Рішення № 116879359, 09.02.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8430/23

Номер провадження2/711/2624/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Кондрацької Н.М.

при секретарі: Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доВідділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання внести зміни до актового запису про смерть, -

встановив:

До Придніпровського районного суду міста Черкаси звернулась ОСОБА_1 з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) щодо зобов`язання внести зміни до актового запису про смерть.

Указує, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.10.2017 у віці приблизно 45 років помер ОСОБА_2 , про що 01.10.2004 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області складено відповідний актовий запис № 2527, дата смерті - не невідомо.

Згідно з протоколом впізнання трупа від 14.05.2012 при пред`явленні оперуповноваженим СКР Соснівського РВ м. Черкаси УМВС України в Черкаській області матеріалів розшукової справи №201004078 від 17.11.2004 відносно встановлення трупа невідомого чоловіка, віком близько 45-55 років, який було виявлено ІНФОРМАЦІЯ_3 на технічному поверсі буд. АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 впізнав свого сина, який проживав за адресою АДРЕСА_2 - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. кемерово рф, зареєстрованого за указаною адресою.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 19.04.2022, яке набрало законної сили 26.05.2022, встановлено факт, що має юридичне занчення, а саме те, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. кемерово російської федерації, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, виходячи з того, що рішенням суду встановлено дату смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , то ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Дана частка квартири належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Соснівським райвиконкомом 28.10.1998.

Окрім ОСОБА_2 квартира на праві власності належала його батькам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Позивач є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.06.1993.

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 спадкоємцями першої черги є його батьки та донька.

Як вбачається з листа Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради № 16801-01-10 від 26.10.2023, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Станом на 23.11.2012 за указаною адресою зареєстровані ОСОБА_3 з 15.01.1992 до 04.11.2020 та ОСОБА_4 з 15.01.1992 по 16.10.2023.

У розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважаються такими, що фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , однак юридично не оформили право власності на спадкове майно.

На день смерті батька позивачу виповнилось 11 років, тобто вона була малолітньою. Отже у силу ч. 4 ст. 1268 ЦК України, позивач вважається такою, що прийняла спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 . На день смерті разом з ОСОБА_3 була зареєстрована ОСОБА_4 , яка є його дружиною.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4 .

Позивач звернулась з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 , що підьверджується Витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі спадкової справи після смерті ОСОБА_4 .

Позивач звернулась до Соснівського райооного суду міста Черкаси 13.11.2023 з позовною заявою щодо встановлення юридичного факту - встановлення родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Листом № 3554/32.23-04-05 від 07.11.2023 Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) зазначив, що з огляду на те, що резолютивна частина рішення пРидніпровського районного суду міста Черкаси від 19.04.2022 не містить переліку відповідних змін, які підлягають внесенню в актовий запис про смерть ОСОБА_2 , тому відділ позбавлений можливості внести такі зміни.

Просить зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про смерть ОСОБА_2 № 2527 від 01 жовтня 2004 року, складеного Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, а саме у графі «помер(ла)» замість «Невідомо» внести «ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3)» та доповнити відомостями про дату народжння померлого ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та місце народження померлого «м. кемерово російської федерації».

Дане необхідно позивачу для оформлення прав на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 .

У судове засідання позивач не з`явилась. Однак, у заяві від 22.12.2023 просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, наполягала у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання внесення змін щодо указання дати смерті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » замість «невідомо».

Відповідач у клопотанні від 06.12.2023 просив розгядати справу за їх відсутності. Звернули увагу на те, що дату та місце народження померлого ОСОБА_2 внесено у актовий запис про смерть № 2527, складеного 01.10.2004.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження. Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Статтею 49 ЦК України визначено, що актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану (ч. 6 ст, 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Згідно ч. 5 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво.

Відповідно до ч.I ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

Частинами 3 та 4 с г. 22 Закону України №2398-УІ від 01,07.2010 передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подасться до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання" (далі - Правила №96/5).

Відповідно до п.1.1 розділу І Правил №96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

За приписами п.1.5 розділу І Правил № 96/5, заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред`явленні паспорта громадянина України (далі - паспорт), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника. Сформована заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником.

Підпунктом 2.13.2 п.2.13 розділу II Правил № 96/5 передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Підпунктом 2.16.7 п.2.16 розділу II Правил № 96/5 передбачено, на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Придніпровського районного суду від 19.04.2022 у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про встановлення юридичного факту встановлено, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. кемерово російської федерації, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У постанові Верховного суду України від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17 заначено, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 19 грудня 2019 року по справі №916/1041/17).

Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова КГС ВС від 26 листопада 2019 року по справі №902/201/19, постанова КГС ВС від 15 жовтня 2019 року по справі №908/1090/18).

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (постанова КЦС ВС від 17 грудня 2019 року по справі №641/1793/17).

Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення (постанова КЦС ВС від 11 грудня 2019 року по справі №320/4938/17).

Суб`єктивними межами преюдиції є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини (постанова КЦС ВС від 11 грудня 2019 року по справі №320/4938/17).

Враховуючи встановлені судом обставини справи та преюдицію факту, встановленого у вказханому вище судовому рішенні, не підлягає доказуванню чи спростуванню факт того, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. кемерово російської федерації, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наразі, відомості у актовому записі про смерть ОСОБА_2 не містять інформації щодо указання дати смерті останнього.

Позивач просить зобов`язати внести зміни до актового запису про смерть ОСОБА_2 .

Оскільки рішенням суду встановлено дату смерті ОСОБА_2 - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », вимоги щодо зобов`язання внести відповідні зміни до актового запису про смерть необхідно задоволити.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись вищевикладеним та ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 доВідділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання внести зміни до актового запису про смерть.

Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про смерть ОСОБА_2 № 2527 від 01 жовтня 2004 року, складеного Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, а саме у графі «помер(ла)» замість «Невідомо» внести «ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3)».

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст буде виготовлений 02.01.2024.

Головуючий: Н. М. Кондрацька