листів рішень.

В подальшому на підставі позитивного листа - рішення укладається договір на право тимчасового користування місцями для розташування елементів торгівлі між Уповноваженим органом та Заявником. Уповноваженим органом визначено Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі, їх метою та завданням, серед іншого є:

- запровадження єдиних процедур при розміщенні тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності та елементів торгівлі;

- упорядкування елементів міського середовища задля подолання проблем безсистемного, хаотичного розміщення та перенасиченості міського простору тимчасовими спорудами та елементами торгівлі;

- створення передумов для можливості скерованого, прогнозованого розвитку міста за допомогою єдиної електронної бази даних тимчасових споруд в м. Одесі;

- забезпечення сприятливих умов для жителів міста щодо задоволення дрібних соціально-побутових потреб шляхом користування послугами, які надаються власниками (користувачами) ТС та елементів торгівлі, що спрямовано на підвищення якості проживання, відпочинку та оздоровлення населення;

- планування потреб міста;

- застосування механізмів впливу на розвиток об`єктів інфраструктури міста.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування до яких належить а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Стаття 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та пункт 3.1.5 Правил благоустрою території міста Одеси зазначають, що об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Пунктом 3.1.6 Правил благоустрою території міста Одеси передбачено, що покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; зелені насадження, у тому числі снігозахисні та протиерозійні, уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, у садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях є елементами благоустрою.

Абзацом 12 пункту 3.2.1 Правил благоустрою території міста Одеси зазначено, що на територіях парків, рекреаційних зон, зон зелених насаджень, скверів і майданчиків для дозвілля та відпочинку забороняється будь-яка діяльність, що не пов`язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню цих територій, а саме: проведення господарської і підприємницької діяльності без погодження документації в установленому порядку.

Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 9.1 Правил благоустрою території міста Одеси на об`єктах благоустрою забороняється: пошкоджувати або знищувати газони, самовільно знищувати та висаджувати дерева, кущі, інші зелені насадження.

При цьому як вбачається з документів, доданих ФОП ОСОБА_1 до його заяви від 18.08.2023 року № Ф1-163700-ю/л про узгодження розміщення елементу вуличної торгівлі лотку площею 6 кв.м на період роботи 3 роки за адресою: АДРЕСА_1 , а саме графічних матеріалів з позначкою місця розташування елементу вуличної торгівлі (на 1 аркуші а.с.9) та фотофіксації місця розташування елементу вуличної торгівлі (а.с.8), ФОП ОСОБА_1 мав намір розмістити свій елемент вуличної торгівлі на території яка межує з одного боку з тротуарною доріжкою завширшки 2,7 м уздовж проїжджої частини вулиці та тротуарною доріжкою до житлового будинку, та ділянкою з тротуарною плиткою - прилеглої території до тимчасової споруди ФОП ОСОБА_2 та зеленою зоною з іншої сторони, що підтверджується також матеріалами фотофіксації місця, зазначеного у заяві ФОП ОСОБА_1 , виконані працівниками районної адміністрації (а.с.112,113) та схемою благоустрою прилеглої території до ТС ФОП ОСОБА_2 (а.с.31,32).

Тобто фактично ділянка на якій планував позивач розмістити лоток не є прилеглою до тимчасової споруди , та не заходить на тротуарну плитку розташовану навколо прилеглої до ТС ФОП ОСОБА_2 території.

При цьому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача відносно того, що земельна ділянка на якій позивач планував розмістити лоток є зеленою зоною, з огляду на те, що у своїй відповіді від 04.09.2023 року №01-05-4/270вх Пересипська районна адміністрація ОМР не вказувала таку підставі для відмови у погодженні розміщення лотка позивача.

Враховуючи вищевикладене, а саме, те що відповідач не довів під час розгляду справи правомірність підстави відмови зазначеної в відповіді від 04.09.2023 року №01-05-4/270вх суд доходить висновку, що позовна заява в частині визнання протиправною та скасування відмови підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог - зобов`язати Пересипську районну адміністрацію ОМР надати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 за заявою від 18.08.2023 року № Ф1 -163740-ю/л лист-рішення на розміщення елементу вуличної торгівлі - лотку за адресою: м. Одеса, пр..Добровольського 122 на період роботи 3 роки суд зазначає наступне.

Так, зі змісту Рекомендації R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином суд не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду скарги, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 року по справі №855/150/19.

Водночас, суд зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15) суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, з метою повного захисту прав позивача та належної сатисфакції, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.08.2023 року № Ф1 -163740-ю/л на розміщення елементу вуличної торгівлі - лотку за адресою: м. Одеса, пр..Добровольського 122 на період роботи 3 роки.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору за квитанцією №1918-0816-5665-2945 від 16.10.2023 року у розмірі 2684грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради оформлене листом від 04.09.2023 року за № 01-05-4/270вх

Зобов`язати Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради повторно розглянути звернення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за заявою від 18.08.2023 року № Ф1 -163700-ю/л на розміщення елементу вуличної торгівлі - лотку за адресою: АДРЕСА_1 на період роботи 3 роки.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору 2684грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради (просп. Добровольського, буд. 106, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 26303235).

Суддя Е.А.Іванов