Рішення № 116899130, 07.02.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 рокусправа № 380/24744/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області з такими вимогами:

- визнати відмову Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 10.08.2023 року у вклеюванні фотокартки у паспорт громадянина України протиправною;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області вклеїти фотокартку в паспорт громадянина України Серії НОМЕР_1 виданий 06.12.2005р. Франківським РВ ЛМУ МВС України у Львівській області на ім`я - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням 45-річного віку.

В обґрунтування позову зазначила, що Розділом V Порядку № 456 передбачено вклеювання фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см при досягненні особою зокрема 45-річного віку після спливу тридцятиденного строку за умови надання заявником відповідного рішення суду. Також вказала, що звернулась до відповідача із відповідною заявою 02.08.2023 про вклеювання до паспорта громадянина України фотокартки у зв`язку з досягненням 45-річного віку, однак листом № П-691/6/4601-23/4650/9632-23 від 10.08.2023 позивачці відмовлено у її вимогах. Відтак, вона звернулася до суду із цим позовом.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві (а.с. 16-31), просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обгрунтування зазначив, що позивачка звернулася до відповідача із заявою про вклеювання фотокартки у паспорт-книжечку пізніше, як через місяць після досягнення 45-річного віку, а саме у 49-ти річному віці. У зв`язку із цим вважає, що у відповідача відсутні підстави для вклеювання фотокартки до паспорта у формі книжечки зразка 1994 року.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. Суд на підставі частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд з`ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до ГУ ДМС України у Львівській області із заявою від 02.08.2023 щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки серії НОМЕР_1 виданий Франківським РВ ЛМУ МВС України у Львівській області 06.12.2005, у зв`язку із досягненням 45-річного віку (а.с.7).

Відповідач листом № П-691/6/4601-23/4650/9632-23 від 10.08.2023 відмовив позивачці у вклеюванні фотографії у паспорт-книжечку. Обґрунтовуючи відмову відповідач зазначив, що «… підстави для надання адміністративної послуги досягнення 25-ти та 45-ти річного віку. Під час візуального огляду паспортного документа наданого для отримання адміністративної послуги встановлено, що Ви досягли 49-ти річного віку, що виключає можливість надання адміністративної послуги.» (а.с. 8).

Спірні правовідносини врегульовано такими норами права:

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI, у редакції чинній на час винесення спірних правовідносин) суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Частиною першою статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Згідно з частинами другою, третьою статті 4 Закону № 5492-VI визначені цим Законом уповноважені суб`єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних". У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

За частиною першою статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.

Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI).

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, містять безконтактний електронний носій.

Згідно ч. 1, 2, 4, 5 статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

За змістом пункту 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII; з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Пунктом 3 Постанови № 302 встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Згідно п.п. 6 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 обмін паспорта здійснюється у разі, зокрема, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.

Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).

Статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI) персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Приписами частини 1, 5-6 статті 6 Закону № 2297-VI мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом. Поряд із тим, за пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII, Кабінет Міністрів України зобов`язано, з-поміж іншого, у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Уряд прийняв постанову від 26 жовтня 2016 року № 745, якою вніс відповідні зміни до Постанови № 302. Постанова № 745 набрала чинності з 01 листопада 2016 року, і з тієї ж дати офіційно встановлено, що паспорт громадянина України оформляється виключно у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.

Положення про паспорт (у редакції постанови Верховної Ради України від 02 вересня 1993 року №3423-ХІІ) прийнято на виконання вимог статті 5 Закону України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ "Про громадянство України" (який втратив чинність згідно із Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ "Про громадянство України").

На підставі Положення про паспорт (у редакції постанови Верховної Ради України від 02 вересня 1993 року №3423-ХІІ) Кабінет Міністрів України постановою від 04 червня 1994 року №353 (далі - Постанова № 353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України. Цю постанову з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 185 "Деякі питання виконання Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визнано такою, що втратила чинність. Однак постановою від 12 червня 2013 року № 415 уряд зупинив дію постанови від 13 березня 2013 року № 185, відновивши дію Постанови № 353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (зразка 1994 року).

Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис « Україна » , нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Розділом V Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 № 456, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 № 620/33591, передбачено, що для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду.

Оцінюючи аргументи позивачки про те, що відмовою у вклеюванні фотокартки у паспорт у формі книжечки відповідач грубо порушив її право на свободу світогляду і віросповідання, добровільне волевиявлення у питанні обробки її персональних даних суд зауважує таке:

чинним законодавством передбачено, що громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов`язаний протягом місяця після досягнення 25 чи 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним (пункт 8 Положення № 2503-XII). Крім того, нормами Постанови № 302 передбачено, що якщо особа досягла 25-чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нової фотокартки в зв`язку з досягненням відповідного віку, такий паспорт підлягає обміну на паспорт у формі пластикової картки типу ID-1.

Позивачка подала заяву з проханням вклеїти нову фотокартку до паспорта громадянина України у формі книжечки (серія НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області у 2023 році, тобто з пропуском встановленого законом місячного строку. Відповідно до анкетних даних, відображених в наявній в матеріалах справи копії паспорта, позивачка досягнула 45-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому повинна була звернутися про вклеювання до паспорта громадянина України у формі книжечки нової фотографії в зв`язку з досягненням 45-річного віку не пізніше 11.12.2019.

При прийнятті цього рішення суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного суду Касаційного адміністративного суду № 460/842/19 від 31.03.2020, такого змісту:

«…81. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про пропущення позивачем строку для звернення до відповідача із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку із досягнення 25-річного віку без поважних причин і це є порушенням вимог підпункту 6 пункту 6 Порядку №302. В той же час за це порушення позивач може бути притягнутим до адміністративної відповідальності, однак це не можна тлумачити так, що особа взагалі повинна бути позбавлена права на користування паспортом у формі книжечки.».

Відповідно до положень ст.ст. 290, 291 КАС України

- у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі. - при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді зразкової справи № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) визначила такі ознаки типової справи: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Оцінюючи аргументи сторін щодо відповідності цієї справи щодо вклеювання фото у паспорт-книжечку у зв`язку із досягненням певного віку ознакам типової справи, що відзначені в рішенні суду у зразковій справі суд враховує таке:

В постанові від 21 квітня 2021 у справі № 620/882/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював такі висновки щодо обрання та застосування норм права при вирішенні спору щодо відмови у вклеюванні до паспорта у формі книжечки фотокартки:

«62. За таких обставин колегія суддів вважає, що застосування відповідачем норми підпункт 6 пункт 6 Порядку № 302, є, по суті, примушуванням позивачку до обміну паспорта у формі книжечки на паспорт у формі ID-картки, що суперечить її релігійним переконанням, а, отже, обмежує її права й свободи.

63. З огляду на суб`єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову, а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).

64. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 806/3265/17 зазначила, що висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

65. На переконання Великої Палати Верховного Суду це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було «встановлене законом»), не є «необхідним у демократичному суспільстві». Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.

66. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 вересня 2018 року указала, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID -картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

67. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачка мала право на вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням нею 45 років, а тому її позовна заява підлягала задоволенню.

68. При цьому, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права позивачки у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання відповідача вклеїти до паспорта позивача зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років.

69. Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд висловив у постановах від 05 грудня 2019 року у справі № 420/270/19, від 15 січня 2020 року у справі №620/1043/19, від 24 січня 2020 року у справі № 420/3611/19, від 31 січня 2020 року у справі №200/6627/19-а, від 06 лютого 2020 року у справі № 480/1430/19 та 31 березня 2020 року у справі № 460/842/19. Правові позиції, сформовані Верховним Судом у цих постановах не були враховані судами попередніх інстанції при вирішенні цього спору.».

Отже, позиція відповідача щодо тлумачення та застосування норм права до спірних правовідносин (юридичних наслідків прострочення особою строку подання заяви про вклеювання в паспорт-книжечку фотографії у зв`язку із досягненням певного віку) суперечить усталеній практиці Верховного Суду, висновки якого є обов`язковими для врахування при прийнятті рішення у цій справі.

Міністерство внутрішніх справ України відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови КМУ від 25.03.2015 № 302, постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 прийняло наказ № 456 від 06.06.2019, яким затвердило Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок № 456). Цей Тимчасовий порядок розроблено відповідно до згаданих Постанов КМУ та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V) та визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку. Відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу V Тимчасового порядку № 456, передбачено, що для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду.

Отже, Уряд після прийняття рішення у зразковій справі визнав необхідність законодавчого врегулювання питання видачі паспортів старого зразка, а також вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України зразка 1994 року при досягненні відповідного віку після спливу тридцятиденного строку та, по суті, уповноважив ДМС України видавати паспорти старого зразка та вклеювати фото у такі паспорти навіть після прострочення подання відповідної заяви, а МВС України на реалізацію цього рішення прийняло Тимчасовий порядок № 456, котрий визначив механізм виконання таких судових рішень.

Тому суд при прийнятті рішення у цій справі враховує висновки Верховного Суду Касаційного адміністративного суду № 620/882/20 від 21.04.2021, а також висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17, та з міркувань необхідності забезпечення єдності судової практики зобов`язує ГУ ДМС України у Львівській області вклеїти ОСОБА_1 фотокартку у паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки у зв`язку з досягненням 45-річного віку відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII. З огляду на викладені мотиви суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд стягує на користь позивачки суму сплаченого нею судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 10.08.2023 щодо вклеювання до паспорта громадянина України ОСОБА_1 у формі книжечки нової фотокартки у зв`язку з досягненням особою 45-річного віку.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області вклеїти до паспорта громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), виданого Франківським РВ ЛМУ МВС України у Львівській області 06.12.2005 у формі книжечки серії НОМЕР_2 , нову фотокартку у зв`язку з досягненням особою 45-річного віку.

Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (79007, Львівська область, місто Львів, вул. Січових Стрільців, буд. 11; ідентифікаційний код 37831493) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович