Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження 2/754/419/24
Справа №754/9986/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
30 січня 2024 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Зотько Т.А.,
за участі секретаря судового засідання Нагорної М.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав. Позовна заява обґрунтована тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано. Від даного шлюбу, позивачка та відповідач мають спільного малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з 2019 і по теперішній час, позивачка самостійно піклується про сина, дбає про його фізичний, психологічний та духовний розвиток, забезпечує матеріально. Відповідач з 2019 зник із життя дитини, ніяким чином не піклується про сина, не проявляє інтерес до його подальшої долі, не цікавиться його розвитком, фактично відповідач самоусунувся від виховання дитини, син повністю перебуває на утриманні позивачки, а відтак остання вимушена звернутись до суду із вказаною позовною заявою.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 02.08.2023 року, було відкрито провадження у даній справі, та призначено її до підготовчого засідання.
Позивачка та її представник у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримали, просили задовольнити, надаючи пояснення посилались на обставини, що викладені в позовній заяві. Зазначили, що колишній чоловік позивачки, ОСОБА_3 , не бере ніякої участі в житті сина, ніколи його не бачив. На час укладення шлюбу батьки малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали на території рф, до народження дитини шлюбні відносини між подружжям припинилися, ОСОБА_1 повернулася до України. Малолітній ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україні та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
У судове засідання представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. На адресу суду направили висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд, вважав за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи та, враховуючи положення ст.ст. 280-281 ЦПК України постановити заочне рішення у справі.
Дослідивши наявні у справі докази, та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивачка та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який надалі було розірвано.
Від даного шлюбу народився син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Куп`янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 19.11.2019 року було визначено місцем проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та надано дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька ОСОБА_3 .
Відповідно до вимог ч.7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до положень п.п.2, 3 ст. 150 СК України, які кореспондуються з положеннями абзацу першого ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Як вбачається з висновку Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав від 30.10.2023 року за № 102-4792, батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 до ОСОБА_3 . Батьки малолітньої дитини перебували у шлюбі з 06.04.2019 по 30.06.2023, малолітній син проживає разом з матір`ю, ОСОБА_1 , у двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Родина з числа внутрішньо переміщених осіб. За вказаною адресою спеціалістом Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації спільно з фахівцем із соціальної роботи Деснянського районного в м. Києві центру соціальних служб проведено обстеження житлово- побутових умов проживання та з`ясовано, що умови для проживання та виховання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створені. Для дитини виділена окрема кімната, де наявне спальне ліжко, письмовий стіл, комод, також наявні дитячі речі відповідно до віку дитини.
Відповідно до пояснень матері дитини, ОСОБА_1 , встановлено, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наразі перебуває на домашньому вихованні.
Під час розгляду справи на засіданні комісії мати дитини, ОСОБА_1 , зазначила, що підтримує свої вимоги в повному обсязі. Батько дитини, ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про дату та час засідання комісії, проте на засідання не з`явився, причини своєї неявки не повідомив.
Одноголосним рішенням комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації було рекомендовано Органу опіки та піклування надати висновок до Деснянського районного суду м. Києва про доцільність позбавлення батьківських прав батька, ОСОБА_3 стосовно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи інтереси дітей, керуючись ст. 164 Сімейного кодексу України та п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 05.10.2023 року № 18), Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав батька, ОСОБА_3 стосовно малолітнього, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні був допитаний у якості свідка ОСОБА_6 , який показав, що з 2020 року проживає з позивачкою, виконує обов`язки батька відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виховує дитину, як власну, а дитина називає його батьком. Дитина не знає про існування біологічного батька. Сам свідок про батька дитини знає лише зі слів позивачки та її батьків, особисто ніколи не зустрічались.
Пунктом другим частини першої ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789- XII, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, а ін.), що надані батьками до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи зокрема ставлення батьків до дітей.
Пункт 16 зазначеної Постанови роз`яснює, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
У пункті 17 зазначеної Постанови зазначено, що не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
За таких обставин, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов`язків, суд доходить висновку про можливість позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 6 ст.164 СК України копія рішення після набрання ним законної сили підлягає направленню до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві для внесення відміток до актового запису № 197, про народження дитини.
Відповідно до положень частини 2 статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.
Згідно з вимогами позовної заяви при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав позивачка просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу) та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовійі (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Наведені норми імперативно закріплюють обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки на утримання дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 24.07.2023 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь позивачки судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення аліментів, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6, 150, 164, 165, 180, 181, 182-184, 191 СК України, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", п. п. 15, 16, 18 постанови пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" та, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76-83, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354-355, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав- задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 197) зробленому 04.07.2019 року Куп`янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 24.07.2023 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Після набрання рішенням законної сили його копію направити до Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відмітки до актового запису № 197 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленому 04.07.2019 року Куп`янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,60 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 073,60 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Зазначити дані позивачки: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Зазначити дані відповідача: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Зазначити дані третьої особи: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної державної адміністрації в місті Києві, Код ЄДРПОУ 37415088, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Червоної Калини, 21-Г.
Повний текст рішення суду виготовлено 08.02.2024.
Суддя:
Судове рішення № 116879649, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 30.01.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 754/9986/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: