Ухвала суду № 116884527, 09.02.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/5394/24

Провадження № 1-кс/947/2013/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024160000000025 від 06.02.2024 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. М`якохід Бершадського району Вінницької області, громадянина України, працюючого на посаді поліцейського роти з обслуговування м. Ізмаїл відділу організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі)Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024160000000025 від 06.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказу т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_7 від 12.01.2022 за № 128 о/с ОСОБА_4 призначено на посаду поліцейського роти з обслуговування м. Ізмаїл відділу організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області, у спеціальному званні капрала поліції та покладено виконання обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закону), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до положень ст. ст. 2, 18 Закону, одним з основних завдань та обов`язків працівників поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності та професійне виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини та неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Аналогічні вимоги та обов`язки прописані в пп. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року № 1576/29706.

Статтею 13 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що у складі поліції функціонують у тому числі патрульна поліція.

Згідно статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону; підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

При цьому, відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; берегти службове майно; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 9, 11 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні і адміністративні правопорушення; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У відповідності до Присяги працівника поліції, передбаченої ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», яку прийняв капітан поліції ОСОБА_4 , урочисто присягнувся вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Так, в силу наявного досвіду роботи в органах поліції ОСОБА_4 знав та розумів, що вимогами статей 3, 22 - 24 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб; використовувати своє становище та пов`язані з ним можливості з метою одержання неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», органи Національної поліції віднесено до правоохоронних органів.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» на ОСОБА_4 поширюються положення вказаного закону, тобто він є працівником правоохоронного органу та відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України на нього покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України. ОСОБА_4 також є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014.

Згідно з приміткою до статті 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

У своїй діяльності ОСОБА_4 , як поліцейський, керується Конституцією України, Кримінальним і Кримінальним процесуальним кодексами України, Законами України «Про Національну поліцію», іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами МВС України та НП України.

Так, відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», ОСОБА_4 , як поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до посадової інструкції від 13.11.2018, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції № 5112 від 13.11.2018, на капрала поліції ОСОБА_4 покладено ряд прав та обов`язків.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий злочин будучи службовою особою, а саме: прийняття пропозиції та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Установлено, що у листопаді 2023 року (точний час органом досудового розслідування не вдалось встановити) ОСОБА_4 , перебуваючи на службі одягнутий у однострій, на якому був наявний нагрудний знак із чітким зазначенням його нагрудного жетона № 0173571 та на автомобілі патрульної поліції марки «Toyotacorolla» білого кольору з синіми номерами НОМЕР_1 , з пізнавальними знаками у вигляді проблискових маячків, емблемами Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у м. Ізмаїл вул. Тиха, зупинив автомобіль марки «Камаз» - вантажний самоскид, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія на ім`я ОСОБА_8 (точні анкетні дані не встановлено), який здійснював перевезення зернових з ТОВ «Агросаф Термінал» до ПрАТ «Дунайсудноремонт», на підставі договору № ФОГ-СМ/2023 від 23.10.2023 укладеного між ФОП « ОСОБА_9 » та ТОВ «СоулМарін».

Водій зазначеного вантажного автомобіля марки «Камаз»у телефонному режимі повідомив власника транспортного засобу ОСОБА_9 про його зупинку, який прибув на місце зупинки у м. Ізмаїл вул. Тиха.

В той же час, ОСОБА_4 діючи умисно та з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище та права поліцейського, з метою особистого збагачення, в ході розмови з ОСОБА_9 , повідомив останнього про те, що водій автомобіля «Камаз» є порушником, перебуває у стані алкогольного сп`яніння та висунув вимогу надати йому - ОСОБА_4 неправомірну вигоду за нескладання адміністративного протоколу за

ст. 130 КУпАП.

У цей же час ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 , про те, що у разі відмови в наданні неправомірної вигоди він буде здійснювати зупинку вантажних транспортних засобів ОСОБА_9 , які перебувають у його володінні, складати адміністративні протоколи про порушення Правил дорожнього руху України або складати на водіїв протоколи за ст. 130 КУпАП та таким чином перешкоджати здійсненню підприємницької діяльності.

Надалі, 03.02.2024 приблизно о 24:00 ОСОБА_4 , перебуваючи на службі, одягнутий у однострій, на якому був наявний нагрудний знак із чітким зазначенням його нагрудного жетона № 0173571, на автомобілі патрульної поліції марки «Toyotacorolla» білого кольору з синіми номерами НОМЕР_1 , з пізнавальними знаками у вигляді проблискових маячків, емблемами Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в м. Ізмаїл по вул. Ярослава Мудрого, 69, зупинив легковий транспортний засіб, за кермом якого перебував ОСОБА_9 .

Після цього, ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та метою особистого збагачення, будучи службовою особою та використовуючи займану посаду та повноваження поліцейського повідомив ОСОБА_9 про те, що він є порушником та перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_9 повинен надати йому - ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді 400 доларів США, за не складання адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП, або у іншому разі він буде здійснювати зупинку вантажних транспортних засобів ОСОБА_9 , які перебувають у його володінні та здійснюють перевезення зернових на підставі договору № ФОГ-СМ/2023 від 23.10.2023, виявляючи будь-які формальні правопорушення, складати адміністративні протоколи про порушення Правил дорожнього руху України та складати на водіїв протоколи за ст. 130 КУпАП, перешкоджаючи здійсненню підприємницької діяльності.

В свою чергу ОСОБА_4 надав свій номер мобільного телефону ОСОБА_9 - НОМЕР_3 .

В подальшому у вечірній час 04.02.2024 ОСОБА_4 зателефонував з власного мобільного телефону НОМЕР_4 на мобільний телефон ОСОБА_9 та з метою особистого збагачення діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, будучи службовою особою та використовуючи займану посаду та повноваження поліцейського продовжив вимагати грошові кошти у сумі 400 доларів США, тим самим здійснюючи тиск на ОСОБА_9 .

Надалі, 08.02.2024 приблизно о 15 годині ОСОБА_9 виконуючи раніше висунуті вимоги поліцейським роти з обслуговування м. Ізмаїл відділу організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області ОСОБА_4 щодо передачі грошових коштів у сумі 400 доларів США прибув за адресою вул. Судоремонтників, 1 в м. Ізмаїл.

В свою чергу, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та метою особистого збагачення, будучи службовою особою та використовуючи займану посаду та повноваження поліцейського ОСОБА_4 , перебуваючи на службі, одягнутий у однострій, на якому був наявний нагрудний знак із чітким зазначенням його нагрудного жетона № 0173571, на автомобілі патрульної поліції марки «Toyotacorolla» білого кольору з синіми номерами НОМЕР_1 , з пізнавальними знаками у вигляді проблискових маячків, емблемами Департаменту патрульної поліції Національної поліції України прибув за адресоювулСудоремонтників 1 у м. Ізмаїл, де продовжив вимагати з ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 400 доларів США за неперешкоджання здійсненню підприємницької діяльності шляхом зупинки вантажних транспортних засобів ОСОБА_9 , що здійснюють перевезення зернових на підставі договору№ ФОГ-СМ/2023 від 23.10.2023, виявляння будь-яких формальних правопорушень, складанні адміністративних протоколів про порушення Правил дорожнього руху України та складання на водіїв цих вантажних автомобілів адміністративних протоколів за ст. 130 КУпАП.

Заявник ОСОБА_9 будучи у безвихідному стані з метою безперешкодного здійснення підприємницької діяльності, виконуючи протиправні вимоги поліцейського ОСОБА_11 поклав у раніше відкриту сумку, яка перебувала у багажному відділенні автомобіля патрульної поліції марки «Toyotacorolla» білого кольору з синіми номерами НОМЕР_1 , з пізнавальними знаками у вигляді проблискових маячків, емблемами Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, грошові кошти у сумі 400 доларів США, за неперешкоджання здійсненню підприємницької діяльності шляхом зупинки вантажних транспортних засобів ОСОБА_9 , що здійснюють перевезення зернових на підставі договору № ФОГ-СМ/2023 від 23.10.2023, виявляння правопорушень, складанні адміністративних протоколів про порушення Правил дорожнього руху України та складання на водіїв цих вантажних автомобілів адміністративних протоколів за ст. 130 КУпАП.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 прийняв пропозицію та одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду, де його було затримано на місці вчинення злочину за ст. 208 КПК України.

За вищевикладених обставин, 09.02.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: прийняття пропозиції та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Посилаючись на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого суді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні:

-прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити;

-захисник підозрюваного непогодився з підозрою, просив врахувати соціальні зв`язки підзахисного, можливість проживання в м. Одесі у сестри та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Долучив письмові заперечення які просив врахувати.

-підозрюваний підтримав думку захисника.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 09.02.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: матеріалами Одеського управління ДВБ НПУ від 06.02.2024; заявою ОСОБА_9 пор кримінальне правопорушення від 06.02.2024; протоколом допиту ОСОБА_9 в якості свідка від 06.02.2024 та 08.02.2024; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 08.02.2024; протоколом огляду місця події від 08.02.2024; протоколом затримання ОСОБА_4 від 08.02.2024; протоколом обшуку від 08.02.2024; протоколом допиту ОСОБА_12 якості свідка від 08.02.2024; протоколом допиту ОСОБА_13 якості свідка від 08.02.2024; протоколом допиту ОСОБА_14 якості свідка від 08.02.2024.

Слідчий суддя суд вважає, що вищевказані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення.

На даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

08.02.2024 року в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 було затримано та 09.02.2024 року останньому було повідомлено про підозру, а отже досудове розслідування кримінального провадження наразі знаходиться на своєму початковому етапі, наразі встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні. У зв`язку із чим, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість посилань сторони обвинувачення про існування в рамках означеного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що в рамках даного кримінального провадження наявні особи свідків. Протоколи допиту таких осіб, в яких зазначені їх анкетні дані, долучені до матеріалів даного клопотання. На теперішній час в значній мірі, обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у тому числі, підтверджується саме показаннями свідків. Також слідчий суддя враховує, що одним із свідків очевидців події є напарник підозрюваного - ОСОБА_12 на якого підозрюваний може тиснути з метою зміни показів на його користь.

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.

Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках такого кримінального провадження наявний ризик можливого незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_4 на свідків у даному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Водночас, слідчий суддя критично оцінює доводи слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні щодо існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншм чином, оскільки стороною обвинуваченя не було наведено належного обґрунтування яким саме чином підозрюваний ОСОБА_4 на теперішній час може перешкоджати даному кримінальному провадженню.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Як вбачається з фактичних обставин даного кримінального провадження, ОСОБА_4 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні корупційного кримінального правопорушення. При цьому, враховуючи те, що корупція визнана однією з актуальних загроз національній безпеці України, а вчинення кримінального правопорушення такого роду в період воєнного стану службовими особами Національної поліції України викликає значний резонанс у суспільстві та породжує негативне ставлення українського народу до посадових осіб Національної поліції України.

Відтак, вирішення питання застосування відносно підозрюваного, того чи іншого запобіжного заходу потребує врахування також існуючого суспільного інтересу, який зводиться не лише до досягнення завдань кримінального провадження, але й до забезпечення та реального здійснення боротьби з корупцією та забезпечення національної безпеки.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За таких обставин, беручи до уваги викладене у сукупності, з огляду на тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також фактичні обставини даного кримінального провадження, систематичність його скоєння, що підтверджується допитом свідка ОСОБА_9 , слідчий суддя приходить до переконання, що на даній стадії кримінального провадження відносно підозрюваного слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки такої особи, в тому числі, не забезпечать досягнення завдань кримінального провадження в цілому, та міри запобіжного заходу, зокрема.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_15 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на особу підозрюваного, а також встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що у даному випадку доцільним є застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу з призначенням застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі гривень двісті сорок) гривень.

На думку слідчого судді, саме вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024160000000025 від 06.02.2024 відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 06.04.2024 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сосрок дві тисячі двісті сорок) гривні.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 06.04.2024 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування зі свідком у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1